Про затвердження Мінімальних вимог щодо безпеки та здоровя працівників під час виконання робіт у морських портах

Відповідно до статті 28 Закону України "Про охорону праці" та пункту 9 Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2019 року № 838),

1. Затвердити Мінімальні вимоги щодо безпеки та здоров’я працівників під час виконання робіт у морських портах, що додаються.

2. Директорату розвитку ринку праці та умов оплати праці забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Свириденко Ю.А.

1. Ці Мінімальні вимоги встановлюють загальні вимоги щодо забезпечення безпеки та здоров’я працівників під час виконання робіт у морських портах України, приписних портпунктах та поширюються на всіх суб’єктів господарської діяльності незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в експлуатації (користуванні) яких перебувають причали та пірси, що використовуються для будь-яких вантажних операцій, у тому числі для забезпечення суден матеріально-технічним постачанням і продовольством (далі - підприємство) та встановлюють загальні вимоги до безпеки праці та організації безпечних робочих місць, які поширюються на усі види вантажно-розвантажувальних робіт, транспортування вантажів, їх складування, допоміжні роботи із забезпечення перевантажувального процесу на території та в акваторії порту, перевезення працівників по території та в акваторії порту.

2. Ці Мінімальні вимоги є обов’язковими для роботодавців та працівників під час експлуатації портових перевантажувальних машин, змінних вантажозахоплювальних органів, знімних вантажозахоплювальних пристроїв та допоміжних пристроїв, а також під час складування вантажів, організації та виконання суднових вантажно-розвантажувальних робіт, виконання перевантажувальних робіт у рейдових умовах і в зимовий час.

3. У цих Мінімальних вимогах терміни та скорочення вживаються в таких значеннях:

великовагові вантажі - вантажі в тарі або без упаковки, маса окремого місця яких перевищує 5 т;

великогабаритні вантажі - вантажі, об’єм окремого місця яких перевищує 18 м-3;

довгомірні вантажі - вантажі в тарі або без упаковки, довжина окремого місця яких становить 8 м і більше;

засоби укрупнення вантажних місць - усі типи піддонів, пакетуючі стропи багатооборотні та разові;

керівник (організатор) робіт - особа, яка забезпечує організацію і проведення робіт з перевантаження, накопичення і зберігання вантажів, у встановленому порядку пройшла навчання і перевірку знань з питань охорони праці та яку призначено відповідним наказом суб’єкта господарювання;

перевантажувальні машини - вантажопідіймальні крани та підіймальні пристрої, перевантажувачі всіх типів, навантажувачі, вагонні та трюмні машини, конвеєри, вантажні ліфти, тягачі, причепи (трейлери), низькорамні причепи (рол-трейлери), пересувні пневмоустановки та інші машини з усіма видами змінних вантажозахоплювальних органів для проведення вантажно-розвантажувальних робіт (крім автотранспорту);

ЗІЗ - засоби індивідуального захисту;

ПК - перевантажувальний комплекс;

ПОР - план організації робіт;

РТК - робоча технологічна карта;

ТТІП - тимчасова технологічна інструкція перевантаження.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в законах України "Про охорону праці" та "Про морські порти України".

1. При розвантаженні (завантаженні) судна, а також при виконанні інших робіт біля причалу порту та на внутрішньому рейді силами суднового екіпажу і засобами судна, за безпечне проведення робіт відповідає адміністрація судна.

2. При залученні (за умовами договору) до виконання робіт здобувачів освіти, які здобувають освіту за будь-яким видом та формою здобуття освіти, необхідне призначення відповідальної особи з числа викладацького складу суб’єкта освітньої діяльності, що провадить освітню діяльність цих здобувачів освіти.

3. У разі надходження вантажу, на який не розроблені РТК, ТТІП, у вихідні та святкові дні, в нічний час, якщо про надходження цих вантажів не було відомо заздалегідь, до початку вантажно-розвантажувальних робіт повинен складатися ПОР із зазначенням необхідних заходів безпеки. Такий ПОР складається керівником робіт ПК і затверджується керівником ПК або його заступником, а за їх відсутністю - диспетчером ПК.

