Про Науково-технічну раду по створенню Ситуаційного центру при Президенті України та Концепцію цього центру

Для забезпечення належного науково-технічного рівня робіт по створенню Ситуаційного центру при Президенті України - інтегрованої автоматизованої системи ситуаційного управління з метою вироблення концептуальних основ рішень, що приймаються Президентом України, обгрунтування цих рішень та прогнозування їх можливих наслідків:

1. Утворити Науково-технічну раду по створенню Ситуаційного центру при Президенті України.

Затвердити персональний склад Ради (додаток N 1).

2. Призначити головою Науково-технічної ради по створенню Ситуаційного центру при Президенті України МОРОЗОВА Анатолія Олексійовича.

3. Схвалити Концепцію Ситуаційного центру при Президенті України - інтегрованої автоматизованої системи ситуаційного управління для підготовки, прийняття та підтримки рішень Президента України (додаток N 2).

Інтегрована автоматизована система ситуаційного управління для підготовки, прийняття та підтримки рішень Президента України (далі - Ситуаційний центр при Президенті України (СЦП)) - це система ситуаційного управління, яка поєднує людський інтелект, інформаційні технології, сучасні програмно-технічні засоби і засоби моделювання в процесі прийняття Президентом України рішень стосовно комплексних проблем в усіх сферах державної діяльності з метою захисту національних інтересів і забезпечення національної безпеки України.

СЦП на основі використання сучасної аналітичної техніки, методик, методологій, інформаційних технологій дає змогу створити, реалізувати і забезпечити такі складові політичних, економічних, військових та інших реформ, як системність, прогнозування небажаних наслідків рішень, оцінка рівня соціальної напруженості, визначення зон та факторів ризику у відповідних геополітичних регіонах, стратегічних зонах, областях спільних інтересів. При цьому забезпечується можливість використання різних каналів зв'язку, комп'ютерних мереж, телекомунікацій, сучасної обчислювальної та інформаційної техніки.

Ситуаційний центр реалізує концептуальну модель інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень в рамках системного геополітичного та суспільно-економічного моніторингу, який базується на комплексній інформаційній обробці нормативно-довідкових, аналітичних, експертних та статистичних даних.

Ситуаційний центр при Президенті України - чотирирівнева система.

Перший рівень - рівень збору та первинної обробки інформації. Він реалізується через пункти збору інформації в установах (джерелах інформації), які функціонують на будь-яких засобах обчислювальної техніки, що мають стандартний вхід у системи міжмашинного зв'язку. Такими пунктами збору є:

- на рівні районів, областей - місцеві державні адміністрації;

- на рівні галузей - галузеві заклади;

- на рівні державних та урядових установ - Верховна Рада, Верховний Суд, міністерства, комітети тощо.

Крім того, пункти збору інформації можуть функціонувати при наукових центрах (Академії наук України, Академії технологічних наук України, Академії інженерних наук, Медичній академії наук, Сільськогосподарській Академії наук та ін.), вищих учбових закладах, політичних та громадських організаціях, установах соціальних опитувань та прогнозів, аналогічних службах Президентів або керівників інших держав, інших установах та організаціях, які надаватимуть дані для інформаційної підтримки СЦП.

Другий рівень - рівень розподіленої бази даних СЦП, на якій реалізована інформаційно-довідкова система. Другим рівнем користуються фахівці служб Президента та аналітичних центрів, які використовують інформацію при підготовці питань для прийняття рішень. Користувачі другого рівня можуть мати свої автоматизовані робочі місця (АРМ), включені в інтермережу, або АРМи, що знаходяться безпосередньо в ситуаційному залі. До другого рівня також входять об'єднані за допомогою спеціальних мереж усі АРМи служб Адміністрації Президента.

На цьому рівні виконуються роботи з моделями різної спрямованості. Користувачам надається можливість працювати з моделями, використовуючи інформацію розподіленої бази даних, змінюючи граничні значення, критерії оцінки, уточнювати дані, вибирати різні стратегії прийняття рішень відповідно до своїх знань, досвіду, інтуїції.

Третій рівень - рівень проблем, вирішенням яких займаються служби Адміністрації Президента України у повсякденній роботі при підготовці питань для розгляду на нараді. Для прийняття рішення на цьому рівні використовується інформація, підготовлена на другому та першому рівнях СЦП. При цьому виконуються аналітичні викладки, оцінка результатів опитувань, оцінка ситуацій, що відбуваються в державі, ретроспективний аналіз попередніх рішень.

