Виїмки від партії сіна та соломи, що зберігається у стогах і скиртах, відбирають у вигляді пучків соломи або сіна на відстані 1,0 - 1,5 метра від поверхні ґрунту та на глибину стогу або скирти 0,5 - 1,0 метра по периметру через рівні проміжки на відстані одна від одної.
Частини рослин, які просипалися під час відбору виїмок, додаються до об'єднаної проби.
19. Застосування методів огляду, у тому числі відбору зразків, деревини та виробів із деревини для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів).
Відбір виїмок від партії / частини партії колод деревини та пиломатеріалів (далі деревина) проводять до завантаження у транспортний засіб (в місцях складування та зберігання) або в завантаженому транспортному засобі цільовим методом у комбінації з методом відбору з фіксованою пропорцією.
Виїмки від партії / частини партії деревини відбирають за допомогою спеціального пристрою (стамески, сокири, пили або бензопили, дрилю).
Виїмки відбирають від деревини з пошкодженнями або проявами / підозрою на зараження шкідливими організмами.
Відбір виїмок від деревини та виробів із деревини здійснюють залежно від обсягу партії, зазначеного в таблиці 37. Розмір однієї виїмки становить не менше 100 кубічних сантиметрів (грамів). У разі виявлення вхідних отворів шкідливих організмів у деревині (корі) та виробах із деревини додатково відбирають виїмки масою не менше 100 грамів.
У випадку проведення фітогельмінтологічної експертизи деревини хвойних порід додатково відбирають виїмки дрібної тирси (загальною вагою не менше 50 грам) за допомогою спеціального пристрою (ручного свердла або дриля), який має швидкість не більше як 600 обертів на хвилину, не допускаючи нагрівання деревини вище 50° C.
Таблиця 37
У разі проведення огляду, у тому числі відбору зразків, від партії деревини або виробів із деревини в місцях складування та зберігання об'ємом понад 100 куб. метрів деревини та виробів із деревини, таку партію умовно поділяють на частини по 100 куб. метрів, з кожної з яких формується одна об'єднана проба.
У разі відбору виїмок із завантаженого транспортного засобу кількість об'єднаних проб залежить від кількості партій у завантаженому транспортному засобі.
Виїмки відбирають від деревини з пошкодженнями, проявами / підозрою на зараження шкідливими організмами або без них.
У разі проведення фітогельмінтологічної експертизи деревини хвойних порід об'єднану пробу формують відповідно до таблиці 37.
Від об'єднаної проби середню пробу не виділяють. Для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів) направляється зразок у вигляді об'єднаної проби.
Відбір виїмок від партії / частини партії продуктів переробки деревини (тирса, тріска тощо) проводять до завантаження у транспортний засіб (у місцях складування та зберігання) або в завантаженому транспортному засобі цільовим методом у поєднанні з методом відбору з фіксованою пропорцією.
Виїмки від партії / частини партії продуктів переробки деревини відбирають за допомогою спеціальних засобів відбору в доступних місцях. Виїмки відбирають від продуктів переробки деревини з пошкодженнями або за підозри їх зараження шкідливими організмами. Розмір однієї виїмки становить 100 грамів (кубічних сантиметрів).
З відібраних виїмок формують об'єднану пробу. Об'єднану пробу формують відповідно до таблиці 37.
Від об'єднаної проби середню пробу не виділяють. Відбір виїмок від дерев'яного пакувального, кріпильного та сепараційного матеріалу (ящиків, коробок, піддонів, барабанів, котушок, кріпильної деревини, риштувань, пакувальних блоків, навантажувальних підмостків, обичайок піддонів, трелювальних волоків і підпорок) проводять до завантаження у транспортний засіб (у місцях складування та зберігання) або в завантаженому транспортному засобі цільовим методом у поєднанні з методом відбору з фіксованою пропорцією.
Відбір виїмок від дерев'яного пакувального матеріалу (ящиків, коробок, піддонів, барабанів, котушок, кріпильної деревини, риштувань, пакувальних блоків, навантажувальних підмостків, обичайок піддонів, трелювальних волоків і підпорок) здійснюють залежно від обсягу партії / частини партії відповідно до таблиці 38.
Таблиця 38
У разі проведення огляду, у тому числі відбору зразків, від партії / частини партії дерев'яного пакувального матеріалу кількістю понад 1000 шт. у місцях складування та зберігання партію поділяють на 1000 шт. дерев'яного пакувального матеріалу, з яких формується одна об'єднана проба.
