в) доповнити частинами п’ятою і шостою такого змісту:
"5. Будь-яка інформація, у тому числі інформація, що не є рекламою, розкрита в усній або письмовій формі щодо публічної пропозиції цінних паперів, повинна узгоджуватися з інформацією, що міститься у проспекті.
6. У разі якщо емітент або оферент повідомив одному або декільком інвесторам (потенційним інвесторам) в усній або письмовій формі будь-яку суттєву інформацію, що стосується цінних паперів, щодо яких здійснено або буде здійснено публічну пропозицію, така інформація повинна бути:
1) повідомлена всім іншим інвесторам, яким адресовано пропозицію щодо придбання цінних паперів, - у разі якщо оформлення проспекту не вимагається відповідно до положень частини четвертої статті 97 цього Закону;
2) включена до тексту проспекту або додатка до проспекту - у разі якщо оформлення проспекту вимагається відповідно до положень частини четвертої статті 97 цього Закону";
51) частину першу статті 104 викласти в такій редакції:
"1. Публічна пропозиція викуплених емітентом акцій здійснюється в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, виключно за умови оприлюднення проспекту, затвердженого Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, якщо інше не встановлено цим Законом та/або нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а також за умови виконання вимог статті 100 Закону України "Про акціонерні товариства". Здійснення публічної пропозиції викуплених емітентом акцій є можливим лише за умови дійсності проспекту";
52) абзац другий частини другої статті 110 викласти в такій редакції:
"У випадках, передбачених абзацом другим частини п’ятої цієї статті, у разі скликання зборів власників облігацій за ініціативою декількох власників облігацій, які у сукупності володіють облігаціями, сумарна номінальна вартість яких дорівнює або перевищує 10 відсотків загальної номінальної вартості непогашених облігацій відповідного випуску, особою, відповідальною за проведення зборів, є один з таких власників за домовленістю між ними, оформленою у письмовій формі";
53) у статті 124:
а) частину другу після абзацу шостого доповнити новим абзацом такого змісту:
"Інформація, яка розкривається відповідно до вимог цієї статті, має бути достовірною, послідовною, зрозумілою та повинна розкриватися в повному обсязі відповідно до встановлених вимог".
У зв’язку з цим абзац сьомий вважати абзацом восьмим;
б) частину шосту викласти в такій редакції:
"6. Особа, яка надає забезпечення, зобов’язана розкривати інформацію про себе відповідно до вимог цього Закону, встановлених для розкриття регульованої інформації емітентами";
54) частину першу статті 128 доповнити пунктами 31 і 32 такого змісту:
"31) програму викупу емітентом власних акцій;
32) кожний правочин, вчинений у рамках програми викупу";
55) доповнити статтею 133-1 такого змісту:
"Стаття 133-1. Розкриття інсайдерської інформації на ринках капіталу
1. Емітент фінансових інструментів повинен розкривати інсайдерську інформацію, що безпосередньо стосується такого емітента, шляхом розміщення її у базі даних особи, яка провадить діяльність з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників ринків капіталу, на власному веб-сайті та подавати таку інформацію до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Емітент фінансових інструментів повинен розміщувати усю інсайдерську інформацію, яку він зобов’язаний розкривати публічно, на власному веб-сайті та залишати таку інформацію у вільному публічному доступі не менш як протягом п’яти років.
Емітент фінансових інструментів не має права одночасно здійснювати розкриття інсайдерської інформації та поширювати інформацію про такі фінансові інструменти з метою збільшення їх продажів та/або заохочення до отримання послуг, пов’язаних із ними.
2. Для цілей цієї статті інсайдерською інформацією є інсайдерська інформація на ринках капіталу, передбачена статтею 146 цього Закону.
3. Вимоги цієї статті застосовуються до емітентів тих фінансових інструментів, що допущені до торгів на організованих ринках капіталу, або фінансових інструментів, щодо яких подано заявку на допуск до торгів на організованих ринках капіталу.
4. Порядок розкриття та відтермінування розкриття інсайдерської інформації емітентами фінансових інструментів встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
5. Емітент фінансових інструментів, який не є фінансовою установою, має право під свою відповідальність відтермінувати розкриття інсайдерської інформації у разі, якщо дотримані всі такі умови:
1) невідкладне розкриття такої інформації може поставити під загрозу законні інтереси емітента фінансових інструментів;
2) відтермінування розкриття такої інформації не введе учасників ринків капіталу, в тому числі потенційних, в оману;
3) емітент фінансових інструментів здатний забезпечити конфіденційність такої інформації.
У разі якщо емітент фінансових інструментів відтермінував розкриття інсайдерської інформації відповідно до цієї частини, він повинен повідомити про таке відтермінування Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, а також невідкладно після розкриття такої інформації подати до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку письмове пояснення щодо дотримання умов, зазначених у пунктах 1-3 цієї частини.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті перелік законних інтересів емітента фінансових інструментів, зазначених у пункті 1 цієї частини, та ситуацій, у яких відтермінування розкриття інсайдерської інформації може ввести учасників ринків капіталу, у тому числі потенційних, в оману, про що зазначено у пункті 2 цієї частини.
