42. Під час першого звернення до суб’єкта надання послуг (крім звернення за екстреною психологічною допомогою, психологічною допомогою першого рівня) отримувач послуг звертається з письмовою заявою, яка складається ним у довільній формі, або надає направлення та пред’являє оригінали таких документів:
1) паспорта громадянина України/паспорта громадянина України для виїзду за кордон або е-паспорта/е-паспорта для виїзду за кордон;
2) реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, — паспорта громадянина України з відміткою відповідного контролюючого органу);
3) посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника війни, постраждалого учасника Революції Гідності або посвідчення члена сім’ї загиблого, члена сім’ї загиблого Захисника чи Захисниці України (у разі наявності);
4) свідоцтва про народження учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника війни, постраждалого учасника Революції Гідності (у разі, коли отримувачем послуг є батько або мати);
5) свідоцтва про шлюб (у разі, коли отримувачем послуг є дружина (чоловік) учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника війни, постраждалого учасника Революції Гідності);
6) свідоцтва про народження дитини (у разі, коли отримувачем послуг є дитина учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника війни, постраждалого учасника Революції Гідності);
7) свідоцтва про смерть учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника війни, постраждалого учасника Революції Гідності (у разі, коли отримувачами послуг є члени сім’ї).
Звертатися до суб’єкта надання послуг та виконувати інші дії і вчиняти правочини, пов’язані з отриманням психологічної допомоги, мають право законні представники отримувачів послуг.
43. Під час вибору суб’єкта надання послуг, до якого направляється отримувач послуг, послідовно визначаються:
рівень, на якому отримувачу послуг повинні бути надані послуги із психологічної допомоги;
спеціалізація суб’єкта надання послуг необхідного рівня;
місце надання послуг із психологічної допомоги;
умови архітектурної доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
Під час визначення необхідного рівня психологічної допомоги враховується нижченаведене:
отримувачі послуг, які вперше звертаються за психологічною допомогою або мають соціальні проблеми (інвалідність, алкогольну залежність або залежність від психоактивних речовин, схильність до насилля) і не заявляють про їх наявність, направляються до суб’єктів надання послуг, що надають психологічну допомогу першого рівня;
у разі наявності в отримувача послуг спеціальних потреб він направляється до суб’єкта надання послуг, що надає психологічну допомогу другого рівня, при цьому пріоритетним є вибір суб’єкта надання послуг, який спеціалізується на наданні послуг із психологічної допомоги отримувачам послуг із визначеною потребою.
44. Перед початком надання психологічної допомоги необхідна інформована згода отримувача послуг відповідно до вимог законодавства. Суб’єкт надання послуг інформує отримувача послуг про мету та зміст процесу надання психологічної допомоги, а також про те, що інформація щодо надання психологічної допомоги є конфіденційною і її незаконне поширення тягне за собою відповідальність згідно із законом.
У разі згоди на отримання психологічної допомоги суб’єкт надання послуг укладає з отримувачем послуг угоду про надання психологічної допомоги.
Організація надання
психологічної допомоги другого рівня
45. Психологічна допомога другого рівня надається суб’єктами надання послуг амбулаторно, зокрема шляхом організації виїзного обслуговування, та/або дистанційно за бажанням отримувача послуг у разі наявності можливості суб’єкта надання послуг.
