Про затвердження Порядку підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 15 Закону України "Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності" Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Порядок підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності, що додається.

1. Цей Порядок регулює питання підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності (далі - фахівці).

2. У цьому Порядку під надавачем освітніх послуг у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності (далі - надавач освітніх послуг) розуміються суб’єкти освітньої діяльності, заклади сфери утвердження української національної та громадянської ідентичності, інститути громадянського суспільства.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України "Про освіту", "Про вищу освіту", "Про фахову передвищу освіту", "Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності", "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

3. Метою підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців є здобуття, поглиблення чи удосконалення компетентностей за напрямами національно-, військово-патріотичного виховання та/або громадянської освіти, їх безперервний професійний розвиток на основі раніше здобутої освіти та досвіду професійної і громадської діяльності відповідно до завдань державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності.

4. Підготовка фахівців здійснюється закладами вищої, фахової передвищої освіти, науковими установами за відповідними освітніми (освітньо-професійними) програмами спеціальностей галузі знань "Освіта/Педагогіка", "Гуманітарні науки", "Соціальні та поведінкові науки", "Журналістика", якщо їх освітні компоненти передбачають формування компетентностей у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності.

Підготовка фахівців з числа осіб, що мають відповідний рівень освіти за спеціальностями інших галузей знань, здійснюється за освітніми програмами підвищення кваліфікації (перепідготовки), спрямованими на формування компетентностей у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності в закладах вищої, фахової передвищої та післядипломної освіти, наукових установах. Такі освітні програми підвищення кваліфікації (перепідготовки) є сертифікатними, а їх обсяг становить не менше двох кредитів Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (ЄКТС).

5. До процесу підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців, розроблення та виконання відповідних освітніх програм залучаються заклади сфери утвердження української національної та громадянської ідентичності, інститути громадянського суспільства.

6. Освітні (освітньо-професійні) програми підготовки та освітні програми підвищення кваліфікації фахівців базуються на загальнолюдських та суспільно-державних (національних) цінностях, враховують особливості державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності, визначені статтями 8-11 Закону України "Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності" та вимоги професійного стандарту (за наявності).

7. Освітні (освітньо-професійні) програми підготовки фахівців затверджуються відповідними закладами вищої, фахової передвищої освіти, науковими установами відповідно до законодавства.

8. Професійний розвиток фахівців передбачає постійну самоосвіту, участь у програмах підвищення кваліфікації та будь-які інші види і форми професійного зростання. Заклади освіти, підприємства, установи та організації, в яких працюють фахівці, сприяють їх професійному розвитку та підвищенню кваліфікації.

9. Підвищення кваліфікації фахівців здійснюється за такими видами:

участь в освітніх програмах підвищення кваліфікації, сертифікатних освітніх програмах підвищення кваліфікації (перепідготовки), тренінгах, семінарах, семінарах-практикумах, семінарах-нарадах, семінарах-тренінгах, вебінарах, майстер-класах, проектах тощо;

стажування;

навчання за освітньою (освітньо-професійною) програмою.

10. Освітня програма підвищення кваліфікації фахівців повинна містити інформацію про її розробника (розробників), найменування, мету, напрям, зміст, обсяг (тривалість), що встановлюється в кредитах ЄКТС, форму (форми) підвищення кваліфікації, перелік компетентностей, що вдосконалюються або набуваються (загальні, фахові тощо).

Освітня програма підвищення кваліфікації також може містити інформацію про:

розподіл годин за видами діяльності (консультація, аудиторна, практична, самостійна і контрольна робота тощо);

фахівця (фахівців), які виконують таку програму (рівень вищої освіти, категорія, науковий ступінь, педагогічне/вчене звання, місце та/або досвід роботи тощо);

строки виконання програми;

місце виконання програми (за місцезнаходженням надавача освітніх послуг та/або замовника послуг тощо), очікувані результати навчання;

вартість (у разі встановлення) або безоплатний характер надання освітньої послуги;

графік здійснення освітнього процесу;

мінімальну та максимальну кількість осіб у групі;

можливість надання подальшої підтримки чи супроводу;

додаткові послуги (організація трансферу, забезпечення проживання і харчування, перелік можливих послуг для осіб з інвалідністю тощо).

