ДСТУ ISO/IEC/IEEE 29119-5:2018 (ISO/IEC/IEEE 29119-5:2016, IDT) "Інженерія програмних засобів і систем. Тестування програмних засобів. Частина 5. Тестування на основі ключових слів"
ДСТУ ISO/IEC 20246:2018 (ISO/IEC 20246:2017, IDT) "Інженерія систем і програмних засобів. Рецензування розроблюваних програмних засобів"
СТУ ISO/IEC 90003:2006 "Програмна інженерія. Настанови щодо застосування ІSO 9001:2000 до програмного забезпечення (ІSO/ІEC 90003:2004, ІDT)"
ДСТУ ISO/IEC/IEEE 42010:2025 (ISO/IEC/IEEE 42010:2022, IDT) "Програмні засоби, системи та підприємство. Опис архітектури"
ДСТУ ISO/IEC/IEEE 12207:2018 (ISO/IEC/IEEE 12207:2017, IDT) "Інженерія систем і програмних засобів. Процеси життєвого циклу програмних засобів"
ДСТУ EN 301 549:2022 (EN 301 549 V3.2.1 (2021-03), IDT) "Інформаційні технології. Вимоги щодо доступності продуктів та послуг ІКТ"
ДСТУ ISO 21502:2025 (ISO 21502:2020, IDT) "Керування проектами, програмами та портфелями. Настанова щодо керування проектами"
ДСТУ ISO 21504:2025 (ISO 21504:2022, IDT) "Керування проектами, програмами та портфелем. Настанова щодо керування портфелями"
ДСТУ ISO/IEC 33202:2025 (ISO/IEC 33202:2024, IDT) "Інженерія програмних засобів і систем. Ключові практики гнучкого розроблення"
ДСТУ ISO/IEC/IEEE 14764:2025 (ISO/IEC/IEEE 14764:2022, IDT) "Інженерія програмних засобів. Процеси життєвого циклу програмних засобів. Технічне обслуговування"
ДСТУ ISO/IEC/IEEE 16085:2025 (ISO/IEC/IEEE 16085:2021, IDT) "Інженерія систем і програмних засобів. Процеси життєвого циклу. Керування ризиками"
ДСТУ ISO/IEC/IEEE 16326:2025 (ISO/IEC/IEEE 16326:2019, IDT) "Інженерія систем і програмних засобів. Процеси життєвого циклу. Керування проектами"
ДСТУ ISO/IEC/IEEE 24748-1:2025 (ISO/IEC/IEEE 24748-1:2024, IDT) "Інженерія систем і програмних засобів. Керування життєвим циклом. Частина 1. Настанови щодо керування життєвим циклом"
ДСТУ ISO/IEC/IEEE 24748-2:2025 (ISO/IEC/IEEE 24748-2:2024, IDT) "Інженерія систем і програмних засобів. Керування життєвим циклом. Частина 2. Настанови щодо застосування ISO/IEC/IEEE 15288 (процеси життєвого циклу систем)"
ДСТУ ISO/IEC/IEEE 24748-3:2025 (ISO/IEC/IEEE 24748-3:2020, IDT) "Інженерія систем і програмних засобів. Керування життєвим циклом. Частина 3. Настанови щодо застосування ISO/IEC/IEEE 12207 (процеси життєвого циклу програмних засобів)"
ДСТУ ISO/IEC/IEEE 24748-6:2025 (ISO/IEC/IEEE 24748-6:2023, IDT) "Інженерія систем і програмних засобів. Керування життєвим циклом. Частина 6. Інтеграція систем і програмних засобів"
( Додаток 4 в редакції Постанов Кабінету Міністрів України № 893 від 15.07.2025, № 1579 від 03.12.2025 )
Додаток 5
до Обов’язкових вимог
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ
щодо забезпечення електронними комунікаційними послугами доступу до Інтернету*
Загальні вимоги
1. Під час замовлення електронних комунікаційних послуг доступу до Інтернету забезпечується:
1) пропускна здатність між обладнанням замовника та постачальника електронних комунікаційних послуг високої пропускної здатності із швидкістю завантаження не менше 1 Гбіт/с та вивантаження від 100 Мбіт/с;
2) швидкість передачі даних з розрахунку кількості користувачів Інтернету в замовника:
до 20 користувачів - не менше 100 Мбіт/с;
від 20 до 100 користувачів - 500 Мбіт/с;
понад 100 користувачів - 1 Гбіт/с або більше;
3) підключення з використанням різних кабелів передачі сигналу, приєднаних до різних комутаційних вузлів;
4) технологія підключення xPON або FTTx з використанням прямого волоконно-оптичного підключення до вузла агрегації (без проміжних активних елементів);
5) безперервний доступ під час відключень електроенергії протягом щонайменше 72 годин знеструмлень підряд;
6) публічна статична (виділена) ІР-адреса;
7) здійснення цілодобового моніторингу роботи мережі для уникнення затримок під час пікового навантаження.