46. Обсяг послуг із психологічної допомоги, який суб’єкт надання послуг зобов’язується надавати за договором із замовником послуг відповідно до індивідуальних потреб отримувача послуг, включає:
1) проведення первинного психодіагностичного обстеження;
2) визначення психологічної проблеми або психічного розладу, рівня психосоціальної дезадаптації, можливості чи необхідності отримання послуг із психологічної допомоги амбулаторно та/або дистанційно;
3) формування із залученням отримувача послуг та/або його законного представника індивідуального плану надання психологічної допомоги (далі — індивідуальний план) з використанням специфічних для конкретних проблем/розладів міжнародних стандартизованих інструментів обстеження та оцінки (шкали/тести/опитувальники);
4) визначення прогнозу за результатами психодіагностичного обстеження для переведення отримувача послуг до суб’єкта надання послуг, який надає психологічну допомогу іншого рівня;
5) надання отримувачам послуг амбулаторно, зокрема шляхом організації виїзного обслуговування (за бажанням отримувача послуг) відповідно до складеного індивідуального плану та проведення поточного моніторингу стану отримувача послуг;
6) надання психологічної допомоги отримувачам послуг дистанційно (із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій);
7) проведення необхідних психодіагностичних тестів у динаміці;
8) застосування методів психологічного впливу та/або психотерапевтичних інтервенцій;
9) формування висновку — прогнозу психологічної допомоги, що містить інформацію про надані послуги із психологічної допомоги та подальші рекомендації.
47. Надання послуг із психологічної допомоги дистанційно здійснюється із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій синхронно з кількома сторонами, що спілкуються в режимі реального часу (інтерактивні відеоконференції, телефонний зв’язок).
Надання послуг із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій може доповнювати послуги, що надаються очно, або використовуватися як самостійні послуги.
Вибір форми надання послуг залежить від бажання та можливостей отримувача послуг, можливостей та рекомендацій суб’єкта надання послуг, сутності проблеми.
Організація надання психологічної допомоги
третього рівня (комплексна медико-психологічна допомога)
48. Психологічна допомога третього рівня надається стаціонарно/амбулаторно за бажанням отримувача послуг та/або дистанційно з дотриманням принципу розмежування контингенту:
перша група — особи, в яких є підвищений ризик розвитку психічних та поведінкових розладів, або особи, які перебувають у складних життєвих обставинах;
друга група — особи, в яких наявні розлади психіки і поведінки, які відповідають діагностичним критеріям МКХ—10, МКХ—11.
49. Комплексній медико-психологічній допомозі, що проводиться стаціонарно, підлягають особи другої та першої групи, які одночасно проходять лікування у закладі охорони здоров’я — суб’єкта надання послуг.
Комплексна медико-психологічна допомога інших осіб першої групи здійснюється амбулаторно або дистанційно.
50. Вимогами щодо організації надання послуг є:
1) утворення за наказом керівника суб’єкта надання послуг структурного підрозділу (центру психологічної реабілітації та/або травматерапії, або відділення медико-психологічної реабілітації тощо), укомплектованого працівниками відповідної кваліфікації, що виконують роботу на підставі трудового договору (контракту) або за цивільно-правовими договорами;
2) утворення у складі структурного підрозділу необхідної кількості мультидисциплінарних команд, до складу яких входять щонайменше чотири особи, а саме: лікар-психіатр (щонайменше одна особа на підрозділ), лікар-психолог або лікар-психотерапевт, або психолог (щонайменше три особи), для надання психологічної/психотерапевтичної допомоги та/або у разі потреби психіатричної допомоги отримувачам послуг;
3) наявність щонайменше одного кабінету для прийому отримувачів послуг членами мультидисциплінарної команди із забезпеченням створення умов архітектурної доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;
4) взаємодія за згодою отримувача послуг з метою проведення оцінки його соматичного та психічного стану з лікарем з надання первинної медичної допомоги (лікарем загальної практики — сімейним лікарем, лікарем-терапевтом, лікарем-педіатром), якому отримувач послуг подав декларацію про вибір лікаря, а також з лікуючим лікарем у разі надання послуг одночасно з наданням медичної допомоги в стаціонарних умовах;
5) взаємодія з іншими надавачами психологічної допомоги, медичних/соціальних послуг, зокрема неурядовими та благодійними організаціями, правоохоронними органами, підприємствами, установами та організаціями, органами місцевого самоврядування, для забезпечення комплексного спостереження та реабілітації отримувача послуг;
6) дотримання прав людини суб’єктом надання послуг відповідно до рекомендацій Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конвенції про права осіб з інвалідністю.