6. З метою збереження стабільності фінансової системи емітент фінансових інструментів, який є фінансовою установою, має право під свою відповідальність відтермінувати розкриття інсайдерської інформації, у тому числі інформації щодо проблем з ліквідністю та/або необхідності одержання від Національного банку України підтримки ліквідності, у разі, якщо дотримані всі такі умови:
1) розкриття інсайдерської інформації ставить під загрозу фінансову стабільність емітента фінансових інструментів або фінансової системи;
2) суспільні інтереси вимагають відтермінування розкриття такої інформації;
3) конфіденційність такої інформації може бути забезпечена;
4) Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку надала згоду на відтермінування розкриття інсайдерської інформації на підставі дотримання умов, зазначених у пунктах 1-3 цієї частини.
Емітент фінансових інструментів повинен повідомити Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку про свій намір відтермінувати розкриття інсайдерської інформації та надати докази дотримання умов, зазначених у пунктах 1-3 цієї частини.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку у разі необхідності проводить консультації з Національним банком України щодо надання згоди, передбаченої пунктом 4 цієї частини.
У разі якщо Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку не надала згоди на відтермінування розкриття інсайдерської інформації, емітент фінансових інструментів повинен розкрити таку інсайдерську інформацію невідкладно.
У разі якщо Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку надала згоду на відтермінування розкриття інсайдерської інформації, вона щотижня перевіряє дотримання умов, зазначених у пунктах 1-3 цієї частини, та у разі недотримання хоча б однієї з таких умов скасовує надання згоди на відтермінування розкриття інсайдерської інформації і зобов’язує емітента фінансових інструментів розкрити таку інсайдерську інформацію у найкоротший строк.
7. У разі якщо розкриття інсайдерської інформації відтерміновано відповідно до частини п’ятої або шостої цієї статті та конфіденційність такої інсайдерської інформації більше не забезпечується, емітент фінансових інструментів зобов’язаний розкрити таку інсайдерську інформацію у найкоротший строк.
Вимоги розкриття інсайдерської інформації у найкоротший строк поширюються також на ситуації, якщо існують чутки, явно пов’язані з інсайдерською інформацією, розкриття якої було відтерміновано відповідно до частини п’ятої або шостої цієї статті, точність яких свідчить про те, що конфіденційність такої інсайдерської інформації більше не забезпечується.
8. У разі якщо емітент фінансових інструментів або особа, яка діє від його імені чи за його рахунок, під час звичайного здійснення своєї трудової діяльності або виконання своїх професійних обов’язків розкриває будь-яку інсайдерську інформацію третій особі, такий емітент фінансових інструментів повинен у повному обсязі та ефективно розкрити відповідну інсайдерську інформацію невідкладно - у разі навмисного розкриття або у найкоротший строк - у разі ненавмисного розкриття.
Положення цієї частини не застосовуються у разі, якщо третя особа, якій було розкрито інсайдерську інформацію, має зобов’язання щодо забезпечення конфіденційності такої інсайдерської інформації, у тому числі відповідно до вимог законодавства, статуту та/або договору.
9. Особа, яка розкриває будь-яку інформацію, у тому числі інсайдерську, шляхом її подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (у тому числі на її запит), не вважається такою, що порушує обмеження щодо розголошення інсайдерської інформації або інші вимоги (обмеження) щодо розкриття/нерозкриття інформації, передбачені цим Законом, іншими актами законодавства або договором.
10. Особа не підлягає притягненню до цивільно-правової, адміністративної, кримінальної та/або іншої відповідальності за розкриття інсайдерської інформації у разі подання такої інформації до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, у тому числі на її запит";
56) у статті 134:
а) частину другу доповнити пунктами 10-12 такого змісту:
"10) щодо послідовності проведення інспекцій на ринках капіталу та організованих товарних ринках;
11) що стали відомі Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку у зв’язку з організацією та проведенням розслідувань на ринках капіталу та організованих товарних ринках;
12) що стали відомі Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку у зв’язку з одержанням повідомлення про фактичні або потенційні порушення профільного законодавства відповідно до Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків";
б) частину третю викласти в такій редакції:
"3. Положення цієї статті не поширюються на інформацію, оприлюднену відповідно до вимог закону, з моменту оприлюднення такої інформації";
57) статтю 135 доповнити частиною п’ятою такого змісту:
"5. Особи, які одержують інформацію, що становить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, зобов’язані забезпечувати її збереження, зокрема дотримуватися режиму користування та розкриття такої інформації, встановленого законодавством";
58) у статті 137:
а) частину першу доповнити абзацами п’ятим і шостим такого змісту:
"Особи, які одержують інформацію, передбачену цією частиною, зобов’язані забезпечувати збереження одержаної інформації, що містить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, зокрема дотримуватися режиму користування та розкриття такої інформації, встановленого законодавством.
