Про затвердження Режиму промислу в басейні Чорного моря у 2024 році

Відповідно до статей 8, 31 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", абзацу шістнадцятого підпункту 85 пункту 4 та пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року № 124, з метою забезпечення раціонального використання водних біоресурсів

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Режим промислу в басейні Чорного моря у 2024 році, що додається.

2. Управлінню регулювання аграрних ресурсів в установленому законодавством порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра згідно з розподілом обов'язків.

 

 

1. Цей Режим розроблено відповідно до Законів України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про тваринний світ", "Про природно-заповідний фонд України", Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 992 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1479) (далі - Порядок).

2. Промисел у басейні Чорного моря здійснюється відповідно до Правил промислового рибальства в басейні Чорного моря, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 15 червня 2023 року № 1284, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 липня 2023 року за № 1253/40309 (далі - Правила рибальства), а також цього Режиму.

3. Терміни у цьому Режимі вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", Порядку та Правилах рибальства.

4. Написи, нанесені на риболовні судна (далі - судна), а також бирки для маркування знарядь лову (далі - бирки), мають відповідати Національному стандарту України.

5. Користувачі водних біоресурсів зобов'язані терміново інформувати територіальні органи Держрибагентства, в районі діяльності яких здійснюється спеціальне використання водних біоресурсів, територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, спеціальні адміністрації природно-заповідного фонду та відповідні Головні управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві, про виявлення захворювань водних біоресурсів, погіршення стану середовища їх перебування, випадки загибелі або виникнення загрози їх загибелі.

6. Користувачі водних біоресурсів під час здійснення спеціального використання водних біоресурсів у межах ліміту спеціального використання водних біоресурсів зобов'язані надавати територіальному органу Держрибагентства оперативну інформацію про обсяги добування (вилову) водних біоресурсів.

7. Користувачі водних біоресурсів зобов'язані терміново повідомляти про випадки прилову водних біоресурсів, види яких занесені до Червоної книги України, територіальні органи Держрибагентства та територіальні і міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції. На водних об'єктах, які входять до території природно-заповідного фонду, слід також повідомляти спеціальні адміністрації природно-заповідного фонду.

8. У разі погіршення стану запасів водних біоресурсів за рішенням територіальних органів Держрибагентства на підставі наукових обґрунтувань наукових установ вживаються заходи з регулювання кількості знарядь лову, що застосовуються на промислі, та інші передбачені законодавством заходи, спрямовані на зменшення промислового навантаження на водні біоресурси.

9. Кількість суден, що одночасно ведуть промисел кільки чорноморської (шпрота) (sprattus sprattus) різноглибинними тралами, з 01 січня до 31 березня і з 01 листопада до 31 грудня обмежується 20 одиницями. Розподіл кількості суден між користувачами водних біоресурсів, а також загальний контроль за кількістю цих суден здійснюють територіальні органи Держрибагентства.

10. Під час промислу кільки чорноморської (шпрота) (sprattus sprattus) різноглибинними тралами прилов чорноморської хамси (engraulis encrasicolus ponticus) не регламентується протягом усього року, прилов азовської хамси (engraulis encrasicholus maeoticus) не регламентується тільки в дозволений для її промислу кошільними неводами період. Хамса (engraulis encrasicolus), розповсюджена з 01 січня до 31 березня та з 01 жовтня до 31 грудня на схід від меридіана, що проходить через мис Сарич, вважається азовською, уся інша - чорноморською.

11. У період нерестової заборони на спеціалізований промисел чорноморського калкана (scophthalmus maeoticus) забороняється промисел скатів (морський кіт (dasyatis pastinaca), морська лисиця (raja clavata)) сітками на наступних ділянках:

на схід від меридіана, що проходить через мис Башенний;

між меридіаном, що проходить через мис Башенний, і меридіаном порту Євпаторія на південь від Кримського півострова;

між меридіаном, що проходить через порт Євпаторія, і меридіаном 32° 13' сх. д., а також у Каркінітській затоці;

західніше меридіана 32° 13' сх. д.

Територіальний орган Держрибагентства, в районі діяльності якого здійснюється спеціальне використання водних біоресурсів, на підставі наукових обґрунтувань наукових установ має право переносити (не більше ніж на 15 діб) терміни нерестової заборони спеціалізованого промислу чорноморського калкана (scophthalmus maeoticus) без зміни загальної тривалості нерестової заборони. Термін початку періоду нерестової заборони може встановлюватись за наявності в уловах сіток 50 % та більше особин текучих самок чорноморського калкану (scophthalmus maeoticus).

