Про внесення змін до Порядку видачі примусової ліцензії на використання сорту рослин

Кабінет Міністрів України постановляє:

Внести зміни до Порядку видачі примусової ліцензії на використання сорту рослин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 р. № 121 (Офіційний вісник України, 2003 р., № 6, ст. 50), виклавши його в редакції, що додається.

1. Цей Порядок визначає процедуру видачі примусової ліцензії на використання сорту рослин (далі - примусова ліцензія).

2. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про охорону прав на сорти рослин".

3. Видачу примусової ліцензії здійснює Мінагрополітики.

За видачу примусової ліцензії сплачується державне мито.

4. Мінагрополітики може видати на строк до чотирьох років (у межах строку дії патенту) примусову ліцензію визначеній ним особі з мотивів надзвичайної суспільної необхідності та за умови воєнного чи надзвичайного стану з виплатою відповідної компенсації володільцю патенту. При цьому Мінагрополітики може вимагати від володільця патенту надати на прийнятних фінансових умовах у розпорядження ліцензіата матеріал для розмноження сорту рослин в обсягах, достатніх для належного здійснення прав, наданих примусовою ліцензією.

Примусова ліцензія може бути тільки невиключною, з визначенням обсягу, використання сорту рослин, строку дії дозволу, розміру та порядку виплати винагороди володільцю патенту.

Видача Мінагрополітики примусової ліцензії може бути оскаржена до суду.

5. Якщо після трьох років від дати державної реєстрації чи від дати, коли використання сорту рослин було припинено, сорт рослин в Україні не використовується або використовується у незначних обсягах і будь-яка особа звертається до володільця патенту з пропозицією укладення ліцензійного договору, а володілець патенту без поважних причин відмовляє, така особа може звернутися до суду з позовною заявою про видачу їй примусової ліцензії на використання сорту рослин.

Якщо володілець патенту не доведе, що факт невикористання сорту рослин чи відмова у видачі ним ліцензії зумовлені поважними причинами, а особа-позивач доведе, що вона у фінансовому і в усіх інших відношеннях у змозі компетентно та ефективно здійснювати права, надані ліцензією, примусову ліцензію може бути надано за рішенням суду на строк до чотирьох років.

6. Особа, яка має намір отримати примусову ліцензію, подає Мінагрополітики заяву згідно з додатком 1 у паперовій або електронній формі. Заява в електронній формі подається засобами інформаційно-комунікаційних систем, визначеними Мінагрополітики, у разі наявності технічної можливості. Заява повинна стосуватися одного сорту рослин. У заяві зазначаються мотиви необхідності використання сорту рослин. До заяви додаються копії документів, що підтверджують факт звернення заявника до володільця патенту та відмови володільця патенту на сорт рослин у наданні ліцензії.

7. Мінагрополітики надсилає володільцю патенту повідомлення про отримання заяви за формою згідно з додатком 2.

8. Мінагрополітики у строк до 45 календарних днів розглядає заяву та приймає рішення про надання або про відмову в наданні примусової ліцензії, про що видається відповідний наказ Мінагрополітики.

У разі прийняття позитивного рішення у наказі зазначаються обсяг використання сорту рослин, строк дії примусової ліцензії, розмір та порядок виплати винагороди володільцю патенту, умови, на яких володілець патенту надає заявнику ліцензії матеріал для розмноження сорту рослин в обсягах, достатніх для належного здійснення прав, наданих примусовою ліцензією.

9. Підставою для відмови в наданні примусової ліцензії є невідповідність відомостей, зазначених заявником у заяві згідно з додатком 1, або відсутність відомостей про сорт рослин у Реєстрі патентів.

10. Про прийняте рішення Мінагрополітики надсилає повідомлення володільцю патенту та заявнику згідно з додатком 3.

11. Мінагрополітики оформлює та видає заявнику примусову ліцензію згідно з додатком 4 у десятиденний строк після подання документа про сплату державного мита за її видачу.