Про затвердження Правил промислового рибальства в басейні Азовського моря

Відповідно до статей 8, 31 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", абзацу шістнадцятого підпункту 85 пункту 4 та пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року № 124, з метою забезпечення раціонального використання водних біоресурсів

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила промислового рибальства в басейні Азовського моря, що додаються.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державного комітету рибного господарства України від 31 грудня 1999 року № 172 "Про затвердження тимчасових правил та режимів рибальства в 2000 році", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 січня 2000 року за № 43/4264.

3. Управлінню регулювання аграрних ресурсів в установленому законодавством порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра згідно з розподілом обов'язків.

 

 

1. Ці Правила встановлюють райони, способи і строки промислу, знаряддя лову, їх характеристики, допустимі до вилову розміри об'єктів промислу, вимоги щодо їх охорони, а також умови користування рибогосподарськими водними об'єктами (їх частинами), навантаження в басейні Азовського моря за кількістю та потужністю риболовних суден (далі - судна).

2. У цих Правилах терміни вживаються у таких значеннях:

1) активні знаряддя лову - знаряддя лову, які використовуються для промислу та потребують пересування - неводи, трали, драги, плавні сітки тощо;

2) водолаз - рибалка, допущений до водолазних спусків у встановленому законодавством порядку, що вміє виконувати роботи під водою у водолазному спорядженні відповідно до присвоєної кваліфікації;

3) зимувальна яма - поглиблення дна рибогосподарського водного об'єкта (його частини), де скупчуються водні біоресурси в зимовий період;

4) лава - система постановки двох та більше пасивних знарядь лову, за виключенням сіток, які розташовуються у лінію та з'єднуються між собою одним із елементів конструкції (крилами тощо);

5) молодь водних біоресурсів - узагальнена вікова і розмірна категорія водних біоресурсів, застосовувана до особин, що не досягли мінімального промислового розміру або статевої зрілості;

6) нерест - процес масового відтворення водних біоресурсів, який відбувається протягом строку, обумовленого кліматичними та біологічними умовами;

7) нерестова ділянка (нерестовище) - частина рибогосподарського водного об'єкта (його частини), на якій відбувається нерест;

8) неспеціалізований промисел водних біоресурсів - промисел в будь-якому співвідношенні їх видів в улові;

9) пасивні знаряддя лову - знаряддя лову, які зафіксовані у водоймі і стоять у процесі лову нерухомо на одному місці - ставні сітки, неводи, ятери тощо;

10) порядок сіток - система постановки двох та більше сіток, які з'єднуються між собою за допомогою вільних кінців на підборах (привухів);

11) прилов - наявні в улові види водних біоресурсів, які не є об'єктом спеціалізованого промислу, а також молодь водних біоресурсів;

12) промисловий розмір водних біоресурсів - встановлений для певного виду (або групи видів) розмір водних біоресурсів, дозволених для промислу;

13) промислова операція - постановка, підйом, перебирання (підрізування) знарядь лову водних біоресурсів, траління або замет активних знарядь лову водних біоресурсів, а також ручний збір водних біоресурсів;

14) рибозапускний (обловно-запускний, обловно-пропускний, з'єднувальний) канал - канал, який споруджується на косах лиманів, лагун в рибогосподарських цілях;

15) розпізнавальний знак - позначка, що розміщується мінімум на 50 см над поверхнею води у місці постановки знарядь лову, верхній кінець якої має прапорець розміром не менше ніж 25 х 25 см;

16) рослиноїдні риби - група риб, які живляться переважно фітопланктоном, макрофітами і детритом ((товстолоб білий (Hypophthalmichthys molitrix), строкатий (Hypophthalmichthys nobilis) та їх гібриди, білий амур (Ctenopharyngodon idella));

17) ручний пристрій - пристрій індивідуального використання добування (вилову) водних біоресурсів без будь-яких засобів механізації;

18) спеціалізований промисел - промисел певного виду водного біоресурсу, кількість якого в улові складає не менше 50 відсотків від маси улову.

Інші терміни у цих Правилах вживаються у значеннях, наведених в Законі України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" та нормативно-правових актах, прийнятих відповідно до нього.

1. Райони промислу:

1) Азовське море з усіма затоками, лиманами, Сивашом, гирлами, протоками, включно з Керченською, у межах: від лінії миса Такіль - миса Панагія на півдні до лінії миса Хроні - миса Ахіллеон на півночі та їх прибережну захисну смугу;

2) річки на території Донецької, Луганської і Запорізької областей, що впадають в Азовське море, з їхніми придатковими системами (крім штучно створених водойм), а також усіма притоками в межах максимального розливу паводків цих річок: Грузький Єланчик (до моста дороги М-14 (Е-58)), Обіточна, Берда (до греблі Бердянського водосховища), Кальміус (до Павлопольської греблі), Лозоватка, Корсак, Молочна, Великий Утлюк, Малий Утлюк, Кальчик (до греблі Старокримського водосховища), Зелена, Булганак, Катерлеська, Джарджава, Московська, Байбуга, Приморська, Баксу та їх прибережну захисну смугу;

3) інші рибогосподарські водні об'єкти (їх частини), що сполучаються з Азовським морем, а також тимчасові солоні та солонуваті водойми, що не мають постійного сполучення з Азовським морем, що знаходяться в межах Донецької, Запорізької і Херсонської областей;

4) ділянки територій та об'єктів природно-заповідного фонду, де не заборонена рибогосподарська діяльність.

