Про заходи щодо виконання актів Президента України та Кабінету Міністрів України з питань соціально-економічного розвитку м. Севастополя

У найближчій перспективі у зв'язку з обмеженням інвестицій на будівництво підприємств торгівлі основним напрямом розвитку галузі повинна бути економічно ефективна переспеціалізація підприємств, зумовлена змінами обсягу та структури попиту на споживчі товари, а також раціоналізація торговельних процесів.

Матеріальна база громадського харчування буде розвиватися переважно за рахунок реконструкції діючих підприємств, а в перспективі - завдяки новому будівництву.

Обсяги реалізації побутових послуг за 1990-2000 роки в м. Севастополі зменшилися в 5,3 раза: з 54,3 млн. гривень у 1990 році до 10,2 млн. гривень у 2000 році (таблиця 14).

Забезпечення населення підприємствами побутового обслуговування з розрахунку на 100 тис. чоловік за цей же період скоротилося в 1,2 раза.

Стан побутового обслуговування в місті характеризується зменшенням обсягу реалізації побутових послуг до мінімуму, необхідного для підтримання життя населення. Негативно змінилася видова структура послуг: біля 4/5 загального їх обсягу становлять послуги ремонтно-відновних видів, оскільки ними користується абсолютна більшість споживачів.

У перспективі до 2005 року очікується зупинення падіння обсягів побутового обслуговування і незначне його зростання. Середньорічний приріст побутового обслуговування населення становитиме 1,7 відсотка.

Забезпечення населення підприємствами побутового обслуговування прогнозується збільшити до 2005 року на 4,5 відсотка порівняно з 1999 роком.

Розвиток матеріальної бази галузі буде спрямовано на підвищення ефективності використання виробничих потужностей діючих підприємств шляхом їх реконструкції, виробничо-господарського перепрофілювання та розукрупнення.

Питання економічної стратегії, у тому числі її соціального сегмента, слід віднести до розряду найскладніших і найактуальніших. У процесі підготовки довгострокових програм соціально-економічного розвитку досліджується широке коло проблем, пов'язаних з організаційним, статистичним, ресурсним та нормативно-правовим забезпеченням та їх реалізацією. У сучасних умовах прорив економічного розвитку пов'язаний, перш за все, з поліпшенням якості трудових ресурсів при відповідному розвитку системи охорони здоров'я, освіти, соціального забезпечення як в Україні в цілому, так і в кожному регіоні зокрема. Саме такий підхід виявляється у зростанні здатності генерувати нові ідеї, робити відкриття, активно впроваджувати у виробництво нові технології.

До однієї з пріоритетних галузей у найближчій перспективі в м. Севастополі, як в Україні в цілому, належить освіта, завдяки якій формується інтелектуальний потенціал. Галузь зберегла свої основні якісні та кількісні параметри. Найбільшим структурним елементом у системі освіти як за кількістю закладів, так і за чисельністю учнів, є середня освіта. У 2001 році у місті нараховувалося 68 загальноосвітніх навчальних закладів і 50 тис. учнів у них. Останнім часом намітилися позитивні тенденції формування різнорівневої мережі навчальних закладів. Уже в 1998 році функціонувало 4 гімназії, 2 ліцеї, де навчалися близько 15 тис. учнів. Однак у сільській місцевості регіону такі навчальні заклади відсутні.

Основна частина учнів (близько 97 відсотків) навчається у закладах I-III ступеня.

Відповідно до законодавства загальна середня освіта є обов'язковою для всього населення відповідного віку. Протягом останніх років (з 1995 по 2000 рік) спостерігалося певне зменшення кількості учнів у середніх закладах освіти (з 57 тис. у 1995 році до 50 тис. у 2000 році), що обумовлено зниженням народжуваності та несприятливими суспільно-економічними умовами.

Важливою є оцінка рівня розвитку інфраструктурного потенціалу освіти, що здійснюється за таким показником, як відсоток учнів, що займаються в другу та третю зміни. На коливання значення цього показника впливали такі ж фактори, що і на діяльність середніх загальноосвітніх навчальних закладів у цілому. У м. Севастополі в 1999/2000 навчальному році 15 відсотків учнів середніх шкіл навчалися у другу та третю зміни; це на 12 пунктів менше ніж у 1995 році.

Серед основних проблем, які необхідно розв'язати у найближчій перспективі, - проблема якості як визначальна основа формування інтелекту особистості, її розвитку. Цьому має сприяти і перехід на 12-річний термін освіти навчання, у зв'язку з чим оновлюється зміст початкової освіти, покликаної забезпечити інтелектуальний, соціальний і фізичний розвиток особистості.

У м. Севастополі значну частину населення становлять національні меншини, тому задоволення їх освітніх запитів є одним з важливих завдань.