У разі якщо інформація, запит на яку було отримано відповідно до пунктів 1 та/або 2 цієї частини, містить інформацію, що надійшла до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від регулятора ринків капіталу та організованих товарних ринків іноземної держави, така інформація розкривається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, за умови виконання вимог, передбачених частиною третьою цієї статті";
б) частину третю викласти в такій редакції:
"3. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку в рамках міжнародного співробітництва відповідно до статті 8 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків" має право надавати інформацію, що становить професійну таємницю, одержану у зв’язку з виконанням своїх повноважень, регуляторам ринків капіталу та організованих товарних ринків іноземних держав та отримувати від таких регуляторів відповідну інформацію.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право розкривати інформацію, що становить професійну таємницю та була одержана від регулятора ринків капіталу та організованих товарних ринків іноземної держави, в порядку, встановленому Законом України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків";
59) текст статті 138 викласти в такій редакції:
"1. Реклама фінансових інструментів, ринків капіталу та організованих товарних ринків регулюється Законом України "Про рекламу" з урахуванням цього Закону та Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків";
60) статті 143 і 144 викласти в такій редакції:
"Стаття 143. Саморегулівна організація професійних учасників ринків капіталу
1. Об’єднання професійних учасників ринків капіталу (далі - Об’єднання), яке зареєстровано та діє як юридична особа у встановленому законодавством порядку, має статус неприбуткової організації відповідно до податкового законодавства, може набути статус саморегулівної організації професійних учасників ринків капіталу (далі - СРО) у разі, якщо таке Об’єднання відповідає вимогам, встановленим цим Законом.
Порядок набуття Об’єднанням статусу СРО та позбавлення такого статусу встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку з урахуванням вимог цього Закону.
2. Одне Об’єднання може набути статус СРО за одним або за декількома видами професійної діяльності на ринках капіталу, за умови дотримання вимог частини шостої цієї статті.
3. Набуття Об’єднанням статусу СРО, вступ професійних учасників ринків капіталу до СРО, прийняття правил, положень та інших документів СРО та внесення змін до них не належать до узгоджених дій суб’єктів господарювання.
4. За кожним видом професійної діяльності на ринках капіталу статус СРО може набути лише одне Об’єднання.
5. Об’єднання набуває статусу СРО з дня набрання чинності відповідною постановою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про включення Об’єднання до Реєстру саморегулівних організацій професійних учасників ринків капіталу (далі - Реєстр СРО).
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку видає СРО відповідне свідоцтво про включення Об’єднання до Реєстру СРО (далі - свідоцтво СРО). Строк дії свідоцтва СРО є необмеженим.
6. Для набуття статусу СРО Об’єднання повинно об’єднувати всіх професійних учасників ринків капіталу за одним із видів професійної діяльності, визначених законом, а також відповідати вимогам, встановленим Комісією, щодо:
1) активів, розмір яких має становити не менше одного мільйона гривень;
2) внутрішніх документів Об’єднання, необхідних для реалізації функцій, визначених законом та статутом Об’єднання;
3) керівника та заступника керівника виконавчого органу Об’єднання, керівників структурних підрозділів Об’єднання, а саме: щодо ділової репутації, професійної придатності та конфлікту інтересів;
4) ресурсної бази, зокрема матеріально-технічних та інформаційних ресурсів, мінімально необхідних для реалізації функцій, передбачених законом та статутом Об’єднання;
5) веб-сайту Об’єднання.
СРО зобов’язана дотримуватися вимог, зазначених у цій частині, протягом усього періоду своєї діяльності.
7. Для набуття статусу СРО Об’єднання повинно відповідати вимогам, передбаченим цією статтею, та в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, подати до неї:
1) заяву про видачу свідоцтва про реєстрацію СРО за відповідним видом професійної діяльності;
2) копії внутрішніх документів Об’єднання, необхідних для реалізації функцій, визначених законом та статутом Об’єднання;
3) копії документів, що підтверджують ділову репутацію, професійну придатність керівника та заступника керівника виконавчого органу, керівників структурних підрозділів Об’єднання, а також відсутність конфлікту інтересів у зазначених осіб;
4) копії документів, що підтверджують відповідність ресурсної бази;
5) документи, що підтверджують внесення плати за видачу свідоцтва про реєстрацію СРО;
6) перелік професійних учасників ринків капіталу - членів Об’єднання, які провадять вид професійної діяльності, за яким Об’єднання подало документи на отримання статусу СРО;
7) копію рішення загальних зборів членів Об’єднання за відповідним видом професійної діяльності щодо реєстрації його як СРО.
Перелік документів, зазначених у пунктах 2-5 цієї частини, та вимоги до оформлення документів, передбачених цією частиною, встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Стаття 144. Порядок набуття статусу СРО
1. Набуття Об’єднанням статусу СРО здійснюється шляхом включення Об’єднання до Реєстру СРО.
2. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку включає Об’єднання до Реєстру СРО своєю постановою, що виноситься та оприлюднюється відповідно до законодавства.