4. При організації технологічного процесу керівник (організатор) робіт зобов’язаний:

до початку роботи (зміни):

обійти та оглянути ділянку проведення робіт, всі робочі місця, переконатися в достатності освітлення, наявності і справності обладнання, технологічних і інвентарних засобів, оснащення, засобів і приладів безпеки (блокувань, обмежувачів, заземлення, сигналізації тощо), наявності попереджувальних знаків безпеки, у відсутності неогороджених небезпечних зон. У разі виявлення неогороджених небезпечних зон установити відповідні добре видимі і освітлені в темний час доби огорожі, попереджувальні знаки безпеки;

забезпечити підготовку робочого місця з урахуванням затверджених РТК або ТТІП;

ознайомити працівників у всіх технологічних ланках технологічних процесів (далі - працівників) з РТК, ТТІП і ПОР звертаючи особливу увагу на заходи по забезпеченню безпеки їх виконання, розставити технологічні машини, обладнання, бригади працівників відповідно до вимог РТК, ТТІП і ПОР;

призначити старших (ланкових) працівників у всіх технологічних ланках технологічного процесу, які здійснюють координацію роботи працівників ланок;

провести інструктаж з працівниками про безпечні методи виконання робіт та правила застосування ЗІЗ, вказавши безпечні способи і прийоми роботи;

перевірити у працівників наявність посвідчень на право виконання конкретних видів робіт, наявність і справність спецодягу, спецвзуття та інших ЗІЗ, їх відповідність роботі, що буде виконуватися;

визначити шляхи і порядок руху транспорту і працівників, ураховуючи, по можливості, перехресні і зустрічні маршрути, звернувши увагу на ділянки, де виконуються інші роботи в умовах діючого виробництва;

визначити місця безпечного перебування працівників у процесі виконання технологічних операцій та під час перерви;

у процесі роботи:

контролювати виконання працівниками вимог інструкцій і технологічних документів щодо безпечного виконання робіт, застосування ЗІЗ;

вживати заходів щодо усунення порушень, які можуть спричинити нещасні випадки або аварії. У разі неможливості усунення цих причин своїми силами та засобами слід припинити роботу і поінформувати про це свого безпосереднього керівника, який зобов’язаний вжити відповідних заходів. До усунення порушень до роботи не приступати;

стежити за тим, щоб працівники виконували тільки ту роботу, яка їм доручена;

не допускати виконання робіт особами у стані алкогольного та/або наркотичного сп’яніння;

не допускати сторонніх осіб у зону виконання робіт;

після закінчення роботи (зміни):

забезпечити своєчасне прибирання на робочих місця, а також передачу працівниками технологічного оснащення, інвентарю, обладнання відповідним змінним працівникам;

вчасно інформувати відповідні технічні служби про несправне обладнання або несправні технічні засоби безпеки, а також інші об’єкти і фактори, які можуть призвести до нещасного випадку (аварії).

Після закінчення робіт переконатися, що перевантажувальні машини та інше обладнання відключені від живлення і несанкціонований доступ до їх керування неможливий.

1. Стан території порту повинен відповідати таким вимогам:

для стоянки портових перевантажувальних машин і транспорту повинні бути відведені спеціальні постійні місця осторонь від шляхів, якими відбувається рух транспорту, від залізничних шляхів і місць проведення вантажно-розвантажувальних робіт. Займати для цієї цілі проїзди і технологічні заїзди забороняється;

у зоні постійної роботи вантажопідіймальних кранів та навантажувачів забороняється влаштовувати відкриті лінії електропередач;

усі люки, колодязі, котловани, отвори, траншеї, а також місця і ділянки, що створюють небезпеку падіння для працівників та руху транспорту, повинні бути надійно закриті або огороджені захисним чи сигнальним огородженням. У темний час доби огородження небезпечних місць повинне бути освітлене. Забороняється знімати, змінювати або переміщувати огородження та інші засоби безпеки без дозволу особи, відповідальної за їх установлення;

на кожному причалі та в інших місцях, де можливе випадкове потрапляння працівників у воду, повинні бути обладнані пости з засобами для рятування потопаючих (рятувальні круги з лінями довжиною не менше 27,5 м і багри), що встановлюються на відстані не більш ніж 150 м один від одного. На посту з засобами для рятування потопаючих повинна бути в наявності інформація про особу відповідальну за його комплектацію та утримання в належному стані;

на стінці причалу слід обладнати трапи для можливості самостійного підйому на причал людині, яка упала у воду.

Нижня сходинка трапу повинна бути розташована на висоті не менше ніж на 1 м нижче мінімально можливого рівня води.

2. Забороняється вхід у неосвітлені або недостатньо освітлені вантажні приміщення на суднах та інші приміщення підприємства без переносних безпечних ліхтарів, а також користування відкритим вогнем.

3. Освітлення приміщень, де є можливість вибуху чи пожежі, необхідно здійснювати за допомогою світильників (ліхтарів) у вибухозахищеному виконанні.