12. Під час спеціалізованого промислу чорноморського калкана (scophthalmus maeoticus) і скатів (морський кіт (dasyatis pastinaca), морська лисиця (raja clavata)) сітками кількість вічок за висотою не має перевищувати 8 шт., глоси (platichthys flesus) - 20 шт. Важки слід кріпити безпосередньо до нижньої підбори. Довжина сіток не має перевищувати 100 м.

13. Кількість сіток, що застосовуються для промислу чорноморського калкана (scophthalmus maeoticus), обмежено 3600 одиницями.

Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) становить:

для самохідних суден з потужністю головного двигуна менше 55 кВт (75 к.с.), несамохідних суден валовою місткістю менше 80 регістрових тон, а також всіх суден валовою місткістю менше 80 регістрових тон, з підвісним двигуном незалежно від його потужності - 20 одиниць;

для самохідних суден з потужністю головного двигуна більше 55 кВт (75 к.с.), несамохідних суден валовою місткістю більше 80 регістрових тон, а також всіх суден валовою місткістю більше 80 регістрових тон, з підвісним двигуном незалежно від його потужності - 100 одиниць.

14. Кількість сіток, що застосовуються для промислу піленгаса (liza haematocheilus) в акваторії Чорного моря західніше меридіана 32° 13' сх. д., обмежено 280 одиницями.

Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - 10 одиниць.

15. Довжина однієї ставної сітки в Дніпровсько-Бузькій гирловій системі для великовічкових (a = 75 мм і більше) та дрібновічкових (a = 22 - 50 мм) - не більше ніж 75 м.

16. Допускається:

1) спеціалізований промисел кільки чорноморської (шпрота) (sprattus sprattus) різноглибинними тралами у Чорному морі в акваторії, обмеженій з півдня лінією мис Тарханкут (гирло Дністровського лиману (Дністровсько-Цареградський маяк)) та зі сходу меридіаном 31°00' сх. д. - з 15 квітня до 14 травня. Кількість суден обмежується 4 одиницями;

2) спеціалізований промисел кільки чорноморської (шпрота) (sprattus sprattus) різноглибинними тралами у Чорному морі в акваторії, обмеженій з півдня лінією мис Тарханкут (гирло Дністровського лиману (Дністровсько-Цареградський маяк)) та зі сходу меридіаном 32°00' сх. д., за винятком акваторій у межах об'єктів природно-заповідного фонду - з 15 травня до 15 жовтня. Кількість суден обмежується 4 одиницями;

3) загальна кількість сіток для спеціалізованого промислу азово-чорноморської кефалі (лобань (mugil cephalus), гостроніс (liza saliens), сингіль (liza aurata)) обкидними сітками у Джарилгацькій, Каржинській, Перекопській затоках, Каланчацькому лимані і в прибережній 500-метровій зоні Каркінітської затоки, прилеглій до острова Джарилгач - не більше ніж 104 одиниці. Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - 8 одиниць;

4) спеціалізований промисел азово-чорноморської кефалі (лобань (mugil cephalus), гостроніс (liza saliens), сингіль (liza aurata)) сітковими пастками у прибережній 50-метровій зоні Каркінітської затоки. Довжина однієї сітки не має перевищувати 75 м. Загальна кількість пасток - не більше ніж 12 одиниць;

5) спеціалізований промисел азово-чорноморської кефалі (лобань (mugil cephalus), гостроніс (liza saliens), сингіль (liza aurata)) ставними неводами та/або гардами і неспеціалізований промисел ставними неводами та/або гардами інших мігруючих видів риб у сполучних каналах, що з'єднують море з лиманами та озерами, які є територіями та об'єктами природно-заповідного фонду або їх частинами, здійснюється з урахуванням ліміту на використання природних ресурсів в межах цих територій та об'єктів природно-заповідного фонду та за умови забезпечення міграційного шляху для гідробіонтів не менше 1/3 ширини сполучного каналу;

6) при спеціалізованому промислі азово-чорноморської кефалі (лобань (mugil cephalus), гостроніс (liza saliens), сингіль (liza aurata)) обкидними сітками у 500-метровій зоні, прилеглій до гирла річки Дунай, на ділянці, обмеженій на півночі селом Приморське, а на півдні - межею територіальних вод у процесі промислової операції вибірка сіток має виконуватись одразу після замету. Загальна кількість сіток - не більше ніж 72 одиниці. Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - 4 одиниці;

7) спеціалізований промисел тюльки звичайної (clupeonella cultriventris) в річці Дніпро від греблі Каховської ГЕС униз за течією впродовж 10-кілометрової забороненої зони тюльковими волокушами в кількості 1 одиниці (довжина - до 100 м, крок вічка сіткового полотна a = 5,0 - 6,5 мм);

