Про затвердження Методичних вимог у сфері насінництва щодо збереження сортових та посівних якостей насіння сої

Відповідно до абзацу шостого статті 7 Закону України "Про насіння і садивний матеріал", пункту 1129 Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2017 року № 1106, підпункту 24 пункту 4 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року № 124, та з метою забезпечення належної організації робіт з польового оцінювання насіннєвих посівів сої НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Методичні вимоги у сфері насінництва щодо збереження сортових та посівних якостей насіння сої, що додаються.

2. Департаменту аграрного розвитку забезпечити в установленому порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра згідно з розподілом обов’язків.

1. Ці Методичні вимоги встановлюють мінімальні норми до насіннєвих посівів сої за показниками сортових якостей, рівня засміченості бур’янами, ураженості хворобами та ушкодженості (заселеності) шкідниками та посівних якостей насіння сої, що застосовуються органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями, які належать до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України, аудиторами із сертифікації (агрономами-інспекторами), суб’єктами насінництва на сортах, унесених до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні.

2. У цих Методичних вимогах терміни вживаються у таких значеннях:

журнал польового оцінювання насіннєвого посіву сої - документ в який вноситься інформація про первинні дані результатів польових обстежень та остаточного оцінювання насіннєвого посіву;

насіннєвий посів - ділянка, засіяна насінням сорту з метою використання урожаю з нього на насіннєві цілі;

сортова чистота - відношення типових рослин сорту до загальної кількості рослин однойменної культури в посіві.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України "Про насіння і садивний матеріал", "Про охорону прав на сорти рослин".

3. У цих Методичних вимогах вживаються скорочення, що мають такі значення:

БН - базове насіння;

ДН - добазове насіння;

СН - сертифіковане насіння;

СН1 - сертифіковане насіння першої генерації;

СН2 - сертифіковане насіння другої генерації.

4. Назви категорій та послідовних генерацій насіння сої визначаються залежно від етапу насінництва, біологічних особливостей культури і сорту згідно з додатком 1 до цих Методичних вимог.

1. Ділянка під посів повинна бути придатною для виробництва насіння сої.

Попередній посів на відповідній ділянці має бути сумісним з виробництвом насіння сої.

На призначеній для вирощування насіння ділянці має бути забезпечено відсутність засмічення посіву відповідної культури самосійними рослинами (наприклад, падалицею), що може стати джерелом погіршення сортових якостей насіння та поширення шкідливих організмів.

Посіви повинні бути чистими від бур’янів та якнайменше ураженими хворобами (особливо інфекційними) впродовж усієї вегетації рослин. Посіви, що містять надмірну кількість бур’янів, повинні бути вибраковані.

Рівень шкідливих організмів таких як Pseudomonas syringae pv. glycinea, Diaporthe phaseolorum var. caulivora та var. sojae, Phialophora gregata та Phytophthora megasperma f.sp. glycinea, які знижують якість насіння сої, повинен бути якомога нижчим.

2. Мінімальний часовий інтервал між насіннєвими посівами бобових культур, зокрема сої і будь-якими іншими посівами того ж виду повинен складати не менше як три роки. Дані інтервали визначаються з урахуванням сільськогосподарських років.

Послідовні культури одного і того ж сорту і категорії насіння можуть бути вирощені на одному полі без будь-якого часового інтервалу, за умови підтримки належної сортової чистоти.

3. Мінімальні норми просторової ізоляції між сусідніми посівами сої мають відповідати нормам, встановленим додатком 2 до цих Методичних вимог.

4. Насіннєвий посів сої повинен бути придатним для чіткого визначення сортової чистоти та інших показників, що впливають на якість насіння.

У разі неможливості усунення недоліків (наявність решток інших культур, порушення вимог щодо попередника, недотримання норм просторової ізоляції) такий посів вилучають із числа насіннєвих.

5. Стандарти сортової чистоти застосовуються до всіх насіннєвих посівів і повинні бути перевірені під час проведення польового оцінювання.