Місто характеризується високим рівнем розвитку закладів дошкільного виховання: в 2000 році 8,1 тис. дітей відвідували 94 дитячі дошкільні заклади. Забезпечення дітей дошкільними закладами досить високе і становило в період з 1995 по 2000 рік у середньому 58 відсотків, що значно перевищує загальнодержавний рівень (38 відсотків). У той же час, незважаючи на достатньо високий рівень розвитку дошкільної складової системи освіти, спостерігається стійка тенденція до абсолютного зменшення кількості дітей у відповідних закладах (на 47,7 відсотка у 2000 році порівняно з 1995 роком) і показника охоплення ними дітей (57 відсотків у 2000 році проти 59 в 1995 році) внаслідок різкого зниження народжуваності, а також значного зростання вартості послуг дитячих садків та ясел, через що багатьом жінкам вигідніше виховувати дітей вдома.

У наступний період відповідно до демографічного прогнозу відбудеться зменшення кількості вихованців у дитячих дошкільних закладах до 7,1 тис. чоловік та учнів у середніх закладах освіти до 48 тис. чоловік (таблиця 15).

Функціонування установ дошкільного виховання значною мірою залежатиме від загальноекономічної ситуації. У разі її поліпшення зменшиться жіноче безробіття, збільшиться рівень доходів населення, що дозволить сплачувати послуги дитячих дошкільних закладів усім, хто цього потребує.

Професійно-технічна освіта є важливою ланкою загальної системи освіти. Раніше вона розвивалася стабільно, але з першої половини 90-х років відбувається її постійне згортання. Це пов'язано з негативною дією процесів трансформаційного періоду - падінням обсягів виробництва, кризою платежів та ін. Таким чином, компенсувати наслідки зменшення розмірів централізованого бюджетного фінансування професійно-технічних закладів освіти не спроможні повню мірою ні галузеві підприємства, найбільш заінтересовані у збереженні наявних обсягів професійно-технічної освіти, ні місцеві органи виконавчої влади, на баланс яких передбачається передати професійно-технічні училища.

У 2000 році випуск кваліфікованих робітників професійно-технічними навчальними закладами становив 1,6 тис. чоловік, що порівняно з 1995 роком менше на 5,9 відсотка, але більше ніж у 1996 році на 33,3 відсотка. Прогнозування кількості учнів у системі професійно-технічної освіти виходить з того, що у разі появи ознак економічного зростання виникне й потреба у більшій кількості кваліфікованих робітників. Тому в 2005 році очікуваний випуск робітників професійно-технічними закладами дорівнюватиме 1,8 тис. чоловік.

Вища освіта у місті представлена 4 вузами I-II рівня акредитації і 3 - III-IV рівня, де навчається, відповідно, 3,8 і 10,2 тис. чоловік. Відбувається модернізація вищої освіти. Вища школа сьогодні і в найближчій перспективі буде задовольняти не лише фахові, але й духовні потреби особистості. Потенціал вищої школи буде формуватися під впливом соціально-економічної ситуації та інфраструктури виробничої і невиробничої сфери. Суттєво розширюватимуться можливості для здобуття молоддю вищої освіти в недержавних закладах. Зростатиме обсяг підготовки у вузах фахівців із таких спеціальностей, як економіка, менеджмент, маркетинг, міжнародне право, банківська справа, бізнес.

У сфері вищої освіти передбачається здійснити заходи для впорядкування мережі існуючих навчальних закладів та їх відособлених структурних підрозділів, структури й обсягів підготовки фахівців з урахуванням демографічної, етнічної і соціально-економічної ситуації, інфраструктури виробничої і невиробничої сфери і сфери послуг, що склалися в регіоні. Головним критерієм доцільності функціонування вищого навчального закладу слід вважати його здатність здійснювати підготовку фахівців для потреби регіону незалежно від форми навчання на рівні державних вимог при мінімальних витратах з держбюджету.

Передбачається створення Севастопольського регіонального університету на базі Севастопольського державного технічного університету.

На розвитку культури, яка найбільш масово представлена закладами культури клубного типу, бібліотеками, музеями, також суттєво позначилися негативні явища, що мали місце в економічному житті в останній період. Відбувалося зменшення кількості клубів та будинків культури (з 1995 року на 16,7 відсотка, або 7 одиниць), масових універсальних бібліотек (за цей же період на 6,7 відсотка, або 5 одиниць). У 2000 році кількість музеїв та театрів не змінилася і становила відповідно 4 і 3 одиниці. Нині заклади культури і мистецтва м. Севастополя представлені 35 клубами, 70 бібліотеками. На державному обліку знаходяться Державний історико-археологічний заповідник "Херсонес Таврічеський", 1451 пам'ятник історії та культури.

Разом з цим рівень розвитку матеріально-технічної бази закладів культури і мистецтва не відповідає сучасним вимогам і є значно нижчим за середньоукраїнські показники. Так, близько 90 відсотків клубів і понад третина бібліотек, п'ята частина яких розташована в сільській місцевості, потребують капітального ремонту, більшість об'єктів - розширення, деякі - реставрації та реконструкції. До їх числа належать Севастопольський російський драматичний театр імені А.В. Луначарського, Севастопольський театр танцю, Музей героїчної оборони і визволення Севастополя, Художній музей імені М.П. Крашицького, які вносять значний вклад в естетичне виховання населення. Усі 9 музичних і 1 художня школа знаходяться в пристосованих приміщеннях. З 1990 року не побудовано жодного масового закладу культури, орієнтованого на більш повне задоволення диверсифікованих потреб споживачів. Недостатньо розвинута мережа закладів освіти та культури у нових мікрорайонах міста. Відсутність приміщень для виставок та концертних залів, молодіжного театру, юнацької бібліотеки не може не вплинути на асортимент і якість як платних, так і безоплатних послуг культури.