2. Знаряддя лову за способом добування (вилову) водних біоресурсів поділяються на такі групи - відціджувальні, пастки, обвічковуючі та пристрої:

1) відціджувальні:

бім-трал - знаряддя лову (переважно для лову рапани (Rapana venosa)), що не передбачає використання заглибленого в ґрунт підсічного троса з горизонтальним розкриттям не більше 300 см (відстань між вертикальними стойками) і вертикальним розкриттям (відстань від нижнього краю біма до нижнього краю будь-якого з полозів) не більше 11 см з напівкруглою рамою для буксирування;

бурило - знаряддя лову невеликих розмірів (тюлька звичайна (Clupeonella cultriventris), бичок (Gobiidae)) без розпірних дощок у вигляді мішка з сіткового полотна, прикріпленого до підбор (верхньої та нижньої), який буксирують за судном, оснащеного по верхній підборі та по сітковому полотну верхньої частини матні поплавцями, а нижня підбора не оснащується грузилами;

драга - донне знаряддя лову, що не перекриває товщу води і являє собою сіткове полотно, зверху та знизу прикріплене до підбор (верхньої та нижньої), оснащених поплавцями та грузилами відповідно, та складається з двох рівних за довжиною крил, приводів і вшитої між ними матні;

драга Хижняка - безножове знаряддя лову молюсків шляхом захоплення (згрібання) з поверхні дна, що складається з буксирувального канату, пристрою для накопичення улову, який являє собою раму з укріпленими на ній поздовжніми прутками, передні кінці яких зігнуті і згруповані в секції;

закидний невід (волок) - знаряддя лову, що перекриває товщу води і являє собою сіткове полотно, зверху та знизу прикріплене до підбор (верхньої та нижньої), оснащених поплавцями та грузилами відповідно, та складається з двох крил, приводів та може мати вшиту між ними матню, а також канатів (урізів), довжина яких не перевищує довжину крил, вибірка якого може здійснюватись як на берег, так і на судно;

кільцевий невід - знаряддя лову, що являє собою сіткове полотно, зверху та знизу прикріплене до підбор (верхньої та нижньої), при цьому довжина верхньої підбори є більшою за довжину нижньої, верхня підбора оснащена поплавцями, а нижня - стяжними кільцями, добування (вилов) водних біоресурсів здійснюється за рахунок стягування стяжного тросу, що проходить крізь кільця;

конусна сітка - знаряддя лову, що являє собою сітковий конус, який складається з двох сіткових полотен з вічками різного розміру (зовнішнього - крупновічкового та внутрішнього - дрібновічкового), прикріплених верхньою кромкою до обруча, а нижню оснащують замком;

кошільний невід - знаряддя лову, що являє собою сіткове полотно, зверху та знизу прикріплене до підбор (верхньої та нижньої), при цьому довжина нижньої підбори більша або дорівнює довжині верхньої підбори, верхня підбора оснащена поплавцями, а нижня - стяжними кільцями, добування (вилов) водних біоресурсів здійснюється за рахунок стягування стяжного тросу, що проходить крізь кільця;

трал - знаряддя лову, яке являє собою сітковий мішок, прикріплений до підбор, який буксирується за судном на спеціальних тросах - ваєрах, та має два види розкриття, з яких вертикальне розкриття трала забезпечується за допомогою оснастки плавом та завантаженням, а горизонтальне - розпірними дошками;

2) пастки:

гарди - знаряддя лову, які використовуються для промислу мігруючих видів водних біоресурсів у сполучних каналах, що з'єднують море з лиманами та озерами, в тому числі рибозапускних (обловно-запускних, обловно-пропускних, з'єднувальних) каналах;

завод підйомний - знаряддя лову, що складається з відкритої зверху сіткової пастки і одного або двох направляючих крил, одне з яких примикає до берега, одна зі стінок опускається на дно для утворення входу в пастку і підіймається після заходу водних біоресурсів;

каравка - знаряддя лову, різновид ставного невода, що складається із сіткової пастки, яка виступає над поверхнею води на висоту не більше трьох метрів, має постійно закріплені стінки і одне спрямовуюче крило;

пастка - знаряддя лову камерного типу, що діє за принципом лабіринту, де вхід для водних біоресурсів зручний, а вихід з пастки ускладнений, за конструкцією поділяється на закриту зверху (ятір, пастка підйомна, раколовка та інші) та відкриту зверху (ставний невід, завод підйомний, каравка);

пастка підйомна - переносне знаряддя лову закритого типу довільної форми, що складається з сіткового полотна, закріпленого на одній або декількох жорстких рамах, з одним або кількома вхідними отворами довільної форми, забезпечене принадою, встановлюється під водою і під час вибирання витягується з неї;

раколовка - донне знаряддя лову закритого типу, що складається з однієї або кількох бочок, сіткова частина яких кріпиться на кількох жорстких рамах або обручах, з системою вхідних отворів довільної форми, спрямовуючих крил або без них, з висотою крила не більше 0,5 м та довжиною бочки не більше ніж 1,0 м;

ставний невід - знаряддя лову, що складається з відкритої зверху сіткової пастки з постійно закріпленими стінками та одного або кількох направляючих сіткових крил, двору, одного або кількох котлів із системою вхідних отворів, встановлюється як від берега, так і на відстані від нього, поодинці або в лаву з кількох одиниць;