Сортова чистота насіннєвих посівів сої категорії БН (супереліта, еліта) повинна становити не менше 99,5 %, а для категорії СН (СН1 - СН2 ) - не менше ніж 99 %.

Максимальна кількість рослин, які не відповідають сортовим ознакам, при проведенні польового оцінювання може становити:

для категорії БН - 1 на 30 м-2;

для категорії СН - 1 на 10 м-2.

1. Польове оцінювання насіннєвих посівів сої для подальшого виробництва насіння категорії БН, призначеного для реалізації, проводиться виключно аудиторами із сертифікації (агрономами-інспекторами), які є працівниками державного підприємства, що входить до сфери управління Мінагрополітики.

Польове оцінювання насіннєвих посівів для подальшого виробництва насіння категорії СН може проводитись будь-якими аудиторами із сертифікації (агрономами-інспекторами) за умови вибіркового оцінювання таких робіт аудитором із сертифікації (агрономом-інспектором), який є працівником державного підприємства, що входить до сфери управління Мінагрополітики.

У разі необхідності до цих робіт можуть залучатися фахівці із захисту та карантину рослин, а також представник організації-замовника насіннєвої продукції.

Польові обстеження насіннєвих посівів для подальшого виробництва насіння категорії БН, не призначеного для реалізації, здійснюються спеціалістами науково-дослідних установ, селекціонерами, власниками або підтримувачами сортів і гібридів.

2. До початку проведення польового оцінювання насіннєвих посівів сої аудитором із сертифікації (агрономом-інспектором) перевіряються:

документи на висіяне насіння;

документи, що підтверджують право на використання сорту рослин (патент на сорт рослин та/або свідоцтво про державну реєстрацію сорту рослин, та/або ліцензійний договір про використання сорту рослин);

відповідність сортових посівів заявленій площі;

наявність офіційного опису заявленого сорту;

дотримання вимог технології виробництва насіння щодо:

попередника;

просторової ізоляції;

засміченості посіву сортовою і видовою домішками, бур’янами та важковідокремлюваними рослинами.

3. Насіннєві посіви обстежуються протягом всього вегетаційного періоду. При цьому принаймні одне польове оцінювання повинно забезпечити найкращу можливість оцінити ідентичність сорту та чистоту.

Польове оцінювання насіннєвих посівів сої проводиться у період цвітіння.

4. Насіннєві посіви повинні бути в тій фазі розвитку, яка дозволяє точно визначити сортову і видову чистоту.

5. Аудитор із сертифікації (агроном-інспектор) перевіряє відповідність насіннєвих посівів мінімальним вимогам, встановленим пунктами 3, 5 розділу II цих Методичних вимог.

6. Дотримання просторової ізоляції насіннєвого посіву сої аудитор із сертифікації (агроном- інспектор) перевіряє під час його обходу по периметру.

Також проводяться перевірки, які гарантують, що насіннєві посіви ізольовані від інших культур, які можуть бути заражені хворобами, що передаються насінням.

7. Встановивши, що місце насіннєвого посіву, ідентичність сорту та просторова ізоляція відповідають встановленим вимогам, аудитор із сертифікації (агроном-інспектор) перевіряє сортову чистоту.

8. Оцінювання рослин проводиться на пробних ділянках (відрізках рядків) шляхом їх ретельного обстеження. Результати заносяться до Журналу польового оцінювання насіннєвого посіву сої за формою, наведеною удодатку 3 до цих Методичних вимог.

За даними усіх обстежень складається Акт попереднього обстеження насіннєвого посіву сої за формою, наведеною у додатку 4 до цих Методичних вимог.

9. Кількість облікових рослин у насіннєвих посівах сої, що оцінюються, коливається залежно від схеми насінництва, черговості обстеження та площі.

10. Для визначення сортової чистоти аудитор із сертифікації (агроном-інспектор) повинен фокусувати увагу на невеликих площах (ділянках) насіннєвого посіву для проведення детального огляду.