8) використання граничного мережевого засобу, що відповідає Обов’язковим вимогам до граничного мережевого засобу в частині реалізації заходів кіберзахисту, затвердженим Держспецзв’язку, відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України".
2. Для замовника з понад 100 користувачами Інтернету організовується резервний канал доступу до Інтернету від іншого постачальника.
3. У разі відсутності у населеному пункті за місцезнаходженням замовника постачальника послуг доступу до Інтернету, що відповідає вимогам підпунктів 1 та 2 пункту 1 цього додатка, можуть використовуватися інші технології доступу до Інтернету.
Вимоги до організації мережі Wi-Fi для доступу до Інтернету
4. Під час створення мережі Wi-Fi для доступу до Інтернету забезпечується:
1) швидкість передачі даних від 100 Мбіт/с на кожну точку доступу;
2) пропускна здатність каналу, яка дозволяє організувати швидкість передачі даних від 10 Мбіт/с;
3) покриття мережею Wi-Fi місць перебування працівників замовника та відвідувачів;
4) встановлення додаткових точок доступу або підсилювачів сигналу для забезпечення належного рівня покриття мережею Wi-Fi для доступу до Інтернету у приміщеннях з великою площею або із складною конфігурацією (наявність перегородок, підвальних приміщень тощо) з урахуванням одночасної кількості підключень:
до 50 осіб - не нижче Wi-Fi 5 (802.11ac);
понад 50 осіб - не нижче Wi-Fi 6 (802.11ax);
5) розділення мережі Wi-Fi на окремі зони:
для працівників замовника - закрита з використанням пароля доступу;
для відвідувачів - відкрита без використання пароля;
6) розподіл каналів для уникнення перевантаження для стабільного доступу до Інтернету під час пікового навантаження на мережу.
__________
* Технічні вимоги щодо забезпечення електронними комунікаційними послугами доступу до Інтернету визначаються замовником або технічним адміністратором засобу інформатизації або залученою на договірних засадах третьою особою та можуть бути скориговані.
( Додаток 5 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 373 від 25.03.2026 )
Додаток 6
до Обов’язкових вимог
ВИМОГИ
до проведення тестування відновлення працездатності та безперервності функціонування засобу інформатизації
1. Під час планування тестування відновлення працездатності та безперервності функціонування засобу інформатизації забезпечується:
визначення обсягу, сценаріїв та видів тестування з урахуванням категорії впливу порушення функціонування засобу інформатизації (далі — категорія засобу інформатизації), результатів аналізу впливу порушення безперервності виконання робочих процесів (бізнес-процесів) та пов’язаних з ними засобів інформатизації, оцінки ризиків кібербезпеки, вимог до резервування, а також установлених значень максимально допустимого періоду порушення функціонування (MTPD), цільового часу відновлення (RTO) та цільової точки відновлення (RPO);
визначення компонентів засобу інформатизації, відновлювального резерву, інформаційних ресурсів, інтеграцій та робочих процесів (бізнес-процесів), що підлягають перевірці;
визначення критеріїв успішності тестування відповідно до встановлених значень максимально допустимого періоду порушення функціонування (MTPD), цільового часу відновлення (RTO) та цільової точки відновлення (RPO);
визначення відповідальних осіб, порядку проведення тестування та документування його результатів.
2. Під час проведення тестування відновлення працездатності та безперервності функціонування засобу інформатизації забезпечується проведення перевірки:
можливості відновлення функціонування засобу інформатизації у межах установлених значень максимально допустимого періоду порушення функціонування (MTPD) та цільового часу відновлення (RTO);
можливості відновлення інформації у межах установленого значення цільової точки відновлення (RPO);
можливості виконання процедур, визначених планом аварійного відновлення;
можливості відновлення усіх визначених компонентів, необхідних для забезпечення функціонування засобу інформатизації, зокрема програмного забезпечення, даних, конфігурацій, параметрів налаштування, засобів захисту інформації, технічної та експлуатаційної документації;
актуальності програмного забезпечення, конфігурацій, даних та інших ресурсів, що входять до складу відновлювального резерву;
працездатності технічних, програмних, мережевих компонентів, засобів захисту інформації, а також інтеграцій із зовнішніми інформаційними (автоматизованими), електронними комунікаційними та інформаційно-комунікаційними системами (за наявності).