ятір - донне знаряддя лову закритого типу, що складається з однієї або кількох бочок (котлів), сіткова частина яких кріпиться на кількох жорстких рамах або обручах, з системою вхідних отворів довільної форми, спрямовуючих крил або без них;

3) обвічковуючі:

сітка - знаряддя лову, яка складається з сіткового полотна, зверху та знизу прикріпленого до підбор (верхньої та нижньої), оснащених поплавцями та грузилами відповідно, та за своєю конструкцією поділяється на одностінні (прості, сторожкові та рамові) та багатостінні (поріжні), а за способом добування (вилову) водних біоресурсів на накидні, ставні, плавні та обкидні;

сітка накидна - сітка будь-якої конструкції, по краю якої прикріплюється міцна підбора з грузилами;

сітка обкидна - сітка будь-якої конструкції, яка використовується для добування (вилову) водних біоресурсів способом їх охоплення по колу;

сітка плавна - сітка будь-якої конструкції, яка в процесі лову не закріплена за дно водойми і спливає за течією річки або за допомогою судна;

сітка поріжна (ріжова) - сітка, яка складається з двох (частик та поріж) або трьох (частик та 2 поріжі) сіткових полотен, з вічками різного розміру, зверху та знизу прикріплених до підбор (верхньої та нижньої), оснащених поплавцями та грузилами відповідно, одне з яких (частик) має розмір вічка у 6 - 10 разів менший, ніж у поріжі;

сітка проста - сітка, яка складається з одного сіткового полотна з вічками однакового розміру, зверху та знизу прикріпленого до підбор (верхньої та нижньої), оснащених поплавцями та грузилами відповідно;

сітка рамова - сітка, яка складається з одного сіткового полотна з вічками однакового розміру, зверху та знизу прикріпленого до підбор (верхньої та нижньої), оснащених поплавцями та грузилами відповідно, за довжиною та висотою сітки на однаковій відстані крізь вічка сіткового полотна пропускаються нитки більшого діаметру, ніж нитка сіткового полотна (у вигляді рами), які проходять за висотою сітки (від верхньої підбори до нижньої) та за її довжиною (паралельно підборі), а в місцях перехрещення скріплюються між собою вузлами;

сітка ставна - сітка будь-якої конструкції, яка закріплена за дно водойми і стоїть у процесі лову нерухомо на одному місці;

сітка сторожкова - сітка, яка складається з одного сіткового полотна з вічками однакового розміру, зверху та знизу прикріпленого до підбор (верхньої та нижньої), оснащених поплавцями та грузилами відповідно, по всій довжині сітки на однаковій відстані одна від одної прикріплюються нитки (сторожки) більшого діаметру, ніж нитка сіткового полотна, пропущені крізь вічка сіткового полотна за висотою (від верхньої підбори до нижньої);

4) пристрої:

водяна помпа (мотопомпа) - механізований водяний насос, з приводом для забезпечення циркуляції води, змутнення мулу (утворення розчину води, мулу та піску), який складається з металевого каркасу, приводу, гідравлічної частини, патрубків та використовується як допоміжний механізований пристрій для добування (вилову) мотиля (личинок хірономід) (Chironomidae) шляхом вимивання їх з поверхневого шару донного ґрунту та для добування (вилову) яєць артемії саліни (Artemia) (цист) з водної поверхні шляхом циркуляції води;

косарка - механізований пристрій для скошування водних рослин та водоростей (камки (зостери) (Zostera), цистозіри (Cystoseira) та інших), який складається з металевої рами, різального апарату та приводу різального апарату;

мотальниця - ручний ківшеподібний пристрій для черпання та проціджування води, мулу та піску, що складається з рамки, площею вхідного отвору не більше 1 м-2 та прикріпленим металевим решетом або капроновим ситом конусоподібної форми довжиною не більше 1 м-2 з руків'ям (держаком);

підсака - ручний пристрій для добування (вилову) молюсків, що складається з металевого обруча або рамки площею вхідного отвору не більше 0,25 м-2 та прикріпленого сіткового конусоподібного мішка довжиною не більше 1 м;

рамка-сито - пристрій для просіювання (відокремлення) мотиля (личинок хірономід) (Chironomidae) або цист (яєць) артемії саліни (Artemia) від води, мулу та піску, що складається з металевої, дерев'яної або пластикової рамки площею вхідного отвору не більше 1 м-2, з натягнутим на неї газовим полотном або капроновим ситом;

сачок - ручний пристрій призначений для добування (вилову) водних біоресурсів, що складається з обруча або рамки прямокутної, трикутної, ромбовидної або овальної форми площею вхідного отвору не більше 1 м-2, прикріпленого до нього сіткового конусоподібного мішка довжиною не більше 1 м та руків'я (держака);

серп - ручний пристрій для зрізання водних рослин та водоростей (камки (зостери) (Zostera), цистозіри (Cystoseira) та інших), конструктивно - аналог сільськогосподарського серпа, що складається з дерев'яного або пластикового руків'я (держака) та металевого закругленого леза довжиною більшою за довжину руків'я (держака);

скребачка - ручний пристрій для відокремлення молюсків від субстрату відскоблюванням, добування яєць артемії саліни (Artemia) (цист) з поверхневого шару прибережного ґрунту, складається з ріжучого полотна (металевої основи з загостренням) довжиною не більше 0,5 м, цільної скоби, до якої по периметру приєднаний сітковий мішок або каркас з металевих елементів конусоподібної форми довжиною не більше 1 м та руків'я (держака);

щипці - ручний пристрій для відокремлення молюсків від субстрату шляхом їх попереднього стискання.