Четвертий рівень - рівень колективного обговорення проблеми, аналізу ситуацій, аналізу результатів прогнозування, аналізу альтернативних варіантів стратегій прийняття рішень, формулювання остаточного варіанту рішення. Четвертий рівень - це безпосередньо ситуаційний зал, оснащений необхідними засобами та формами відображення інформації (проекційні екрани, телеінформація, слайди, відеоінформація, графіки, гістограми). У ситуаційному залі на базі об'єктивної інформації, якою користуються всі учасники наради, формуються відповідні пропозиції з урахуванням суб'єктивних оцінок ситуації, з використанням колективного інтелекту. Рішення, що приймаються на нарадах, оформлюються згідно з встановленими правилами документування, прийнятими у Секретаріаті Адміністрації Президента України.

Концептуальна модель інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень при системному геополітичному та економічному моніторингу передбачає п'ять етапів:

- підготовчий;

- інформаційний;

- аналітичний;

- багатофункціональне моделювання з використанням зворотного зв'язку;

- узагальнення матеріалів.

Підготовчий етап складається з:

- генерації завдань з урахуванням зацікавленості та цілей користувача;

- визначення головних учасників подій та їх ієрархії;

- визначення основних пакетів проблем та альтернатив, пріоритетів при прийнятті рішень у політичній і економічній та інших сферах діяльності;

- встановлення концепцій та вимог до інформаційної структури (формування і завантаження баз даних і баз знань, проведення соціологічних і експертних опитувань, економічного аналізу та ін.).

Інформаційний етап складається з:

- збору та обробки інформації за допомогою сучасних інформаційних технологій;

- перевірки вірогідності одержаних даних, узагальнення експертних оцінок;

- ведення баз даних, формування багатофункціональних інформаційних середовищ, створення авторських програм і систем.

Аналітичний етап складається з:

- відбору актуальної інформації;

- оцінки подій та учасників подій і конфліктів з найбільш гострих і актуальних проблем;

- прогнозування як визнання найбільш вірогідних шляхів розвитку ситуації й оцінки рівня небажаних подій.

Багатофункціональне моделювання із застосуванням зворотного зв'язку дає змогу:

- оцінити можливості цілеспрямованої зміни ступеня ризику наслідків рішень, які приймаються;

- генерувати дані та документи для підтримки прийняття рішень;

- оцінити різні перспективи зміни ситуації, її напруження;

- оперативно оцінити різні сценарії та шляхи нормалізації ситуації;

- провести комплексний аналіз впливу та взаємозумовленості економічних і політичних факторів.

На етапі узагальнення результатів проводяться:

- регламентні процедури при підготовці вихідних документів для підтримання та прийняття рішень;

- оцінка стабільності або критичності ситуації та можливі шляхи її нормалізації;

- комплексна оцінка факторів напруженості;

- оцінка ступеня ризику взаємодії з головними учасниками подій, шляхів вирішення найбільш актуальних проблем для нормалізації ситуації.

Система геополітичного і економічного моніторингу базується на експертних системах стеження за розвитком подій і раннього попередження небажаних змін стану політичної й економічної ситуації.Інформація, яка надходить з різних каналів у центр аналізу та прогнозів Ситуаційного центру, обробляється і на цій основі формуються бази даних за напрямами.

На цьому етапі обробки й оцінки оперативної інформації до роботи залучаються експертні групи. Сучасні технології обробки даних дають змогу зберігати великі обсяги інформації у компактному вигляді, а також видавати її в зручному для користувача вигляді. Збір інформації спирається на методи соціологічних досліджень, економічних експертиз, нормативних і статистичних зведень, роботу аналітичних груп та ін.

Оперативну обробку інформації про події в Україні і світі в СЦП виконують групи поточних аналітиків, підпорядковані Державному раднику України з питань національної безпеки. Президент має можливість здійснювати надійний цілодобовий зв'язок з СЦП незалежно від свого місцеперебування.

У режимі колективного обговорення ситуації учасники-експерти вносять свої пропозиції щодо зміни граничних умов, критеріїв оцінки, уточнюють дані, висувають додаткові гіпотези з розвитку ситуації. На моделях 1,2 або 3-го рівня відпрацьовуються за вказівками Президента ті доповнення та уточнення, які приймаються всім колективом учасників-експертів. Моделі 1-го рівня працюють швидко і дають змогу в реальному масштабі часу грубо оцінити можливий хід розвитку події при прийнятих доповненнях в оцінці ситуації. Моделі 2 і 3-го рівнів є більш тонкими і можуть мати великі цикли розрахунків. Ними користуються, як правило, після наради для відпрацювання прийнятих рішень та деталізації сформованих на нараді варіантів рішень.

