Про затвердження Положення щодо впровадження в апараті Міністерства закордонних справ України механізмів заохочення та формування культури повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції"

Відповідно до частини четвертої статті 53-1 Закону України "Про запобігання корупції", пункту 9 Положення про Міністерство закордонних справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2016 року № 281, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення щодо впровадження в апараті Міністерства закордонних справ України механізмів заохочення та формування культури повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції", що додається.

2. Керівникам самостійних структурних підрозділів апарату МЗС, представництв Міністерства закордонних справ України на території України, закордонних дипломатичних установ України забезпечити ознайомлення з цим наказом працівників дипломатичної служби.

3. Сектору з питань запобігання та виявлення корупції в установленому порядку забезпечити:

подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

оприлюднення цього наказу.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Державного секретаря МЗС.

1. Це Положення розроблено з метою впровадження в апараті МЗС механізмів заохочення та формування культури повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції" (далі - Закон).

2. МЗС заохочує викривачів та сприяє їм у повідомленні про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону.

3. У цьому Положенні терміни вживаються у такому значенні:

механізми заохочення та формування культури повідомлення - механізми заохочення та формування культури повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону;

повідомлення - повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону;

уповноважений підрозділ - підрозділ МЗС, до компетенції якого належить запобігання та виявлення корупції.

Інші терміни вживаються у значенні, визначеному в Законі.

4. Результатами формування культури повідомлення має стати запровадження нульової толерантності до корупції, чіткого розуміння сутності корупції, типових форм корупційних проявів та корупційних ситуацій, що можуть виникати у повсякденній роботі, формування у працівників знань щодо принципів і механізмів запобігання корупції, вмінь та навичок застосування цих знань на практиці, повідомлення працівниками про всі можливі факти корупційних проявів, повага до викривачів як сталої норми та частини корпоративної культури (етичної поведінки).

1. Правову основу формування та функціонування механізму заохочення та формування культури повідомлення становлять Конвенція Організації Об’єднаних Націй проти корупції, ратифікована Законом України від 18 жовтня 2006 року № 251-V "Про ратифікацію Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти корупції", Кримінальна конвенція Ради Європи про боротьбу з корупцією, ратифікована Законом України від 18 жовтня 2006 року № 252-V "Про ратифікацію Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією", Цивільна Конвенція Ради Європи про боротьбу з корупцією, ратифікована Законом України від 16 березня 2005 року № 2476-IV "Про ратифікацію Цивільної конвенції про боротьбу з корупцією", Закон.

2. МЗС забезпечує викривачам умови для здійснення повідомлення шляхом впровадження механізмів заохочення та формування культури повідомлення.

1. Механізми заохочення повідомлення реалізуються у таких формах:

затвердження наказів, які визначають форми заохочення, організаційні засади функціонування механізму заохочення;

надання уповноваженим підрозділом методичної допомоги та консультацій щодо здійснення повідомлення;

впровадження морального та матеріального заохочення викривачів.

Моральне стимулювання може здійснюватися шляхом застосування заходів заохочення, передбачених чинним законодавством та наказами МЗС, без розкриття у внутрішньому документі (наказі) про застосування заходу заохочення дійсних підстав заохочення, за винятком випадків, коли викривач надав письмову згоду на розкриття інформації про його особу.

Моральне заохочення ґрунтується на особистій заінтересованості викривача у визнанні його ролі у викритті корупції, високої оцінки його вчинку та заслуг у колективі.

Матеріальне заохочення здійснюється у визначених Законом випадках.

2. Механізми формування культури повідомлення реалізуються у таких формах:

затвердження наказу МЗС щодо етичної поведінки працівників дипломатичної служби;

проведення внутрішніх навчань з питань формування культури повідомлення;

систематичне здійснення просвітницьких заходів.

1. Організаційне забезпечення функціонування механізму заохочення та формування культури повідомлення здійснює уповноважений підрозділ.

2. Уповноважений підрозділ вживає заходів щодо захисту працівників дипломатичної служби, які є викривачами. Керівник уповноваженого підрозділу визначає окрему особу, відповідальну за реалізацію повноважень із захисту викривачів.