3. Підставою для відмови у наданні Об’єднанню статусу СРО є:
1) подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку неповного пакета документів, необхідних для включення Об’єднання до Реєстру СРО;
2) невідповідність поданих документів та даних, які вони містять, вимогам законодавства;
3) невідповідність вимогам, передбаченим частиною шостою статті 143 цього Закону";
61) розділ XI доповнити статтями 144-1-144-7 такого змісту:
"Стаття 144-1. Повноваження СРО
1. Об’єднання, що набуло статусу СРО, має такі повноваження:
1) впровадження норм професійної етики у практичну діяльність членів та працівників СРО;
2) розроблення та затвердження методичних рекомендацій щодо провадження відповідного виду професійної діяльності на ринках капіталу;
3) впровадження ефективних механізмів розв’язання спорів, пов’язаних з професійною діяльністю членів Об’єднання;
4) здійснення моніторингу дотримання членами Об’єднання статуту та внутрішніх документів Об’єднання;
5) розроблення та затвердження обов’язкових для виконання членами СРО правил (стандартів) провадження відповідного виду професійної діяльності, крім правил (стандартів), що прямо встановлені законом;
6) розроблення заходів, спрямованих на запобігання порушенню членами СРО законодавства та внутрішніх документів СРО, у тому числі у разі припинення ними професійної діяльності;
7) застосування заходів дисциплінарного впливу до членів СРО у разі виявлення порушень статуту чи внутрішніх документів СРО;
8) забезпечення безперервного професійного розвитку фахівців на ринках капіталу;
9) здійснення заходів з підвищення рівня фінансової грамотності інвесторів у фінансові інструменти;
10) розгляд скарг споживачів фінансових послуг, які є клієнтами або потенційними клієнтами членів СРО;
11) здійснення інших повноважень, що відповідають вимогам законодавства та передбачені статутом такої СРО.
2. Через три місяці з дня набрання чинності постановою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про включення Об’єднання до Реєстру СРО:
1) Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку припиняє здійснення повноваження щодо встановлення порядку атестації керівників професійних учасників ринків капіталу, які є членами такої СРО;
2) СРО розпочинає здійснювати повноваження щодо встановлення порядку атестації керівників професійних учасників ринків капіталу, які є членами такої СРО.
3. СРО може додатково виконувати також інші повноваження, передбачені постановою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про делегування СРО додаткового повноваження (додаткових повноважень), винесеною відповідно до вимог статті 144-2 цього Закону.
4. Внутрішній документ СРО щодо здійснення повноваження, передбаченого частиною другою цієї статті, є обов’язковим для виконання професійними учасниками, які є членами такої СРО.
Документ (документи) СРО щодо здійснення додаткового повноваження (додаткових повноважень), делегованого (делегованих) відповідно до статті 144-2 цього Закону, є обов’язковим (обов’язковими) для виконання професійними учасниками, які є членами такої СРО, та може (можуть) бути обов’язковим (обов’язковими) для усіх професійних учасників ринків капіталу за відповідним видом професійної діяльності в обсягах та порядку, передбаченими постановою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про делегування такій СРО додаткового повноваження (додаткових повноважень).
Документи СРО, зазначені в абзацах першому та другому цієї частини, є частиною законодавства про ринки капіталу.
Стаття 144-2. Порядок делегування СРО додаткового повноваження (додаткових повноважень) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку
1. СРО має право звернутися до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку для делегування їй додаткових повноважень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Процес делегування додаткових повноважень здійснюється з дотриманням такої процедури:
1) прийняття загальними зборами членів СРО рішення про звернення до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку із запитом про можливість делегування такій СРО додаткового повноваження (додаткових повноважень) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
2) подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку запиту, передбаченого пунктом 1 цієї частини, разом із обґрунтуванням необхідності делегування;
3) прийняття Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку попередньої процедурної постанови про можливість делегування відповідно до запиту СРО;
4) утворення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку робочої групи у складі представників Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та СРО;
5) формування робочою групою вимог до порядку виконання додаткового повноваження (додаткових повноважень) та вимог до ресурсної бази, необхідної для такого виконання;
6) схвалення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку проекту порядку виконання додаткового повноваження (додаткових повноважень), щодо якого (яких) прийнята процедурна постанова, передбачене пунктом 3 цієї частини, та затвердження відповідних вимог до ресурсної бази СРО;
7) прийняття загальними зборами членів СРО рішення про затвердження порядку виконання делегованого повноваження (делегованих повноважень) та подання такого порядку для погодження до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
8) погодження Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку порядку виконання СРО делегованого повноваження (делегованих повноважень);
9) формування СРО ресурсної бази відповідно до встановлених вимог;
10) перевірка Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку відповідності ресурсної бази СРО, необхідної для виконання делегованого повноваження (делегованих повноважень), вимогам до такої ресурсної бази;
11) отримання від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку висновку про відповідність ресурсної бази СРО, необхідної для виконання делегованого повноваження (делегованих повноважень), вимогам до такої ресурсної бази;
12) подання СРО заяви про делегування додаткового повноваження (додаткових повноважень) до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та відповідних документів;
13) винесення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку постанови про делегування СРО додаткового повноваження (додаткових повноважень);
14) оприлюднення постанови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про делегування СРО додаткового повноваження (додаткових повноважень) на офіційному веб-сайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
2. Підставою для відмови у делегуванні Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку СРО додаткового повноваження (додаткових повноважень) є:
1) подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку неповного пакета документів, необхідних для такого делегування;
2) невідповідність поданих документів та даних, які вони містять, вимогам законодавства.
Після усунення невідповідності, що була підставою для винесення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку постанови про відмову у делегуванні СРО додаткового повноваження (додаткових повноважень), така СРО має право повторно подати документи, передбачені законодавством, для такого делегування.