Кількість і розмір цих ділянок повинні бути пов’язані з встановленим мінімумом стандартів сортової чистоти відповідно до виду культури та категорії насіннєвого посіву.

11. Розташування ділянок має бути таким, яке надасть можливість аудитору із сертифікації (агроному-інспектору) ефективно провести визначення сортової чистоти, охопивши все поле.

Вибір ділянок лише з нетиповими рослинами не допускається.

Вибір ділянок для визначення сортової чистоти здійснюється на різних проходах сівалки.

Мінімальну кількість нетипових рослин на одиницю площі визначають, враховуючи площі кожної ділянки насіннєвого посіву та біологічних особливостей сорту.

12. Ознаками для оцінки сортової чистоти є морфологічні та фізіологічні ознаки, які виявляють нетипові рослини (сортові домішки). Сортові домішки можуть включати інші ідентифіковані домішки сорту, девіантні рослини або різні типи сортів.

13. Сортові домішки відрізняються залежно від насіннєвого посіву.

Такі відмінності, як висота, колір, форма, стиглість, визначені офіційним описом сорту, встановлюються аудитором із сертифікації (агрономом-інспектором) відразу.

Менш очевидні сортові домішки, наприклад форма листя, ворсистість листя, ознаки квітки та насіння, можуть бути виявлені шляхом огляду окремої частини рослини.

14. Обчислення відсотка сортової чистоти (типовості) та інших показників, якими визначається якість посіву, ведуться з точністю до десятих, використовуючи загальноприйняті правила заокруглення чисел.

Результати оцінювання вносяться до журналу польового оцінювання насіннєвого посіву сої.

15. За результатами польового оцінювання аудитор із сертифікації (агроном-інспектор) складає Акт польового оцінювання насіннєвого посіву сої за формою, наведеною у додатку 5 до цих Методичних вимог, у якому аудитором із сертифікації (агрономом-інспектором) зазначаються, зокрема:

дотримання просторової ізоляції;

окреме збирання, обмолот і очищення насіння з осередків, уражених хворобами;

знищення карантинних та інших бур’янів, насіння яких важко відокремлюються при очищенні вороху (дика редька, повитиця, калачики, пшениця, ячмінь та інші).

16. Якщо насіннєвий посів має відхилення по одному із показників, аудитором із сертифікації (агрономом-інспектором) спільно із селекціонером (за необхідності із залученням фітопатолога) робиться висновок про бракування насіннєвого посіву, про що зазначається у акті польового оцінювання насіннєвого посіву сої.

1. Посівні якості насіння сої визначають за ДСТУ 4138-2002 "Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості" та іншими нормативними документами.

Насіння, призначене для міжнародної торгівлі, підлягає обов’язковому тестуванню згідно з вимогами та правилами Міжнародної асоціації з контролю за якістю насіння (IСТА) та Насіннєвих схем Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).

2. Насіння сої повинно відповідати стандартам та умовам щодо схожості, аналітичної чистоти і вмісту насіння інших видів рослин, в тому числі Orobanche spp. та бути вільним від будь-яких шкідників, які знижують якість матеріалу, призначеного для розмноження.

У випадку Diaporthe caulivora, Diaporthe phaseolorum var. sojae максимальна кількість заражених насінин не повинна перевищувати 15 %;

Посівні якості насіння сої повинні відповідати вимогам, встановленим додатком 6 до цих Методичних вимог.

3. Максимальна маса партії насіння сої становить 30 т. Допустиме відхилення у сторону збільшення не повинно перевищувати 5 %.

4. Мінімальна маса середньої проби, яка відбирається для визначення посівних якостей насіння сої становить 1000 г, для визначення вмісту за числом насіння інших видів рослин - 1000 г.

__________

* Для бобових культур може бути використана зменшена дистанція просторової ізоляції, якщо посіви не призначені для подальшого розмноження. В цьому випадку етикетка для насіння, отриманого з даного посіву, повинна містити відповідні відомості.