3. Знаряддя лову повинні відповідати таким вимогам:

1) драга повинна мати висоту приводів у матні не більше 2 м, висоту крил біля клячів не більше 1,4 м, довжину верхньої підбори, не більше 45 м, матню посаджену на нерозтяжні пожилини, за умов що на 1 м пожилини має припадати не менше, ніж 31 вічко;

2) довжина лави ставних неводів та ятерів, що встановлюються у п'ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря та у Таганрозькій затоці, повинна бути не більше 900 м, а відстань між лавами - не менше 600 м. Встановлення ставних неводів в море допускається на відстані не ближче 300 м - від меж промислових ділянок, якщо такі є в наявності, 500 м - від Донецького забороненого простору та 100 м - від інших заборонених просторів;

3) в усинкових і дворових кутках котлів ставних неводів з кроком вічка не менше 20 мм (на 1 м у кожен бік) дозволяється застосовувати сіткове полотно зі зменшеним кроком вічка;

4) крок вічка знарядь лову водних біоресурсів визначається шляхом виміру відстані:

між 11 вузлами сіткового полотна і діленням отриманого числа на 10 - при кроці вічка 30 мм і менше;

між 6 вузлами сіткового полотна і ділення отриманого числа на 5 - при кроці вічка більше 30 мм.

Під час визначення кроку вічка в мокрих знаряддях лову водних біоресурсів (за винятком знарядь лову водних біоресурсів з монониток) допускається відхилення встановлених розмірів в той чи інший бік не більше ніж на 5 відсотків;

5) у крилах ставних неводів, підйомних заводів і ятерів співвідношення діаметру нитки до кроку вічка сіткового полотна має бути не меншим за 0,03;

6) довжина порядку сіток не повинна перевищувати 750 м, кількість сіток в одному порядку не повинна перевищувати 10 одиниць;

7) висота сіток для промислу азовського калкана (Scophthalmus maeoticus torosus) повинна бути не більше 15 вічок та не більше 1,2 м за сторожком. Кріплення грузил здійснюється безпосередньо до нижньої підбори сіток;

8) встановлення у Керченській протоці ставних неводів має бути не ближче, ніж за 700 м від меж тоневих ділянок;

9) в інтервалах між ставними неводами не повинно бути будь-яких інших знарядь лову, також не повинно бути встановлено неводи у шаховому порядку, за винятком Керченської протоки в період осіннього ходу хамси азовської (Engraulis encrasicholus maeoticus) від 01 жовтня до 20 грудня;

10) не допускається встановлення каравок у лаву;

11) під час використання пасивних знарядь лову, розташованих повністю в товщі води, їх положення позначається за допомогою розпізнавальних знаків.

Пасивні знаряддя лову, з метою визначення їхньої належності повинні маркуватись бирками для маркування знарядь лову.

Кріплення бирок для маркування знарядь лову здійснюється на:

ставний невід, завод підйомний та каравку на розтяжці перед заходом у двір;

ятір до верхньої частини каркаса, що утворює вхід у ятір;

пастку підйомну та раколовку до верхньої частини каркаса;

сітку до верхньої підбори на відстані до 1 м від одного з кінців сітки.

Активні знаряддя лову, які перевозяться на риболовному судні, що перебувають у зібраному стані, повинні бути позначені відповідальним за добування (вилов) водних біоресурсів, визначеного користувачем водних біоресурсів, етикеткою, на якій розміщується інформація про бирку, що присвоєна відповідному активному знаряддю лову.

Кожна етикетка повинна бути:

виготовлена з міцного матеріалу;

надійно кріпитися до активного знаряддя лову;

шириною не менше 65 мм та довжиною не менше 75 мм;

містити інформацію про ідентифікаційний номер бирки.

Відповідальний за добування (вилов) водних біоресурсів, визначений користувачем водних біоресурсів, при здійсненні спеціального використання водних біоресурсів повинен мати при собі бирку для відповідного активного знаряддя лову;

12) способи використання драги:

механізований спосіб - закидання драги здійснюється з судна, а вибирання (підйом) - за допомогою промислових механізмів;

ручний спосіб - закидання драги здійснюється вручну або з судна від берега вглиб моря, а вибирання (підйом) - вручну на судно або на берег;

напівмеханізований спосіб - закидання драги здійснюється з судна, а вибирання (підйом) - за допомогою ручних промислових механізмів або вручну на судно або на берег.