3. Повернення СРО додаткового повноваження (додаткових повноважень), делегованого (делегованих) Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, у разі якщо СРО його (їх) не виконує, здійснюється відповідно до статті 144-7 цього Закону.
Стаття 144-3. Втрата Об’єднанням статусу СРО
1. Об’єднання втрачає статус СРО з дня набрання чинності постановою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про виключення такого Об’єднання з Реєстру СРО, що виноситься та оприлюднюється відповідно до законодавства.
2. СРО виключається з Реєстру СРО на підставі відповідної постанови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у разі:
1) подання СРО заяви про скасування Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку свідоцтва про реєстрацію СРО;
2) невиконання СРО рішень та/або постанов чи розпоряджень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та/або постанов чи розпоряджень уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
3) встановлення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку факту невідповідності СРО вимогам, визначеним частиною шостою статті 143 цього Закону;
4) встановлення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку факту подання недостовірних відомостей у процесі набуття Об’єднанням статусу СРО;
5) невиконання або неналежного виконання СРО повноваження, передбаченого частиною другою статті 144-1 цього Закону, та/або додаткового повноваження (додаткових повноважень), делегованого (делегованих) відповідно до статті 144-2 цього Закону;
6) подання іншим Об’єднанням, членами якого є більше 75 відсотків професійних учасників ринків капіталу за тим видом професійної діяльності, за яким вже є діюча СРО, заяви про реєстрацію такого Об’єднання як СРО та інших документів, оформлених відповідно до законодавства, які необхідні для реєстрації Об’єднання як СРО.
У разі подання заяви, передбаченої пунктом 6 цієї частини, до такої заяви додаються заяви професійних учасників ринків капіталу, які є членами діючої СРО, із твердженнями про згоду таких професійних учасників на позбавлення такої СРО статусу СРО за відповідним видом професійної діяльності на ринках капіталу. У разі якщо СРО об’єднує професійних учасників ринків капіталу за кількома видами діяльності, положення пункту 6 цієї частини застосовуються в частині втрати статусу СРО лише щодо того виду діяльності, за яким до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку подано заяву іншим Об’єднанням.
Стаття 144-4. Наслідки набуття Об’єднанням статусу СРО або втрати такого статусу
1. Членство професійних учасників ринків капіталу в Об’єднанні та/або в СРО є добровільним.
2. Після набуття Об’єднанням статусу СРО за певним видом професійної діяльності на ринках капіталу професійні учасники ринків капіталу, які провадять діяльність за таким видом професійної діяльності, мають право стати членами такої СРО та бути її членами протягом всього строку наявності такого статусу.
3. Кожна СРО та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку укладають угоду, що визначає організаційні та процедурні питання взаємодії щодо здійснення державного регулювання та нагляду на ринках капіталу.
4. З дня набуття Об’єднанням статусу СРО до нього та його працівників застосовуються положення:
1) статті 12 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків" щодо заборон та обмежень, встановлених для працівників Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
2) статей 134-137 цього Закону щодо режиму професійної таємниці на ринках капіталу та організованих товарних ринках та порядку її розкриття, встановлених для Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. При цьому професійні учасники ринків капіталу з дня набуття Об’єднанням статусу СРО мають право передавати такій СРО інформацію про свою діяльність, у тому числі інформацію, що містить професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках.
5. З дня набуття Об’єднанням статусу СРО до його працівників (крім обслуговуючого персоналу) застосовуються такі обмеження та вимоги:
1) забороняється:
а) бути повіреними третіх осіб у відносинах з СРО;
б) розкривати професійну таємницю на ринках капіталу та організованих товарних ринках. Вимоги цього підпункту поширюються також на колишніх працівників СРО;
в) використовувати майно СРО в політичних цілях чи особистих інтересах;
2) працівники СРО зобов’язані запобігати реальному або потенційному конфлікту інтересів під час виконання ними посадових обов’язків.
6. Делегування Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку СРО повноважень не призводить до обмеження повноважень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо здійснення державного регулювання та нагляду на ринках капіталу.
У разі звернення СРО або у разі неврегулювання СРО конфлікту інтересів, що виник у такій СРО (у тому числі у членів органів управління СРО), Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право у встановленому нею порядку:
1) надати підтримку СРО у здійсненні повноваження, передбаченого частиною другою статті 144-1 цього Закону, та/або додаткового повноваження (додаткових повноважень), делегованого (делегованих) відповідно до статті 144-2 цього Закону; або
2) здійснити правозастосування щодо дотримання вимог, встановлених відповідними внутрішніми документами СРО, щодо здійснення повноваження, передбаченого частиною другою статті 144-1 цього Закону, та/або додаткового повноваження (додаткових повноважень), делегованого (делегованих) відповідно до статті 144-2 цього Закону; або
3) повернути повноваження, передбачене частиною другою статті 144-1 цього Закону, та/або додаткове повноваження (додаткові повноваження), делеговане (делеговані) відповідно до статті 144-2 цього Закону.
7. Подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку заяви про відкликання статусу СРО, підписаної більш як 25 відсотками членів такої СРО, є підставою для винесення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку постанови про виключення такої СРО з Реєстру СРО.
8. Виключення СРО з Реєстру СРО має наслідком втрату Об’єднанням статусу СРО.