Розвиток культури на тривалу перспективу відбуватиметься шляхом збереження та поліпшення існуючої матеріально-технічної бази, вдосконалення організаційно-економічного механізму, підвищення ефективності її діяльності. Для цього необхідно ширше використовувати бюджетні і позабюджетні кошти (державних і громадських структур, вітчизняних та зарубіжних спонсорів, населення тощо), грошові ресурси громадян, отримані внаслідок комерційної діяльності, благодійних фондів, тощо.

На ближчу перспективу (до 2005 року) не передбачається розширення мережі масових закладів культури - клубів і бібліотек. Кількість клубів упродовж прогнозного періоду скоротиться до 33 одиниць, а бібліотек - стабілізується на рівні 1999 року - 70 одиниць (таблиця 16).

Зростання інтересу населення до сучасності та маловивчених сторінок минулого своєї країни обумовлює необхідність розширення експозиційних площ діючих музеїв, підвищення ефективності використання виставкових залів. Однак зростання кількості музейних закладів у перспективі не передбачається. Ця тенденція, на нашу думку, буде властивою і для мережі театрів.

Невідкладним заходом є відновлення кіноіндустрії, зокрема поліпшення технічного і сервісного рівня кінотеатрів та залів з кіноустановками.

Важливим напрямом поширення культурних цінностей стає Інтернет.

У сфері культури передбачається реалізація Програми розвитку культури в м. Севастополі, затвердженої рішенням міської ради від 19 травня 1999 р. N 263, функціональних програм: програми з реставрації, капітального ремонту і спорудження пам'ятників історії і культури м. Севастополя, програми реформування кінообслуговування населення м. Севастополя, програма розвитку і підтримки української культури в м. Севастополі, а також локальних програм комп'ютеризації бібліотечної справи в централізованій бібліотечній системі для дорослих і дітей, розвиток матеріально-технічної бази драматичного театру імені А.В. Луначарського.

Заходами щодо реалізації Програми стануть щорічне святкування Дня міста, свята обох флотів, професійні галузеві свята, прийом культурних, спортивних і суспільних делегацій інших міст і регіонів, участь у проведенні фестивалів, зустрічей, культурних форумів, підтримка талановитої молоді, організація клубної роботи.

У частині здійснення молодіжних програм і підтримки родини передбачено реалізацію галузевих цільових програм "Молодь України", "Молодь - за майбутнє України", "Національна програма планування родини", "Комплексна цільова програма боротьби зі злочинністю", "Комплексна програма вирішення проблем інвалідності", програма "Допомога родині", програма підтримки і розвитку молодіжного підприємництва, "Українська родина".

У сфері фізичної культури і спорту передбачається реалізація цільової комплексної програми "Фізичне здоров'я нації на 1999-2005 роки".

Медичну допомогу жителям м. Севастополя наприкінці 2000 року надавали 13 лікарень потужністю понад 3,1 тис. ліжок, 36 амбулаторно-поліклінічних закладів (АПЗ) потужністю 7,6 тис. відвідувань за зміну, 9 фельдшерсько-акушерських та 34 фельдшерські пункти охорони здоров'я, одна станція швидкої допомоги. Міська служба охорони здоров'я жінок та дітей охоплювала 11 жіночих консультацій та 8 дитячих поліклінік (включаючи заклади, що мали відділення і кабінети відповідної спеціалізації); ліжковий фонд, призначений для вагітних і породіль, нараховував 190 одиниць (або 18,1 ліжка у розрахунку на 10 тис. жінок віком 15-49 років), для дітей - 490 одиниць (або 79,2 ліжка на 10 тис. осіб віком до 14 років). У закладах охорони здоров'я всіх типів працювало близько 2 тис. лікарів та 4,4 тис. осіб середнього медичного персоналу. На динаміці основних складових ресурсного потенціалу галузі в минулому десятиріччі позначалися провідні тенденції та особливості реформування її організаційно-економічного механізму, внаслідок чого ліжковий фонд порівняно з початком 90-х років скоротився на 27,9, штати спеціалістів вищої кваліфікації - на 25,9, середнього медичного персоналу - на 24,1 відсотка. І навпаки, потужність АПЗ збільшилася на 5,6 відсотка, хоч цей процес був властивий, головним чином, першій половині десятиріччя, тоді як другий названий показник майже не змінювався.