1. Забороняється:

1) промисел протягом усього року:

перед гирлами річок на відстані 0,5 км по берегах в обидва боки та 0,5 км углиб Азовського моря;

в гирлах лиманів (крім Утлюцького й протоки Тонка) та міжлиманних сполученнях Азовського моря;

в річках північного узбережжя Азовського моря;

в Азовському морі:

в районі Піщаних островів, обмеженому прямими лініями, що з'єднують точки з наступними координатами:

46°54'30" пн. ш., 38°21'00" сх. д.;

46°50'30" пн. ш., 38°21'00" сх. д.;

46°50'30" пн. ш., 38°15'00" сх. д.;

46°52'00" пн. ш., 38°12'30" сх. д.;

46°54'30" пн. ш., 38°12'30" сх. д. і далі до початкової точки;

в районі Железинської банки, обмеженому прямими лініями, що сполучають точки з наступними координатами:

46°17'00" пн. ш., 37°25'30" сх. д.;

46°11'15" пн. ш., 37°38'00" сх. д.;

46°06'00" пн. ш., 37°38'00" сх. д.;

46°06'00" пн. ш., 37°28'45" сх. д.;

46°14'15" пн. ш., 37°25'45" сх. д. і далі до початкової точки;

2) промисел на зимувальних ямах;

3) вилучення прилову бичків (Gobiidae) зі ставних знарядь лову креветок (Caridea) з 01 березня до 30 квітня, зі знарядь лову барабулі (Mullus barbatus), ставриди (Trachurus mediterraneus, Trachurus trachurus) і саргана звичайного (Belone belone) з 01 травня до 31 липня, зі знарядь лову дрібних масових морських риб (тюльки звичайної (Clupeonella cultriventris), атерини піщаної (Atherina boyeri)) з 01 березня до 15 квітня та при промислі рапани (Rapana venosa) (весь прилов бичків (Gobiidae) має бути випущений у середовище їх існування з мінімальними пошкодженнями);

4) вилучення берша (Sander volgensis), судака звичайного (Sander lucioperca) і чехоні (Pelecus cultratus) будь-якого розміру і особин молоді азовського калкана (Scophthalmus maeoticus torosus). У разі прилову зазначених видів риб вони в будь-якому вигляді повинні бути випущені в середовище їх існування;

5) промисел піленгаса (Liza haematocheilus) з використанням сіток, кошільних і кільцевих неводів в районах, передбачених заходами регулювання для промислу цього виду водного біоресурсу;

6) добування (вилов) ікряних самиць раків (Astacidae).

2. Під час здійснення промислу забороняється:

1) промисел з порушенням правил рибальства, режимів промислу та інших вимог законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних біоресурсів;

2) порушувати вимоги порядку обліку водних біоресурсів (ведення журналу обліку рибогосподарської діяльності, внесення інформації до Єдиної державної електронної системи управління галуззю рибного господарства, проведення обліку вилучених водних біоресурсів поза межами рибоприймальних пунктів);

3) перевищувати обсяг спеціального використання водних біоресурсів, на які користувач отримав право;

4) добування (вилов) видів водних біоресурсів, які занесені до Червоної книги України;

5) вилучати з рибогосподарських водних об'єктів (їх частин) знаряддя лову водних біоресурсів, що належать іншим особам, та водні біоресурси, які знаходяться в таких знаряддях лову;

6) знаходитись суднам у заборонених районах промислу, у межах зимувальних ям, які визначаються наказами територіальних органів Держрибагентства, в районах їх діяльності на підставі науково-біологічних обґрунтувань наукових установ з 01 листопада до закінчення зимового періоду та на нерестових ділянках (нерестовищах) в період нересту, які визначаються наказами територіальних органів Держрибагентства на підставі науково-біологічних обґрунтувань наукових установ, за винятком транзитного проходу і проходу фарватером суднами, зупинок біля населених пунктів, випадків надзвичайної ситуації або потенційно небезпечних умов (аварійна подія, шторм, туман тощо);

7) займати знаряддями лову водних біоресурсів більше 2/3 ширини русла річки, струмка або протоки, а також здійснювати одночасне або почергове закидання неводів із протилежних берегів "в замок" і встановлювати пасивні знаряддя лову водних біоресурсів в шаховому порядку;

8) проводити промислові операції на відстані ближче, ніж 500 м до рибницьких господарств, які у своїй господарській діяльності використовують плавучі рибницькі садки або здійснюють свою господарську діяльність у формі марикультури;

9) проводити промислові операції без наявності у відповідального за добування (вилов) водних біоресурсів копії дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) (для здійснення промислового рибальства), договору на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) або його копії, журналу обліку рибогосподарської діяльності, а у всіх рибалок - посвідчення рибалки (крім членів екіпажів суден, які підлягають реєстрації у Державному судновому реєстрі України);

10) зберігати невраховані чи заборонені до добування (вилову) водні біоресурси (їх частини), а також приймати (здавати) добуті (виловлені) водні біоресурси одного виду під іншою назвою або без видової назви;

11) вести недостовірний облік водних біоресурсів та подавати недостовірні звітні облікові дані щодо районів промислу добутих (виловлених) водних біоресурсів та обсяги добутих (виловлених) водних біоресурсів;

12) відлов рослиноїдних видів риб (товстолоб білий (Hypophthalmichthys molitrix), строкатий (Hypophthalmichthys nobilis) та їх гібриди, білий амур (Ctenopharyngodon idella)) і старших вікових груп інших видів риб на ділянках, відведених для заготівлі плідників для риборозведення, знаряддями лову водних біоресурсів з кроком вічка понад 30 мм;

13) використовувати знаряддя лову водних біоресурсів, які застосовували в рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) із осередками паразитарних та інфекційних захворювань водних біоресурсів, в інших рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) без попередньої дезінфекції цих знарядь лову;

14) перебувати на рибогосподарському водному об'єкті (його частині) або у водоохоронній зоні зі знаряддями лову водних біоресурсів, застосування яких заборонено цими Правилами та режимами промислу;