3. Під час тестування можуть застосовуватися такі види тестування:
тестування відновлення інформації з резервних копій;
тестування переключення засобу інформатизації або його окремих компонентів на резервне середовище функціонування (failover);
комплексне тестування переключення засобу інформатизації на резервне середовище функціонування (full failover), що передбачає перевірку відновлення функціонування взаємопов’язаних компонентів, сервісів, інформаційних ресурсів, інтеграцій та робочих процесів (бізнес-процесів);
інші види тестування, необхідні для підтвердження готовності відновлювального резерву та можливості відновлення функціонування засобу інформатизації.
4. Тестування вважається успішним, якщо за його результатами підтверджено:
можливість відновлення функціонування засобу інформатизації у межах установлених значень максимально допустимого періоду порушення функціонування (MTPD), цільового часу відновлення (RTO) та цільової точки відновлення (RPO);
можливість виконання процедур, визначених планом аварійного відновлення;
відсутність критичних недоліків, що унеможливлюють використання відновлювального резерву за призначенням.
5. За результатами тестування складається звіт, який повинен містити:
дату проведення тестування;
обсяг, сценарії та види проведеного тестування;
перелік перевірених компонентів засобу інформатизації;
фактичні максимально допустимий період порушення функціонування (MTPD), цільовий час відновлення (RTO) та цільову точку відновлення (RPO);
виявлені недоліки, ризики та обмеження;
заходи щодо усунення виявлених недоліків;
висновок щодо підтвердження готовності відновлювального резерву та можливості забезпечення відновлення функціонування засобу інформатизації у межах установлених значень максимально допустимого періоду порушення функціонування (MTPD), цільового часу відновлення (RTO) та цільової точки відновлення (RPO).
У разі встановлення за результатами тестування невідповідності фактичних значень максимально допустимого періоду порушення функціонування (MTPD), цільового часу відновлення (RTO) та/або цільової точки відновлення (RPO) встановленим значенням або виявлення інших недоліків, що можуть вплинути на відновлення функціонування чи безперервність функціонування засобу інформатизації, замовник та/або технічний адміністратор засобу інформатизації забезпечує розроблення та здійснення заходів щодо усунення виявлених недоліків.
Після внесення змін, що впливають на відновлення функціонування засобу інформатизації або відновлювальний резерв, може проводитися повторне тестування.
6. Замовник визначає періодичність проведення тестування з урахуванням категорії засобу інформатизації, результатів аналізу впливу порушення безперервності виконання робочих процесів (бізнес-процесів) та результатів оцінки ризиків кібербезпеки, але не рідше одного разу на шість місяців, а також після внесення істотних змін до архітектури засобу інформатизації, зміни місця його розгортання, механізмів резервування, процедур відновлення працездатності, перегляду встановлених значень максимально допустимого періоду порушення функціонування (MTPD), цільового часу відновлення (RTO) або цільової точки відновлення (RPO) або інших змін, що можуть вплинути на відновлення працездатності та безперервність функціонування засобу інформатизації.
( Обов’язкові вимоги доповнено додатком 6 згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1009 від 06.08.2026 )
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 21 лютого 2025 р. № 205
ПОРЯДОК
локалізації програмних продуктів для виконання Національної програми інформатизації
1. Цей Порядок визначає механізм локалізації програмних продуктів для виконання Національної програми інформатизації під час приведення програмних продуктів у відповідність із законами та іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами, передбаченими законодавством.
У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про Національну програму інформатизації".
2. Об’єктами локалізації є програмні продукти, які використовуються замовниками для виконання завдань, програм, проектів, робіт з інформатизації, включаючи окремі завдання, проекти, роботи з інформатизації, що виконуються за рахунок видатків за бюджетною програмою "Національна програма інформатизації", а також галузеві і регіональні програми, проекти, роботи з інформатизації та програми, проекти, роботи з інформатизації органів місцевого самоврядування.
3. Суб’єктами локалізації програмних продуктів є:
генеральний державний замовник Національної програми інформатизації (далі - генеральний замовник);
замовники завдань, проектів, робіт з інформатизації Національної програми інформатизації (далі - замовники);
виконавці завдань, проектів, робіт з інформатизації Національної програми інформатизації (далі - виконавці).