Стаття 144-5. Обмеження СРО
1. СРО та її органи управління не мають права:
1) при здійсненні своєї діяльності обмежувати конкуренцію між членами СРО або створювати будь-яку дискримінацію щодо членів СРО;
2) здійснювати діяльність та вчиняти дії, що призводять до виникнення реального або потенційного конфлікту інтересів;
3) використовувати свої права у спосіб, що надає можливість будь-якому члену СРО у процесі провадження ним професійної діяльності отримувати будь-яку перевагу;
4) використовувати інформацію, отриману у процесі виконання повноважень, у спосіб, не передбачений законом.
Стаття 144-6. Повноваження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо здійснення регулювання та контролю за діяльністю СРО
1. При здійсненні регулювання та контролю за діяльністю СРО Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку:
1) здійснює нагляд за реєстрацією членів, проведенням загальних зборів, голосуванням та підбиттям підсумків на загальних зборах членів Об’єднання, що проводяться у процесі отримання таким Об’єднанням статусу СРО;
2) здійснює аналіз відповідності Об’єднання та членів органів управління Об’єднання вимогам, встановленим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;
3) погоджує внутрішні документи Об’єднання;
4) перевіряє відповідність ресурсної бази Об’єднання встановленим вимогам;
5) погоджує порядок виконання делегованого повноваження (делегованих повноважень) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
6) видає свідоцтво СРО;
7) призначає представника Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку для участі в засіданнях органів управління СРО;
8) призначає представника Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку для участі в загальних зборах членів СРО;
9) встановлює в межах, передбачених законодавством, обов’язкові для виконання вимоги щодо функціонування СРО;
10) порушує перед загальними зборами членів СРО питання про звільнення з посад членів органів управління СРО;
11) розглядає скарги професійних учасників ринків капіталу про відмову у прийнятті їх до складу СРО;
12) розглядає скарги членів СРО щодо заходів дисциплінарного впливу, застосованих до них СРО;
13) проводить інспекції СРО;
14) здійснює нагляд за дотриманням Об’єднанням вимог, встановлених для набуття статусу СРО, та за дотриманням СРО порядку виконання делегованого повноваження (делегованих повноважень);
15) вимагає надання інформації та документів відповідно до законодавства;
16) вимагає внесення змін до внутрішніх документів СРО;
17) отримує від СРО інформацію про її діяльність за формою та в порядку, встановленими Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, здійснює контроль за достовірністю і розкриттям такої інформації та її відповідністю встановленим вимогам;
18) надсилає запити про вжиття заходів, виносить постанову про втрату Об’єднанням статусу СРО, а також здійснює інші заходи правозастосування в межах, визначених законом;
19) визначає перелік звітних даних СРО, порядок їх складання, строки та форму подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
20) здійснює інші повноваження, передбачені законом.
Стаття 144-7. Повернення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку повноваження, переданого (делегованого) СРО
1. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право винести постанову про призначення уповноваженої особи СРО у разі необхідності забезпечити повернення повноваження, передбаченого частиною другою статті 144-1 цього Закону, та/або додаткового повноваження (додаткових повноважень), делегованого (делегованих) відповідно до статті 144-2 цього Закону, в тому числі у зв’язку з:
1) неможливістю врегулювання конфлікту інтересів у діяльності СРО або у членів органів управління СРО;
2) неможливістю СРО належно виконувати таке повноваження (такі повноваження);
3) наявністю публічного конфлікту між членами органів управління СРО.
2. Призначення уповноваженої особи та виконання такою особою завдань, покладених на неї, здійснюється в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку";
62) назву розділу XII викласти в такій редакції:
"Розділ XII. ПРОТИДІЯ ЗЛОВЖИВАННЯМ НА РИНКАХ КАПІТАЛУ ";
63) статті 145-148 викласти в такій редакції:
"Стаття 145. Загальні положення застосування законодавства щодо протидії зловживанням на ринках капіталу
1. Законодавство щодо протидії зловживанням на ринках капіталу застосовується до:
1) фінансових інструментів, допущених до торгів на регульованому ринку, фінансових інструментів, щодо яких подано заявку про допуск до торгів на регульованому ринку;
2) фінансових інструментів, допущених до торгів на БТМ, фінансових інструментів, щодо яких подано заявку про допуск до торгів на БТМ;
3) фінансових інструментів, допущених до торгів на ОТМ;
4) інших фінансових інструментів (крім передбачених пунктами 1-3 цієї частини), ціна або обсяг торгів якими залежить від ціни та/або обсягу торгів фінансовими інструментами, передбаченими пунктами 1-3 цієї частини;
5) інших фінансових інструментів (крім передбачених пунктами 1-3 цієї частини), ціна або обсяг торгів якими впливає на ціну та/або обсяг торгів фінансовими інструментами, передбаченими пунктами 1-3 цієї частини.