4. Розміщення вантажів на території порту повинно здійснюватися відповідно до встановлених планів внутрішньопортової спеціалізації та з урахуванням забезпечення поздовжнього магістрального проїзду шириною не менше 6,0 м та під’їзду такої ж ширини від головної дороги порту.

5. На території причалу, критих і відкритих складів повинні бути передбачені підкранові та залізничні шляхи, проходи та проїзди між штабелями вантажів відповідно до затвердженої схеми розміщення вантажів на складі.

6. На кожному підприємстві необхідно розробити плани (схеми) руху транспортних засобів та працівників територією порту. Ці плани (схеми) руху доводяться до відома всіх працівників та розміщуються при в’їзді на територію підприємства.

7. Швидкість руху машин внутрішньопортового безрейкового транспорту при проїзді повз двері, ворота, проходи тощо, повинна бути знижена з урахуванням забезпечення безпеки руху транспорту і працівників до 5 км/год.

8. На дорогах, які проходять по території порту та в місцях їх перетину, повинні бути встановлені дорожні знаки, які освітлюються в темний час доби або мають світловідбивне покриття, а перехрестя з інтенсивним рухом необхідно обладнати світлофорами.

9. Місця перетину доріг і тротуарів із залізничними коліями повинні бути обладнані знаками безпеки, сигналізацією, у необхідних випадках - автоматичними шлагбаумами або переїздами, що охороняються. Підходи до перетину автодоріг та залізничних шляхів повинні мати достатній огляд для водіїв і пішоходів. Дозволяється здійснювати складування вантажів не вище 1,5 м на відстані 10 м по обидві сторони переїзду.

10. У морських портах, де є залізничні колії, повинна бути розроблена інструкція (інструкції) про порядок обслуговування і організацію руху залізничного транспорту на під’їзних коліях порту. В інструкції (інструкціях) визначається порядок взаємодії працівників залізничної станції і підприємств порту та вказуються особливі прийоми і заходи безпеки при роботі залізничного транспорту на території порту відповідно до місцевих умов.

11. Рейки кранових та залізничних колій у портах повинні бути укладені так, щоб їх головки не виступали вище рівня покриття території. Дана умова є обов’язковою для авто- і залізничних переїздів, пасажирських причалів та пристаней, пішохідних переходів, а також для причалів, на яких перевантажувальні роботи на суднах проводяться за участю машин внутрішньопортового безрейкового транспорту.

12. Важелі керування стрілочними переводами повинні мати зручний підхід до них і знаходитися на безпечній відстані від прилягаючих шляхів.

13. Виходи з будівель, що знаходяться поблизу залізничних шляхів, повинні розташовуватися на відстані не менше 6,0 м від осі шляху. При встановленні огороджувальних бар’єрів (довжиною не менше 10,0 м), що розташовуються між виходами з будівель і залізничними коліями, ця відстань може бути зменшена до 5,0 м.

14. Край тротуару повинен розташовуватися на відстані не менше 3,75 м від осі залізничної колії або автомобільної дороги. При розміщенні тротуару ближче 3,75 м від осі колії або дороги, тротуари з боку дороги повинні бути огородженими перилами висотою не нижче 1,1 м.

15. До суден, що стоять біля причалів, повинен бути забезпечений безпечний прохід для працівників та проїзд автотранспорту.

16. Причали, пірси, рампи, естакади, на яких працюють машини внутрішньопортового безрейкового транспорту, повинні бути обладнані по краях міцними колесовідбійними пристроями висотою не менше 0,3 м.

17. У зоні виконання вантажно-розвантажувальних робіт не допускається проведення будь-яких робіт, не пов’язаних з процесом перевантаження.

1. Перевезення працівників повинне проводитися на транспортних засобах, призначених для цієї мети.

2. Для доставки працівників на судна, які стоять на рейдах, та в інші райони порту повинні виділятися судна, пристосовані для безпечного перевезення працівників, обладнані для захисту їх від атмосферних впливів салонами, тентами тощо.

На цих суднах повинні бути позначені на видному місці дані про пасажиромісткість, перевищення якої заборонено. Перевезення вантажів цими суднами під час доставки працівників заборонено.

3. При висоті фальшборту на цих суднах менше допустимої повинні бути встановлені релінги (огородження) з загальною висотою не менше 1,1 м. Місця для посадки та висадки працівників у порту повинні бути обладнані огородженнями висотою не менш 1,1 м, які запобігають випадковому падінню працівників у воду. Посадка (висадка) працівників у необладнаних місцях та з неповністю пришвартованого судна забороняється.