Забезпечення населення медичними працівниками різної кваліфікації залишалося вищим ніж у цілому по країні (слід зауважити, що з часом розрив знизився з 53,6 до 9,6 відсотка щодо забезпечення лікарями та з 21,6 до 1 відсотка - середнім медичним персоналом). Наприкінці 2000 року кожні 10 тис. жителів обслуговувало 50,4 фахівця з вищою та 113 - з середньою спеціальною освітою (відповідно на 25,4 та 20,9 відсотка менше ніж у 1990 році). Деяке перевищення рівня забезпечення АПЗ (на 2,5-0,6 відсотка) спостерігалося до 1998 року включно, але внаслідок недостатньої уваги до зміцнення і вдосконалення мережі цих закладів та значного уповільнення темпів нарощування їх загальної потужності показник забезпечення у наступному році становив 99,6 відсотка у середньому по Україні, або 195,9 відвідування за зміну на 10 тис. чоловік (110,4 відсотка рівня 1990 року та 81,6 - нормативу). Водночас, досить помітно скоротився від'ємний розрив у величинах забезпечення населення міста і країни в цілому ліжковим фондом (з 21,3 до 16,7 відсотка у першому та завершальному роках дослідженого періоду) на фоні швидкого падіння (на 24,6 відсотка) абсолютного показника, що вже досяг найнижчого можливого рівня (80,4 ліжка на 10 тис. чол.), за яким починається руйнування набутої матеріально-технічної бази стаціонарної допомоги та суттєве обмеження її доступності для населення.

Перспективи розвитку ресурсної бази галузі на прогнозний період визначатимуться рівнем її фінансування, у тому числі в обсязі спеціально розроблених програм, спрямованих на вдосконалення у місті медичного обслуговування, та ступенем впровадження в життя нормативно-правових актів, які регламентуватимуть становлення системи обов'язкового медичного страхування і сьогодні ще не розроблені. Поліпшенню якості медичної допомоги сприятиме подальше розширення амбулаторно-поліклінічної мережі. Разом з цим забезпечення населення цими потужностями в 2005 році, ймовірно, не досягне діючого нормативу (240 відвідувань за зміну на 10 тис. чол.), і становитиме, з огляду на темпи його зростання в 90-х роках, лише 202 відвідування за зміну (таблиця 17).

Прогноз кількості лікарняних ліжок базується на аналізі, який засвідчує, що, зважаючи на очікуване скорочення чисельності населення, згаданий показник орієнтовно становитиме 85 ліжок на 10 тис. чоловік.

Перспективна динаміка рівнів забезпечення жителів міста медичним персоналом, ймовірно, поєднає виявлені ретроспективні тенденції та намагання поліпшити структуру штатів. Кількість лікарів усіх спеціальностей та забезпечення ними населення дедалі скорочуватимуться. Наприкінці прогнозного періоду з розрахунку на 10 тис. чоловік працюватиме приблизно 43 фахівці з вищою освітою.

Необхідно звернути увагу на проблеми вдосконалення кадрового потенціалу медичної допомоги й зменшення чисельності середнього медичного персоналу. У 2005 році на кожні 10 тис. жителів припадатиме лише 100,5 такого працівника.

Рекреаційна сфера в перспективі має стати засобом загальнодоступного і повноцінного відпочинку та оздоровлення населення, джерелом поповнення державного та місцевих бюджетів. Це тим більш важливо, якщо розглядати м. Севастополь як історико-культурний і туристсько-рекреаційний центр України.

Відповідно до прогнозу загальна місткість закладів довгострокового перебування надалі збільшуватиметься. У 2000 році вона досягла 2,9 тис. ліжок (тобто рівня 1998 року), а у 2005 році становитиме 3 тис. місць, перевищуючи рівень базового (1999) року на 4,8 відсотка (таблиця 18).

Передбачається, що у перспективі буде подолано тенденцію до скорочення потужності санаторіїв. Їх місткість в 2005 році становитиме 195 ліжок (але це на 155 місць менше рівня 1996 року).

Очікується збільшення місткості санаторіїв-профілакторіїв (на 3 відсотка) для оздоровлення працівників підприємств та установ, на балансі яких вони знаходяться. Кількість ліжок у них збільшиться до 700 одиниць.

Місткість пансіонатів і баз відпочинку збільшуватиметься. У 2005 році вона майже досягне рівня 1998 року (відповідно 950 і 1090 місць).

У сфері соціального захисту населення передбачається реалізація заходів щодо реформування системи державного соціального страхування шляхом запровадження загальнообов'язкового державного соціального страхування, яке включатиме п'ять конкретних його видів: пенсійне, медичне, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, на випадок безробіття.

У сфері соціального захисту населення передбачається реалізація заходів щодо реформування пенсійного забезпечення шляхом своєчасного призначення і виплати пенсій залежно від розміру заробітної плати і виробничого стажу, зняття наявних обмежень на розмір пенсій і переходу до пенсійного забезпечення на рівні соціального страхування, поступове розмежування джерел фінансування різних видів пенсій, розвиток і удосконалення системи адресної соціальної допомоги пенсіонерам і інвалідам, сім'ям з низькими прибутками.

