Про передплату періодичних друкованих видань на 2000 рік

З метою забезпечення населення періодичними друкованими виданнями Кабінет Міністрів України

1. Державному комітетові зв'язку та інформатизації разом з Державним комітетом інформаційної політики розпочати з 1 вересня 1999 р. передплату періодичних друкованих видань на 2000 рік.

2. Державному комітетові зв'язку та інформатизації забезпечити проведення передплати і доставки вітчизняних періодичних друкованих видань на 2000 рік, у тому числі тих, що вперше включаються до Каталогу періодичних видань України на 2000 рік, за тарифами 1999 року. При цьому тариф на передплату і доставку передплатникам періодичних друкованих видань відповідно до Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" повинен становити не більш як 40 відсотків документально підтвердженої собівартості одного примірника передплатного видання.

3. Установити граничний рівень рентабельності 20 відсотків собівартості при визначенні ціни на поліграфічні послуги для вітчизняних періодичних друкованих видань.

4. Міністерству фінансів передбачити у проекті Державного бюджету України на 2000 рік виділення коштів Державному комітетові зв'язку та інформатизації і Міністерству транспорту на покриття збитків від надання послуг з передплати та доставки вітчизняних друкованих видань із загальнодержавною сферою розповсюдження.

Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям передбачити у проектах місцевих бюджетів на 2000 рік кошти відповідним підрозділам Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" на покриття збитків від надання послуг з передплати та доставки вітчизняних друкованих видань із місцевою сферою розповсюдження.

5. Дія пунктів 2 - 4 цієї постанови не поширюється на періодичні друковані видання рекламного та еротичного характеру, на ті, більше 50 відсотків загального обсягу випуску яких становлять матеріали зарубіжних засобів масової інформації, та на видання, що є дочірніми зарубіжних засобів масової інформації. Перелік цих видань визначають та затверджують Державний комітет інформаційної політики і його відповідні місцеві підрозділи.