Про схвалення Концепції Державної цільової науково-технічної програми "Створення хіміко-металургійної галузі виробництва чистого кремнію протягом 2009-2012 років"

1. Схвалити Концепцію Державної цільової науково-технічної програми "Створення хіміко-металургійної галузі виробництва чистого кремнію протягом 2009-2012 років", що додається.

Визначити Національну академію наук державним замовником Програми.

2. Національній академії наук разом з Мінпромполітики розробити та подати протягом трьох місяців після схвалення Концепції на розгляд Кабінету Міністрів України проект Державної цільової науково-технічної програми "Створення хіміко-металургійної галузі виробництва чистого кремнію протягом 2009-2012 років".

На даний час чистий та надчистий кремній є одним із видів матеріалів, наявність якого визначає рівень розвитку високих технологій. Гідне місце посідає сонячна енергетика, яка у провідних країнах світу розвивається високими темпами.

У сучасних умовах запит на чистий кремній як сировину для електроніки, зокрема сонячної енергетики, постійно зростає.

До 2010 року світова потреба у чистому кремнії становитиме близько 100 тис. тонн, зокрема для сонячної енергетики - 54 тис. тонн. В Україні зазначений показник становитиме 3000 тонн.

Потужності з виробництва чистого кремнію у провідних країнах світу поступово нарощуються. На сьогодні утворився дефіцит чистого кремнію, внаслідок чого у кілька разів підвищилася ринкова ціна на нього. Світовий від'ємний баланс виробництва кремнію сонячної якості, що склався після 2003 року, за прогнозними даними, зростатиме протягом найближчих 10-15 років.

Підприємства, що функціонували в Україні за часів існування СРСР та у достатньому обсязі виробляли полі- та монокристалічний кремній, потребують оновлення основних фондів, впровадження новітніх технологій, розрахованих на використання вітчизняної мінерально-сировинної бази.

У зв'язку з відсутністю вітчизняного чистого кремнію, підприємства, що використовують його для виробництва елементів сонячних модулів, зокрема ВАТ "Завод напівпровідників" (300 тонн на рік) у м. Запоріжжі, ВАТ "Чисті метали" (200 тонн на рік) у м. Світловодську та підприємства недержавної форми власності у м. Києві (близько 2800 тонн на рік), змушені працювати з використанням давальницької сировини.

Отже, проблема, на розв'язання якої спрямована Програма, полягає у відсутності вітчизняного виробництва чистого кремнію та в низькому рівні конкурентоспроможності вітчизняного сектору з виробництва високотехнологічної продукції.

Відсутність виробництва в Україні чистого та надчистого кремніюс тримує подальший розвиток підприємств, які використовують його як сировину для виготовлення високотехнологічних виробів.

Проблема задоволення попиту зазначених підприємств у чистому кремнії виникла внаслідок припинення його виробництва за традиційною технологією, якою передбачається застосування енерговитратних хіміко-металургійних методів, та відсутності можливості модернізації виробничої бази підприємств і впровадження новітніх технологій.

Відновлення виробництва чистого та надчистого кремнію повинне відбуватися шляхом впровадження безвідходних технологій з підвищеним рівнем екологічної безпеки та їх постійного удосконалення з використанням новітніх наукових розробок і подальшим переходом до інтенсивного процесу виробництва.

Розв'язання проблеми створення хіміко-металургійної галузі можливе на міжгалузевому та міжрегіональному рівні, а не в рамках виконання щорічної Державної програми економічного і соціального розвитку України, програм розвитку галузей економіки або регіонів, раніше прийнятих інших програм, а також застосування засобів територіального чи галузевого управління. Відновлення виробництва чистого кремнію не передбачене також Концепцією проекту Загальнодержавної цільової економічної програми розвитку промисловості на період до 2017 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 9 липня 2008 р. N 947 (Офіційний вісник України, 2008 р., N 53, ст. 1781). Розв'язання проблеми можливе лише шляхом розроблення і затвердження Програми.