Планується поетапне введення системи загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування, що до 2005 року забезпечить необхідною медичною допомогою всіх застрахованих громадян і членів їхніх сімей, поширення системи сімейного лікаря.

Забезпечення соціального захисту безробітних громадян з набранням чинності з 1 січня 2001 року Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" здійснюватиметься шляхом встановлення залежності розмірів допомоги по безробіттю від сплати страхових внесків, страхового стажу та тривалості безробіття.

Таким чином, буде сформовано стійку фінансову систему, яка забезпечить:

економічний захист людини у разі настання безробіття, тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів, народження дитини, догляду за нею, нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а також у старості за рахунок страхових внесків роботодавців та застрахованих осіб до цільових страхових фондів;

створення ефективної системи управління соціальним страхуванням за участю представників трьох сторін соціального партнерства;

призначення та виплату пенсій і допомоги залежно від розміру заробітної плати та стажу роботи;

розмежування джерел фінансування різних видів пенсій та допомоги за соціальним страхуванням;

встановлення дієвого контролю за цільовим використанням страхових коштів.

Основні завдання розвитку комунального господарства:

1. Розроблення і впровадження нового рівня диференційованих тарифів на комунальні послуги:

теплопостачання - з урахуванням розукрупнення підприємств за типами енергетичних районів і будинків з різною висотою стель, введення двоставкового тарифу;

водопостачання і водовідведення - з урахуванням введення двоставкового тарифу.

2. Запровадження самоокупних тарифів для всіх груп споживачів. Припинення встановлення дискримінаційних тарифів для промислових споживачів. Здійснення заходів щодо зменшення витрат на виробництво та транспортні послуги, які відшкодовуються через тарифи.

3. Визначення персональної групи зовнішніх керуючих на комунальних підприємствах.

4. Оптимізація системи надання субсидій і компенсаційних виплат населенню.

5. Розукрупнення державного комунального підприємства "Севтеплоенерго" шляхом створення мережі дочірніх підприємств.

6. Продовження роботи з Міжнародним та Європейським банками реконструкції та розвитку над проектами поліпшення водо- і теплопостачання міста.

7. Повна або часткова попередня оплата містом за енергоресурси (газ, електроенергію).

8. Цільове виділення коштів з місцевого бюджету для відновлення основних фондів підприємств, що займаються благоустроєм міста.

Реалізація заходів дозволить забезпечити цілодобову подачу води жителям, зменшити забруднення акваторії бухт міста, здійснити газифікацію квартир м. Інкермана (50 тис. жителів) і Північної частини м. Севастополя, знизити собівартість послуг і впровадження економічно обгрунтованих тарифів.

Напрями розвитку житлового господарства міста:

1. Розроблення Комплексної програми розвитку і відновлення житлового фонду міста на 2001-2010 роки.

2. Створення альтернативних форм власності в житловій галузі (кондомінімуми, товариства, групи мешканців та ін.).

3. Створення на базі існуючих ремонтно-експлуатаційних підприємств розрахункових центрів з єдиною інформаційно-розрахунковою системою для житлово-комунальних послуг.

4. Забезпечення:

виконання програми поетапного оснащення існуючого житлового фонду приладами обліку споживання і регулювання води і теплової енергії;

прийому-передачі відомчого житлового фонду в комунальну власність;

проведення капітального ремонту аварійних будинків і газифікації існуючого житлового фонду;

відновлення ліфтового господарства міста з одночасним введенням механізму користування населенням ліфтами за допомогою електронних карток (чипів).

5. Зміна методики розрахунку квартплати з вилученням з її складу витрат на вивезення сміття й утримування ліфтового господарства з одночасним розробленням і впровадженням оплати за зазначені послуги кожним жителем.

Передбачається довести до 2005 року обсяг житлового будівництва в місті за рахунок усіх джерел фінансування до рівня 120,6 тис.кв.метрів загальної площі житла, збільшивши прогнозні показники використання потужностей великозбірного індустріального домобудівництва для забезпечення обсягів житлового будівництва до 46,3 тис. кв. метрів житла. Згідно з прогнозом, введення житла до 2005 року за джерелами фінансування становитиме:

за рахунок коштів місцевого бюджету - 1,9 тис. кв. метрів;

за рахунок коштів населення - 31,7 тис. кв. метрів;

за рахунок коштів підприємств, установ та організацій - 40,1 тис. кв. метрів;

за рахунок кредитування з державного бюджету - 8,3 тис. кв. метрів;

за рахунок інших джерел фінансування - 23,5 тис. кв. метрів.

Передбачається забезпечення розширення довгострокового державного кредитування молодих сімей на будівництво (реконструкцію) житла, розширення можливостей інвестування житлового будівництва на селі відповідно до Указу Президента України від 27 березня 1998 року N 222 "Про заходи щодо підтримки індивідуального житлового будівництва на селі".