Під технологією колективного формування рішень в умовах функціонування СЦП мається на увазі послідовність виконання людиномашинних процедур, взаємодії між особами, які беруть участь у процесі колективного обговорення варіантів рішень, і системою в процесі підготовки і проведення наради. Учасниками обговорення проблеми можуть бути як особи, що беруть участь у формуванні рішення, так і особи, запрошені для участі в обговоренні даної проблеми.

Ситуаційне прогнозування та оцінка ризику на етапі прийняття рішень виконуватимуться за:

- визначенням та описом комбінацій головних факторів ризику поточної ситуації;

- виміром поточної ситуації засобами кількісного аналізу та якісного узагальнення результатів;

- оцінкою поточного рівня узагальненого показника ризику;

- формуванням сценаріїв розвитку ситуації (синтез аудіовідеообразів на сучасних інформаційних технологічних комплексах);

- прогнозом рівня ризику на регламентний проміжок часу.

Фактори ризику подаються як система багатовіконних ієрархічних меню; сценарії розвитку ситуацій - діловою графікою, картографічними альбомами, таблицями ризику; прогноз розвитку ризику - динамічною машинною графікою як засобами вияву суми обставин.

Діяльність СЦП реалізується через спеціальні програмно-технічні інструментальні засоби, що забезпечують роботу користувачів із застосуванням нових інформаційних технологій:

1. Центральна ланка Ситуаційного центру при Президенті України - ситуаційний зал (СЗ).

Учасники наради в СЗ працюють безпосередньо на індивідуальних АРМ, об'єднаних в єдину систему. АРМ усіх учасників наради однотипні і мають такі функціональні можливості:

- відображення інформації в довільній формі (графічній, алфавітно-цифровій, звуковій);

- введення інформації з попередньо підготовлених носіїв на дискетах;

- спілкування з системою за допомогою "миші" або клавіатури;

- робота з індивідуальним мікрофоном, індивідуальними засобами голосування;

- можливість роботи з синхронним перекладом;

- можливість спілкування із своїми референтами, які перебувають поза центральним залом СЦП;

- індивідуальні засоби зв'язку.

Крім індивідуальних АРМ у центральному залі СЦП є три нетипових АРМи:

- АРМ Президента України (керівника наради);

- АРМ адміністратора системи;

- АРМ доповідача.

АРМ Президента України - головний АРМ системи, може бути розміщений крім СЗ у літаку, вертольоті або інших транспортних засобах при забезпеченні відповідного зв'язку з СЦП. АРМ Президента України має:

- пристрої відображення, на які виводиться інформація з поточної доповіді;

- інформацію про учасників наради, довідкову інформацію;

- термінові повідомлення, що надходять під час проведення наради, попереднє прогнозування результатів запропонованих рішень;

- всі види урядового і президентського зв'язку;

- засоби управління нарадою;

- систему сервісного обслуговування.

АРМ адміністратора системи має засоби управління всіма елементами СЦП, засоби контролю за інформацією, яка відображається, засоби зв'язку з усіма обслуговуючими СЦП системами, засоби контролю за функціонуванням елементів системи.

АРМ доповідача являє собою аналог трибуни, на якій установлені засоби відображення інформації, що дають змогу доповідачу бачити інформацію, подану на засобах колективного користування, текст доповіді, необхідні підказки по ходу доповіді, надають можливість перегляду матеріалів з випередженням; засоби управління видачею інформації на екрани групового користування; допоміжні засоби подання інформації додатково до записаної в базу даних СЦ завчасно.

В ситуаційному залі крім індивідуальних АРМів розміщені засоби колективного користування, до яких належать два великих екрани, на які може бути виведена відеоінформація, що надходить супутниковими каналами, по спеціальному кабельному телебаченню, відеозапису. На ці ж екрани може бути виведена інформація з ЕОМ з можливостями мікширування (змішування). Екрани розміщені з обох боків центрального екрану, який являє собою кольорове табло для виведення графічної, алфавітно-цифрової та іншої інформації. На екранах колективного користування може бути представлена телевізійна, розрахункова, прогнозна ситуація у будь-якій точці земної кулі, України, окремих регіонів. У випадку надзвичайних подій інформація надходить безпосередньо з місця події у вигляді прямого (записаного) репортажу водночас із цифровою розрахунковою інформацією, яка характеризує розмірність НП. У режимі аналізу НП і управління ходом ліквідації наслідків НП в головному залі СЦП працюють експерти-аналітики разом з учасниками Президентської Ради. Робота експертів-аналітиків забезпечується штатними АРМами головного СЦП.

