Про затвердження Режиму рибальства в басейні Азовського моря у 2023 році

Відповідно до статей 8, 31 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", абзацу шістнадцятого підпункту 85 пункту 4 та пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року 124, з метою забезпечення раціонального використання водних біоресурсів НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Режим рибальства в басейні Азовського моря у 2023 році, що додається.

2. Управлінню регулювання аграрних ресурсів в установленому законодавством порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра згідно з розподілом обов’язків.

1. Цей Режим розроблено відповідно до Законів України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про тваринний світ", "Про природно-заповідний фонд України" та Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 992 (далі - Порядок).

2. Промисел у басейні Азовського моря здійснюється відповідно до Тимчасових правил промислового рибальства в басейні Азовського моря, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 31 грудня 1999 року № 172, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 січня 2000 року за № 43/4264 (далі - Правила рибальства), а також цього Режиму.

Район дії цього Режиму встановлюється відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 Правил рибальства .

3. У цьому Режимі терміни вживаються у таких значеннях:

заморний період - період підвищеної смертності водних біоресурсів, спричинений змінами гідрохімічних показників у рибогосподарському водному об’єкті (його частині);

каравка - одинарна пастка відкритого типу, однокотловий ставний невід, що встановлюється від берега або перекату, з довжиною крила не більше 100 м, розмірами двору і котла не більше 2 м по ширині і 4 м по довжині кожен, не встановлюється в лаву;

кільцевий невід - відціджувальне знаряддя лову, що є сітковим полотнищем піддонностворювальної конструкції, зверху та знизу прикріплене до канатів (підбирачів), при цьому верхній підбирач обладнано поплавцями, а нижній - стяжними кільцями; добування (вилов) риби здійснюється за рахунок стягування нижнього підбирача стяжним тросом, що проходить крізь кільця, а також за рахунок піддонностворювальної конструкції;

кошільний невід - відціджувальне знаряддя лову, що є сітковим полотнищем без піддонностворювальної конструкції, зверху та знизу прикріплене до канатів (підбирачів), при цьому верхній підбирач обладнано поплавцями, а нижній - стяжними кільцями, яким здійснюється добування (вилов) риби за рахунок стягування нижнього підбирача стяжним тросом, що проходить крізь кільця;

молодь - узагальнена вікова і розмірна категорія водних біоресурсів, застосовувана до особин, що не досягли мінімального промислового розміру або статевої зрілості;

закидний невід (далі - волок) - відціджувальне знаряддя лову, що перекриває товщу води і являє собою сіткове полотно зверху та знизу прикріплене до канатів (підбирачів), при цьому верхній підбирач обладнано поплавцями, а нижній - загрузкою, складається з двох крил, приводів та може мати вшиту між ними матню, а також канатів (урізів), довжина яких не перевищує довжину крил, вибірка якого може здійснюватись як на берег, так і на судно флоту рибної промисловості;

прилов - будь-який із представлених в улові видів водних біоресурсів, за винятком основного, а також молодь регульованих видів або таких, що охороняються.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", Порядку та Правилах рибальства.

4. Спеціальне використання водних біоресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" згідно з режимами цих територій та об’єктів, визначених у положеннях про них та в проектах організації територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Межі територій та об’єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду, їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Наукові роботи у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюються відповідно до наукових програм науково-дослідних (наукових) установ, погоджених відповідними спеціальними адміністраціями територій та об’єктів природно-заповідного фонду і схвалених Міндовкілля.

Спеціальне використання водних біоресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Користувачі водних біоресурсів повинні бути ознайомлені з режимом територій та об’єктів природно-заповідного фонду та особливими умовами використання водних біоресурсів.

5. Користувачі водних біоресурсів, судна флоту рибної промисловості (далі - судна) яких задіяні на промислі, або безпосередньо капітани суден у період промислу азовської хамси, тюльки та бичків драгами з механізованим способом використання щодоби у встановлений час повинні надавати до територіального органу Держрибагентства оперативну інформацію про:

назву суден, задіяних на промислі;

улов;

райони промислу;

прилов молоді;

прилов осетрових та судака.

6. Написи, нанесені на судна, а також бирки для маркування знарядь лову (далі - бирки), мають відповідати Національному стандарту України.