У разі відбору виїмок із завантаженого транспортного засобу кількість об'єднаних проб залежить від кількості партій у завантаженому транспортному засобі.
Виїмки від деревини з пошкодженнями, проявами / підозрою на заселення шкідливими організмами або без них відбирають за допомогою спеціального пристрою (стамески, дрилі та інших). Відбір виїмок не повинен порушувати функціональне призначення дерев'яного пакувального матеріалу.
У разі необхідності проведення фітогельмінтологічної експертизи дерев'яного пакувального матеріалу, виготовленого із хвойних порід, додатково проводять відбір виїмок дрібної тирси за допомогою спеціального пристрою (ручного свердла або дриля), який має швидкість не більше як 600 обертів на хвилину, не допускаючи нагрівання деревини вище 50° C.
Об'єм об'єднаної проби повинен становити від 100 до 300 кубічних сантиметрів (грамів).
Від об'єднаної проби середню пробу не виділяють.
( пункт 19 глави 3 розділу IV у редакції наказу Міністерства економіки та довкілля України від 29.07.2026 р. № 17, враховуючи зміни, внесені наказом Міністерства економіки та довкілля України від 18.08.2026 р. № 757 )
20. Застосування методів огляду, у тому числі відбору зразків, торфу, ґрунту, міцелію грибів, добрив тваринного і рослинного походження для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів).
Відбір виїмок від торфу, ґрунту, міцелію грибів добрив тваринного і рослинного походження проводять випадковим методом у поєднанні з пошаровим методом і методом відбору з фіксованою пропорцією.
Відбір виїмок від торфу, ґрунту, міцелію грибів, добрив тваринного і рослинного походження без пакування здійснюється залежно від обсягу партії відповідно до таблиці 39. Розмір однієї виїмки становить від 100 до 300 кубічних сантиметрів (грамів).
Таблиця 39
З об'єднаної проби, сформованої з виїмок, від партії масою до 100 тонн включно виділяють середню пробу, від партії масою більше 100 тонн додатково виділяють один окремий зразок від кожних наступних 100 тонн.
У разі виявлення в об'єднаній пробі шкідливих організмів (у живому чи мертвому стані), - їх запаковують у контейнери або пробірки чи пакети і додають до зразка та арбітражного зразка.
Зразок та арбітражний зразок разом з контейнерами або пробірками чи пакетами із шкідливими організмами є невід'ємною частиною зразка або арбітражного зразка.
Відбір виїмок від партії торфу, ґрунту, міцелію грибів, добрив тваринного і рослинного походження, запакованого в однорідну тару (коробки, ящики, мішки тощо), здійснюють залежно від кількості пакувальних одиниць в партії відповідно до таблиці 40. Розмір однієї виїмки становить від 100 до 300 кубічних сантиметрів (грамів).
Таблиця 40
| Кількість пакувальних одиниць у партії | Кількість пакувальних одиниць, визначених для відбору виїмок |
| до 50 шт. | від 1 до 5 шт. |
| 50 шт. і більше | 5 шт. та додатково по 1 шт. від кожних наступних 20 шт. |
21. Застосування методів огляду, у тому числі відбору зразків, вовни та продуктів рослинного походження, не зазначених у цьому розділі (бавовна, лоза, ротанг, тощо), для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів).
Відбір виїмок партії вовни та продуктів рослинного походження в іншому місці, не зазначених у цьому розділі (бавовна, лоза, ротанг, тощо), проводять методом випадкового відбору та методом відбору з фіксованою пропорцією.
Відбір пакувальних одиниць, визначених для відбору виїмок від партії об'єктів регулювання, що запаковані в мішки, тюки чи інші засоби, здійснюють із різних місць партії залежно від кількості пакувальних одиниць у партії відповідно до таблиці 41. Виїмки відбирають вручну, якомога глибше, з визначеної пакувальної одиниці. Розмір однієї виїмки становить 100 грамів.
Таблиця 41
22. Застосування методів огляду, у тому числі відбору зразків, колекційного матеріалу рослинного і тваринного походження для науково-дослідних цілей для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів).
Зразки колекційного матеріалу рослинного і тваринного походження для науково-дослідних цілей підлягають фітосанітарній експертизі (аналізам) у повному обсязі, без відбору виїмок, формування об'єднаної проби і виділення середньої проби.
Після проведення фітосанітарної експертизи (аналізів) зразки колекційного матеріалу рослинного і тваринного походження підлягають поверненню власнику об'єктів регулювання. Проведення фітосанітарної експертизи (аналізів) зразків колекційного матеріалу для науково-дослідних цілей не повинно призводити до порушення їх функціонального призначення.