З метою стабілізації санітарно-епідеміологічного стану, розвитку й зміцнення матеріально-технічної бази комунального господарства, розв'язання проблем газопостачання міста і транспортного обслуговування населення, нормального взаємопов'язаного функціонування всього міського господарства передбачаються в 2001-2005 роки інвестиції в основний капітал у формі капіталовкладень в обсязі 195,54 млн. гривень, у тому числі 78,63 млн. гривень за рахунок державного бюджету, зважаючи, що реалізація програми будівництва капіталомістких об'єктів комунального господарства без державної фінансової підтримки на регіональному рівні неможлива.

Для будівництва та реконструкції найважливіших природоохоронних об'єктів передбачено 60,88 млн. гривень.

Кардинальна стабілізація санітарно-епідеміологічної ситуації м. Севастополя залежатиме від завершення будівництва очисних споруд південної частини міста в комплексі з Мартинівським і Воронцовським каналізаційними колекторами тунельного типу. Будівництво Мартинівського каналізаційного колектора дозволить ліквідувати існуючий головний каналізаційний колектор діаметром 800 міліметрів, нормативний термін експлуатації якого скінчився.

З метою замикання на комплекс очисних споруд південної частини міста збору каналізаційних стоків районів вулиць Горпищенка, Істоміна, Генерала Мірошника, Генерала Жидилова і проспекту Перемоги передбачено завершення будівництва Воронцовського каналізаційного колектора. Введення його в експлуатацію забезпечить збирання каналізаційних стоків самопотоком без перекачування, минаючи міську насосну станцію та каналізаційні насосні станції N 3, 5, 12, що дасть значну економію електроенергії.

Програмою передбачається введення в експлуатацію полігона із захоронення твердих побутових відходів у Первомайській балці, що викликано гострою необхідністю закриття сміттєзвалища на Мекензієвих горах, функціонування якого може призвести до катастрофічних незворотних процесів і наслідків.

За рахунок коштів інвесторів прогнозується здійснити реконструкцію каналізації дитячого оздоровчого табору "Ласпі" з метою ліквідації можливого переповнення діючого резервуара каналізаційної насосної станції і затоплення території табору.

Для реалізації водогосподарських заходів передбачено інвестиційні ресурси в обсязі 22,5 млн. гривень. Намічено здійснити реконструкцію фільтрувальної станції на гідровузлі ГВ-3 в обсязі 2,5 млн. гривень, що є одною з найважливіших умов поліпшення водопостачання міста, якості питної води, забезпечення ліквідації вірусів, включаючи вірус гепатиту "А", збільшення продуктивності фільтрувальної установки до 120 тис. куб. метрів за добу, а також реконструкцію і розширення діючих гідровузлів з метою збільшення їх потужності.

Для розв'язання найважливіших проблем газопостачання у 2001-2005 роках передбачені інвестиційні витрати в обсязі 20,44 млн. гривень. Введення в експлуатацію газопроводу від газорозподільної станції ГРС-2 Мекензієві гори - Інкерман передбачено здійснити вже в 2001 році, що дозволить газифікувати природним газом 1668 квартир м. Інкермана, а також створити реальні передумови для розв'язання проблем теплопостачання, стабілізації діяльності виробничого комплексу і поліпшити обслуговування комунально-побутової інфраструктури м. Інкермана.

Передбачається будівництво газопроводу, що забезпечить з'єднання побудованої газорозподільної станції N 3 на Північній стороні з центральною частиною міста.

За рахунок коштів місцевого бюджету в обсязі 1,34 млн гривень передбачено будівництво магістрального газопроводу в с. Мекензієві гори.

З метою вдосконалення теплопостачання населення міста в 2001-2005 роках передбачено співробітництво з Міжнародним банком реконструкції та розвитку з реалізації проекту "Удосконалення системи теплопостачання м. Севастополя".

У зв'язку із зсувними процесами (1524 кілометр залізничного шляху Сімферополь-Севастополь) Програмою передбачається продовження ліквідації наслідків зсувних процесів у зазначеному районі, на що виділено 4,5 млн. гривень капіталовкладень.

Інвестиційним розділом Програми передбачено розв'язання транспортних проблем, на здійснення яких передбачено спрямувати місцеві інвестиційні ресурси в обсязі 76,82 млн. гривень.

Інвестиції буде спрямовано, насамперед, на будівництво доріг і тролейбусних трас у нових мікрорайонах міста (5, 6 і 7 мікрорайони Комишевої бухти), розташованих у відриві від міських тролейбусних маршрутів. Першочерговою проблемою залишається будівництво транспортної магістралі від Комишевої бухти до ВАТ "Севастопольський маяк", дороги між 6 і 7 мікрорайонами Комишевої бухти, тролейбусної траси від Депо-3 до ВАТ "Севастопольський маяк", що є стрижневим напрямом Програми за підгалуззю "Транспортний розвиток".

Фінансування заходів Програми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевого бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством.

У 2001-2005 роках спрямованість соціально-економічного розвитку м. Севастополя і його найближчої периферії буде визначатися загальною концепцією розвитку суспільства, розміщенням продуктивних сил на території країни, місцем України в міжнародному поділі праці, конкретними умовами розвитку Автономної Республіки Крим (досягнутим рівнем розвитку продуктивних сил, її фізико-географічними особливостями, економічним, науково-технічним, природним і соціальним потенціалом, наявністю величезної кількості унікальних історичних (археологічних) об'єктів, екологічною ситуацією). Тому слід виходити з того, що в перспективі одним з найбільш пріоритетних напрямів розвитку міста повинно стати формування масштабів і структури продуктивних сил для умов "відкритого" міста.