Метою Програми є створення сучасної хіміко-металургійної галузі виробництва чистого кремнію для потреб вітчизняних підприємств - виробників високотехнологічних виробів, забезпечення розвитку наноелектроніки та нанофотоніки, випуску модулів сонячної енергетики і виробів електронної техніки, звільнення від імпортної сировинної залежності та одночасне створення потужного експортного потенціалу.

Існує три варіанти розв'язання проблеми створення конкурентоспроможної галузі виробництва чистого кремнію.

Перший варіант полягає в тому, що держава не надає підтримки для відновлення потенціалу хіміко-металургійної галузі виробництва чистого кремнію. Галузь не відновлюється, внаслідок чого втрачаються технології виробництва, кадри, наукові школи, утворюється повна залежність виробництва продукції електроніки, в тому числі перетворювачів сонячної енергії від закордонних постачальників чистого кремнію.

Другий варіант передбачає відродження галузі, що відбувається без втручання держави шляхом залучення вітчизняних та іноземних інвестицій, закупівлі та впровадження іноземних технологій попереднього покоління. Як наслідок - не забезпечується необхідна конкурентоспроможність продукції, втрачається вплив держави на розвиток галузі.

Третій, оптимальний, варіант розв'язання проблеми полягає у розробленні і фінансуванні державою Програми, залученні до розроблення стратегії створення та розвитку галузі вітчизняних науковців, приватного капіталу для створення сучасного наукоємного виробництва та впровадження новітніх технологій. У результаті буде відновлений потенціал хіміко-металургійної галузі, що виробляє конкурентоспроможну продукцію, створені умови для відродження електронної промисловості та розвитку сонячної енергетики.

За оптимальним варіантом необхідно використовувати світовий досвід отримання сонячного та електронного кремнію за однією технологією.

Розв'язання проблеми передбачається здійснити шляхом:

проведення досліджень та розроблення новітніх технологій поглибленого очищення силанів, відновлення кремнію із хлорвмісних сполук, плавлення і безперервного витягування профільованих зливків монокристалічного та мультикристалічного кремнію, формування плівок для сонячних елементів та мікросхем, здійснення контролю на всіх стадіях виробництва;

розроблення технологічного регламенту збагачення кварцевмісної сировини та отримання чистого кремнію із застосуванням безвідходної технології з підвищеним рівнем екологічної безпеки;

створення із залученням інститутів Національної академії наук, галузевих інститутів та вищих навчальних закладів інжинірингових центрів і дослідних баз для проведення дослідно-промислових випробовувань за новітніми технологіями та їх впровадження;

проведення дослідно-промислових випробовувань за новітніми технологіями;

створення системи підготовки та перепідготовки кадрів;

відновлення виробництва технічного кремнію з кремнезему з урахуванням результатів досліджень його структури і складу та розроблення технологій збагачення;

виконання дослідних і проектних робіт з модернізації та відновлення виробничої бази підприємств, що утворюють промислову базу, зокрема ВАТ "Завод напівпровідників" (м. Запоріжжя), Запорізького державного підприємства "Кремнійполімер", ВАТ "Чисті метали" (м. Світловодськ), структурного підрозділу ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" Хіміко-металургійна фабрика (смт Донське Донецької області);

першочергового (протягом трьох років) відновлення у ВАТ "Завод напівпровідників" виробництва чистого кремнію в обсязі 3000 тонн на рік з поступовим його нарощуванням до 5000 тонн на рік;

подальшого збільшення обсягу виробництва чистого кремнію у результаті введення в дію зазначених підприємств та впровадження нових високотехнологічних процесів відновлення кремнію;

створення єдиної інтегрованої науково-технологічної інфраструктури виробництва чистого кремнію з використанням вітчизняної мінерально-сировинної бази.

Виконати Програму планується двома етапами.