23. Застосування методів огляду, у тому числі відбору зразків, рослин та рослинних продуктів (крім насіннєвого та садивного матеріалу) у поштових відправленнях фізичних осіб, ручній поклажі, багажу пасажирів для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів).
Рослини та рослинні продукти (крім насіннєвого та садивного матеріалу) у поштових відправленнях фізичних осіб, ручній поклажі і багажі пасажирів, членів екіпажів підлягають інспектуванню.
( абзац другий пункту 23 глави 3 розділу IV із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства економіки та довкілля України від 29.07.2026 р. № 17, враховуючи зміни, внесені наказом Міністерства економіки та довкілля України від 18.08.2026 р. № 757 )
У разі наявності зовнішніх проявів та наявності шкідливих організмів застосовується метод інспектування з відбором зразка-документа.
24. Застосування методів огляду, у тому числі відбору зразків, засобів перевезення (транспортні засоби та транспортне обладнання), сільськогосподарської техніки, машин та знаряддя для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів).
Відбір виїмок під час огляду засобів перевезення (транспортні засоби та транспортне обладнання), сільськогосподарської техніки, машин та знаряддя проводять цільовим методом або із застосуванням методів інспектування.
За результатами огляду засобів перевезення (транспортні засоби та транспортне обладнання), сільськогосподарської техніки, машин та знаряддя посадовою особою, яка здійснювала огляд, відбираються виїмки у вигляді зміток з усіх доступних поверхонь та підлоги. Такі виїмки підлягають фітосанітарній експертизі (аналізам) у повному обсязі.
Відбір виїмок від об'єктів регулювання зазначених у цьому пункті не повинен призводити до порушення їх функціонального призначення, крім випадків візуального виявлення чітких ознак зараження регульованими шкідливими або шкідливими організмами.
У разі наявності у змітках шкідливих організмів, частин рослин, заражених регульованими шкідливими або шкідливими організмами, формується зразок-документ.
25. Формування об'єднаної та виділення середньої проби.
Об'єднана проба формується шляхом об'єднання всіх виїмок. З однорідної об'єднаної проби виділяють середню пробу.
У разі якщо обсяг (маса, кількість, об'єм) партії об'єктів регулювання недостатній для виділення середньої проби, кількість виїмок для формування об'єднаної проби збільшують.
У разі якщо обсяг партії об'єктів регулювання не дає змоги збільшити кількість виїмок, об'єднану пробу використовують як середню пробу або середню пробу як зразок.
Об'єднана проба вагових та сипучих матеріалів: зернові, зернобобові, олійні, технічні культури (насіння, зерно та продукти їх переробки), насіння трав злакових і бобових, овочево-баштанних та кормових культур, квіткових культур, насіння деревних та чагарникових порід та інших), сіна, соломи, тощо формується шляхом ретельного перемішування всіх виїмок.
Середню пробу формують з об'єднаної проби методом квартування, але в разі, якщо маса об'єднаної проби перевищує 10 кг, необхідно розділити об'єднану пробу на частини масою, що не перевищують 10 кілограмів.
Середні проби можуть бути сформовані шляхом виділення пропорційної частини об'єднаної проби з використанням дільника зерна (апарату для змішування та розділення зерна).
Середні проби сипких матеріалів (зерно, продукти переробки зерна тощо) можуть бути сформовані шляхом виділення пропорціональної частини об'єднаної проби з використанням дільника зерна (апарату зі змішування та розділення зерна).
Об'єднана проба садивного матеріалу плодових, ягідних, квітково-декоративних та інших деревних і чагарникових культур (живці, відводки, саджанці, розсада, інші), картоплі, цибулин, кореневищ, рослин у горщиках, зеленних культур, матеріалу для букетів, зрізаних квітів, гілок і листя призначених для складання букетів, гілок хвойних, листяних та різдвяних дерев, свіжих фруктів, ягід, овочів, баштанних, коренеплодів, бульб формується шляхом розміщення відібраних виїмок об'єктів регулювання на гладкій чистій поверхні.
( абзац дев'ятий пункту 25 глави 3 розділу IV із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства економіки та довкілля України від 29.07.2026 р. № 17, враховуючи зміни, внесені наказом Міністерства економіки та довкілля України від 18.08.2026 р. № 757 )
З об'єднаної проби формують середню пробу, оглядаючи кожну відібрану одиницю на наявність регульованих шкідливих організмів, шкідливих організмів та ознак зараження і пошкодження. У разі виявлення шкідливих організмів (у живому та мертвому стані) і частин рослини із симптомами зараження та/або ознаками пошкодження - їх відбирають додатково та додають до зразка.