3. Уповноважений підрозділ здійснює заходи заохочення та формування культури повідомлень шляхом:

послідовної та систематичної роботи щодо запобігання корупції в апараті МЗС, представництвах МЗС на території України, закордонних дипломатичних установах України;

ефективної організації роботи внутрішніх каналів повідомлення;

якісного, своєчасного, об’єктивного та неупередженого розгляду повідомлень, що надійшли до МЗС, реагування на кожне обґрунтоване повідомлення;

невідворотності відповідальності у разі виявлення порушень;

постійної взаємодії з викривачем та інформування його про стан та результати розгляду повідомлення, забезпечення конфіденційності при взаємодії із викривачами;

негайного реагування на всі негативні заходи впливу або загрозу їх застосування щодо викривачів;

надання методичної допомоги, консультацій, проведення внутрішніх навчань щодо здійснення повідомлень та захисту викривачів;

розміщення на офіційному вебсайті МЗС інформації про внутрішні канали для повідомлень;

проведення для працівників дипломатичної служби не менше ніж один раз на рік навчальних заходів щодо формування культури викривання та поваги до викривачів.

4. Працівники уповноваженого підрозділу мають систематично (за можливості - не рідше одного разу на рік) проходити навчання щодо захисту прав викривачів.

5. З метою заохочення та формування культури повідомлення уповноважений підрозділ розробляє:

пам’ятки для працівників дипломатичної служби щодо шляхів повідомлень про корупцію, правового статусу, прав та гарантій захисту викривача, шляхів отримання викривачем безоплатної правової допомоги, з якою ознайомлює працівників дипломатичної служби та осіб, що претендують на зайняття посад в системі органів дипломатичної служби;

методичні рекомендації роботи з повідомленнями про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону, внесеними викривачами.

6. Працівник дипломатичної служби, якому стала відома інформація про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону, вчинених іншим працівником дипломатичної служби, може повідомити про це Державного секретаря МЗС або уповноважений підрозділ, або спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.

7. Державний секретар МЗС організовує та контролює роботу щодо формування культури повідомлення про корупцію та забезпечення функціонування механізму заохочення викривачів.

1. Права викривача виникають з моменту повідомлення інформації про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону.

2. Викривач має право:

бути повідомленим про свої права та обов’язки, передбачені Законом;

подавати докази на підтвердження свого повідомлення;

отримувати від МЗС підтвердження прийняття і реєстрації повідомлення;

давати пояснення, свідчення або відмовитися їх давати;

на безоплатну правову допомогу у зв’язку із захистом прав викривача;

на конфіденційність;

повідомляти про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону без зазначення відомостей про себе (анонімно);

у разі загрози життю і здоров’ю на забезпечення безпеки щодо себе та близьких осіб, майна та житла або на відмову від таких заходів;

на відшкодування витрат у зв’язку із захистом прав викривачів, витрат на адвоката у зв’язку із захистом прав особи як викривача, витрат на судовий збір;

на винагороду у визначених Законом випадках;

на отримання психологічної допомоги;

на звільнення від юридичної відповідальності у визначених Законом випадках;

отримувати інформацію про стан та результати розгляду, перевірки та/або розслідування за фактом повідомленої ним інформації.

3. Права та гарантії захисту викривачів поширюються на близьких осіб викривача.

4. Повідомлення є конфіденційним, навіть якщо особа не є викривачем в розумінні норм Закону.

5. Розкриття (розголошення) інформації про викривача заборонено, крім випадків, встановлених Законом. Уповноважений підрозділ зобов’язаний перевіряти кожен факт розкриття (розголошення) конфіденційної інформації про особу, що здійснила повідомлення, та вжити заходів щодо притягнення до відповідальності винних осіб.

1. МЗС щорічно проводить аналіз впроваджених заходів, спрямованих на заохочення та формування культури повідомлення.

2. Під час проведення аналізу функціонування механізмів заохочення та формування культури повідомлення застосовуються такі індикатори:

кількість просвітницьких заходів, спрямованих на формування поваги до викривачів;

кількість працівників, що пройшли навчання;

кількість методичних та просвітницьких матеріалів;

кількість звернень щодо порушення прав викривачів через здійснене повідомлення;

кількість повідомлень від викривачів;

кількість та види застосованих заохочень тощо.

3. Аналіз здійснює уповноважений підрозділ. Про результати аналізу інформується Міністр закордонних справ України та Державний секретар МЗС.