На першому етапі передбачається:

створити виробництво технічного кремнію у руднотермічних печах з використанням вітчизняної якісної сировини, отриманої та збагаченої безпосередньо у місцях видобутку, та подальшим перетворенням його у хлорвмісні сполуки;

розробити та впровадити нову селективну технологію відновлення кремнію воднем, що дасть змогу отримати чистий полікристалічний кремній напівпровідникової або сонячної якості. Чистий полікристалічний кремній, отриманий у такий спосіб, має собівартість 30-40 доларів США за один кілограм, при цьому його ринкові ціни перевищують собівартість у кілька разів;

здійснювати подальшу поглиблену переробку чистого кремнію шляхом вирощування монокристалів та виплавки мультикристалічних зливків за новітньою технологією з використанням індукційної плавки у секційних кристалізаторах та одночасним відпалювання поза їх межами.

Передбачається здійснювати:

геолого-технологічне забезпечення промислового освоєння родовищ кварцевої сировини;

розроблення технологій отримання чистого кремнію;

розроблення новітніх сучасних перетворювачів сонячної енергії та технологій їх виготовлення;

метрологічне та сертифікаційне забезпечення;

виконання проектно-конструкторських, будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт;

науково-організаційне забезпечення галузі.

На другому етапі планується забезпечити інтенсивний розвиток галузі шляхом впровадження нанотехнологій, застосування плазми у процесах прямого відновлення кремнію. Комплексний підхід сприятиме розв'язанню проблеми дефіциту чистого кремнію при виготовленні сонячних модулів з високим (близько 26 відсотків) коефіцієнтом корисної дії для перетворювачів сонячної енергії.

Подальше здешевлення чистого кремнію на 30-35 відсотків буде досягнуто шляхом переробки відходів виробництва електронної промисловості і розробки та впровадження нового обладнання для утилізації до 90 відсотків відходів виробництва.

Майнові права на технології, розроблені в рамках виконання Програми, належать державі. Передача державою технологій її користувачам здійснюватиметься згідно з договорами, в яких визначаються права держави як власника технологій та їх користувачів, умови виплати та розмір винагороди за передачу і використання таких технологій відповідно до положень Закону України "Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій".

Виконання Програми забезпечить:

створення сучасної хіміко-металургійної галузі виробництва чистого кремнію в обсязі 5000 тонн на рік як вертикально інтегрованої структури;

першочергове освоєння виробництва чистого кремнію у ВАТ "Завод напівпровідників" у обсязі 3000 тонн на рік;

утворення інжинірингового центру і дослідної бази для відпрацювання новітніх технологій;

розроблення та запровадження механізму міжгалузевого і регіонального співробітництва у виробничій сфері, створення підрозділів з питань трансферу технологій, захисту авторських прав, стандартизації та сертифікації виробничого циклу отримання наукоємної продукції, а також фінансової інфраструктури;

підвищення на 30 відсотків рівня активності інноваційної діяльності підприємств галузі у результаті впровадження новітніх технологій;

подальший розвиток сучасної сонячної енергетики, наноелектроніки, нанофотоніки і мікроелектроніки;

залучення додаткових трудових ресурсів та створення нових робочих місць.

Відновлення та виведення вітчизняного виробництва чистого кремнію на високий технологічний рівень дасть можливість посісти гідне місце серед його світових виробників, задовольнити потреби у сировині вітчизняних підприємств, що виробляють сонячні модулі та електронну техніку, і створити потужний експортний потенціал.

Фінансування Програми планується здійснювати за рахунок залучення інвестицій, коштів державного бюджету, власних коштів підприємств. Загальний обсяг фінансування, необхідний для виконання Програми, становить 2750 млн. гривень, з яких не більше 7 відсотків - кошти державного бюджету.

Кошти державного бюджету планується спрямовувати виключно на провадження науково-технічної діяльності, напрями та обсяг фінансування якої визначаються Програмою.

Обсяг фінансування Програми за рахунок коштів державного бюджету визначається щороку виходячи з можливостей державного бюджету в межах передбачених Національній академії наук видатків та з урахуванням результатів виконаних завдань.