Для формування об'єднаної та середньої проби від саджанців декоративних або лісових культур, тощо висотою від трьох до семи метрів (включно), із закритою кореневою системою, відбирають гілки саджанців.
26. Формування зразка та арбітражного зразка.
Із середньої проби формують зразок та на вимогу власника арбітражний зразок (крім випадків визначених фітосанітарними заходами або коли це не можливо здійснити через недостатню кількість відповідного матеріалу). Зразок направляється до фітосанітарної лабораторії для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів), а арбітражний зразок надається власнику і зберігається ним протягом строку дії висновку фітосанітарної експертизи (аналізів) на випадок проведення повторної фітосанітарної арбітражної експертизи (аналізів).
Зразок та арбітражний зразок формуються рівноцінними за розміром і характеристиками. Розмір зразків об'єктів регулювання для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів) визначається згідно з додатком 3 до цих Методів.
Після формування зразка та арбітражного зразка залишки проб повертають у партію об'єктів регулювання.
27. Відбір виїмок субстрату, ґрунту, зміток, торфу тощо здійснюють одночасно з відбором виїмок об'єктів регулювання, попередньо збираючи його в ємність.
Загальна маса виїмок субстрату, ґрунту, зміток, торфу тощо повинна бути не менше, ніж 100 куб. см (г), з яких формується об'єднана проба.
З об'єднаної проби формується зразок та арбітражний зразок (на вимогу власника).
У разі неможливості відібрати вищезазначену кількість субстрату, ґрунту, зміток, торфу тощо зразок та арбітражний зразок (на вимогу власника) формується з максимально можливої кількості зібраного субстрату, ґрунту, зміток, торфу тощо.
Зразок субстрату, ґрунту, зміток, торфу тощо додають в окремій ємності або пакеті до зразка, та в разі потреби до арбітражного зразка об'єкта регулювання.
Зразок та арбітражний зразок разом з ємністю із субстратом, ґрунтом, змітками, торфом тощо запаковуються в сейф-пакет. У такому випадку ємність із субстратом, ґрунтом, змітками, торфом тощо, запакована у сейф-пакет, є невід'ємною частиною зразка або арбітражного зразка об'єкта регулювання.
V. Методи фітосанітарної експертизи (аналізів)
1. Методи фітосанітарної експертизи (аналізів) визначаються видами аналізів, які проводяться до об'єктів регулювання та/або об'єктів, з метою виявлення в лабораторних умовах явної або прихованої зараженості та ідентифікації регульованих шкідливих організмів та/або шкідливих організмів на всіх стадіях їх розвитку.
2. Ентомологічний аналіз - методи виявлення в лабораторних умовах зараженості об'єктів регулювання та/або об'єктів та ідентифікації регульованих шкідливих або шкідливих комах та/або кліщів.
Ентомологічний аналіз проводиться за допомогою:
візуального методу;
флотаційного методу;
біологічного методу;
інших методів (відповідно до міжнародних і національних стандартів, інструкцій та рекомендацій).
Візуальний метод включає виявлення явної зараженості об'єктів регулювання зовнішнім оглядом зразка та огляду сходу і проходу сит після просіювання з використанням лупи чи мікроскопа. Застосовується першочергово для всіх об'єктів регулювання і є пріоритетним під час проведення ентомологічного аналізу.
Флотаційний метод - виявлення явної і прихованої зараженості об'єктів регулювання шляхом занурення їх у розчин солей і подальший аналіз комах, зерен (насінин) тощо, що виплили на поверхню. Використовується під час виділення шкідливих організмів у насіннєвому матеріалі, зернових, технічних культурах і продуктах їх переробки тощо.
У разі прихованої зараженості можливе також застосування методів фарбування, люмінесценції, рентгеноскопії або аудіоскопії.
Біологічний метод є допоміжним методом і призначений для дорощування шкідливого організму у преімагінальних фазах розвитку (яйця, личинки, лялечки) у разі неможливості його ідентифікації іншими методами.
У разі виявлення шкідливих організмів їх ідентифікація до видової приналежності проводиться:
морфологічним та морфометричним методами без приготування мікропрепарату;
морфологічним та морфометричним методами з приготуванням мікропрепарату;
з використанням полімеразної ланцюгової реакції (у модифікаціях "класичної" ПЛР, FLASH-ПЛР, ПЛР "у реальному часі", ПЛР з вивченням поліморфізму довжин рестрикційних фрагментів);
методом секвенування ДНК.