7. Територіальний орган Держрибагентства на підставі науково-біологічних обґрунтувань наукових установ може переносити (не більше ніж на 15 діб) дати початку та закінчення промислу.

Оперативне регулювання промислу суднами хамси азовської, тюльки та бичків (початок та закриття промислу, розширення та закриття його окремих районів здійснюється відповідно до Правил рибальства) здійснюється територіальним органом Держрибагентства. Строки добування (вилову), установлені Правилами рибальства та цим Режимом, включають першу та останню дати вказаних періодів промислу.

8. Збір статистичних даних про фактичні улови водних біоресурсів користувачами водних біоресурсів в басейні Азовського моря здійснюється територіальним органом Держрибагентства.

Добування (вилов) тюльки, хамси азовської, піленгасу, калкану азовського здій-нюється за рахунок загальнобасейнового обсягу (ліміту/прогнозу допустимого вилову спеціального використання водних біоресурсів) без його розподілу на національні обсяги (ліміти/прогнози допустимого вилову спеціального використання водних біоресурсів) добування (вилову).

Не встановлюються загальнобасейнові обсяги (ліміти/прогнози допустимого вилову спеціального використання водних біоресурсів) добування (вилову) для малоцінних видів риб (карась сріблястий, атерина та інші), і не обмежується прилов цих видів під час ведення спеціалізованого промислу інших видів риб.

9. Промисел осетрових видів риб у басейні Азовського моря забороняється. Особини осетрових та інших видів водних біоресурсів, занесених до Червоної книги України, які приловлюються під час промислу, як особини, які досягли промислового розміру, так і молодь, негайно випускаються в море незалежно від їх стану (живі або мертві).

10. Допустимі показники прилову водних біоресурсів та дії користувачів водних біоресурсів у випадках їх перевищення:

1) максимально допустимий прилов осетрових видів риб на промислі:

тюльки та хамси кошільними неводами - 1 екземпляр на 5 тонн улову;

бичків драгами - 1 екземпляр на 1 тонну улову;

великовічковими ставними неводами - 4 екземпляри на 1 тонну улову;

дрібних масових риб ставними неводами - 1 екземпляр на 1 тонну улову;

оселедця чорноморсько-азовського прохідного одностінними сітками - 4 екземпляри на 1 тонну улову;

2) прилов водних біоресурсів під час здійснення промислу будь-якими знаряддями лову не повинен перевищувати 49 % маси всього улову за промислове зусилля, окрім прилову тюльки на промислі хамси, прилову хамси на промислі тюльки, а також прилову калкана азовського та піленгаса у ставні неводи, підйомні заводи та каравки. Ця норма не поширюється на прилови водних біоресурсів, на які ліміти/прогнози допустимого вилову спеціального використання водних біоресурсів не встановлюються і які не занесені до Червоної книги України.

У разі прилову водних біоресурсів, не зазначених у повідомленні про встановлення часток добування (вилову) водних біоресурсів, вони мають з якнайменшим ушкодженнями, незалежно від їх стану, повертатись до природного середовища їх існування.

У разі перевищення допустимого прилову молоді водних біоресурсів користувач водних біоресурсів зобов’язаний:

змінити позицію добування (вилову) активними знаряддями лову (траса наступного тралення або позиція наступного закидання, знаряддя лову мають знаходитись на відстані не менше ніж п’ять морських миль від будь-якої точки попереднього тралення, закидання або встановлення, повторне здійснення операцій з добування (вилову) водних біоресурсів активними знаряддями лову у районі промислу допускається не раніше ніж через 24 години), якщо після зміни позиції відмічається перевищення допустимого прилову молоді водних біоресурсів, припинити добування (вилов) водних біоресурсів у цьому районі промислу;

під час промислу пасивними знаряддями лову у разі перевищення допустимого прилову водних біоресурсів привести знаряддя лову в неробочий стан або зняти його (поновлення добування (вилову) водних біоресурсів у тому самому місці допускається не раніше ніж через 24 години);

відобразити свої дії в суднових документах і журналі обліку вилучених водних біоресурсів;

3) виловлені знаряддями лову водні біоресурси, у тому числі судак звичайний, у разі їх невідповідності встановленим нормам прилову молоді мають бути випущені у рибогосподарський водний об’єкт (його частину).