4. За безпечну організацію посадки та висадки працівників відповідає командний склад судна.

5. Перевезення працівників на транспортні судна, що стоять на рейді, допускається при силі вітру не вище 3 балів, хвилюванні моря не вище 2 балів і сприятливому прогнозі погоди.

При наявності хвилювання на рейді і швидкості вітру, що перевищують зазначені, перевезення працівників може провадитися тільки по узгодженому рішенню капітана судна і портового нагляду. Дозвіл на посадку і висадку працівників дає капітан приймаючого судна.

Усім особам, що знаходяться на суднах портового флоту, потрібно виконувати всі вимоги командного складу судна, пов’язані з безпечним перевезенням працівників.

6. Посадка та висадка працівників під час руху судна забороняються.

7. При посадці та висадці працівників з суден портового флоту на транспортні судна, що стоять на рейді, повинен установлюватися забортний трап транспортного судна. При виконанні вантажно-розвантажувальних робіт на суднах, які знаходяться на рейді за допомогою плавзасобів (плашкоутів, барж тощо), необхідно, щоб біля борту судна постійно знаходився черговий катер для доставки портових працівників від забортного трапу до плавзасобів і назад. Самовільний перехід працівників з борту транспортного судна на борт плавзасобів і назад забороняється.

8. У разі неможливості використовувати забортний трап необхідно використовувати штормтрап, вантажну сітку або спеціальну колиску з амортизаторами. Дозвіл на висадку та посадку працівників за допомогою вантажних сіток, штормтрапів та колисок дає тільки капітан транспортного судна. Посадкою та висадкою працівників в цьому випадку керує старший помічник капітана.

9. При посадці за допомогою штормтрапів працівники повинні спускатися без будь-яких речей у руках і тільки по одному. При користуванні штормтрапом кожний працівник повинен бути обв’язаний міцним лінем, закріпленим на палубі судна.

10. За безпечні посадку та висадку працівників відповідає: на транспортному судні - старший помічник капітана, на портовому плавзасобі - капітан або інша уповноважена особа.

11. Забороняється користуватися штормтрапами, якщо:

штормтрап не випробуваний, що перевіряється по маркуванню, нанесеному на верхній подовженій балясині;

бензелі або кріплення, що їх заміняють, зміщені настільки, що балясини стали непаралельні між собою чи коливаються в місцях кріплення бензелів;

канати-тятиви пошкоджені, обірвана хоча б одна із прядок канатів-тятив;

лопнула, скололась або відсутня хоча б одна балясина;

штормтрап при подачі з борту нижньою балясиною не дістає до рівня води чи плавзасобу.

12. Самохідні судна портового флоту повинні підходити до суден, що стоять на рейді, з підвітряного боку до середньої їх частини, під час висадки і посадки працівників утримуватися на місці фалінями або швартовами. Обов’язковим є застосування кранців.

13. Дозволяється перевозити працівників по території порту у транспортному засобі, обладнаному місцями для сидіння в кількості, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу. Перед початком руху керівник робіт повинен переконатися в тому, що забезпечені умови безпечного перевезення працівників.

1. У випадках зняття огородження необхідно вжити відповідні запобіжні заходи (відключення механізму, електроживлення, встановлення заборонних знаків) та встановити його на місце за вказівкою керівника робіт, як тільки це стане практично можливо.

При знятті або відключенні запобіжних пристроїв (кінцеві вимикачі, гальма, прилади безпеки тощо) перевантажувальних машин, необхідно вжити заходи, що виключають можливість пуску машин до встановлення на місце або включення цих пристроїв.

2. Змінний механік (або інша уповноважена особа) видає перевантажувальну машину працівнику для роботи в справному стані. Про будь-яку несправність працівник доповідає змінному механіку (або іншій уповноваженій особі) та керівнику робіт.

У тих випадках, коли несправність перевантажувальної машини створює небезпеку для оточуючих працівників та самої машини, працівник, який здійснює керування машиною, зобов’язаний негайно зупинити роботу цієї машини та сповістити про це змінного механіка (або іншу уповноважену особу) і виконавця робіт.

3. Перед початком зміни змінний механік (або інша уповноважена особа) зобов’язаний(на) перевірити у працівника наявність посвідчення на право керування перевантажувальною машиною.

4. Не допускаються підіймання і переміщення перевантажувальними машинами вантажів, маса яких перевищує (з урахуванням маси вантажозахоплювального пристрою або знімного вантажозахоплювального органу) вантажопідіймальність машин.