8) спеціалізований промисел тюльки звичайної (clupeonella cultriventris) конусними пастками (площа вхідного отвору до 10 кв. м, крок вічка сіткового полотна a = 4,0 - 6,5 мм) з суден лише в темний час доби з використанням штучного освітлення:

у Бузькому лимані в кількості 30 одиниць протягом усього року (за винятком періоду весняно-літньої заборони);

в акваторії пониззя річки Дніпро у кількості 4 одиниці протягом усього року (за винятком періоду весняно-літньої заборони);

у Дніпровському лимані у кількості 12 одиниць протягом усього року (за винятком періоду весняно-літньої нерестової заборони);

9) спеціалізований промисел оселедця чорноморського (alosa immaculata) в пониззі річки Дніпро плавними сітками з кроком вічка a = 30 - 32 мм у кількості 15 одиниць (довжина однієї сітки не більше ніж 150 м) в акваторії від селища міського типу Дніпряни вниз за течією до тоні Підмостна, від нижньої межі тоні Монастирська вниз за течією до верхньої межі Дніпровського забороненого простору, за винятком встановленої, за погодженням з науковою установою, територіальними органами Держрибагентства на період масового нерестового ходу десятидобової заборони;

10) спеціалізований промисел оселедця чорноморського (alosa immaculata) в Дніпровському та Бузькому лиманах на глибинах не менше ніж 4 метри ставними сітками з кроком вічка a = 28 - 30 мм у кількості 100 одиниць, з 01 квітня до кінця весняно-літньої заборони;

11) спеціалізований промисел оселедця чорноморського (alosa immaculata) у річці Дунай та передгирловому просторі плавними сітками з мінімальним розміром вічка a = 32 мм;

12) спеціалізований промисел пузанка (alosa tanaica) в пониззі річки Дніпро у період з 01 травня до закінчення весняно-літньої нерестової заборони плавними сітками з кроком вічка a = 22 мм та a = 24 мм у кількості 4 та 6 одиниць (довжина однієї сітки не більше ніж 150 м) в акваторії від селища міського типу Дніпряни вниз за течією до тоні Підмостна, від нижньої межі тоні Монастирська вниз за течією до верхньої межі Дніпровського забороненого простору;

13) спеціалізований промисел скатів (морський кіт (dasyatis pastinaca), морська лисиця (raja clavata)) сітками у Джарилгацькій, Каржинській, Перекопській, Ягорлицькій та Тендрівській затоках. Загальна кількість сіток - не більше ніж 350 одиниць, мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - 20 одиниць. У випадку прилову чорноморського калкану (scophthalmus maeoticus) або інших водних біоресурсів користувачами, які не мають квоти добування (вилову) для здійснення їх добування (вилову), весь прилов зазначених видів водних біоресурсів у будь-якому вигляді випускається у їх середовище існування;

14) спеціалізований промисел рослиноїдних видів риб (білий, строкатий товстолоби, їх гібрид, білий амур) (hypophthalmichthys molitrix, hypophthalmichthys nobilis, ctenopharyngodon idella) у пониззі річки Дніпро плавними сітками з кроком вічка a = 90 - 120 мм у кількості 15 одиниць (довжина однієї сітки не більше ніж 150 м) до початку весняно-літньої заборони та з 01 вересня до 31 грудня в акваторіях від селища міського типу Дніпряни вниз за течією до тоні Кіндратиха (район села Новотягинка), від нижньої межі тоні Монастирська вниз за течією до верхньої межі Дніпровського забороненого простору;

15) під час неспеціалізованого промислу у Дніпровсько-Бузькій гирловій системі застосування ятерів з мінімальним розміром вічка в бочці a = 30 мм, сажалці, замку і крилах - a = 36 - 40 мм. Максимальна довжина крила ятера для заплавної системи річки Дніпро становить не більше ніж 25 м. Початок постановки крила має бути прив'язаний до берегової лінії або до межі прибережної вищої надводної рослинності (за винятком акваторії Кардашинського кар'єру);

16) неспеціалізований промисел в акваторії Дніпровського та Бузького лиманів закидними частиковими неводами у кількості 6 одиниць на постійних тонях у районах островів Янушів, Вербки, сіл Станіслав, Олександрівка та Василівка (Миколаївського району), Аджигольської та Волоської кіс. Одночасне використання на одній тоньовій ділянці більше 1 одиниці закидного частикового невода забороняється;

17) неспеціалізований промисел закидними частиковими неводами у кількості 9 одиниць на річках Дніпро, Південний Буг та Інгулець протягом року, за винятком періоду весняно-літньої заборони, на постійних тонях, визначених територіальними органами Держрибагентства, за погодженням з науковою установою;

