Про схвалення Концепції Державної цільової правоохоронної програми облаштування державного кордону щодо будівництва інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій Державної прикордонної служби на період до 2024 року

1. Схвалити Концепцію Державної цільової правоохоронної програми облаштування державного кордону щодо будівництва інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій Державної прикордонної служби на період до 2024 року, що додається.

Визначити Адміністрацію Державної прикордонної служби державним замовником Програми.

2. Міністерству внутрішніх справ разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити та подати Кабінетові Міністрів України в установленому порядку в чотиримісячний строк проект Державної цільової правоохоронної програми облаштування державного кордону щодо будівництва інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій Державної прикордонної служби на період до 2024 року.

Збройна агресія Російської Федерації, яка почалася з тимчасової окупації невід’ємної частини України - Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і продовжується на сході України, інші загрози територіальній цілісності України спричинили необхідність забезпечення та удосконалення системи захисту державного кордону.

Крім того, незавершеність договірно-правового оформлення і недостатнє облаштування державного кордону, озброєні чи неозброєні провокації, мiжнародний тероризм, транскордонна органiзована злочиннiсть, незаконна мiграцiя та торгівля людьми, контрабандна дiяльнiсть та наркотрафік залишаються потенційними загрозами національним інтересам і національній безпеці.

Також виникають питання щодо розмежування виключних (морських) економiчних зон з Росiйською Федерацією та Румунiєю, до кінця не врегульовано придністровський конфлікт. До того ж активність транскордонних (транснаціональних) злочинних угруповань перетворює територію України на коридор для рiзної контрабанди мiж Європою та Схiдним свiтом.

Основними проблемами, які не дають змоги повною мірою реагувати на потенційні загрози національній безпеці на державному кордоні та на розв’язання яких спрямована Програма, є:

збройна агресія Російської Федерації проти України та окупація нею частини території України;

спроби перетинання адміністративної межі з тимчасово окупованою територією Автономної Республіки Крим, лінії зіткнення особами, причетними до терористичних, екстремістських і радикальних угруповань та незаконного переміщення зброї, боєприпасів, вибухових речовин та наркотичних засобів;

транскордонна злочинність на кордоні з європейськими країнами, що пов’язана з нелегальною міграцією, торгівлею людьми, контрабандою зброї, боєприпасів, інших засобів терору та наркотичних речовин;

причетність до протиправної діяльності жителів прикордонних районів України;

незавершений процес демаркації українсько-білоруської та українсько-російської ділянок державного кордону;

загроза втрати українських територій через ерозію берегової лінії на транскордонних ділянках річок внаслідок повеней та паводків, меандрування русел річок та руйнування берегів.

З досвіду інших держав встановлено, що облаштування державного кордону здійснюється відповідно до існуючих ризиків та загроз, які притаманні тій чи іншій ділянці.

Як приклад, Прикордонна поліція Угорщини здійснює охорону кордону протяжністю 2215,2 кілометра, з них Шенгенська зона 1111,5 кілометра (Словенія - 102, Австрія - 355, Словаччина - 654,5 кілометра) та інші ділянки 1103,7 кілометра (Україна - 136,7, Румунія - 447,8, Сербія - 174,4, Хорватія - 344,8 кілометра).

В інженерно-технічному відношенні обладнано 174,4 кілометра угорського-сербського кордону та близько 100 кілометрів угорсько-хорватського кордону.

У 2015 році на кордоні із Сербією було споруджено лінію інженерно-технічних споруд, обладнану приладами відеоспостереження та сигналізації. Слід зазначити, що основним чинником, який спонукав Уряд Угорщини вжити вичерпних заходів до інженерно-технічного облаштування угорсько-сербського кордону, була міграційна криза 2015 року (в цей період до Угорщини потрапило більше 2 млн. мігрантів, щоденно кордон переходило близько 10 тис. осіб).

У рік міграційної кризи Уряд Угорщини мобілізував потужності вітчизняних підприємств та організацій різної форми власності, залучив можливості інженерних підрозділів Збройних Сил Угорщини та в найкоротший строк (один рік) побудував інженерні загородження із сучасними засобами спостереження на угорсько-сербському кордоні протяжністю 174 кілометри, витративши при цьому 1 млрд. євро.

Для будівництва інженерно-технічних споруд Урядом було вирішене питання щодо відведення земельної ділянки (смуги) вздовж державного кордону завширшки 60 метрів. При цьому землі, які перебували у власності фізичних та юридичних осіб, Урядом Угорщини було взято в оренду.