Природно-кліматичні особливості (піщані і галькові пляжі, цілющий клімат, тепле море, мальовничі краєвиди тощо), історико-культурні цінності сприяють формуванню на території міста інфраструктури центру загальнодержавного і міжнародного, у основному ділового, туризму з короткочасним відпочинком.

Для реалізації зазначеного напряму в розвитку міста необхідно:

посилення соціальної орієнтації розвитку економіки міста і його приміської зони з урахуванням перспективної структури населення і трудових ресурсів, необхідності закріплення зайнятих у господарствах приміської зони, корінного поліпшення життєвих умов на всій території міста;

обов'язкове виконання вимог щодо припинення подальшого нового будівництва і обмеження розширення промислових підприємств та інших народногосподарських об'єктів у місті і його найближчій периферії, якщо це безпосередньо не пов'язане із задоволенням потреби населення і підвищенням рівня розвитку міського господарства;

недопущення нового і припинення існуючого будівництва підприємств у Байдасарській долині, експлуатація природних ресурсів якої загрожує серйозними екологічними наслідками для цього регіону;

проведення протягом 2001-2005 років ревізії усіх виробничих потужностей у промисловості, конверсії частини оборонних виробництв з метою розроблення і здійснення програми виведення з експлуатації або перепрофілювання тих, що мають негативний вплив на навколишнє природне середовище чи випускають продукцію, потреба в якій має стійку тенденцію до скорочення і не споживається в місті;

здійснення докорінної реконструкції і технічного переозброєння підприємств машинобудування і металообробки, у тому числі приладобудування, деревообробної, легкої, харчової промисловості, з метою кардинального підвищення продуктивності праці, а також культури виробництва та екологічної безпеки їхньої роботи, зниження ресурсоємності виробництва;

забезпечення регулювання розвитку поблизу м. Севастополя видобутку пиляного вапняку (інкерманського каменю), перехід на підземний спосіб видобутку стінових матеріалів і флюсових вапняків з урахуванням не тільки потреби в цій сировині, але й необхідності дотримання екологічної рівноваги; рекультивація відпрацьованих ділянок родовищ і відновлення природних ландшафтів;

розвиток, у тому числі розширення і реконструкція підприємств харчової промисловості до рівня забезпечення повної переробки сільськогосподарських ресурсів, що споживаються у зоні м. Севастополя; повне задоволення потреби міста в продовольстві, у тому числі шляхом ефективних зовнішньоекономічних зв'язків;

обмеження і поступове впорядкування військової присутності в місті, зменшення тих видів техніки, що є екологічно небезпечними для навколишнього середовища або обмежують статус "відкритого" міста;

обмеження і поступове виведення з міста тієї частини рибальського флоту, що негативно впливає на екологію прибережних вод і прибережної території;

проведення реконструкції виноградників, виробничих виноробних потужностей, відновлення роботи комбінату "Золота балка" і всієї зони виноробства як одного з найвідоміших у країні виноробних регіонів;

розвиток виробництва ізюму, а також кісточкових плодів (черешні, вишні, персику та ін.);

підвищення ефективності господарювання з використанням можливостей різних форм власності в аграрному секторі приміської зони, зростання продуктивності сільськогосподарської праці на основі розвитку матеріальної бази фрукто- та овочесховищ;

проведення істотного перерозподілу фінансових і матеріально-технічних ресурсів на користь комплексного, збалансованого розвитку всієї соціальної і виробничої інфраструктури міста; забезпечення погодженого нарощування житлового і комунального будівництва, що випереджає розвиток інженерних і транспортних комунікацій (особливо паливо-, електро-, водопостачання, господарської, побутової і зливової каналізації), розвиток міського транспорту, всіх елементів соціально-побутової і соціально-культурної інфраструктури, особливо охорони здоров'я, освіти; збереження історико-культурного середовища;

розвиток і модернізація матеріально-технічної бази рекреацій, реставрація і забезпечення цілісності пам'яток історії і культури, у тому числі використання для цього пожертвувань благодійних організацій, а також закордонного капіталу на вигідних для міста умовах;

збалансований розвиток будівельного комплексу (включаючи виробництво будівельних матеріалів, потужності будівельно-монтажних організацій, забезпечення будівельників кадрами і технічними засобами) згідно з запланованими масштабами капітального будівництва й урахуванням вимог охорони навколишнього природного середовища;

проведення докорінної реконструкції діючої транспортної мережі в місті і на підходах до нього, скорочення зустрічних та інших нераціональних перевезень, впровадження екологічно більш чистих методів і способів використання транспортних засобів;

здійснення в найкоротші терміни ефективних природоохоронних заходів на всіх господарських виробничих і невиробничих об'єктах, що забруднюють навколишнє середовище; впровадження новітніх технологій, що знешкоджують і перероблюють відходи виробництва; розроблення і впровадження заходів щодо забезпечення екологічного захисту і безпеки Чорного моря.