На промислі тюльки та хамси кошільними неводами, бичків драгами, великовічковими ставними неводами, дрібних масових риб ставними неводами, оселедця чорноморсько-азовського прохідного одностінними сітками у разі підвищеного прилову осетрових відповідальні за добування (вилов) повинні повідомити про це територіальний орган Держрибагентства протягом доби.

При першому виявленні прилову осетрових видів риб вище встановлених норм на всіх видах промислу територіальний орган Держрибагентства протягом трьох діб приймає рішення про припинення промислу у відповідному районі. Строки відновлення промислу визначаються територіальним органом Держрибагентства за наявності науково-біологічних обґрунтувань наукових установ, які здійснюють наукові роботи в басейні Азовського моря.

11. Допускається промисел:

1) хамси:

ставними неводами (з кроком вічка а = 6,5 мм) у п’ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря від краю Білосарайської коси до села Нововідрадне - з 20 вересня до 20 грудня. Загальна кількість ставних неводів - 15 одиниць;

кошільними неводами та різноглибинними тралами (розміром по верхній підборі не більше ніж 38 м) з мінімальним кроком вічка у кутці а = 6,5 мм у передпротоці Азовського моря в районі, обмеженому із заходу меридіаном мису Зюк, з півночі паралеллю 45°38? 00? пн. ш., зі сходу меридіаном 37°00? 00? сх. д., та в Керченській протоці - з 01 вересня до 20 грудня. Загальна кількість різноглибинних тралів - 7 одиниць;

2) бичків:

драгами з механізованим способом використання з розміром (кроком вічка) у матні не менше ніж а = 18 мм у загальній кількості 18 одиниць з 15 серпня до 15 грудня в Азовському морі (за винятком п’ятикілометрової прибережної зони) в районі, обмеженому:

на заході - лінією, що з’єднує маяк коси Бирючий острів та протоку Тонку, далі на південь береговою лінією до мису Хроні, далі по прямій лінії до мису Ахілеон;

на сході - лінією, що з’єднує край Білосарайської коси - буй Єленінської банки (46°35? 7? пн. ш., 37°24? 3? сх. д.) - буй Железинської банки (46°13? 5? пн. ш., 37°25? 0? сх. д.) і далі за напрямком до Ачуївського маяка до перетину з лінією мису Ахілеон - маяк Ахтарський та від цієї точки до мису Ахілеон. У заморний період добування (вилов) бичків у зазначеному районі промислу здійс-нюється включно у п’ятикілометровій прибережній зоні;

драгами з ручним і напівмеханізованим способом використання, волоками, каравками та підйомними пастками у п’ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря і в лиманах від Керченської протоки до краю Білосарайської коси та від мису Ахілеон до краю коси Довгої, а також у Таганрозькій затоці - з 15 серпня до 15 грудня, а також у заморний період;

ставними неводами і ятерами в Сиваші - з 15 серпня до 31 жовтня;

мінімальний розмір бичка, допустимого до добування (вилову) (промисловий розмір) - 10 см.

Драга повинна мати висоту приводів біля матні не більше двох метрів, висоту крил біля клячів - не більше 1,4 метри. Довжина драги, що вимірюється по верхній підборі не повинна перевишувати 45 м. Матня повинна бути посаджена на нерозтяжні пожилини. Кількість вічок, що припадають на один метр пожилини повинна бути не менше ніж 31 одиниця. Мінімально допустимий розмір вічка у драгах і волоках у матні та приводах - 18 мм, у крилах - 20 мм;

промисел драгами з ручним і напівмеханізованим способом використання, волоками, каравками та підйомними пастками у п’ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря і в лиманах з використанням самохідних суден з потужністю головного двигуна більше 55 кВт (75 к.с.), несамохідних суден валовою місткістю більше 80 регістрових тонн, а також всіх суден валовою місткістю більше 80 регістрових тонн, з підвісним двигуном незалежно від його потужності, забороняється.

3) тюльки:

кошільними неводами та різноглибинними тралами (розмір по верхній підборі до 38 м) з мінімальним кроком вічка у кутці а = 6,5 мм у районах та в строки, передбачені Правилами рибальства для промислу цього виду водного біоресурсу кошільними неводами. Загальна кількість різноглибинних тралів - 18 одиниць;

ставними неводами з кроком вічка а = 6,5 мм у п’ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря від маяка коси Бирючий острів до краю Білосарайської коси - з 15 лютого до 31 травня;

ставними неводами з кроком вічка а = 6,5 мм у Таганрозькій затоці - з 01 лютого до 15 червня.