51. Обсяг послуг із психологічної допомоги, який суб’єкт надання послуг зобов’язується надавати за договором із замовником послуг відповідно до індивідуальних потреб отримувача послуг, включає:
1) проведення первинного психодіагностичного обстеження членами мультидисциплінарної команди;
2) визначення психологічної проблеми або психічного розладу, рівня психосоціальної дезадаптації, можливості чи необхідності отримання послуг із психологічної допомоги стаціонарно, амбулаторно чи дистанційно;
3) формування із залученням отримувача послуг та/або його законного представника індивідуального плану з використанням специфічних для конкретних проблем/розладів міжнародних стандартизованих інструментів обстеження та оцінки (шкали/тести/опитувальники);
4) визначення реабілітаційного прогнозу мультидисциплінарною командою за результатами психодіагностичного обстеження для переведення отримувача послуг до суб’єкта надання послуг, що надає психологічну допомогу іншого рівня;
5) надання стаціонарної психологічної допомоги отримувачам послуг, які перебувають на лікуванні у закладі охорони здоров’я, амбулаторно (за бажанням отримувача послуг) відповідно до складеного індивідуального плану та проведення поточного моніторингу психологічного стану отримувача послуг;
6) надання психологічної допомоги отримувачам послуг дистанційно (із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій);
7) забезпечення психіатричного огляду отримувача послуг у разі потреби з визначенням важкості розладу психіки та поведінки;
8) здійснення поточного контролю за виконанням та коригування індивідуального плану з оцінюванням прогресу в досягненні визначених мети та завдань психологічної допомоги за результатами психодіагностичного обстеження;
9) психологічна підтримка членів родини отримувача послуг (законних представників та осіб, які здійснюють догляд), навчання щодо техніки самодопомоги, інформування та роз’яснення про проблеми з психічним здоров’ям та їх вплив;
10) проведення необхідних психодіагностичних тестів у динаміці;
11) застосування методів психологічного впливу та психотерапевтичних інтервенцій;
12) визначення потреби отримувача послуг у фармакотерапії, призначення медикаментозного лікування і забезпечення дотримання призначеного лікування, проведення корекції призначеного лікування в разі потреби;
13) формування висновку-прогнозу психологічної допомоги, що містить інформацію про надані послуги із психологічної допомоги та подальші рекомендації;
14) надання отримувачу послуг своєчасної невідкладної медичної допомоги у разі загрози його життю і під час надання йому послуг із психологічної допомоги, а також виклик бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги та надання невідкладної медичної допомоги отримувачу послуг до її прибуття, зокрема у разі необхідного стаціонарного психіатричного лікування.
52. Послуги із психологічної допомоги повинні надаватися з урахуванням методологічно коректного застосування комплексу заходів з науково доведеною ефективністю та доцільністю відповідно до міжнародних науково-обґрунтованих протоколів надання психологічної допомоги (лікування психічних розладів) та рекомендацій залежно від стану отримувача послуг.
53. Надавати психологічну допомогу фахівці можуть як у складі мультидисциплінарної команди, так і самостійно відповідно до мети, зазначеної в індивідуальному плані, у формі відповідно до цих Порядку та умов.
Документальне оформлення
надання психологічної допомоги
54. Для фіксації результатів надання психологічної допомоги на другому і третьому рівні суб’єкт надання послуг веде таку документацію:
1) індивідуальний план;
2) картка психологічного супроводження отримувача послуг із психологічної допомоги (далі — картка психологічного супроводження);
3) акт наданих послуг із психологічної допомоги (далі — акт наданих послуг);
4) звіт про надані послуги із психологічної допомоги (далі — звіт про надані послуги).
55. Індивідуальний план складається за результатами психологічної діагностики у разі, коли отримувач послуг потребує психологічної допомоги, і визначає послуги із психологічної допомоги, які повинні бути надані отримувачу послуг, із зазначенням кількості годин, необхідних для надання кожної послуги. Суб’єкт надання послуг повинен ознайомити отримувача послуг з індивідуальним планом та роз’яснити його зміст.