У стратегії розвитку м. Севастополя як центру міжнародного і вітчизняного ділового туризму необхідно (умовно) виділити два етапи:

перший етап (2001-2005 роки) - розвиток інфраструктури м. Севастополя для обслуговування потреб організованих відпочиваючих та туристів. На цьому етапі будуть інтенсивно розвиватися рекреаційні підприємства для потреб населення і здійснюватиметься, при збереженні існуючого стану міста, інтенсивна підготовка соціально-економічної інфраструктури. Поступово режимні обмеження скорочуватимуться і до початку другого етапу будуть скасовані;

другий етап (2005 р. і далі) - розвиток інфраструктури для неорганізованого туризму з короткочасним відпочинком протягом 5-7 днів для всіх бажаючих приїхати до м. Севастополя. Очевидно, до цього періоду в міру розв'язання в місті основних соціально-економічних та інших проблем місто стане більш відкритим.

З метою створення умов для достатнього залучення вітчизняних і зарубіжних інвестицій необхідно орієнтувати інвесторів на зберігання стратегії розвитку міста та надати їм відповідні гарантії.

Сталий розвиток м. Севастополя грунтується на нових принципах і взаємодії соціальної, економічної та екологічної складових, які закладені у Концепції розвитку міста до 2010 року і Програмі "Севастополь - 2010". Пріоритет надається соціальним цілям, серед яких найбільше значення мають:

рівень і якість життя жителів міста;

соціальні гарантії і соціальна справедливість;

збереження і примноження культурних і духовно-моральних цінностей з урахуванням традицій і національних особливостей міста;

створення умов для дотримання загальної декларації прав людини;

захист і поліпшення середовища життя людей.

Пріоритети соціального розвитку визначаються відповідно до реальних умов і економічних можливостей міста, інтересів нинішнього і майбутніх поколінь та матимуть вагомий вплив на ефективність економіки та економічне зростання.

У Програмі пріоритет соціальних цілей закладено у плані соціально-економічного розвитку до 2005 року і граничних значеннях соціальних індикаторів, за якими буде відслідковуватися рух міста до стабільності і які у міру оздоровлення економіки можуть розгорнутися в більш широкий спектр соціальних параметрів.

Господарський механізм управління містом являє собою систему взаємозалежних блоків, цілей, завдань, функцій, прав, відповідальності, структури управління і державних регуляторів, покликаних реалізувати збалансований розвиток природи, населення, господарства.

Для управління процесом переходу до сталого розвитку й оцінки ефективності використання коштів визначено цільові орієнтири (показники-індикатори), що характеризують якість життя, рівень економічного розвитку та екологічного благополуччя (додаток 4). Управління містом будується на принципах системного, програмно-цільового і ситуаційного підходів.

Фінансове забезпечення регіональних цільових програм балансується за джерелами коштів з консолідованого і місцевого бюджетів та позабюджетних фондів з визначенням механізмів (регуляторів) реалізації програм.

Цільові програми міста розроблено відповідно до Концепції економічного і соціального розвитку міста до 2010 року з дотриманням цілеспрямованого, взаємопов'язаного і раціонального розміщення продуктивних сил.

Для переходу до стратегії сталого розвитку необхідні такі регулятори:

розмежування прав і відповідальності між центральними та місцевими органами виконавчої влади (прийняття закону про місто Севастополь), передача повноважень;

розмежування об'єктів державної і комунальної власності (землі, акваторії, підприємств та ін.);

закріплення відповідальності галузевих міністерств та інших центральних органів виконавчої влади за негативні результати господарської діяльності підвідомчих підприємств, що призводять до соціальних, економічних та екологічних збитків у регіоні;

реструктуризація, оптимізація і державна підтримка рибної галузі;

фінансування державних програм, прийнятих для виконання на території міста і пов'язаних у єдиний комплекс з міськими програмами;

цільові надходження з державного в місцевий бюджет;

фінансування з державного бюджету Програми інформатизації м. Севастополя;

удосконалення системи регіональної статистики з введенням показників (індикаторів) звітності сталого розвитку регіону, зокрема розроблення і затвердження механізму (методики) розрахунку валового внутрішнього продукту регіону (валового регіонального продукту);

розроблення і прийняття концепції програмно-цільового управління містом;

формування бюджету міста за рахунок місцевих джерел і надходжень з державного бюджету;

взаємопогодженість через бюджет міських програм для створення єдиної економічної моделі управління містом.

Для виконання положень Програми необхідно здійснити ряд заходів щодо:

вдосконалення нормативно-правової бази (додаток 1);

забезпечення фінансування регіональних програм за умови передбачення у місцевому бюджеті джерел фінансування (додаток 2);

проведення необхідних ремонтно-будівельних робіт (додаток 3);

Моніторинг індикаторів сталого розвитку м. Севастополя проводитиметься згідно з додатком 4.