15) використовувати судна:

не зареєстровані в установленому законодавством порядку;

без свідоцтва про придатність судна до плавання та/або класифікаційного свідоцтва;

з технічними несправностями, переобладнані, які не мають документів, що підтверджують переобладнання;

не укомплектовані персоналом (екіпажем) відповідно до вимог законодавства;

без встановлених на них розпізнавальних знаків, реєстраційних номерів та/або назв суден;

не підключені до системи дистанційного контролю риболовних суден (далі - система);

з розпізнавальними знаками, реєстраційними номерами та/або назвами суден, які не відповідають судновим реєстраційним документам;

зареєстровані у Судновій книзі України, які не відповідають районам плавання, визначеним статтею 49 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів";

без встановлення технічного засобу системи дистанційного контролю на риболовному судні (далі - ТЗСДК) та/або експлуатація (вихід з місця базування / порту на промисел) риболовного судна без нього;

з вимкненим ТЗСДК;

при знаходженні ТЗСДК, на яке не видано повідомлення про включення риболовного судна до системи дистанційного контролю риболовних суден (далі - повідомлення про включення до системи);

під час призупинення дії повідомлення про включення до системи;

у разі цілеспрямованого порушення цілісності технічного засобу системи або пошкодження суднової апаратури, що унеможливлює моніторинг риболовних суден або інших несправностей, які перешкоджають передачі сигналу ТЗСДК до системи;

у разі зміни інформації/відомостей, зазначених у повідомленні про включення до системи;

16) проводити промислові операції без виставлення вогнів та знаків, визначених правилом 26 Конвенції про Міжнародні правила запобігання зіткненню суден на морі 1972 року, до якої Україна приєдналася згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 1992 року № 508 "Про схвалення та внесення на розгляд Верховної Ради України пропозиції про приєднання України до Конвенції про Міжнародні правила запобігання зіткненню суден на морі 1972 року", Постановою Верховної Ради України від 17 листопада 1992 року № 2785-XII "Про приєднання України до Конвенції про Міжнародні правила запобігання зіткненню суден на морі 1972 року", а також Додатком II до неї та Правилами судноплавства на внутрішніх водних шляхах України, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 16 лютого 2004 року № 91, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 12 липня 2004 року за № 872/9471;

17) викидати за борт тварин та улов, крім випадків, передбачених абзацами дев'ятим, одинадцятим, дванадцятим пункту 3 розділу III цих Правил;

18) скидати у рибогосподарський водний об'єкт (його частину) забруднюючі речовини (матеріали органічного і неорганічного походження, полімерні вироби (пластик, поліетилен) та інші відходи) або отруйні речовини;

19) допускати перевищення норм прилову молоді водних біоресурсів під час промислу активними знаряддями лову водних біоресурсів, крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 3 розділу III цих Правил;

20) вихід суден на промисел та проведення ними промислових операцій за відсутності на судні суднових документів, передбачених законодавством України та міжнародними договорами України;

21) використовувати закидні неводи довжиною, яка перевищує 1,2 ширини річки у точці замету, а довжина приводів у закидних неводах всіх видів не повинна перевищувати 1/3 довжини відповідного крила;

22) добування (вилов) водних біоресурсів неводом за допомогою декількох суден, що йдуть поруч в одному напрямку, а також постановка знаряддя лову водних біоресурсів на фарватері або у місцях, відведених для стоянки суден;

23) перешкоджати доступу в місця відтворення, добування (вилову), зберігання, утримання, на рибоприймальні пункти та місця реалізації водних біоресурсів, на риболовні судна та інші плавучі засоби, зайняті в технологічному процесі, представників центральних органів виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за провадженням рибогосподарської діяльності, не надавати на їх вимогу документи щодо обліку та використання водних біоресурсів, не своєчасно виконувати їхні вимоги та письмові розпорядження, які видаються відповідно до Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" та інших нормативно-правових актів у галузі рибного господарства;

24) порушувати терміни подачі звітів про обсяги добування (вилову) водних біоресурсів до територіального органу Держрибагентства, в районі діяльності якого здійснюється спеціальне використання водних біоресурсів.

3. Територіальні органи Держрибагентства на підставі науково-біологічних обґрунтувань наукових установ мають право переносити (не більше ніж на 15 діб) строки заборони, передбачені цими Правилами, у той чи інший бік, а також збільшувати чи зменшувати строки заборони (не більше ніж на 15 діб).

При виявленні прилову молоді водних біоресурсів понад встановлену норму, суб'єкт рибного господарства зобов'язаний зафіксувати його у журналі обліку рибогосподарської діяльності з оперативним (одразу після закінчення промислової операції) повідомленням територіального органу Держрибагентства та здати такий улов на рибоприймальний пункт на загальних підставах.

У разі фіксації чотирьох і більше випадків перевищення допустимого прилову молоді водних біоресурсів за добу, у відповідному районі промислу, територіальний орган Держрибагентства приймає рішення про заборону промислу відповідного виду водного біоресурсу або збільшення значення мінімально допустимого кроку вічка в знаряддях лову водних біоресурсів або зміну району промислу активними знаряддями лову водних біоресурсів в межах такого району строком від 10 до 20 діб.