Будівництво інженерно-технічних споруд на угорсько-сербському кордоні значно зменшило потік незаконних мігрантів на даному напрямку - майже у 6 разів (2017 рік - 19490 осіб, 2018 рік - 3337 осіб). При цьому після введення їх в дію вдалося суттєво зменшити кількість прикордонників для охорони цієї ділянки. Так, на ділянці підрозділу охорони кордону “Роске” до будівництва інженерних споруд в одну зміну залучалося 200 прикордонників, після будівництва - 39 (зменшення в 5 разів), проте ефективність охорони кордону значно підвищилась.

Комплекс інженерно-технічних споруд на угорсько-сербському кордоні містить у собі:

основний паркан заввишки 4 метри, по верху посилений спіраллю типу “Єгоза”;

рокадну дорогу з покращеним покриттям;

тиловий паркан заввишки 4 метри;

лінію електропередачі.

Слід зазначити, що угорські інженери для облаштування паркану на початковому етапі використали сітку-рабицю на металевих стовпах. Разом з тим у процесі експлуатації виявилося, що нелегальні мігранти легко її перерізають за допомогою простих пристроїв для різки металу (ножиці). Це призвело до необхідності додаткового облаштування тилового паркану секціями паркану з 8-міліметрової арматури.

Крім того, основний паркан обладнано камерами відеоспостереження з інфрачервоним підсвічуванням, гучномовцями, пошуковими ліхтар-прожекторами, чутливим кабелем, електрошоковою системою (напругою 900 В). Така секція технічних засобів встановлена через кожні 500 метрів. Камери спроможні в нічний час доби розрізняти об’єкт на відстані до 500 метрів.

Вздовж кордону встановлено металеві вежі заввишки 33 метри, які обладнані мультисенсорними системами (відеокамера та тепловізор на одній платформі), радіус дії яких 5-10 кілометрів.

Усього на угорсько-сербському кордоні встановлено 295 інфрачервоних камер спостереження та 89 мультисенсорних систем.

Слід зазначити, що з метою облаштування українсько-російського державного кордону та територій, прилеглих до районів проведення антитерористичної операції і Автономної Республіки Крим, Урядом було прийнято відповідний план заходів (далі - план заходів) (розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 р. № 439 “Про затвердження плану заходів щодо інженерно-технічного облаштування українсько-російського державного кордону в межах Чернігівської, Сумської, Харківської та Луганської областей, українсько-молдовського державного кордону, територій, прилеглих до адміністративної межі з тимчасово окупованою територією Автономної Республіки Крим” - із змінами, внесеними розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2018 р. № 596 та від 19 травня 2021 р. № 471 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 42, ст. 2563).

Зазначеним планом заходів передбачено впровадження в практику моделі комплексної охорони і захисту державного кордону та створення інтегрованої системи контролю за ділянками державного кордону, яка базується на “інтелектуальних” технічних засобах.

У рамках виконання плану заходів з інженерно-технічного облаштування українсько-російського державного кордону в межах Харківської, Луганської та Чернігівської областей облаштовано: 403,8 кілометра протитранспортного рову, побудовано 326,1 кілометра рокадної дороги, 142 переходи доріг через яри, 98,4 кілометра металевого паркану, 59,5 кілометра загородження із спіралі “Єгоза”.

У тому числі за регіонами:

в межах Чернігівської області - 86,3 кілометра ровів, 1,9 кілометра паркану;

в межах Харківської області - 189,9 кілометра ровів, 225,8 кілометра рокадної дороги, 83,8 кілометра металевого паркану, 17,9 кілометра загородження із спіралі “Єгоза”, 117 переходів дороги через яри (не в повному конструктиві);

в межах Луганської області - 127,6 кілометра ровів, 100,3 кілометра рокадної дороги, 25 переходів дороги через яри (не в повному конструктиві), 41,6 кілометра загородження із спіралі “Єгоза”;

в межах Херсонської області - 1,9 кілометра паркану;

в межах Запорізької області - 1,2 кілометра паркану.

Крім того, на ділянках кордону в межах Харківської області побудовано три опорних пункти на 120 осіб, два опорних пункти на 60 осіб, дев’ять вогневих позицій на 10 осіб, дев’ять комплексів системи відеоконтролю та сигналізації. На ділянці Луганської області розгорнуто та облаштовано один комплекс системи відеоконтролю та сигналізації.

У зв’язку із закінченням у 2021 році строків виконання плану заходів продовження робіт з інженерно-технічного облаштування державного кордону, в тому числі на ділянках українсько-російського та українсько-молдовського кордонів, передбачається Програмою.

Актуальність розроблення Програми зумовлена необхідністю здійснення ряду взаємозв’язаних заходів, спрямованих на облаштування державного кордону, підвищення спроможності уповноважених органів державної влади протидіяти існуючим і потенційним загрозам, недопущення втрат територій України внаслідок шкідливої дії вод транскордонних річок.