5. Перед опусканням (підійманням) перевантажувальної машини до трюму (з трюму), установленням на робочому місці (судно, вагон тощо) живлячий кабель необхідно відключити від джерел живлення. За організацію правильного стропування та безпечне опускання (підіймання) перевантажувальної машини до трюму (з трюму), а також за установлення її на робочому місці, відповідає керівник робіт. Установлення перевантажувальної машини на місці використання повинне забезпечувати її стійке положення та можливість безпечної роботи і обслуговування.

6. Перевантажувальні машини з електричним приводом повинні вмикатися в мережу живлення тільки після їх установлення на робочому місці і заземлення їх корпусів. Знімати заземлення можна тільки після вимикання живлення машини.

7. Кабель перевантажувальної машини при живленні від берегового джерела повинен мати додаткову жилу, що з’єднує корпус машини з шиною заземлення берегової колонки.

8. У місцях проходу працівників і проїзду транспорту кабель живлення перевантажувальної машини повинен мати захист від механічних ушкоджень.

9. Зупиняти роботу перевантажувальної машини дозволяється тільки після того, як робочий орган буде повністю звільнений від вантажу.

10. У випадку аварійної ситуації, в разі виникнення небезпеки для працівників, завалу вантажем конвеєра або пересипного пристрою, перевантажувальна машина повинна бути негайно зупинена.

11. Забороняється залишати без нагляду перевантажувальну машину з працюючим двигуном.

12. Машиністу крана або перевантажувача забороняється залишати пост керування краном або перевантажувачем при піднятих змінних вантажозахоплювальних органах та пристроях.

13. При перервах у роботі навантажувальної машини безрейкового внутрішньопортового транспорту необхідно її відвести в місце, що знаходиться поза зоною руху транспорту та проведення перевантажувальних робіт, і вжити заходів, що виключають запуск двигуна сторонніми особами (закрити двері, капот тощо).

14. По закінченню роботи перевантажувальні машини необхідно поставити у відведене для цього місце. Перевантажувальні машини з двигунами внутрішнього згоряння після установлення повинні бути поставлені на стоянкове гальмо.

15. Вхід на перевантажувальну машину, вихід із неї та пересування по ній без попередження машиніста цієї машини заборонені. Забороняється доступ на перевантажувальну машину сторонніх осіб.

1. При перевантаженні вантажів плавучим краном за забезпечення безпеки робіт, що проводяться на понтоні плавучого крана, відповідає капітан-кранмейстер, а на березі та судні - керівник робіт.

2. Роботою плавучого крана при переміщенні вантажів з судна на берег і назад керують сигнальники на судні та на березі.

3. Знімні леєрні огородження плавучого крана з дозволу капітана-кранмейстера допускається частково знімати при швартовних та перевантажувальних операціях. У цьому разі робота працівників біля борту не дозволяється. Леєрні огородження негайно установлюються на місце, як тільки відпаде необхідність у їх знятті.

4. Кожен плавучий кран повинен мати трап-сходні з двостороннім леєрним огородженням для безпечного переходу працівників з берега на понтон плавучого крана.

5. Для безпечного переходу працівників при будь-якому розвороті стріли на палубі понтона плавучого крана між його поворотною частиною і над будовами або іншими пристроями, вантажем і обладнанням, що знаходяться на палубі, повинен залишатися вільний прохід шириною не менше 0,6 м.

Якщо по конструктивним особливостям цей прохід не може бути забезпечений, небезпечну зону проходження поворотної частини механізму слід огородити та встановити попереджувальні знаки.

6. Переміщення плавучого крана, перешвартування та постановка на якір повинні здійснюватися під керівництвом капітана-кранмейстера або вахтового помічника капітана-кранмейстера.

7. Швидкість вітру та висота хвиль, при яких плавучі крани додатково закріплюються до причалу або переводяться на безпечну стоянку, встановлюються розпорядчим документом по підприємству згідно з паспортними характеристиками плавучих кранів та з урахуванням місцевих умов.

1. Двері, які ведуть у машинне приміщення контейнерного перевантажувача, під час роботи повинні закриватися на замок.

2. При використанні перевантажувачів, які не мають пристроїв для повороту контейнерного захоплювача на кут 90°, навантаження-розвантаження контейнерів, розміщених упоперек діаметральної площини судна, здійснюється за допомогою спеціальної підвіски, яка навішується на контейнерний захоплювач.

3. При порушенні геометричних розмірів між кутовими фітінгами контейнера його перевантажують за допомогою спеціальної підвіски, яка навішується на контейнерний захоплювач перевантажувача.