2. Законодавство щодо протидії маніпулюванню на ринках капіталу також застосовується до:
1) товарних спот-контрактів, крім тих, що є оптовими енергетичними продуктами, зазначеними у частині четвертій статті 7 цього Закону, у разі якщо операції, заявки та/або котирування чи дії щодо них мають або ймовірно матимуть, або спрямовані на здійснення впливу на ціну та/або обсяг торгів фінансовими інструментами, передбаченими пунктами 1-3 частини першої цієї статті;
2) фінансових інструментів, зокрема зазначених у пункті 7 частини першої статті 7 цього Закону, у разі якщо операції, заявки та/або котирування чи дії щодо них мають або ймовірно матимуть вплив на ціну та/або обсяг торгів товарними спот-контрактами, ціна або обсяг торгів якими залежить від ціни та/або обсягу торгів фінансовими інструментами, зазначеними у цьому пункті;
3) дій, спрямованих на маніпулювання бенчмарками.
3. Законодавство щодо протидії зловживанням на ринках капіталу застосовується до будь-якої операції, заявки та/або котирування чи до поведінки щодо фінансових інструментів, зазначених у частинах першій і другій цієї статті, незалежно від того, здійснені вони на організованих ринках чи поза ними.
4. Законодавство щодо протидії зловживанням на ринках капіталу не застосовується до дій, що вчиняються органами державної влади та іншими державними органами у зв’язку з реалізацією грошово-кредитної політики, валютної політики або політики управління державним боргом (крім дій фізичних осіб, які працюють у таких органах на підставі трудового договору або на інших підставах, у разі якщо такі фізичні особи прямо чи опосередковано від свого імені здійснюють операції, надсилають заявки та/або котирування тощо).
5. Законодавство щодо протидії фінансовим пірамідам застосовується до:
1) будь-яких цінних паперів;
2) будь-яких фінансових інструментів, які не є цінними паперами;
3) об’єктів цивільних прав, що мають ознаки цінних паперів;
4) об’єктів цивільних прав або договорів, що мають ознаки фінансових інструментів.
6. Особи, які розробляють або поширюють інвестиційні рекомендації чи іншу інформацію, що рекомендує або пропонує інвестиційну стратегію, повинні вжити необхідних заходів для забезпечення об’єктивного представлення такої інформації, а також розкрити інформацію про власні інтереси або зазначити про наявність конфлікту інтересів, що пов’язані з фінансовими інструментами, яких стосується така інформація.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку встановлює вимоги до необхідних заходів, які мають бути вжиті особами, зазначеними в абзаці першому цієї частини, для об’єктивного представлення інвестиційних рекомендацій або іншої інформації, що рекомендує чи пропонує інвестиційну стратегію, та для розкриття інформації про власні інтереси або ознаки конфлікту інтересів.
Для цілей цієї частини:
1) інвестиційні рекомендації означають інформацію, що рекомендує або пропонує інвестиційну стратегію (конкретно або загалом) щодо одного або декількох фінансових інструментів або емітентів фінансових інструментів, включаючи будь-яку думку щодо теперішньої або майбутньої вартості чи ціни таких фінансових інструментів, призначену для її поширення різними засобами;
2) інформація, що рекомендує або пропонує інвестиційну стратегію, означає:
а) розроблену незалежним аналітиком, інвестиційною фірмою, банком, будь-якою іншою особою, основною діяльністю якої є розроблення інвестиційних рекомендацій, або фізичною особою, яка працює у зазначених осіб за трудовим договором чи на інших підставах, інформацію, що прямо чи опосередковано формулює конкретну інвестиційну пропозицію щодо фінансового інструменту або емітента фінансового інструменту; або
б) розроблену іншими особами, ніж особи, зазначені у підпункті "а" цього пункту, інформацію, що прямо пропонує конкретне інвестиційне рішення щодо фінансового інструменту.
7. Будь-які особи (у тому числі органи державної влади), які поширюють статистичні або прогнозні дані, що можуть мати значний вплив на ринки капіталу, повинні розповсюджувати їх об’єктивно та прозоро.
Стаття 146. Інсайдерська інформація на ринках капіталу
1. Інсайдерською інформацією на ринках капіталу є:
1) інформація точного характеру, яка не була оприлюднена, що прямо або опосередковано стосується одного чи декількох емітентів фінансових інструментів або одного чи декількох фінансових інструментів, яка у разі оприлюднення здійснюватиме значний вплив на ціну таких фінансових інструментів або на ціну пов’язаних деривативних контрактів;
2) щодо товарних деривативів - інформація точного характеру, яка не була оприлюднена, що прямо або опосередковано стосується одного чи декількох таких товарних деривативів або що прямо стосується пов’язаних товарних спот-контрактів, яка у разі оприлюднення ймовірно здійснюватиме значний вплив на ціну таких товарних деривативів або відповідних пов’язаних товарних спот-контрактів, розкриття якої обґрунтовано очікується або вимагається відповідно до законодавства, правил ринку, договору, практики або звичаю на відповідних ринках капіталу або товарних спот-ринках;
3) для осіб, уповноважених виконувати заявки та/або котирування щодо фінансових інструментів, під інсайдерською інформацією розуміється також інформація, передана клієнтом, яка стосується невиконаних заявок та/або котирувань клієнтів щодо фінансових інструментів, що має точний характер, прямо або опосередковано стосується одного чи декількох емітентів фінансових інструментів або одного чи декількох фінансових інструментів, яка у разі оприлюднення здійснюватиме значний вплив на ціну таких фінансових інструментів, на ціну відповідних пов’язаних товарних спот-контрактів або на ціни відповідних деривативних фінансових інструментів.