Збройна агресія, міжнародний тероризм, активізація нелегального обігу зброї та засобів терору через державний кордон, наркотрафік, нелегальна міграція зумовлюють необхідність удосконалення системи захисту державного кордону.

Географічне розташування України робить її привабливою для транзитного переміщення незаконних мігрантів та наркотиків по одному з п’яти основних маршрутів нелегальної міграції - Центральноєвропейському, який пролягає через Російську Федерацію, Україну, Польщу, Словаччину до держав Західної Європи. У зв’язку з цим регулярно здійснюються спроби перетинання державного кордону мігрантами, а також незаконного переміщення товарів.

Також потребує вирішення питання здійснення заходів щодо стабілізації берегової лінії та русел, захист від розмиву та переформатування берегів транскордонних річок.

Метою Програми є запровадження єдиного державного підходу до інженерно-технічного облаштування державного кордону.

Зазначена мета передбачає виконання таких завдань:

удосконалення інженерно-технічного облаштування державного кордону;

завершення договірно-правового оформлення українсько-білоруського державного кордону;

завершення робіт з інженерно-технічного облаштування українсько-російського державного кордону;

стабілізація берегової лінії та русел, захист від розмиву та переформатування берегів транскордонних річок.

Для розв’язання проблеми існує два варіанти.

Перший - продовження здійснення заходів удосконалення інженерно-технічного облаштування державного кордону силами та засобами органів та підрозділів Державної прикордонної служби відповідно до щорічних відомчих планів інженерного облаштування державного кордону.

Недоліками зазначеного варіанта є:

завдання і заходи з облаштування державного кордону виконуються виключно органами та підрозділами Державної прикордонної служби без залучення (участі) місцевих органів виконавчої влади, що є недостатнім для ефективної протидії всім сучасним викликам та загрозам на державному кордоні;

відведення земель для інженерного-технічного облаштування державного кордону триватиме невизначений строк.

Другий - здійснення заходів щодо будівництва інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій Державної прикордонної служби, стабілізація берегової лінії та русел, захист від розмиву та переформатування берегів транскордонних річок.

За результатами порівняльного аналізу оптимальним вважається другий варіант, перевагами якого є:

облаштування державного кордону сучасними технічними засобами з урахуванням наявних ризиків та загроз, які існують під час його охорони та прогнозуються в майбутньому;

розчищення прикордонних просік;

удосконалення облаштування інженерної інфраструктури вздовж державного кордону;

укріплення берегів транскордонних річок, що захистить їх від розмиву та переформатування і, як наслідок, від втрат територій Україною.

Програму передбачається виконати протягом 2022-2024 років шляхом:

завершення демаркації державного кордону з Республікою Білорусь;

проведення робіт із землеустрою (інвентаризація земель, розроблення документації із землеустрою) у межах прикордонної смуги та надання у постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби земельних ділянок уздовж лінії державного кордону для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій;

удосконалення (нарощення) інженерно-технічного облаштування державного кордону з Російською Федерацією, Республікою Польща, Словацькою Республікою, Угорщиною, Румунією, Республікою Білорусь та Республікою Молдова;

встановлення інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, розчищення прикордонних просік, комунікацій та інших об’єктів, а також використання новітніх технологічних засобів та застосування результатів науково-технічних (експериментальних) розробок;

облаштування захисту від розмиву та переформатування берегів на прикордонних водах у басейнах таких транскордонних річок: Тиса у Закарпатській області, Західний Буг у Волинській та Львівській областях, Сян у Львівській області, Прут та Сірет у Чернівецькій області, Дніпро у Чернігівській області, Дунай в Одеській області.

Виконання Програми дасть змогу:

посилити спроможності держави в охороні державного кордону з Російською Федерацією, Республікою Білорусь та центральною (Придністровською) ділянкою державного кордону з Республікою Молдова;

завершити договірно-правове оформлення державного кордону;

обладнати та удосконалити інженерно-технічне облаштування державного кордону;

завершити демаркаційні заходи з Республікою Білорусь;

стабілізувати берегову лінію та русла, захистити від розмиву та переформатування береги транскордонних річок.

Індикаторами виконання Програми є кількісні та якісні показники, які будуть зазначені в Програмі після схвалення цієї Концепції.

Фінансове забезпечення Програми здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються для міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, відповідальних за її виконання, у державному бюджеті на відповідний рік, та інших джерел, не заборонених законодавством.

Обсяг фінансування Програми уточнюється під час складання проекту Державного бюджету України на відповідний рік.