Індивідуальний план складається відповідно до потреб отримувача послуг з урахуванням протоколів надання йому послуг із психологічної допомоги.
Індивідуальний план складається в двох примірниках, один з яких залишається в отримувача послуг, а другий — долучається до картки психологічного супроводження.
56. Картка психологічного супроводження містить інформацію про результати психодіагностичних обстежень отримувача послуг та всі психологічні послуги, які йому надані.
У разі відмови отримувача послуг від певних або всіх видів послуг із психологічної допомоги суб’єкт надання послуг робить відповідні відмітки в індивідуальному плані та картці психологічного супроводження.
Після завершення періоду надання послуг із психологічної допомоги суб’єкт надання послуг складає висновок-прогноз психологічної допомоги, який є складовою частиною картки психологічного супроводження.
Висновок-прогноз психологічної допомоги містить інформацію про:
фактично надані психологічні послуги та здійснені заходи, що дає змогу проаналізувати психологічний стан отримувача послуг до і після їх надання;
необхідність або доцільність продовження строку надання послуг із психологічної допомоги отримувачу послуг із зазначенням видів таких послуг, яких отримувач послуг потребуватиме надалі;
направлення до лікаря або закладу охорони здоров’я;
відмову отримувача послуг від отримання послуг із психологічної допомоги;
направлення отримувача послуг до іншого суб’єкта надання послуг та підставу для такого направлення;
рекомендації щодо застосування в повсякденному житті навичок, отриманих у процесі психологічної допомоги.
Картка психологічного супроводження отримувача послуг є документом, що містить конфіденційну інформацію. Суб’єкт надання послуг відповідає за збереження відомостей, зокрема персональних даних, що містяться у картці психологічного супроводження, та несе відповідальність за її незаконне поширення згідно із законом.
57. Акт наданих послуг складається для звітування про фактично надані послуги із психологічної допомоги та здійснені заходи, визначені індивідуальним планом, і засвідчується підписами суб’єкта надання послуг та замовника послуг.
Відповідальність за достовірність даних, зазначених в акті наданих послуг, несе суб’єкт надання послуг.
Якщо послуги із психологічної допомоги надаються відповідно до договору, акт наданих послуг є складовою частиною звіту про надані послуги та є підставою для проведення замовником послуг розрахунків із суб’єктом надання послуг.
58. Звіт про надані послуги складається щомісяця і містить інформацію за звітний період про загальний обсяг наданих послуг із психологічної допомоги за видами та рівнями надання психологічної допомоги.
Звіт про надані послуги подається щомісяця до 5 числа замовнику послуг.
59. Форми індивідуального плану, картки психологічного супроводження та угоди про надання психологічної допомоги затверджуються Мінветеранів.
Моніторинг стану надання
послуг із психологічної допомоги та оцінка їх якості
60. Моніторинг стану надання послуг із психологічної допомоги (далі — моніторинг) та оцінка якості надання послуг із психологічної допомоги (далі — оцінка) проводяться Мінветеранів з метою:
визначення відповідності наданих послуг із психологічної допомоги цим Порядку та умовам та потребам отримувачів послуг;
забезпечення надання отримувачам послуг якісних послуг із психологічної допомоги;
підвищення ефективності роботи з організації та надання послуг із психологічної допомоги;
планування подальшої роботи з розвитку системи надання послуг із психологічної допомоги.
61. Проведення моніторингу та оцінки сприяє:
координації діяльності суб’єктів надання послуг;
отриманню інформації про діяльність суб’єктів надання послуг, їх методи роботи, кількість та кваліфікацію залучених фахівців.
62. Моніторинг діяльності суб’єктів надання послуг проводиться Мінветеранів із залученням структурних підрозділів з питань ветеранської політики обласних, Київської міської, районних, районних у м. Києві держадміністрацій (військових адміністрацій).
Моніторинг передбачає збір та оброблення інформації про надання послуг із психологічної допомоги, проведення аналізу узагальненої інформації та планування роботи з розвитку системи надання послуг із психологічної допомоги.
Інформація про надання послуг із психологічної допомоги складається із статистичних, адміністративних, оперативних даних про потреби отримувачів послуг, про діяльність суб’єктів надання послуг та їх кількість.
Збір даних моніторингу проводиться щокварталу, оперативних
даних — у разі потреби.
Основними завданнями проведення моніторингу є:
визначення кількості осіб в адміністративно-територіальній одиниці, які потребують послуг із психологічної допомоги;
визначення кількості надавачів послуг із психологічної допомоги та їх можливостей в частині забезпечення отримувачів відповідними послугами;
задоволення потреб отримувачів якісними послугами із психологічної допомоги;
підготовка звітів про надання послуг із психологічної допомоги;
планування роботи з розвитку системи надання послуг із психологічної допомоги;
розвиток ринку надання послуг із психологічної допомоги відповідно до реальних потреб отримувачів таких послуг;
розроблення пропозицій щодо формування державної політики у сфері надання послуг із психологічної допомоги.
Моніторинг та оцінка проводяться відповідно до порядку та критеріїв, затверджених Мінветеранів.
Інформація про результати моніторингу розміщується на офіційних веб-сайтах структурних підрозділів з питань ветеранської політики обласних, Київської міської, районних, районних у м. Києві держадміністрацій (військових адміністрацій) та Мінветеранів не пізніше ніж протягом п’яти днів після завершення проведення такого моніторингу.
63. Оцінка суб’єктів надання послуг за результатами щоквартальних звітів проводиться Мінветеранів не рідше ніж один раз на рік із залученням (за згодою) провідних фахівців у сфері надання послуг із психологічної допомоги, представників органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, структурних підрозділів з питань ветеранської політики обласних, Київської міської, районних, районних у м. Києві держадміністрацій (військових адміністрацій) та громадських об’єднань.
Оцінка проводиться шляхом вжиття комплексу заходів, спрямованих на встановлення рівня відповідності надання послуг із психологічної допомоги цим Порядку та умовам.
Метою проведення оцінки є:
підвищення ефективності діяльності суб’єктів надання послуг;
підвищення рівня професійної компетенції персоналу суб’єктів надання послуг;
виявлення та обговорення проблем, що гальмують розвиток надання послуг із психологічної допомоги;
виявлення та виправлення недоліків надання послуг із психологічної допомоги суб’єктом надання такої допомоги;
підвищення якості надання послуг із психологічної допомоги.
Оцінка не проводиться у разі введення на території України або адміністративно-територіальної одиниці, де надавалися послуги із психологічної допомоги, надзвичайного або воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування.
64. Методами оцінки є:
опитування/анкетування отримувачів послуг та/або їх законних представників;
спостереження за процесом надання послуг із психологічної допомоги;
проведення аналізу результатів психологічної діагностики після надання психологічної допомоги;
проведення бесіди/співбесіди з персоналом суб’єкта надання послуг;
вивчення документації суб’єкта надання послуг із психологічної допомоги, іншої документації, зокрема звернень отримувачів послуг.
Оцінка якості послуг із психологічної допомоги проводиться Мінветеранів один раз на рік до 30 червня.
Оцінка проводиться відповідно до порядку та критеріїв, затверджених Мінветеранів.
За результатами оцінки Мінветеранів може прийняти рішення про виключення суб’єкта надання послуг із Реєстру.
65. Звіт за результатами оцінки, який повинен містити інформацію про досягнення та у разі потреби рекомендації для покращення якості наданих послуг або покращення організації роботи суб’єкта надання послуг, передається такому суб’єкту.
Зведений звіт про якість послуг із психологічної допомоги, що надаються суб’єктами надання послуг, оприлюднюється щороку на офіційному веб-сайті Мінветеранів.
Додатки
( див. текст )
Джерело інформації: http://www.kmu.gov.ua