Інформація щодо проміжного етапу триваючого процесу вважається інсайдерською інформацією у разі, якщо такий процес сам по собі відповідає критеріям інсайдерської інформації, встановленим цією частиною. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті невичерпний орієнтовний перелік інформації, розкриття якої обґрунтовано очікується або вимагається відповідно до законодавства, правил ринку, договору, практики або звичаю на відповідних ринках капіталу або товарних спот-ринках.
2. Для цілей цієї статті:
1) товарний дериватив означає такі фінансові інструменти:
а) опціонні сертифікати, базовим активом яких є продукція;
б) фінансові інструменти, зазначені у пунктах 4-6, 9 та 10 частини першої статті 7 цього Закону;
2) інформація вважається такою, що має точний характер, якщо вона вказує на ряд обставин, які існують або на виникнення яких можна обґрунтовано очікувати, або на події, які відбулися або на які можна обґрунтовано очікувати, якщо такі обставини або події є досить конкретними, щоб можна було зробити висновок про можливий вплив таких обставин або подій на ціну фінансових інструментів, на ціну відповідних пов’язаних товарних спот-контрактів або на ціну відповідних деривативних фінансових інструментів. У зв’язку з цим, якщо має місце триваючий процес, спрямований на виникнення певних обставин або певних подій або в результаті якого виникнуть певні обставини або певні події, такі майбутні обставини або майбутні події (а так само проміжні етапи такого триваючого процесу) можуть вважатися точною інформацією;
3) інформація вважається такою, що здійснюватиме значний вплив на ціну фінансових інструментів, на ціну пов’язаних товарних спот-контрактів або на ціну пов’язаних деривативних контрактів, якщо на основі такої інформації (з високим ступенем ймовірності) пересічний інвестор прийматиме свої інвестиційні рішення.
Стаття 147. Інсайдери на ринках капіталу
1. Інсайдером визнається будь-яка особа, яка володіє інсайдерською інформацією внаслідок того, що вона є:
1) особою, яка здійснює управлінські функції в емітенті фінансових інструментів;
2) власником акцій (часток, паїв) у капіталі емітента фінансових інструментів;
3) особою, яка має доступ до зазначеної інформації у зв’язку з виконанням трудових (службових) обов’язків або договірних зобов’язань незалежно від відносин з емітентом фінансових інструментів;
4) особою, яка отримала доступ до інсайдерської інформації внаслідок вчинення неправомірних дій.
2. Інсайдерами також є особи, які володіють інсайдерською інформацією внаслідок інших обставин, ніж передбачені пунктами 1-4 частини першої цієї статті, у разі якщо така особа знає або мала знати, що ця інформація є інсайдерською.
3. У разі якщо особою, зазначеною у цій статті, є юридична особа, інсайдером також вважається фізична особа, яка від імені або в інтересах такої юридичної особи бере участь у прийнятті рішень щодо набуття чи відчуження активів з рахунку такої юридичної особи або щодо надсилання, зміни чи скасування наказів та/або розпоряджень щодо проведення операцій за такими рахунками.
Стаття 148. Список інсайдерів на ринках капіталу
1. Емітенти фінансових інструментів та будь-які особи, які діють в їхніх інтересах або від їхнього імені (за наявності таких осіб), у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, зобов’язані:
1) скласти список усіх осіб, які мають доступ до інсайдерської інформації, та осіб, які працюють у них за трудовим договором або на інших підставах здійснюють повноваження, у рамках яких вони одержують доступ до інсайдерської інформації (далі - список інсайдерів);
2) вчасно оновлювати список інсайдерів відповідно до частини четвертої цієї статті;
3) надавати Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку на її запит список інсайдерів.
2. Емітенти фінансових інструментів та будь-які особи, які діють в їхніх інтересах або від їхнього імені (за наявності таких осіб), повинні здійснювати всі необхідні заходи для забезпечення того, щоб особи, зазначені у списках інсайдерів, письмово підтвердили покладені на них правові зобов’язання та були поінформовані про фінансові санкції (штрафи) та інші заходи впливу контрольного характеру, передбачені за вчинення інсайдерських правочинів та/або неправомірне розкриття інсайдерської інформації.
У разі якщо інша особа на запит емітента забезпечує складання та актуалізацію списку інсайдерів, емітент фінансових інструментів несе повну відповідальність за дотримання вимог цієї статті. У такому разі емітент фінансових інструментів завжди має право доступу до такого списку.
3. Список інсайдерів повинен містити, зокрема, таку інформацію:
1) ідентифікаційні дані інсайдера;
2) підставу включення особи до такого списку;
3) дату і час одержання особою доступу до інсайдерської інформації;
4) дату складення списку інсайдерів.
4. Емітенти фінансових інструментів та будь-які особи, які діють в їхніх інтересах або від їхнього імені (за наявності таких осіб), повинні невідкладно оновлювати свої списки інсайдерів за таких обставин:
1) при зміні підстави включення до списку інсайдерів особи, інформація про яку уже міститься у списку;
2) при одержанні новою особою доступу до інсайдерської інформації, що вимагає включення інформації про неї до списку інсайдерів;