Крім учасників-експертів, які знаходяться безпосередньо в СЗ, до наради у разі необхідності Президент може залучити на певний період осіб, які знаходяться за межами головного залу СЦП, за допомогою відеотелефонів. Залучений учасник може бачити і слухати, брати участь в обговоренні проблеми в межах часу, наданого для його участі Президентом.

У СЗ розміщено ряд засобів сервісного обслуговування (мікрофони, проектори та ін.).

Мовою проведення нарад є українська з можливостями синхронного перекладу іншими мовами.

2. АРМи Секретаря Адміністрації Президента, Державного радника України з питань національної безпеки, радників Президента об'єднані окремою локальною мережею.

3. АРМи працівників апарату Ради національної безпеки об'єднані локальною мережею.

4. Автоматизовані підсистеми служб і відділів Адміністрації Президента України об'єднані локальними мережами.

Кожне автоматизоване робоче місце, що входить до окремої локальної мережі і знаходиться на постійному робочому місці учасника наради, повністю функціонально аналогічне відповідному АРМу СЗ.

Кожна автоматизована підсистема служби чи відділу являє собою локальну мережу автоматизованих робочих місць керівника служби і фахівців, що входять до складу цієї служби. Кожен АРМ має свій рівень пріоритету і можливостей працювати з відповідними даними.

5. Робочі кімнати поточних аналітиків, куди цілодобово стікається інформація про події у світі, Україні з різних джерел. Тут вона аналізується, і відповідні аналітичні огляди передаються на АРМи користувачів цієї інформації. З робочих кімнат поточних аналітиків у разі необхідності інформація може надходити в реальному часі на АРМ Президента України, індивідуальні АРМи або засоби колективного користування головного залу СЦ.

6. Кімнати для роботи експертів та референтів, запрошених на нараду учасниками. Кожний учасник наради в головному залі СЦП може мати одного або групу експертів-референтів, які на період наради розміщуються в залі референтів за спеціальними АРМами. На період проведення наради за замовленням учасника встановлюється двосторонній зв'язок між АРМом учасника і АРМом референта, і референт може виконувати необхідну роботу і передавати необхідні матеріали учаснику наради. Виконувати функції АРМів експертів можуть всі АРМи, підключені до мережі ситуаційного залу.

У звичайному режимі кімнати експертів-референтів використовуються для оперативної роботи службами СЦП або учасниками наради на етапі підготовки наради.

7. Обчислювальний центр (ОЦ), потужність якого повинна забезпечити:

- прийом та збереження всієї інформації, необхідної для аналізу і прийняття рішень (обсяг пам'яті, потужність каналів та ін.);

- відпрацювання моделей 1, 2 і 3-го рівнів у задані інтервали часу (обчислювальна потужність ОЦ, розподілена обчислювальна потужність та ін.);

- обслуговування всіх елементів СЦП в потрібних режимах (обчислювальна потужність і обсяги пам'яті керуючих частин СЦП, пропускні можливості каналів);

- необхідний рівень надійності (дублювання обчислювальних засобів, спеціальні системи контролю і самоконтролю);

- необхідний рівень захисту інформації від несанкціонованого користувача (спеціальні засоби апаратно-програмного захисту інформації, використовування оптичних каналів зв'язку, створення систем захисту приміщень СЦП тощо);

- системи сервісного забезпечення професійного та непрофесійного користувача (спеціальні інтерфейси, комплекси апаратно-програмних засобів, системи введення і виведення усіх типів інформації - від графічної, картографічної до звукової).

8. Мережі, засоби комутації для збору інформації, розташовані в різних місцях України відповідно до першого рівня СЦП.

Спеціальне місце в СЦП посідає служба забезпечення доступу до інформації і режимності нарад, яка відповідає за системи доступу до урядового та президентського зв'язку і гарантує збереження і недоступність інформації незалежно від місця її збереження і місця її знаходження в СЦП.

Режим роботи окремих елементів СЦП, пов'язаних з аналізом подій, що відбуваються, цілодобовий. СЦП дає змогу підготувати аргументовані пропозиції по всіх службах Адміністрації Президента, провести ситуаційний аналіз і підготувати проекти указів та розпоряджень Президента.