4) барабулі, ставриди та саргана ставними неводами (з кроком вічка не менше а = 10,0 мм) у п’ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря від краю Білосарайської коси включаючи Білосарайську, Бердянську і Обіточну затоки до лінії, перпендикулярної берегу від точки з координатами 45°37? 31? пн.ш. - 37°36? 07? сх.д., а також у Керченській протоці з 01 травня по 31 липня та з 01 вересня по 30 листопада;

5) дрібних масових риб (тюлька, атерина і хамса) ставними неводами з кроком вічка а = 6,5 мм у кількості не більше ніж 30 одиниць у п’ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря - з 01 вересня до 30 листопада;

6) оселедця чорноморсько-азовського прохідного ставними одностінними сітками з кроком вічка в сітках а = 26 мм у Керченській протоці (довжина однієї сітки не повинна перевищувати 75 м, довжина однієї ставки сіток (сіткового порядку) не повинна перевищувати 750 м) - з 01 січня до 31 травня і з 01 жовтня до 31 грудня. Мінімальний розмір оселедця чорноморсько-азовського прохідного, допустимого до добування (вилову) (промисловий розмір) - 15 см;

7) азово-чорноморської кефалі:

волоками, ставними неводами та підйомними заводами у Керченській протоці- з 01 червня до 31 грудня;

волоками й одностінними сітками в Сиваші та протоці Тонкій до вхідного створу - з 01 вересня до 31 грудня;

8) частикових риб (ляща, тарані, товстолобика, білого амура, сазана, сома, краснопірки, карася, плоскирки, окуня, білизни, лина, рибця) ставними неводами, каравками у п’ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря від маяка коси Бирючий острів до краю Білосарайської коси та від гирла річки Протока до краю коси Довгої - з 01 січня до 15 березня та з 01 вересня до 31 грудня, у Таганрозькій затоці - з 01 березня до 15 травня;

9) піленгаса:

різноглибинним тралом розміром по верхній підборі не більше 38 м з кроком вічка в кутці а = 30 мм в кількості 1 одиниці, в районі, обмеженому зі сходу лінією: край Бердянської коси - точка перетину меридіана 37°20? сх.д. з береговою лінією на півдні, а із заходу - лінією, що з’єднує село Нововідрадне і точку 46°00? пн.ш., 35°10? сх.д., що далі проходить по паралелі 46°00? на захід до перетину з береговою лінією - з 01 січня по 31 березня і з 01 листопада по 31 грудня. Промисел піленгаса дозволяється тільки за умови присутності наукового співробітника на борту судна;

ставними неводами, підйомними заводами, каравками з кроком вічка в котлі не менше а = 30 мм, дворі - не менше а = 40 мм, в крилі - а = 40 мм в п’ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря вздовж українського узбережжя від краю Білосарайської коси, включаючи Білосарайську, Бердянську, Обіточну затоки і Утлюкський лиман, до мису Хроні, а також у Керченській протоці з 01 лютого до 15 квітня і з 01 вересня до 31 грудня. Загальна кількість каравок - 30 одиниць;

ставними неводами в Таганрозькій затоці з 01 березня до 15 травня;

волоками, ставними неводами, каравками в затоці Сиваш та протоці Тонка з 01 липня до 31 грудня;

10) калкану азовського одностінними сітками з мононитки діаметром 0,15-0,25 мм з розміром (кроком) вічка не менше ніж а = 100 мм і не більше ніж а = 120 мм, висотою не більше 12 вічок в загальній кількості 300 одиниць в п’ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря вздовж українського узбережжя від краю Білосарайської коси до мису Хроні - з 01 березня до 30 квітня і з 01 вересня по 31 грудня (по 5 одиниць на одного користувача водних біоресурсів); довжина однієї сітки не повинна перевищувати 75 м, довжина одного сіткового порядку не повинна перевищувати 750 м, відстань між сітковими порядками не менше 1 км;

11) гамарид ручними сачками у п’ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря уздовж українського узбережжя Азовського моря і Таганрозької затоки, а також у затоці Сиваш та в Утлюцькому лимані - з 15 травня до 30 вересня;

12) креветок:

волоками завдовжки до 6 м з розміром вічка не менше ніж а = 6,5 мм і сачками, а також із застосуванням кураю (або в’язанок сухих рослин) у п’ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря уздовж українського узбережжя і Таганрозької затоки та в Утлюцькому лимані - з 01 липня до 31 грудня;

волоками завдовжки до 6 м із розміром вічка не менше ніж а = 6,5 мм, ятерами з кроком вічка а = 6,5-10 мм, сачками, а також із застосуванням кураю (або в’язанок сухих рослин) у затоці Сиваш - з 01 липня до 31 грудня;

13) личинок хірономід мотильницями діаметром до 1 м, сачками діаметром вхідного отвору не більше ніж 1 м з капронового газу, рамками-ситами площею не більше ніж 1 м-2 із застосуванням знарядь лову для змутнення мулу (насоси або помпи) у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) Азовського басейну, включаючи Генічеський район у Херсонській області, в тому числі постійні й тимчасові соляні озера і солонці, утворені внаслідок заповнення ложі після опадів або з’єднання з озерами - з 01 січня до 31 травня та з 01 вересня до 31 грудня;

14) артемії у солоних озерах та лиманах Азовського басейну (включаючи Сиваш):

рачків артемії - волоками (завдовжки до 15 м), сачками (діаметром вхідного отвору не більше ніж 1 м), пастками - з 01 червня до 30 вересня (волоки, сачки та пастки, виготовляються з капронового газу);

яєць артемії - скребками, совковими лопатами та ручними засобами на березі (штормові викиди), а також із поверхні води із застосуванням насоса або водяної помпи - з 01 жовтня до 31 грудня;

15) рапани - скребками, пiдсаками, щипцями, підйомними пастками, руками (включаючи водолазний спосіб) у Керченськiй протоці та у п’ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря вздовж українського узбережжя - протягом усього року;

16) медуз - ручними сачками у п’ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря уздовж українського узбережжя і Таганрозької затоки, а також в Утлюцькому лимані - з 15 травня до 30 вересня;

17) мідії - скребками, підсаками, щипцями, руками (включаючи водолазний спосіб) у п’ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря вздовж українського узбережжя - з 15 травня до 31 жовтня;

18) штормових викидів зостери ручним збором на узбережжі та у п’ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря уздовж українського узбережжя та лиманів (на віддаленні від берега до 10 метрів) без обмежень - протягом усього року.

12. Промисел волоками і ручними драгами, а також встановлення будь-яких стаціонарних знарядь лову здійснюється у прибережній зоні від берегової лінії вглиб моря на відстані:

в Азовському морі - до 5 км;

у Керченській протоці і в Таганрозькій затоці - до зовнішніх кордонів судноплавних каналів.

13. Мінімальний розмір калкана азовського, допустимий для добування (вилову) - 22 см. Особини калкана азовського, що не досягли цього розміру, незалежно від їх стану, мають випускатися у рибогосподарський водний об’єкт (його частину).

Прилов калкана азовського в будь-які ставні неводи, підйомні заводи і каравки не обмежується. Всі особини калкана азовського, які досягли промислового розміру, дозволяються до добування (вилову) як дозволений прилов.

Прилов піленгаса в ставні неводи та підйомні заводи не обмежується. Всі особини піленгаса, які досягли промислового розміру, дозволяються до добування (вилову) як дозволений прилов.

Прилов хамси, креветок чорноморських, барабулі, ставриди і саргана під час добування (вилову) інших видів водних біоресурсів будь-якими ставними неводами з розміром (кроком) вічка в котлі а = 12 мм і менше не обмежується.

14. Користувачам водних біоресурсів забороняється здійснювати:

1) спеціалізований промисел бичків у Таганрозькій затоці і п’ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря з 01 січня до 14 серпня за виключенням строків заморних періодів;

2) вилучення прилову бичків зі ставних знарядь лову креветок з 01 березня до 30 квітня, зі знарядь лову барабулі, ставриди і саргана з 01 травня до 31 липня, зі знарядь лову дрібних масових морських риб (тюлька, атерина) з 01 березня до 15 квітня та при промислі рапани (весь прилов бичків має бути випущений у середовище їх існування з мінімальними пошкодженнями);

3) вилучення берша, судака і чехоні будь-якого розміру і особин молоді калкана азовського. У разі прилову зазначених видів риб вони в будь-якому вигляді повинні бути випущені в середовище їх існування;

