Про затвердження Державної цільової науково-технічної програми розроблення і створення сенсорних наукоємних продуктів на 2008-2017 роки

Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Державну цільову науково-технічну програму розроблення і створення сенсорних наукоємних продуктів на 2008-2017 роки (далі - Програма), що додається.

3. Національній академії наук, Міністерству фінансів разом з Міністерством освіти і науки передбачати під час складання проекту Державного бюджету України на відповідний рік кошти для виконання Програми.

4. Національній академії наук подавати щороку до 1 березня Кабінетові Міністрів України інформацію про стан виконання Програми.

Ця Програма спрямована на розроблення і створення таких сенсорних наукоємних продуктів, як наноструктуровані матеріали, інтелектуально насичені сенсорні системи, прилади та технології, рівень розвитку яких сприятиме забезпеченню технологічного оновлення різних галузей економіки.

Україна володіє необхідним науковим і виробничим потенціалом, здатним забезпечити розвиток вітчизняних сенсорних технологій, науково-технічних та конструкторсько-технологічних розробок, спрямованих на створення сенсорних наукоємних продуктів нового покоління. За останні роки вітчизняними науковцями і розробниками в цьому напрямі досягнуто певних успіхів. Проте значне відставання вітчизняного виробництва від світового рівня розвитку інтелектуальних технічних засобів на основі сенсорних технологій зумовлено, зокрема, відомчою відокремленістю наукових академічних та галузевих установ, вищих навчальних закладів та промислових підприємств, низьким рівнем запровадження інноваційних розробок вітчизняними підприємствами, недостатнім фінансуванням науки в цілому. Внаслідок цього відбувається зниження частки високотехнологічної продукції у структурі вартості валового внутрішнього продукту.

Відсутня також єдина система контролю і сертифікації продукції нано- та сенсорних технологій, які відповідають новим вимогам світового ринку інтелектуальних продуктів.

Проблема щодо необхідності впровадження в усі сфери виробництва та споживання сенсорних наукоємних продуктів потребує невідкладного розв'язання.

З огляду на викладене передбачається створення вітчизняних сенсорних наукоємних продуктів з метою формування науково-технічної бази для виробництва конкурентоспроможної продукції. Найбільш ефективним шляхом вирішення цих питань є використання міждисциплінарних підходів, в основі яких лежать комплексні наукові розробки та дослідження у сфері фізики, хімії, біології, матеріалознавства, інформатики, електроніки тощо.

Метою Програми є створення принципово нових конкурентоспроможних сенсорних наукоємних продуктів (матеріалів, сенсорів, аналітичних приладів і інтелектуальних систем) та їх впровадження в усі сфери промислового виробництва та споживання.

Розв'язання проблеми щодо необхідності впровадження сенсорних наукоємних продуктів може бути здійснено шляхом:

розроблення дослідних технологій виробництва наукоємних матеріалів для сенсорної техніки з метою створення вітчизняного технологічного обладнання;

забезпечення широкого використання мікро- та оптоелектронних сенсорів, приладів та багатофункціональних сенсорних систем у виробництві;

створення біомультисенсорних багатофункціональних технологій та інформаційних систем, здатних відтворювати функції електронної реєстрації запаху ("електронний ніс") та смаку ("електронний язик");

упровадження пристроїв та їх систем для високоефективних енерго- та ресурсозберігаючих технологій;

забезпечення розвитку систем сертифікації, метрології і стандартизації для виробів сенсорної техніки, що сприятиме зменшенню їх вартості, підвищенню рівня споживчих властивостей та конкурентоспроможності на ринках електронної продукції та матеріалів.

Необхідний рівень комплексності та міждисциплінарності під час створення сенсорних наукоємних продуктів базується на використанні результатів наукових досліджень у сфері матеріалознавства, фізики, хімії, медицини і біології та новітніх конструкторських рішень.