3. Гербологічний аналіз включає методи виявлення у лабораторних умовах засміченості об'єктів регулювання та/або об'єктів та ідентифікації регульованих шкідливих або шкідливих видів бур'янів.
Гербологічний аналіз проводиться за допомогою:
візуального методу;
методу просіювання;
методу відмивання;
методу насичених розчинів;
інших методів (відповідно до міжнародних і національних стандартів, інструкцій та рекомендацій).
Візуальний метод - виявлення засміченості шляхом зовнішнього огляду досліджуваного зразка. Використовується для виявлення регульованих шкідливих або шкідливих організмів у насіннєвому матеріалі, зернових, технічних культурах і продуктах їх переробки, при аналізі зразків під час проведення планових обстежень тощо. Для аналізу зразків насіннєвого матеріалу, зернових, технічних культур і продуктів їх переробки візуальний метод є пріоритетним.
Метод просіювання - виявлення засміченості шляхом просіювання зразка через комплект сит та огляду сходу і проходу з сит після просіювання сипучих матеріалів.
Використовується під час виявлення регульованих шкідливих або шкідливих організмів у ґрунті, насіннєвому матеріалі, зернових, технічних культурах, продуктах їх переробки.
Метод відмивання полягає в промиванні зразка ґрунту чи іншого матеріалу на ситах під струменем води.
Використовується для виявлення регульованих шкідливих або шкідливих організмів у ґрунті, торфі, добривах тваринного і рослинного походження, садивному матеріалі. Для аналізу зразків ґрунту, торфу та торфосуміші метод відмивання є пріоритетним.
Метод насичених розчинів - базується на різниці питомої ваги мінеральної і органічної частини ґрунту.
Використовується для виявлення регульованих шкідливих або шкідливих організмів у торфі, ґрунті, добривах тваринного і рослинного походження, садивному матеріалі тощо.
У разі виявлення шкідливих організмів їх ідентифікація до видової приналежності проводиться:
морфологічним та морфометричним методами без приготування мікропрепарату;
морфологічним та морфометричним методами з приготуванням мікропрепарату;
з використанням полімеразної ланцюгової реакції ПЛР.
4. Мікологічний аналіз включає методи виявлення у лабораторних умовах зараженості об'єктів регулювання та ідентифікації збудників грибкових хвороб рослин.
Мікологічний аналіз проводиться за допомогою:
макроскопічного методу;
методу центрифугування та мікроскопічного аналізування;
біологічного методу;
люмінесцентного методу;
методу Г. Н. Дорогіна;
методу К. Є. Шарікова;
іншого методу (відповідно до міжнародних і національних стандартів, інструкцій та рекомендацій).
Макроскопічний метод включає візуальне виявлення симптомів збудників грибкових хвороб рослин під час зовнішнього огляду об'єктів регулювання. Використовується для виявлення регульованих шкідливих організмів або шкідливих організмів у свіжих фруктах, овочах, коренеплодах і бульбах, лісо- та пиломатеріалах, ягодах, насіннєвому та садивному матеріалі, зернових, декоративних рослинах та зрізах квітів, технічних культурах і продуктах їх переробки тощо.
( абзац десятий пункту 4 розділу V у редакції наказу Міністерства економіки та довкілля України від 29.07.2026 р. № 17, враховуючи зміни, внесені наказом Міністерства економіки та довкілля України від 18.08.2026 р. № 757 )
Метод центрифугування та мікроскопічного аналізування насіння, зерна чи інших матеріалів включає виокремлення поверхнево розміщених спор збудників грибкових хвороб рослин (наприклад іржастих, сажкових, "пасма" льону тощо), а також виділення зооспорангіїв у стані спокою збудника раку картоплі на бульбах, з використанням спеціальних речовин та їх подальшу ідентифікацію під мікроскопом.
Використовується для виявлення регульованих шкідливих організмів або шкідливих організмів у насіннєвому матеріалі, зернових, технічних культурах і продуктах їх переробки тощо.
( абзац дванадцятий пункту 4 розділу V із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства економіки та довкілля України від 29.07.2026 р. № 17, враховуючи зміни, внесені наказом Міністерства економіки та довкілля України від 18.08.2026 р. № 757 )
Біологічний метод включає виявлення в об'єкті випробування зовнішньої та внутрішньої грибкової інфекції шляхом інкубування у вологій камері чи посіву на поживні середовища.