4. Генеральний замовник координує роботи з локалізації програмних продуктів для виконання завдань, програм, проектів, робіт з інформатизації Національної програми інформатизації.
5. Замовник забезпечує приведення програмних продуктів у відповідність із законами та іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами, передбаченими законодавством, а також приймання робіт з локалізації програмних продуктів від виконавців.
6. Роботи з локалізації програмних продуктів можуть виконуватися як у складі завдань, програм, проектів, робіт з інформатизації Національної програми інформатизації, так і окремо від них. При цьому закуповується відповідна кількість ліцензій на використання такого програмного продукту.
7. Закупівля програмних продуктів, а також робіт з їх локалізації для виконання завдань, програм, проектів, робіт з інформатизації Національної програми інформатизації здійснюється замовником у порядку, визначеному законодавством у сфері публічних закупівель.
Погодження генеральним замовником робіт з локалізації програмних продуктів під час виконання Національної програми інформатизації здійснюється в порядку, визначеному Положенням про формування та виконання Національної програми інформатизації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2024 р. № 119 "Деякі питання Національної програми інформатизації" (Офіційний вісник України, 2024 р., № 18, ст. 1177).
8. Роботи з локалізації програмного продукту виконуються лише за наявності ліцензії на використання такого програмного продукту.
9. Роботи з локалізації програмних продуктів виконуються з дотриманням Обов’язкових вимог до створення (модернізації, модифікації, розвитку), адміністрування та забезпечення функціонування засобу інформатизації, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2025 р. № 205.
10. Роботи з локалізації програмних продуктів фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.
11. Замовник щороку не пізніше 1 березня подає генеральному замовнику інформацію про локалізований програмний продукт за формою згідно з додатком.
12. Генеральний замовник узагальнює подану замовниками інформацію про локалізований програмний продукт та щороку не пізніше 1 квітня оприлюднює її засобами Єдиної інформаційної системи обліку Національної програми інформатизації.
Додаток
до Порядку
ІНФОРМАЦІЯ
про локалізований програмний продукт
( Див. текст )
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 21 лютого 2025 р. № 205
ПЕРЕЛІК
постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність
1. Постанова Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1998 р. № 121 "Про затвердження переліку обов’язкових етапів робіт під час проектування, впровадження та експлуатації засобів інформатизації" (Офіційний вісник України, 1998 р., № 5, ст. 185).
2. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 лютого 1998 р. № 160 "Про заходи щодо посилення контролю за обгрунтованістю проектів інформатизації діяльності центральних органів виконавчої влади" (Офіційний вісник України, 1998 р., № 7, ст. 247).
3. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 1998 р. № 1815 "Про затвердження Порядку локалізації програмних продуктів (програмних засобів) для виконання Національної програми інформатизації" (Офіційний вісник України, 1998 р., № 46, ст. 1693).
4. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. № 1354 "Про затвердження Положення про порядок передачі резидентам окремих завдань (проектів) Національної програми інформатизації у сфері національної безпеки та оборони держави" (Офіційний вісник України, 1999 р., № 30, ст. 1541).
5. Пункт 9 змін та доповнень, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2000 р. № 1469 "Про організаційні заходи щодо функціонування системи державних закупівель" (Офіційний вісник України, 2000 р., № 39, ст. 1659).
6. Пункти 19, 21 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1758 "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких рішень Кабінету Міністрів України" (Офіційний вісник України, 2002 р., № 1, ст. 4).
7. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2009 р. № 738 "Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 1998 р. № 160" (Офіційний вісник України, 2009 р., № 54, ст. 1872).
8. Постанова Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2009 р. № 869 "Про затвердження загальних вимог до програмних продуктів, які закуповуються та створюються на замовлення державних органів" (Офіційний вісник України, 2009 р., № 63, ст. 2217).
9. Постанова Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 р. № 1191 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1998 р. № 121" (Офіційний вісник України, 2009 р., № 87, ст. 2930).
10. Пункти 2, 3 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2010 р. № 675 "Деякі питання діяльності Державного комітету з питань науки, інновацій та інформатизації" (Офіційний вісник України, 2010 р., № 58, ст. 2025).
11. Постанова Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 р. № 915 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1998 р. № 121 і від 16 лютого 1998 р. № 160" (Офіційний вісник України, 2011 р., № 67, ст. 2576).
12. Постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 129 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" (Офіційний вісник України, 2016 р., № 18, ст. 742).