4. Вантажно-розвантажувальні роботи у трюмах неспеціалізованих суден і на палубах усіх суден, а також у випадках, коли машиніст контейнерного перевантажувача не бачить місце установки або взяття контейнера, повинні здійснюватися за командами сигнальника.

5. Під час роботи контейнерного перевантажувача забороняється:

підіймати контейнер (вантаж), маса брутто якого невідома або викликає сумнів;

підіймати контейнер, з якого не зняті всі кріплення;

підіймати контейнер, якщо осьова вантажних канатів на ділянці від консолі до контейнера, що підіймається, не зберігає вертикального положення, а також розгойдувати контейнер для його установлення;

підіймати контейнерний захоплювач, не переконавшись по сигнальним пристроям (лампам тощо), що всі штикові замки знаходяться в однаковому положенні;

переміщати контейнер (вантаж) і контейнерний захоплювач по вертикалі та горизонталі ближче 1,0 м до зустрічних предметів;

переміщати контейнер (вантаж) над людьми та машинами;

підіймати і переміщати працівників;

завантажувати і розвантажувати причепи (контейнерні візки) під час знаходження працівників в кабіні тягача або машини;

завантажувати і розвантажувати залізничні платформи при знаходженні на них працівників;

підводити частини механізмів, що рухаються на великих швидкостях, до кінцевих вимикачів і упорів;

відключати прилади безпеки і гальма механізмів;

використовувати кінцеві вимикачі як робочі органи для автоматичної зупинки механізмів;

відривати контейнери, примерзлі або не відкріпленні від основи.

1. При встановленні конвеєрів з відкритими тяговими або несучими частинами (крім пластинчастих), для їх обслуговування влаштовуються з обох боків безпечні проходи шириною не менше 0,75 м в одноконвеєрних галереях і не менше 1,0 м між конвеєрами багатоконвеєрних галерей, або обладнується прохід зазначеної ширини з одного боку за умови зручного доступу для огляду і змащення деталей та вузлів, що труться.

2. У місцях, де за умовами праці потрібен перехід через конвеєри, влаштовуються спеціальні перехідні містки із суцільним настилом і перилами висотою 1,1 м. Перехідні містки через конвеєри влаштовуються в галереях через кожні 100 м, через конвеєри в приміщеннях - через 50 м.

3. При розташуванні зворотних витків конвеєрних стрічок нижче рівня землі у відкритих траншеях, такі траншеї загороджуються спеціальними щитами або перилами висотою не нижче 1,0 м.

У разі розташування неповністю закритих конвеєрів над місцями, де можуть знаходитися люди, повинні бути влаштовані міцні суцільні перекриття (навіси), що виступають за габарити конвеєрів не менше 1,0 м.

4. Ширина проходів у місцях розташування розвантажувального і пересипного обладнання та біля приводних станцій повинна бути не менше 0,9 м.

5. Завантажувальний (живлячий) бункер конвеєра повинен бути огородженим.

6. Для обслуговування високо розміщених горизонтальних витків конвеєрних стрічок обладнуються безпечні підходи, закріплені сходи з поручнями та міцні містки із суцільною зашивкою знизу висотою 0,15 м, з проходом шириною не менше 0,9 м та з поручнями висотою не нижче 1,0 м.

7. Конвеєри, призначені для транспортування курних і шкідливих для здоров’я працівників вантажів, обладнуються герметизацією місць навантаження і розвантаження, а також засобами по усуненню пиловиділення (пристрої аспірації, змивання підлог, зрошувачі тощо).

8. Конвеєри, відкриті по всій трасі, у місцях підвищеної небезпеки повинні бути обладнані вимикаючими пристроями, що приводяться в дію в будь-якому місці з боку проходу для обслуговування.

9. Усі конвеєри оснащуються системою сповіщення про пуск у роботу, а також засобами аварійної зупинки згідно з технічною документацією.

10. Приводи, натяжні пристрої конвеєра і місця переходу вантажу з однієї машини на іншу повинні бути обладнані легкознімними огородженнями, зблокованими з приводами конвеєру для його відключення при зніманні огородження.

11. Облаштування приймальних та передавальних пристроїв конвеєра повинне забезпечувати рівномірне надходження вантажу, виключати можливість травмування працівників з рухомими частинами конвеєра або падіння вантажу.

12. Кут нахилу конвеєра повинен унеможливити скочування вантажу.

13. Біля місць розвантаження пластинчастого конвеєра слід влаштовувати прийомні механізми або пристрої, що виключають травмування працівників ланцюгом.