4) промисел піленгаса з використанням сіток, кошільних і кільцевих неводів в районах, передбачених заходами регулювання для промислу цього виду водного біоресурсу;

5) промисел глоси у Сиваші;

6) промисел азово-чорноморської кефалі волоками у п’ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря уздовж українського узбережжя від Керченської протоки до краю Білосарайської коси;

7) добування (вилов) ікряних самиць раків;

8) промисел водних біоресурсів протягом усього року:

у районі Піщаних островів, обмеженому прямими лініями, що з’єднують точки з такими координатами:

46°54? 30? пн. ш., 38°21? 00? сх. д.;

46°50? 30? пн. ш., 38°21? 00? сх. д.;

46°50? 30? пн. ш., 38°15? 00? сх. д.;

46°52? 00? пн. ш., 38°12? 30? сх. д.;

46°54? 30? пн. ш., 38°12? 30? сх. д. і далі до початкової точки;

у районі Железинської банки, обмеженому прямими лініями, що сполучають точки з такими координатами:

46°17? 00? пн. ш., 37°25? 30? сх. д.;

46°11? 15? пн. ш., 37°38? 00? сх. д.;

46°06? 00? пн. ш., 37°38? 00? сх. д.;

46°06? 00? пн. ш., 37°28? 45? сх. д.;

46°14? 15? пн. ш., 37°25? 45? сх. д. і далі до початкової точки;

9) промисел водних біоресурсів, занесених до Червоної книги України;

10) вилучення з рибогосподарських водних об’єктів (їх частин) знарядь лову або садків (куканів), що їм не належать. У разі їх вимушеного вилучення під час потрапляння в активні знаряддя лову, зачеплення суднами тощо користувач водних біоресурсів зобов’язаний внести відповідний запис у судновий журнал та повідомити про це територіальному органу Держрибагентства.

15. Бирками маркуються тільки пасивні знаряддя лову.

Бирки кріпляться на:

ставні неводи та підйомні заводи на розтяжці при заході у двір у безпосередній близькості до крила;

ятери до верхньої частини каркаса, що утворює вхід у ятір;

підйомні пастки та раколовки до верхньої частини каркаса;

сітки до верхньої підбори на відстані до 1 м від одного з кінців сітки.

16. У період виникнення в Азовському морі несприятливих екологічних умов, що можуть призвести або призводять до загибелі водних біоресурсів внаслідок заморних ситуацій, здійснюється меліоративний відлов відповідно до частини другої статті 47 Закону України "Про тваринний світ".

17. Користувачі водних біоресурсів, що здійснюють меліоративний відлов, зобов’язані: вести журнал обліку вилучених і прийнятих водних біоресурсів;

щодня надавати до територіального органу Держрибагентства дані про кількість використаних знарядь лову, кількість та типи задіяних суден, обсяги вилучених водних біоресурсів, гідрометеообставини.

Після припинення меліоративного відлову водних біоресурсів користувачі водних біоресурсів протягом доби подають до територіального органу Держрибагентства звіти про обсяги добування (вилову) водних біоресурсів під час проведення меліоративного відлову та журнали обліку виловлених і прийнятих водних біоресурсів.

18. Централізований збір і узагальнення даних про добування (вилову) водних біоресурсів у період проведення меліоративного відлову в басейні Азовського моря здійснює територіальний орган Держрибагентства.

19. Для добування (вилову) бичків у випадку необхідності проведення меліоративних відловів у місцях виникнення заморних ситуацій утворюється резерв на меліоративний відлов із ліміту спеціального використання водних біоресурсів їх добування (вилову) в лиманах та п’ятикілометровій прибережній зоні заток українського узбережжя в обсязі 100 тонн. У разі використання цього резерву, добування (вилов) бичків здійснюється за рахунок загальнобасейнового обсягу (ліміту спеціального використання водних біоресурсів) добування (вилову) за межами п’ятикілометрової прибережної зони.