Використовується для виявлення регульованих шкідливих організмів або шкідливих організмів у свіжих фруктах, овочах, коренеплодах і бульбах, лісо- та пиломатеріалах, ягодах, насіннєвому і садивному матеріалі, зернових, декоративних рослинах та зрізах квітів, технічних культурах і продуктах їх переробки тощо.
Люмінесцентний метод включає виявлення внутрішньої грибкової інфекції у тканинах рослин за ознаками специфічної люмінесценції у випадку ультрафіолетового випромінювання. Використовується для виявлення регульованих шкідливих або шкідливих організмів у насіннєвому матеріалі, зерні зернових і технічних культур та продуктах їх переробки тощо.
Метод Г. Н. Дорогіна включає виявлення зооспорангіїв збудника раку картоплі на поверхні підземних частин рослин, рослинних рештках, у ґрунті за допомогою центрифугування водного змиву. Використовується для виявлення регульованих шкідливих або шкідливих організмів у ґрунті, торфі, на картоплі, садивному матеріалі, у добривах тваринного і рослинного походження тощо.
Метод К. Є. Шарікова включає визначення наявності зооспорангіїв збудника раку картоплі в легких субпіщаних і чорноземних ґрунтах. Також використовується для виявлення регульованих шкідливих організмів або шкідливих організмів у торфі, ґрунті, добривах тваринного і рослинного походження тощо.
У разі виявлення спор здійснюється ідентифікація збудника грибкових хвороб рослин методом мікроскопії з приготуванням тимчасового або постійного мікропрепарату.
Також для ідентифікації використовують метод полімеразної ланцюгової реакції ПЛР.
5. Фітогельмінтологічна експертиза включає методи виявлення у лабораторних умовах та ідентифікації фітопаразитичних нематод в об'єктах регулювання.
( абзац перший пункту 5 розділу V із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства економіки та довкілля України від 29.07.2026 р. № 17, враховуючи зміни, внесені наказом Міністерства економіки та довкілля України від 18.08.2026 р. № 757 )
Фітогельмінтологічна експертиза проводиться за допомогою:
( абзац другий пункту 5 розділу V із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства економіки та довкілля України від 29.07.2026 р. № 17, враховуючи зміни, внесені наказом Міністерства економіки та довкілля України від 18.08.2026 р. № 757 )
лійкового методу Бермана;
методу паперових смуг;
методу промивання на ситах;
методу виділення галових і несправжніх галових нематод,
методу Таржана;
інших методів (відповідно до міжнародних і національних стандартів, інструкцій та рекомендацій).
Для виділення та визначення видів нематод на всіх стадіях їх розвитку використовують: лійковий метод Бермана, метод промивання на ситах, метод паперових смуг і метод виділення галових і несправжніх галових нематод.
( абзац дев'ятий пункту 5 розділу V із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства економіки та довкілля України від 29.07.2026 р. № 17, враховуючи зміни, внесені наказом Міністерства економіки та довкілля України від 18.08.2026 р. № 757 )
Лійковий метод Бермана включає виділення всіх стадій червоподібних нематод та личинкових стадій цистоутворюючих, галових і несправжніх галових нематод із субстрату у воду та подальшу ідентифікацію. Використовується для виявлення нематод у свіжих овочах (цибулинах), бульбах та коренеплодах, деревині, насіннєвому матеріалі бобових, садивному матеріалі, ґрунті тощо.
( абзац десятий пункту 5 розділу V у редакції наказу Міністерства економіки та довкілля України від 29.07.2026 р. № 17, враховуючи зміни, внесені наказом Міністерства економіки та довкілля України від 18.08.2026 р. № 757 )
Метод паперових смуг включає відмулювання та фільтрацію наважки ґрунту, унаслідок чого відбувається осадження цист на смужках фільтрувального паперу. Використовується для виявлення цистоутворюючих нематод у торфі, ґрунті, добривах тваринного та рослинного походження тощо.
( абзац одинадцятий пункту 5 розділу V із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства економіки та довкілля України від 29.07.2026 р. № 17, враховуючи зміни, внесені наказом Міністерства економіки та довкілля України від 18.08.2026 р. № 757 )
Метод промивання на ситах включає промивання ґрунту крізь сита різного діаметра, виявлення та ідентифікацію нематод. Використовується для виявлення нематод у ґрунті, торфі, добривах тваринного та рослинного походження тощо.