18) неспеціалізований промисел частиковими волокушами у кількості 5 одиниць протягом року, за винятком періоду весняно-літньої заборони, в усіх акваторіях придаткової системи пониззя річки Дніпро, визначених територіальними органами Держрибагентства, за погодженням з науковою установою. Додатково дозволяється використання однієї частикової волокуші до початку весняно-літньої заборони та з 01 жовтня до 31 грудня в акваторіях придаткової системи річки Дніпро від селища міського типу Дніпряни вниз за течією до Антонівського автомобільного мосту;

19) при спеціалізованому промислі рапани (rapana venosa) у Чорному морі (за винятком Каркінітської затоки) кількість бім-тралів обмежується 120 одиницями, кількість драг Хижняка обмежується 120 одиницями;

20) спеціалізований промисел креветки (caridea) волокушами і ручними сачками у Чорному морі із затоками, лиманами (крім Дніпровсько-Бузького) і пов'язаними з морем озерами у період з 01 січня до 31 травня і з 01 серпня до 31 грудня. Кількість волокуш обмежується 37 одиницями;

21) спеціалізований промисел креветки (caridea) в акваторії Чорного моря - від села Коблеве до межі Автономної Республіки Крим (по Перекопській затоці) - у період з 01 січня до 31 травня та з 01 серпня до 31 грудня, каравками з мінімально допустимим кроком вічка:

у котлі - a = 8 мм;

у дворі - a = 6,5 мм;

у крилі - a = 6,5 мм.

Забороняється використання ятерів для спеціалізованого промислу креветки (caridea) з довжиною кутка менше ніж 1 метр, а також використання каравок та ятерів з довжиною крила більше 50 метрів.

У період з 01 до 31 травня та з 01 до 31 серпня ятери повинні мати в гирлах сіткову перегородку з максимально допустимим розміром вічка a = 28 мм.

Кількість ятерів обмежується 830 одиницями.

17. Забороняється:

1) ведення промислу бичка (gobiidae) ятерами у Дністровському лимані на період спарювання, виношуванню ікри та рачат і линьки рака на північ від лінії, що з'єднує північну межу міста Білгород-Дністровський та північну межу міста Овідіополь;

2) промисел частиковими закидними неводами у Дністровському лимані та пониззі річки Дністер в темну пору доби з часу за годину після заходу сонця та за годину до сходу сонця;

3) використання ставних сіток у річках Дніпро, Інгулець, Інгул з їх придатковими системами;

4) застосування механічної тяги під час використання закидного неводу у Дністровському лимані для його протягання по рибогосподарському водному об'єкту;

5) спеціалізований промисел оселедця чорноморського (alosa immaculata) закидними неводами і волокушами під час весняно-літньої нерестової заборони у річці Дніпро;

6) використання на промислі у Дніпровсько-Бузькій гирловій системі ставних сіток з кроком вічка a = 51 - 74 мм;

7) використання ставних сіток з кроком вічка a = 38 - 40 мм та a = 75 мм з 10 лютого до 20 червня у Дніпровському та Бузькому лиманах;

8) спеціалізований промисел піленгаса (liza haematocheilus) у Дніпровському та Бузькому лиманах за відсутності його щільних промислових концентрацій, що визначають територіальні органи Держрибагентства, на підставі наукових обґрунтувань наукових установ;

9) використання сіток з монониткових делей з діаметром верхньої або нижньої підбори менше ніж 3 міліметри;

10) застосування під час промислу наживних гачків;

11) неспеціалізований промисел у передгирловому просторі річки Дунай ставними сітками з вічком вище ніж 45 мм.

18. Мінімальний крок вічка в сітках у разі їх використання під час неспеціалізованого промислу у Дністровському лимані a = 65 мм, у річці Дунай - a = 45 мм.

19. Граничну кількість знарядь лову для річки Дунай у 2024 році наведено у додатку 1 до цього Режиму.

20. Граничну кількість знарядь лову для Дністровського лиману і пониззя річки Дністер у 2024 році наведено у додатку 2 до цього Режиму.

Мінімальна сумарна кількість сіток і ятерів на ланку - 30 одиниць. Мінімальна кількість оселедцевих сіток на ланку - 5 одиниць.

21. Граничну кількість знарядь лову для Дніпровсько-Бузької гирлової системи у 2024 році наведено у додатку 3 до цього Режиму.

Мінімальна сумарна кількість розподілених ставних сіток (за винятком тих, що застосовуються для промислу оселедця чорноморського (alosa immaculata)) і ятерів на ланку - 15 одиниць.