20. Розподіл знарядь лову між користувачами водних біоресурсів для тих випадків, коли кількість знарядь лову обмежено (пункт 11 цього Режиму), здійснює територіальний орган Держрибагентства за письмовими заявами користувачів водних біоресурсів. У заявах користувачів водних біоресурсів мають зазначатися судна, заплановані для використання на промислі і зареєстровані за ними як за власниками/фрахтувальниками в Судновій книзі України або Державному судновому реєстрі України, їх назва або бортовий номер, орган державної реєстрації, місце базування, номери ІМО та міжнародні позивні (у разі наявності). Територіальний орган Держрибагентства для розгляду поданих заяв утворює комісію, що є консультативно-дорадчим органом, до складу якої входять представники територіальних органів Держрибагентства, користувачі водних біоресурсів, а також можуть бути залучені представники громадських об’єднань та асоціацій користувачів водних біоресурсів (за згодою), які здійснюють спеціальне використання водних біоресурсів на цьому рибогосподарському водному об’єкті (його частині).

Подані заяви розглядає комісія з дотриманням вимог Порядку та, з урахуванням резерву добування (вилову) для кожного об’єкта промислу, встановленого наказом Мінагрополітики про розподіл квот добування (вилову) водних біоресурсів загальнодержавного значення, з метою визначення нерозподіленого залишку знарядь лову пропорційно резерву добування (вилову).

Заяви мають бути подані користувачами водних біоресурсів не пізніше ніж за 15 днів до початку промислу.

За результатами розгляду поданих заяв територіальний орган Держрибагентства у строк не пізніше ніж за п’ять робочих днів до початку промислу видає наказ про розподіл знарядь лову та суден між користувачами водних біоресурсів та не пізніше ніж за три робочих дні до початку промислу надсилає такий наказ із зазначенням номерів бирок до Держрибагентства.

У разі наявності залишку нерозподіленої кількості знарядь лову допускається подання заяв та їх розгляд пізніше визначеного строку.

Розподіл між користувачами водних біоресурсів бирок, передбачений пунктом 34 Порядку, здійснюється відповідно до наказу територіального органу Держрибагентства з урахуванням наказу про розподіл знарядь лову та суден між користувачами водних біоресурсів, який не пізніше ніж за три дні до початку промислу надсилається до Держрибагентства.

У разі втрати бирок користувач водних біоресурсів інформує територіальний орган Держрибагентства у строк, що не перевищує трьох робочих днів.

21. Забороняється проводити промислові операції у темну пору доби без стаціонарних ходових вогнів або сигнальних засобів, визначених пунктами 6 та 7 розділу VI Типового табеля забезпечення постачання суден флоту рибної промисловості, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 13 червня 2012 року № 354, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 липня 2012 року за № 1095/21407 (у редакції наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 18 березня 2019 року № 140).

22. Користувачам водних біоресурсів забороняється використовувати ставні знаряддя лову, не позначаючи їх розташування за допомогою буїв чи розпізнавальних знаків з продубльованим на них номером бирки.

23. Забороняється здійснювати спеціальне використання водних біоресурсів на суднах, у разі відсутності суднових документів, передбачених Кодексом торговельного мореплавства України та Законом України "Про внутрішній водний транспорт".

Забороняється здійснювати спеціальне використання водних біоресурсів на суднах, які не відповідають районам плавання, визначеним Законом України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів".

24. Забороняється здійснювати промислове рибальство з використанням суден в п’ятикілометровій прибережній зоні Російської Федерації за виключенням промислу хамси кошільними неводами і різноглибинними тралами в районі її промислу з 01 вересня по 20 грудня.

25. Забороняється здійснювати промисел з використанням самохідних суден з потужністю головного двигуна більше 55 кВт (75 к.с.), несамохідних суден валовою місткістю більше 80 регістрових тонн, а також всіх суден валовою місткістю більше 80 регістрових тонн, з підвісним двигуном незалежно від його потужності у п’ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря від межі державного кордону України на суходолі, за винятком:

промислу хамси кошільними неводами та різноглибинними тралами;

промислу бичків драгами з механізованим способом використання у заморний період.

26. У разі прилову живих китоподібних користувач водних біоресурсів зобов’язаний максимально швидко звільнити тварин. За необхідності допомога морським ссавцям надається на місці з подальшим поверненням їх до природного середовища.

27. У разі погіршення стану запасів водних біоресурсів за рішенням територіальних органів Держрибагентства на підставі наукових обґрунтувань наукових установ вживаються заходи з регулювання кількості знарядь лову, що застосовуються на промислі, та інші передбачені законодавством заходи, спрямовані на зменшення промислового навантаження на водні біоресурси.