Метод виділення галових і несправжніх галових нематод включає механічне виділення самок галових і несправжніх галових нематод із тканини коренів рослин. Використовується для виявлення галових і несправжніх галових нематод на садивному матеріалі, коренеплодах, бульбах тощо.
Метод Таржана включає стимулювання виходу нематод з тканин коренів і подальшому змиванні їх водою в чашку Петрі для підрахунку та ідентифікації. Використовується для виявлення нематод на садивному матеріалі, коренеплодах, бульбах тощо.
У випадку виявлення нематод здійснюється їх ідентифікація:
морфологічним і морфометричним методами без приготування мікропрепарату;
морфологічним і морфометричним методами з приготуванням мікропрепарату;
з використанням полімеразної ланцюгової реакції ПЛР.
6. Бактеріологічний аналіз включає методи виявлення в лабораторних умовах та ідентифікації збудників бактеріологічних хвороб рослин у об'єктах регулювання.
Бактеріологічний аналіз проводиться за допомогою:
макроскопічного методу;
анатомічного методу;
біологічного методу;
люмінесцентного методу;
серологічного методу;
імунофлюоресцентного методу (ІФ);
методу імуноферментного аналізу (ІФА);
методу ПЛР (полімеразно-ланцюгової реакції);
інших методів (відповідно до міжнародних і національних стандартів, інструкцій та рекомендацій).
Макроскопічний метод включає відбір із зразка щуплого, недорозвиненого насіння, насіння з різними плямистостями або зміною кольору, а також інших частин рослин, та виявлення симптомів ураження фітопатогенними бактеріями.
Анатомічний метод включає виявлення внутрішньої зараженості рослин мікроскопіюванням незабарвлених і забарвлених за методом Грама зрізів внутрішніх тканин. Зафарбовані препарати оглядають під мікроскопом з імерсійною системою. На добре виготовлених зрізах видно бактерії, які містяться в тканинах рослин і особливо в судинах. Використовується для виявлення регульованих шкідливих або шкідливих організмів у садивному матеріалі, коренеплодах, бульбах тощо.
Біологічний метод включає виявлення внутрішнього (прихованого) ураження насіння та інших частин рослин збудниками бактеріальних хвороб рослин. Ідентифікацію виділених бактерій здійснюють за їх морфологічними, культуральними і фізіологічними особливостями. Використовується для виявлення та ідентифікації регульованих шкідливих організмів або шкідливих організмів у насіннєвому та садивному матеріалі, бульбах і коренеплодах, баштанних культурах тощо.
( абзац чотирнадцятий пункту 6 розділу V із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства економіки та довкілля України від 29.07.2026 р. № 17, враховуючи зміни, внесені наказом Міністерства економіки та довкілля України від 18.08.2026 р. № 757 )
Люмінесцентний метод включає виявлення внутрішньої (прихованої) інфекції у тканинах рослин за ознаками специфічної люмінесценції за ультрафіолетового чи синьо-фіолетового опромінювання. Люмінесцентний метод можна застосовувати для виявлення зараженості насіння зі світлозабарвленою оболонкою. Використовується для виявлення регульованих шкідливих або шкідливих організмів у насіннєвому матеріалі, коренеплодах, бульбах тощо.
Серологічний метод заснований на властивості виділеного штаму бактерій, що спричиняє хворобу рослин, позитивно реагувати на сироватку, імунну до штаму цих бактерій, реакцією аглютинації. Таку реакцію забезпечують такими способами:
макроскопічним у пробірках;
мікроскопічним у роздавленій або висячій краплі на предметному скельці;
прискореним методом Нобля із застосуванням концентрованих аглютинувальних сироваток.
Серологічний метод використовується для виявлення регульованих шкідливих організмів або шкідливих організмів у насіннєвому та садивному матеріалі, бульбах і коренеплодах, баштанних культурах тощо.
Імунофлюоресцентний метод (ІФ) використовується для визначення антигенів збудників бактеріозів рослин і базується на здатності імуноглобуліну необоротно зв'язуватись із флюоресцентними барвниками (флюорохромами) без втрати антитільної активності та здібності зв'язувати антигени. Імунні комплекси, що утворюються при зв'язуванні антигенів міченими антитілами, виявляють за допомогою люмінесцентного мікроскопа. При опроміненні ультрафіолетовим, фіолетовим або синім світлом виявляється специфічне люмінесцентне світіння. Використовується для виявлення регульованих шкідливих організмів або шкідливих організмів у насіннєвому, садивному матеріалі, бульбах, коренеплодах і баштанних культурах тощо.