Програма виконуватиметься установами Національної та галузевих академій наук, вищими навчальними закладами, конструкторськими бюро і промисловими підприємствами, які володіють необхідними матеріально-технічними ресурсами, із залученням до виконання науково-технічних робіт фахівців вітчизняних та зарубіжних наукових установ і підприємств.

Прогнозні обсяги і джерела фінансування Програми наведені у додатку 1.

Завдання і заходи з виконання Програми визначені у додатку 2 .

Виконання Програми дасть змогу:

задовільнити потреби ряду галузей вітчизняної економіки у наукоємних сучасних напівпровідникових матеріалах і структурах та сенсорних приладах на їх основі;

збільшити енергетичний потенціал держави за рахунок прискореного розвитку сонячної енергетики, а також зменшити енергоємність промислової продукції за рахунок впровадження інтелектуальних сенсорних систем контролю і управління технологічними процесами в енергетиці, металургії, машинобудуванні, харчовій та переробній промисловості, авіаційній і космічній техніці;

укомплектувати вітчизняні сертифікаційні лабораторії високоякісним діагностичним обладнанням і створити умови для організації центрів загального користування обладнанням для діагностики, метрології, атестації та сертифікації сенсорних наукоємних продуктів, що є обов'язковою умовою виходу наукоємної продукції вітчизняного виробництва на міжнародний ринок;

упровадити біосенсорні комплекси для проведення моніторингу навколишнього природного середовища, а також у галузі медицини, фармацевтичної, харчової і переробної промисловості;

покращити існуючі та створити нові споживчі властивості, підвищити якість та конкурентоспроможність вітчизняної продукції (послуг);

підвищити ефективність процесів діагностики та лікування хвороб шляхом впровадження нових приладів і методик діагностування;

прискорити розроблення нових матеріалів та препаратів для медицини і фармацевтичної промисловості;

налагодити сучасне виробництво конкурентоспроможного високопрозорого оптичного германію (пластин великого розміру), що дасть змогу вітчизняним виробникам створювати новітні тепловізійні прилади на рівні світових стандартів, зокрема спеціального призначення, з використанням зазначеного матеріалу вітчизняного виробництва;

впровадити у виробництво нанокристалічні матеріали з низьким коефіцієнтом термічного розширення для виробництва радіопрозорих деталей спеціальної техніки та оптичних елементів (дзеркал та дзеркальних призм) для авіаційно-космічного приладобудування, що дасть змогу виробляти в Україні прецизійні деталі оптико-електронних приладів для експлуатації в екстремальних умовах (термічні та механічні удари, вібрації тощо);

впровадити у виробництво матричні термочутливі елементи для неохолоджуваних тепловізорів як спеціального призначення, так і для широкого вжитку в комунальному господарстві, медицині, екології, що дасть змогу здійснювати дистанційний тепловізійний контроль температурних полів на об'єктах в режимі реального часу з високою точністю;

впровадити у виробництво малогабаритні прецизійні інтегральні перетворювачі абсолютного диференційного та відносного тисків рідин і газів для систем управління та контролю технологічними процесами в нафтопереробній і нафтохімічній, вугільній, коксохімічній промисловості та на об'єктах комунального господарства, в кабельних мережах цифрового телебачення та під час розробки і експлуатації ракетно-космічної техніки, що дасть змогу проводити моніторинг виробничих процесів, економно використовувати енергоресурси, підвищити якість та зменшити похибки організаційно-технологічних рішень;

впровадити у виробництво новітні високоефективні інфрачервоні обігрівачі на основі стабільних нагрівальних елементів з регулюванням як вихідної потужності обігрівачів, так і довжини хвилі випромінювання, що дасть змогу на принципово новому якісному рівні здійснювати обігрівання житлових і виробничих приміщень, замінивши газові обігрівачі;