Надавачі освітніх послуг можуть розробляти освітні програми підвищення кваліфікації на основі типових освітніх програм підвищення кваліфікації, затверджених Мінмолодьспортом.

11. Основними формами підвищення кваліфікації є інституційна, дуальна, на робочому місці (на виробництві).

Форми підвищення кваліфікації можуть поєднуватися.

Надавачі освітніх послуг забезпечують для учасників освітнього процесу безпечне освітнє, зокрема веб-середовище, доступ до навчальних, методичних, інформаційних матеріалів та інших цифрових освітніх ресурсів.

12. Фахівці підвищують свою кваліфікацію згідно з цим Порядком не рідше одного разу на п’ять років.

Обсяг підвищення кваліфікації фахівців протягом п’яти років за накопичувальною системою не може бути меншим ніж п’ять кредитів ЄКТС.

13. Надавачі освітніх послуг забезпечують відкритість і доступність інформації про зміст, структуру та обсяги освітніх (освітньо-професійних) програм підготовки та освітніх програм підвищення кваліфікації фахівців шляхом їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті, а також здійснення інших процедур і заходів внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

14. Фахівцю, який успішно закінчив навчання за освітньою програмою підвищення кваліфікації, видається сертифікат про підвищення кваліфікації (далі - сертифікат) в електронній або паперовій формі.

На оригінал сертифіката в електронній формі, який створюється відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", накладається електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису уповноваженої особи надавача освітніх послуг.

Технічний опис, дизайн, спосіб виготовлення (створення), порядок видачі та обліку сертифіката визначається відповідним надавачем освітніх послуг.

У сертифікаті обов’язково зазначаються:

повне найменування надавача освітніх послуг, що здійснив підвищення кваліфікації;

назва освітньої програми підвищення кваліфікації та її обсяг (у кредитах ЄКТС);

прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) фахівця, який підвищив кваліфікацію;

опис досягнутих результатів навчання;

дата видачі та обліковий запис сертифіката;

найменування посади (у разі наявності), власне ім’я, прізвище особи, уповноваженої надавачем освітньої послуги на підписання сертифіката, та її підпис.

Перелік виданих сертифікатів оприлюднюється на веб-сайті надавача освітньої послуги.

15. Заклади освіти, підприємства, установи та організації, які проводять стажування фахівців, розробляють і затверджують індивідуальні програми стажування.

Індивідуальна програма стажування фахівця повинна містити інформацію про її обсяг (тривалість) та очікувані результати, а також може містити іншу інформацію, що стосується проходження стажування.

Між закладом освіти, підприємством, установою та організацією, фахівці яких проходять стажування, та закладом освіти, підприємством, установою та організацією, які проводять стажування фахівців, укладається договір, що передбачає стажування одного чи кількох фахівців. У такому випадку індивідуальна програма є невід’ємним додатком до договору.

За пропозицією однієї із сторін договору до нього можуть вноситися зміни шляхом укладення відповідної додаткової угоди.

Для цілей підвищення кваліфікації один день стажування оцінюється як 0,2 кредиту ЄКТС.

16. Здобуття фахової передвищої освіти, першого (бакалаврського), другого (магістерського) рівня вищої освіти вперше або за іншою спеціальністю у межах професійної діяльності або галузі знань зараховується як підвищення кваліфікації фахівця.

Здобуття відповідного рівня освіти як підвищення кваліфікації зараховується відповідно до встановленого обсягу освітньої (освітньо-професійної, освітньо-наукової, освітньо-творчої) програми у годинах та/або кредитах ЄКТС.

17. Джерелами фінансування підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців є кошти державного, місцевих бюджетів, кошти фізичних та/або юридичних осіб, інші джерела, не заборонені законодавством.