Метод імуноферментного аналізу (ІФА) базується на імунологічній реакції антигену з відповідним антитілом із утворенням комплексу антиген-антитіло, для виявлення якого використовують кон'юганти антигену, антитіла або обидва компоненти цієї реакції з ферментами. Індикатором реакції є здатність ензимів викликати руйнування субстрату з утворенням забарвленого продукту. Використовується для виявлення та ідентифікації регульованих шкідливих організмів або шкідливих організмів у насіннєвому та садивному матеріалі, коренеплодах, бульбах, баштанних культурах тощо.
Метод ПЛР (полімеразно-ланцюгова реакція) - метод молекулярної біології, що використовується для значного збільшення малих концентрацій бажаних фрагментів ДНК (нуклеїнових кислот) у біологічному матеріалі (зразку). Використовується для виявлення та ідентифікації регульованих шкідливих організмів або шкідливих організмів у всіх об'єктах регулювання в насіннєвому, садивному матеріалі, коренеплодах і бульбах.
У разі виділення бактерій здійснюється їх ідентифікація:
методом мікроскопії та морфометрії з приготуванням мікропрепарату (фарбування за методом Грама) та вивченням культуральних і біохімічних властивостей;
методом ПЛР (полімеразно-ланцюгової реакції).
7. Вірусологічний аналіз включає методи виявлення у лабораторних умовах та ідентифікації збудників вірусологічних хвороб рослин у об'єктах регулювання.
Вірусологічний аналіз проводиться за допомогою:
візуального методу;
методу імуноферментного аналізу (ІФА);
методу ПЛР (полімеразно-ланцюгової реакції);
інших методів (відповідно до міжнародних і національних стандартів, інструкцій та рекомендацій).
Візуальний метод включає виявлення в об'єктах регулювання наявних симптомів (ознак) ураження збудниками вірусологічних хвороб рослин шляхом зовнішнього огляду в лабораторних умовах.
( абзац сьомий пункту 7 розділу V із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства економіки та довкілля України від 29.07.2026 р. № 17, враховуючи зміни, внесені наказом Міністерства економіки та довкілля України від 18.08.2026 р. № 757 )
Метод муноферментного аналізу (ІФА) - вид імунохімічного аналізу, що базується на імунологічній реакції антигену з відповідним антитілом з утворенням комплексу антиген-антитіло, для виявлення якого використовують кон'юганти антигену, антитіла або обидва компоненти цієї реакції з ферментами. Індикатором реакції є здатність ензимів викликати руйнування субстрату з утворенням забарвленого продукту. За забарвленням субстрату роблять висновок про наявність у рослинах вірусів. Використовується для виявлення та ідентифікації регульованих шкідливих або шкідливих організмів у насіннєвому, садивному матеріалі, коренеплодах і бульбах тощо.
Метод ПЛР (полімеразно-ланцюгова реакція) - метод молекулярної біології, що використовується для значного збільшення малих концентрацій бажаних фрагментів ДНК (нуклеїнових кислот) у біологічному матеріалі (зразку). Використовується для виявлення та ідентифікації регульованих шкідливих організмів або шкідливих організмів у всіх об'єктах регулювання в насіннєвому, садивному матеріалі, коренеплодах та бульбах.
8. У разі неможливості застосування зазначених у цьому розділі методів фітосанітарної експертизи (аналізів) до об'єктів регулювання, з метою виявлення та/або ідентифікації виявлених регульованих шкідливих організмів або шкідливих організмів, та/або відсутності таких методів у міжнародних, національних стандартах, інструкціях і рекомендаціях, фітосанітарна лабораторія може проводити аналізи іншими методами, розробленими та валідованими фітосанітарною лабораторією відповідно до вимог, описаних у спеціалізованих виданнях, науково обґрунтованих інструкціях і матеріалах, або які визначені фітосанітарними заходами, або фітосанітарними заходами країни імпорту, або міжнародними договорами України.
Додаток 1
до Методів інспектування, огляду, у тому числі відбору зразків, та проведення фітосанітарної експертизи (аналізів)
(пункт 4 глави 1 розділу IV)
РОЗРАХУНОК РОЗМІРУ ЗРАЗКІВ ЗА МЕТОДОМ ГІПЕРГЕОМЕТРИЧНОГО РОЗПОДІЛУ
При змінних рівнях виявлення та залежно від розміру партії для рівнів достовірності 80 % та 90 %:
