сприяння реалізації громадянами України, які тимчасово або постійно проживають за кордоном, права на здобуття освіти, зокрема шляхом використання технологій дистанційного навчання;
створення національної системи зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти на основі критеріїв, прийнятих у державах - членах ЄС, та забезпечення участі загальноосвітніх навчальних закладів у міжнародних оцінках якості освіти;
реалізація положень Болонської декларації щодо розроблення та затвердження нових переліків напрямів (спеціальностей), за якими здійснюватиметься підготовка фахівців у вищих навчальних закладах, а також державних стандартів вищої освіти;
оптимізація мережі вищих навчальних закладів та їх підпорядкованості;
поліпшення умов проживання науково-педагогічних та педагогічних працівників та удосконалення механізму надання їм кредитів на будівництво (придбання) житла;
створення належних умов для здобуття високоякісної освіти дітьми-сиротами, дітьми, позбавленими батьківського піклування, та дітьми, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, соціальної адаптації;
створення нового покоління вітчизняних, у тому числі електронних, підручників, навчальних посібників та засобів навчання з урахуванням сучасного рівня розвитку високих технологій, створення умов для використання у школах Інтернету, здійснення подальшої інформатизації професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів I-III ступенів;
передача навчальних закладів із сфери управління центральних органів виконавчої влади до сфери управління МОН.
Духовний та фізичний розвиток
Формування єдиної сучасної нації ґрунтуватиметься на утвердженні принципів духовності, розвитку та збереження культурної спадщини, формування нового привабливого іміджу України. З цією метою передбачається:
забезпечення державної підтримки культури, вітчизняного книговидання, кіноіндустрії, теле- і радіомовлення;
передача в комунальну власність об'єктів культурної сфери, що перебувають у сфері управління центральних органів виконавчої влади;
створення єдиного реєстру пам'яток культури України, а також реєстру найвизначніших культурних цінностей, що перебувають за кордоном, та вжиття заходів для їх повернення в Україну;
збереження та відтворення національної культурної спадщини, розвиток музейної справи, збереження і поповнення бібліотечних та архівних фондів;
здійснення реставраційно-ремонтних робіт у національних і державних історико-культурних та історико-архітектурних заповідниках;
підтримка статутної діяльності національних творчих спілок, творчої молоді;
удосконалення механізму надання фінансової підтримки театрам, концертним та цирковим закладам, громадським організаціям фізкультурно-спортивного спрямування;
удосконалення економічних засад у сфері фізичної культури і спорту, впровадження ефективних моделей її кадрового, фінансового, матеріально-технічного, наукового, медичного та інформаційного забезпечення;
розвиток олімпійського, паралімпійського та дефлімпійського спорту, здійснення заходів із забезпечення підготовки українських спортсменів до участі в олімпійських, паралімпійських, дефлімпійських всесвітніх студентських іграх, чемпіонатах світу, Європи та інших офіційних міжнародних змаганнях;
зміцнення матеріально-технічної бази вітчизняного спорту;
створення умов для залучення широких верств населення до масового спорту як важливої складової здорового способу життя, зміцнення здоров'я нації та розвитку спорту вищих досягнень;
розвиток національного телерадіоінформаційного простору, зокрема шляхом створення суспільного телебачення і радіомовлення;
оптимізація державного управління інформаційною сферою та приведення його у відповідність з європейськими демократичними стандартами;
удосконалення нормативно-правової бази щодо демонополізації національного інформаційного простору.
Наука
Пріоритетними напрямами розвитку науково-технічного потенціалу у середньостроковій перспективі визначено:
забезпечення інтеграції освіти, науково-технологічної сфери та виробництва як передумови інноваційного розвитку економіки;
всебічну підтримку фундаментальних наукових досліджень, спрямованих на забезпечення технологічного розвитку України;
підтримку розвитку українських високих технологій шляхом реалізації пілотних проектів створення та функціонування науково-дослідних лабораторій, освітньої бази, виробничих потужностей, об'єктів соціально-побутової сфери для забезпечення завершеного циклу "ідея - дослідження - розробка - трансфер технологій";
стимулювання розвитку вітчизняних технопарків та інших суб'єктів інноваційної інфраструктури, створених на базі провідних наукових установ та університетів України;
охорону майнових прав інтелектуальної власності, формування цивілізованого обігу об'єктів права інтелектуальної власності;
створення сприятливих умов для трансферу технологій, у тому числі технологій подвійного використання, та комерціалізації майнових прав інтелектуальної власності;
удосконалення структури бюджетних видатків на потреби науки, а також номенклатури та обсягів державного замовлення на науково-технічні розробки в умовах переходу економіки на інноваційну модель розвитку;
удосконалення механізму фінансової підтримки наукової діяльності шляхом збільшення частки програмно-цільового фінансування на конкурсних засадах та зменшення частки базового фінансування;
поступовий перехід до практики фінансування науково-дослідних проектів на кредитній основі з метою стимулювання їх впровадження у реальному секторі економіки;
оптимізацію діяльності Національної академії наук з орієнтацією на зближення академічної науки з освітою та виробництвом;
створення і розвиток національної науково-дослідної та освітньої мережі, що забезпечує взаємодію науково-освітніх закладів України і Європи, корпоративних комп'ютерних мереж для наукових та освітніх цілей з поступовим формуванням єдиного віртуального науково-освітнього простору, сприяння розширенню наукових зв'язків, забезпечення доступу до світових електронних бібліотек та інтеграції у світовий науково-освітній простір.
Національна оборона та правопорядок
Пріоритетним напрямом державної політики на середньостроковий період у сферах оборони і правопорядку є продовження роботи щодо їх реформування з одночасним вирішенням питань соціального захисту військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та членів їх сімей.
У цьому контексті основними завданнями передбачається визначити:
здійснення заходів щодо оптимізації чисельності Збройних Сил України, завершення поетапного переведення армії на професійну основу (2010 рік);
розвиток озброєння та військової техніки, розроблення та впровадження їх нових зразків;
активізацію заходів з утилізації звичайних видів боєприпасів, не придатних для подальшого зберігання та використання рідинних компонентів ракетного палива та твердого ракетного палива міжконтинентальних ракет РС-22;
подальше звільнення Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів від надлишкового та застарілого озброєння, військової техніки, майна, фондів з одночасним забезпеченням надходження до державного бюджету коштів від реалізації надлишкового військового майна;
удосконалення організаційної та інституціональної структури правоохоронної системи;
розбудова сучасної інфраструктури забезпечення дотримання режиму державного кордону України.
Екологічна безпека
У середньостроковій перспективі увага у сфері екології акцентуватиметься на проведенні політики, спрямованої на охорону навколишнього природного середовища, зокрема:
неухильне дотримання в практичній діяльності принципу "забруднювач платить" із забезпеченням прозорості та високої ефективності використання коштів для здійснення природоохоронних заходів;
ефективне впровадження механізму, передбаченого Кіотським протоколом до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату;
безпечне захоронення радіоактивних відходів та ліквідацію небезпечних промислових відходів підприємств, визнаних банкрутами;
стабілізацію і поліпшення екологічного стану, особливо у великих містах і промислових центрах;
забезпечення стабільного відновлення лісів, збільшення їх площі, збереження біологічного і ландшафтного різноманіття, охорону рослинного і тваринного світу та лісових екосистем;
створення нових та розширення меж існуючих заповідників і національних парків з метою збереження природних комплексів для майбутніх поколінь.
Економічна діяльність
У середньостроковій перспективі бюджетна політика у сфері економічної діяльності спрямовуватиметься на забезпечення економічної безпеки держави, стимулювання енергозбереження та енергозабезпечення, підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств, активізацію економічних стимулів, притаманних ринковій економіці. Бюджетні ресурси використовуватимуться лише відповідно до визначених пріоритетів розвитку економіки із застосуванням програмно-цільового методу, що забезпечить ефективність і прозорість їх використання.
З огляду на інтеграційні процеси, що відбуваються в Україні, така політика буде узгоджуватися із стандартами і нормами країн - членів СОТ. І далі триватиме робота щодо приведення у відповідність з європейськими вимогами системи субсидування та кредитування відповідних секторів економіки, зокрема припинення субсидування нерентабельних державних підприємств та створення економічних умов для їх прибуткової діяльності або проведення приватизації. З огляду на це у середньостроковій перспективі прогнозується зменшення питомої ваги цієї статті видатків у ВВП при зростанні їх номінального обсягу.
Економічним підґрунтям реалізації бюджетної політики у сфері економічної діяльності є:
створення сприятливих умов для розвитку підприємництва шляхом спрощення процедури започаткування власної справи, скорочення видів підприємницької діяльності, що потребує дозволів чи ліцензій, реалізація державної регулятивної політики у сфері господарської діяльності;
запровадження нових підходів у проведенні політики державних капітальних вкладень, якісно нових форм спільного інвестування, зокрема корпоративних та пайових інвестиційних фондів, у тому числі венчурних, спільна участь державного і місцевих бюджетів та залучення приватних інвестицій на партнерських засадах;
розвиток мінерально-сировинної бази, зокрема створення сприятливих умов для геологічного вивчення надр з метою максимального забезпечення галузей економіки власною мінеральною сировиною;
оптимізація всіх видів державної підтримки агропромислового комплексу та приведення системи субсидування і підтримки сільськогосподарських товаровиробників у відповідність з нормами СОТ та ЄС;
створення сприятливих умов для розвитку партнерських відносин держави та приватного сектору економіки у сфері будівництва, реконструкції, ремонту і експлуатації автомобільних доріг загального користування;
активізація діяльності підприємств державного сектору економіки шляхом удосконалення управління корпоративними правами держави, системи фінансового планування та підвищення рівня менеджменту.
Основні акценти при спрямуванні бюджетних коштів на економічну діяльність зосереджуватимуться на:
реалізації політики енергозбереження з метою підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки, диверсифікації джерел енергії;
розвитку ракетно-космічної галузі та літакобудування;
поліпшенні транспортної інфраструктури із забезпеченням пріоритетного розвитку міжнародних транспортних коридорів та мережі доріг у сільській місцевості;
розвитку високих технологій та їх впровадження у пріоритетних галузях економіки;
розвитку агропромислового комплексу, фінансовому оздоровленні аграрного сектору;
розвитку паливно-енергетичного комплексу з метою забезпечення енергетичної безпеки держави.
При цьому державна підтримка переважно здійснюватиметься у формі пільгового кредитування та застосування механізму часткового відшкодування вартості кредитних ресурсів, що надаються банками.
Житлово-комунальне господарство
Пріоритетними напрямами державної політики на середньостроковий період у сфері житлово-комунального господарства є:
створення умов для проведення комплексної модернізації та технічного переоснащення підприємств житлово-комунального господарства з метою зменшення ресурсоспоживання і дотримання екологічних норм;
створення конкурентного середовища на ринку житлово-комунальних послуг;
запровадження ефективної системи державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій у сфері водо-, теплопостачання та водовідведення;
зменшення регіональних диспропорцій щодо якості та рівня надання населенню житлово-комунальних послуг;
надання населенню житлово-комунальних послуг високого рівня якості відповідно до вимог національних стандартів, гармонізованих з міжнародними;
розроблення механізму здешевлення вартості кредитування під час виконання житлових програм;
забезпечення відшкодування підприємствам у повному обсязі економічно обґрунтованої вартості житлово-комунальних послуг;
запровадження та дотримання державних соціальних стандартів (норм та нормативів) при наданні житлово-комунальних послуг населенню.
Комплексна реалізація напрямів бюджетної стратегії (ефективна податкова реформа та політика видатків бюджету, підтримка структурних змін в економіці, зміцнення фінансової бази місцевих бюджетів, стратегічне управління державним боргом, дотримання збалансованості бюджету) у середньостроковій перспективі дасть змогу державі мобілізувати необхідний обсяг ресурсів та раціонально використати його з метою забезпечення прискореного соціально-економічного розвитку країни задля добробуту всіх її громадян.