Місце району промислу активними знаряддями лову водних біоресурсів має бути змінено не менше ніж на:

2 морські милі - для тралів;

1 морську милю - для кошільних і кільцевих неводів, волоків, бурил, сіток, драг;

0,5 морських милі або змінена глибина лову не менше ніж на 20 м - для конусних і накидних сіток;

0,5 морських милі - для інших активних знарядь лову водних біоресурсів.

У разі потрапляння в знаряддя лову тварин, що не належать до водних біоресурсів (земноводні, плазуни, птахи та ссавці) вони мають бути вивільнені із знарядь лову і повернуті у середовище існування незалежно від їх стану.

Капітан судна (або відповідальний за промисел) зобов'язаний зробити відповідний запис у журналі обліку рибогосподарської діяльності, зазначивши кількість ссавців, морських птахів, що потрапили у знаряддя лову (за можливості зазначити їх приналежність).

У разі потрапляння у знаряддя лову видів водних біоресурсів, які занесені до Червоної книги України або видів водних біоресурсів, вилучення яких заборонено суб'єкту господарювання, вони мають бути повернуті у середовище існування незалежно від їх стану, про що суб'єкти рибного господарства зобов'язані повідомити територіальний орган Держрибагентства одразу після закінчення промислової операції.

У разі потрапляння до пасткових знарядь лову та закидних неводів (волоків) водних біоресурсів непромислового розміру вони мають бути повернуті у середовище існування у живому вигляді, а снулі водні біоресурси непромислового розміру обліковуються як прилов.

Прилов осетрових видів риб і їх гібридів негайно повертається у середовище їх існування незалежно від їх стану. Повернення осетрових видів риб і їх гібридів у середовище їх існування із знарядь лову здійснюється одразу після закінчення промислової операції. Знаходження осетрових видів риб і їх гібридів на судні забороняється.

Максимально допустимий прилов осетрових видів риб на промислі:

під час промислу хамси азовської (Engraulis encrasicholus maeoticus), тюльки звичайної (Clupeonella cultriventris) і кільки чорноморської (шпрота) (Sprattus sprattus) дрібновічковими ставними неводами - 1 екземпляр на 1 тонну улову;

під час промислу крупновічковими ставними неводами - 1 екземпляр на 1 тонну улову;

під час промислу хамси азовської (Engraulis encrasicholus maeoticus) і тюльки звичайної (Clupeonella cultriventris) кошільними неводами - 1 екземпляр на 5 тонн улову;

під час промислу бичків (Gobiidae) драгами - 1 екземпляр на 1 тонну улову;

оселедця чорноморського (Alosa immaculata) одностінними сітками - 4 екземпляри на 1 тонну улову.

У разі фіксації прилову осетрових видів риб вище встановлених норм на всіх видах промислу користувачі водних біоресурсів протягом доби повідомляють про це територіальний орган Держрибагентства, який у строк не більше трьох діб, приймає рішення про припинення промислу у відповідному районі.

Строки відновлення промислу визначаються територіальним органом Держрибагентства за наявності науково-біологічного обґрунтування наукової установи, яка здійснює науково-дослідні роботи в басейні Азовського моря.

Прилов водних біоресурсів під час здійснення промислу будь-якими знаряддями лову не повинен перевищувати 49 відсотків маси всього улову за промислове зусилля, окрім прилову тюльки звичайної (Clupeonella cultriventris) на промислі хамси азовської (Engraulis encrasicholus maeoticus), прилову хамси азовської (Engraulis encrasicholus maeoticus) на промислі тюльки звичайної (Clupeonella cultriventris), а також прилову азовського калкана (Scophthalmus maeoticus torosus) та піленгаса (Liza haematocheilus) у ставні неводи, підйомні заводи та каравки. Ця норма не поширюється на прилови водних біоресурсів, на які ліміти спеціального використання водних біоресурсів не встановлюються.

У разі перевищення допустимого прилову молоді водних біоресурсів користувач водних біоресурсів зобов'язаний:

змінити позицію добування (вилову) активними знаряддями лову (траса наступного тралення або позиція наступного закидання, знаряддя лову мають знаходитись на відстані не менше ніж п'ять морських миль від будь-якої точки попереднього тралення, закидання або встановлення, повторне здійснення операцій з добування (вилову) водних біоресурсів активними знаряддями лову у районі промислу допускається не раніше ніж через 24 години), якщо після зміни позиції відмічається перевищення допустимого прилову молоді водних біоресурсів, припинити добування (вилов) водних біоресурсів у цьому районі промислу;

під час промислу пасивними знаряддями лову у разі перевищення допустимого прилову водних біоресурсів привести знаряддя лову в неробочий стан або зняти його (поновлення добування (вилову) водних біоресурсів у тому самому місці допускається не раніше ніж через 24 години);

відобразити свої дії в суднових документах і журналі обліку рибогосподарської діяльності.

Виловлені знаряддями лову водні біоресурси, у тому числі судак звичайний (Sander lucioperca), у разі їх невідповідності встановленим нормам прилову молоді мають бути випущені у рибогосподарський водний об'єкт (його частину).

4. Мінімальні розміри водних біоресурсів, допустимі для промислу у свіжому вигляді (см), становлять:

Вимірювання розмірів водних біоресурсів проводиться вимірювальними засобами, які мають сертифікат або свідоцтво виробника.

Промисловий розмір риби визначається виміром від вершини рила (при закритому роті) до початку середніх променів хвостового плавця.

Промисловий розмір раків (Astacidae) і креветки (Caridea) визначається виміром по спинному боку тіла від середини ока до кінця середньої хвостової пластинки.

Промисловий розмір мідії (Mytilus) визначається вимірюванням за найбільшою довжиною мушлі.

5. Прилов водних біоресурсів непромислового розміру (крім видів водних біоресурсів, занесених до Червоної книги України) за промислову операцію під час спеціалізованого промислу допускається:

бичків (Gobiidae) - 20 відсотків від улову бичка (Gobiidae) закидними неводами і драгами;

всіх риб (крім піленгасу (Liza haematocheilus), хамси азовської (Engraulis encrasicholus maeoticus)) - 8 відсотків за кількістю від загального їх улову знаряддями лову водних біоресурсів, що застосовуються для лову цих риб - 20 відсотків за кількістю від загального улову у Таганрозькій затоці ставними неводами з розміром вічка в котлі не менше ніж 55 мм (для сіткового полотна з мононитки - не менше ніж 45 мм);

дрібних морських риб (хамса азовська (Engraulis encrasicholus maeoticus), тюлька звичайна (Clupeonella cultriventris), атерина піщана (Atherina boyeri), бички (Gobiidae)) - 1 відсоток за масою від улову дрібновічковими ставними неводами;

піленгасу (Liza haematocheilus) - 20 відсотків за кількістю від улову всіх риб, щодо яких встановлено промисловий розмір;

судака звичайного (Sander lucioperca) - 1 особину на 100 кг улову бичка (Gobiidae), але не більше, ніж 4 особин за промислову операцію - 8 відсотків від загального улову у Таганрозькій затоці ставними неводами з кроком вічка в котлі не менше ніж 55 мм (для сіткового полотна з мононитки - не менше ніж 45 мм);

хамси азовської (Engraulis encrasicholus maeoticus) - 40 відсотків від улову кошільними і ставними неводами.

Визначення частки риби непромислового розміру здійснюється шляхом узяття проб з різних місць улову.

Визначення частки риби непромислового розміру здійснюється шляхом підрахунку усього улову або взяття проб (не менше трьох) з різних місць улову з промислової операції або загального улову, який здійснювався протягом певного часу в проміжку між початком виходу на промисел та здачею улову на рибоприймальний пункт. Кількість водних біоресурсів у пробі не повинна бути менше 30 особин, при цьому її вага має становити не менше 10 кг. Частка риб непромислового розміру є середньоарифметичним показником взятих проб.

Водні біоресурси, для яких не встановлена промислова міра до загального улову при визначенні прилову молоді водних біоресурсів не враховується.

Визначення прилову молоді водних біоресурсів в улові визначається шляхом взяття проб із різних місць улову.

Увесь вилов певного виду водних біоресурсів у пробі повністю прораховується. Потім окремо прораховується молодь певного виду водних біоресурсів у пробі.

Відсоток прилову молоді водних біоресурсів визначається за наступною формулою:

М - кількість молоді певного виду водних біоресурсів у пробі (в штуках);

Н - загальна кількість вилову певного виду водних біоресурсів у пробі (в штуках).

Визначений відсоток молоді водних біоресурсів поширюється на весь улов певного виду.

При великих уловах, із різних місць улову відбирається не менше 3 проб.

6. Спеціальне використання водних біоресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про природно-заповідний фонд України" згідно з режимами цих територій та об'єктів, визначених у положеннях про них та в проектах організації територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Спеціальне використання водних біоресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Користувачі водних біоресурсів повинні бути ознайомлені з режимом територій та об'єктів природно-заповідного фонду та особливими умовами використання водних біоресурсів.

7. Види, знаряддя лову, райони та строки промислу водних біоресурсів, дозволені до промислу в басейні Азовського моря, наведено у додатку до цих Правил.

8. Риболовні судна мають бути обладнані ТЗСДК відповідно до вимог законодавства.

Під час промислу ТЗСДК мають бути ввімкнутими та здатними передавати інформацію про ідентифікацію та місцезнаходження судна до системи.

У випадку якщо під час безпосереднього здійснення промислу або прямування риболовного судна з/до місця базування або порту виявлено технічну несправність ТЗСДК, отримано повідомлення про призупинення дії повідомлення про включення до системи або повідомлення про анулювання повідомлення про включення до системи капітан або особа, відповідальна за добування (вилов) водних біоресурсів, зобов'язані:

негайно припинити здійснення спеціального використання водних біоресурсів та невідкладно спрямувати риболовне судно до місця базування або порту для усунення несправності ТЗСДК;

за допомогою технічних засобів електронних комунікацій та/або через Єдину державну електронну систему управління галуззю рибного господарства негайно повідомити користувача та територіальний орган Держрибагентства, в районі діяльності якого здійснюється промисел, про місцезнаходження риболовного судна (широта, довгота) та технічні несправності, які виникли, про що зазначити в журналі обліку рибогосподарської діяльності.

Після заходження риболовного судна з технічно несправним ТЗСДК до місця базування або порту капітан або відповідальний за добування (вилов) водних біоресурсів зобов'язані технічними засобами електронних комунікацій проінформувати про це територіальний орган Держрибагентства, в районі діяльності якого здійснювався промисел, із внесенням відповідної інформації до журналу обліку рибогосподарської діяльності.