створити та застосувати інформаційний комплекс для проведення аналітичних досліджень під час розв'язання проблем ідентифікації складних багатокомпонентних сумішей в газовій фазі, що дасть змогу проводити моніторинг високотехнологічних процесів у промисловості, встановлювати відповідність еталонам якості товарів широкого вжитку (таких як фармацевтичні вироби, продукти харчування, напої тощо), швидко ідентифікувати потенційно небезпечні для людини та навколишнього природного середовища речовини;

впровадити у виробництво автономний високочутливий біосенсор для проведення експресної діагностики захворювань великої рогатої худоби на лейкоз і туберкульоз, найнебезпечніших вірусних та генних хвороб безпосередньо у сільських господарствах, що дасть змогу істотно покращити якість продукції тваринництва та підвищити її конкурентоспроможність на зовнішньому ринку;

впровадити у виробництво високочутливий імуносенсорний портативний аналізатор плазми крові, що дасть змогу проводити експрес-діагностику хворих на початкових стадіях захворювань на тромбофлебіт, інсульт, інфаркт, тромбоемболію та прискорити процес їх лікування;

впровадити у виробництво технологію одержання пристроїв акумуляції природного газу в разі пониженого тиску з використанням нових високоефективних адсорбційних матеріалів, що дасть змогу в 2,5 раза збільшити кількість газу в акумуляційних балонах, зменшити на 30 відсотків витрати металу та знизити рівень небезпеки вибуху під час зберігання, транспортування та використання газу;

впровадити біосенсорну систему для досліджень у галузі онкології головного мозку людини та моніторингу стану післяопераційних хворих на гліоми та інші нейрохірургічні захворювання, що дасть змогу істотно скоротити час, необхідний для діагностування онкологічних хворих, покращити та прискорити процес лікування;

організувати виробництво контрольно-перевірочного устаткування для проведення приймально-здавальних випробувань сонячних фотоелектричних модулів для підприємств фотоенергетичної галузі, що забезпечить здійснення належного контролю фототехнічних параметрів матеріалів, компонентів та устаткування під час створення фотоелектричних станцій.

Виконання Програми сприятиме також активізації інноваційної діяльності вітчизняних підприємств шляхом їх технологічного оновлення і відповідного збільшення частки та асортименту високотехнологічних виробів у загальному обсязі реалізованої продукції.

Очікувані результати виконання Програми наведені у додатку 3 .

Фінансування Програми здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, інвестицій та коштів інших джерел, не заборонених законом.

Прогнозний обсяг фінансування Програми на 2008-2017 роки становить 214,2877 млн. гривень, з них з державного бюджету - 122,0977 млн. гривень, у тому числі у 2008 році - 8,835 млн. гривень, у 2009 - 7 млн., у 2010 - 6,614 млн., у 2011 - 6,614 млн., у 2012 - 7,0347 млн., у 2013 - 14 млн., у 2014 - 16 млн., у 2015 - 17 млн., у 2016 - 19 млн., у 2017 році - 20 млн. гривень; з інших джерел - 92,19 млн. гривень.

Кошти з державного бюджету спрямовуватимуться на проведення наукових досліджень та створення розробок, передбачених Програмою, зокрема на придбання матеріалів та обладнання - 22,745 млн. гривень, проведення досліджень і розроблення окремих заходів розвитку, пов'язаних з виконанням Програми, - 33,9277 млн. гривень, заробітну плату - 65,425 млн. гривень.

1. Концепція Програми схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 р. № 822.

2. Програма затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2007 р. № 1395.

3. Державний замовник - Національна академія наук.

4. Керівник Програми - завідуючий відділом Інституту фізики напівпровідників імені В.Є. Лашкарьова Національної академії наук, член-кореспондент Національної академії наук Венгер Євген Федорович.

5. Виконавці заходів Програми:

наукові установи Національної

та галузевих академій наук,

вищі навчальні заклади,

конструкторські бюро і

промислові підприємства.

6. Строк виконання 2008-2017 роки.

7. Прогнозні обсяги та джерела фінансування

(млн. гривень)