14. З метою запобігання захвату одягу працівників або ударів рук край пластинчастого конвеєра слід прикривати бортами.

15. Сідати, ставати, лягати або спиратися на стрічку конвеєра, а також регулювати положення стрічки при знаходженні на ній вантажу забороняється.

16. У разі неможливості облаштування перехідних містків над полотном роликового конвеєра в місцях, де це необхідно, передбачаються розриви полотна роликового конвеєра для проходу працівників шириною не менше 1 м, що закриваються відкидними секціями, які відкриваються в бік, протилежний руху секцій роликового конвеєра.

17. Для розвороту вантажу на роликовому конвеєрі необхідно влаштовувати поворотні столи.

18. Висота роликового конвеєра при ручному переміщенні вантажу повинна бути не більше 0,9 м.

Якщо роликовий конвеєр зв’язаний з іншими агрегатами, його висота повинна дорівнювати їх висоті.

19. Використання роликового конвеєра при неповному комплекті роликів або несправності частини їх забороняється.

20. Переміщення вантажу по роликовому конвеєру вручну допускається при його масі не більше 0,5 т. При більшій масі необхідно застосовувати штовхачі, приводні головки роликового конвеєра або іншого пристрою.

21. Вантажі, що можуть скочуватися під час руху по роликовому конвеєру, необхідно складати в спеціальну тару (піддони, полозки з бортами тощо). Складання таких вантажів на роликовий конвеєр без тари допускається тільки у випадку, якщо ролики мають спеціальний профіль (двоконусний).

22. При застосуванні конвеєрних ліній, що складаються з декількох послідовно встановлених машин безперервного транспорту або використовуються в комплексі з іншими машинами, необхідно дотримуватись таких умов:

керування всією системою повинно бути централізованим;

пуск і зупинка машин проводиться в установленій послідовності (порядок пуску і зупинки конвеєра повинен бути викладений у інструкції з експлуатації та розміщений біля поста керування);

у разі раптової зупинки однієї з машин, що подають вантаж, попередні перевантажувальні машини автоматично спиняються, а наступні - продовжують роботу до повного сходу з них вантажу, що транспортується;

при пусковому апараті необхідно передбачати звукові сигнальні пристрої для оповіщення персоналу про пуск системи;

перед початком роботи відповідальна особа (машиніст, електромонтер) повинна перевірити справність окремих машин і всієї системи в цілому;

спосіб передачі вантажу з однієї машини на іншу повинен виключати його падіння чи розсипання; при необхідності встановлюються захисно-огороджувальні пристрої.

23. Після закінчення роботи стакери, реклаймери, суднонавантажувальні машини встановлюються на протиугінні рейкові захвати, а їх робочі органи приводять в неробоче положення.

24. Стріла стакера встановлюється в горизонтальній площині під кутом 20° від осі складського конвеєра.

25. Стріла реклаймерів установлюється в горизонтальній площині під кутом 20° від осі складського стрічкового конвеєра, а роторний захоплювач установлюється на опору. Залишати роторний захоплювач у висячому положенні забороняється.

26. Стріла (консоль) перевантажувальної машини на судні встановлюється в максимально можливому піднятому положенні.

27. При необхідності проведення ремонту стакера, реклаймерів і суднових навантажувальних машин на рейкових шляхах діючих причалів місце виконання робіт повинно бути оснащене упорами і попереджувальними знаками про небезпеку "Прохід заборонено. Машина в ремонті".

28. Ремонтні роботи стакерів, реклаймерів і перевантажувальних машин дозволяється проводити тільки після відключення кабелю живлення від електроколонки.

29. Працівники, зайняті на навантажувальних роботах на причалі, на суміжних перевантажувальних машинах, повинні бути оповіщені про проведення будь-яких ремонтних робіт.

1. Елеватори для насипних вантажів повинні бути закриті щільними кожухами, що не пропускають пил.

2. Для доступу на майданчики елеватора встановлюються стаціонарні сходи з кутом нахилу 60° і з поручнями висотою 1,1 м.

Оглядові вікна елеватора під час роботи повинні бути щільно закриті.

3. Башмак і головка елеватора зв’язуються між собою і з місцем пускового пристрою сигналізацією для попередження про пуск елеватора і про огляд або змащення його частин.

У запилених або сирих місцях сигналізація може здійснюватися за допомогою ручного дзвінка або переговорної труби.

4. Біля башмака і головки елеватора розміщуються кнопки "Стоп" яскраво-червоного кольору.

Пускати елеватор дозволяється лише із установленого місця при обов’язковій подачі сигналу про це.

Елеватори повинні мати кнопки "Стоп" біля місць навантаження і розвантаження.

5. Для обслуговування головки елеватора необхідно влаштовувати площадку з огородженням висотою 1,1 м; нижня частина огородження повинна бути обшита суцільною металевою смугою (сіткою) висотою не менше 0,15 м від основи площадки.

1. Установку пневмоперевантажувачів і монтаж трубопроводів необхідно здійснювати у присутності керівника робіт і працівника групи механізації відповідно до технічної документації.

2. Вертикальна частина трубопроводу підтримується триногою з талями, вантажопідіймального крана чи іншими пристроями, а горизонтальна частина - за допомогою підставок або брусків.

3. Установлені на палубі пневмоперевантажувачі надійно закріплюються, щоб уникнути їх зміщення при крені та диференті судна.

4. Нарощувати трубопровід дозволено тільки при вимкненій установці.

5. Спосіб з’єднання труб у вертикальній частині трубопроводу повинен забезпечувати їх надійне скріплення, щоб уникнути обриву і падіння.

6. При роботі пневмоперевантажувача в одному вантажному приміщені повинно знаходитися не менше двох працівників із страхувальними канатами, на палубі повинен знаходитися працівник, що підтримує зв’язок з працюючими у вантажному приміщені.

7. Забороняється кріпити сопло і трубопровід до шифтінгових стояків поперечної перебірки, до римів на кришках люків і до трюмного трапу.

8. При завантаженні судна знаходження працівників ближче 10 м від місця подачі (насипу) вантажу забороняється. Всі працівники повинні знаходитись у зоні видимості сигнальника.

1. Транспортування навантажувачем довгомірних вантажів по території порту дозволяється за умови запобігання його зіткнення з іншими транспортними засобами. Для пакетованого вантажу слід унеможливити його розвалювання на вилах.

2. Металеві піддони, ковші, рами повинні мати пристрої, що забезпечують надійне кріплення їх до навантажувача.

3. Дозволяється робота навантажувачів на причалах, рампах складів, естакадах і вантажних столах, обладнаних колесовідбійними пристроями, що виключають падіння навантажувачів.

На проміжних палубах судна робота навантажувачів дозволяється тільки при закритих люках на цих палубах.

4. Для опускання (підіймання) навантажувачів у трюм (з трюму) необхідно провести нахил вантажопідіймальної рами назад (на себе), підняти вили (змінний вантажозахоплювальний орган) на висоту 1,0 м, поставити навантажувач на стоянкове гальмо, вимкнути привід, завести спеціальні стропи або інші знімні вантажозахоплювальні пристрої у встановлені місця стропування навантажувача і перевірити правильність стропування шляхом обтиску стропів і вивішування. За організацію правильного стропування і безпечне опускання (підіймання) навантажувача в трюм (з трюму), а також за встановлення на місці використання відповідає керівник робіт.

5. Робота навантажувача в трюмі судна допускається на справному і міцному пайолі або фальш-пайолі (проміжних палубах).

Рішення щодо можливості роботи навантажувача в трюмі судна приймають керівник робіт та представник командного складу судна після спільного огляду місця, де планується робота навантажувача.

6. Для проведення робіт у вагоні чи кузові автотранспорту в’їзд навантажувача у вагон чи кузов автотранспорту або виїзд його з вагону чи кузову автотранспорту дозволяється тільки з (на) рампи(у) або вантажного(ний) столу (стіл) по спеціальному містку, який повинен міцно спиратися на рампу (вантажний стіл) і підлогу вагона (кузова). Проїзд по пошкодженому, ненадійно встановленому і погано закріпленому містку забороняється.

Установлення електронавантажувача на вантажний стіл та його зняття зі столу можуть проводитися автонавантажувачем, обладнаним надійно встановленим металевим листом із відбортовкою.

Не допускається проводити будь-які рухи навантажувача під час укладання і розбирання вручну вантажу, доставленого навантажувачем.

Робота навантажувача припиняється при виявленні несправності настилу вагона або колесовідбійного пристрою рампи, вантажного столу.

7. У окремих випадках, для виконання робіт з кріплення і розкріплення вантажів, ремонту, фарбування та обслуговування вантажопідіймальних машин і механізмів, обслуговування світильників, дозволяється проводити підіймання працівників у спеціально обладнаній і надійно закріпленій на вилах навантажувача колисці (платформі) за нарядом-допуском, форма якого наведена у Додатку 2 до пункту 1.7 Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27 березня 2007 року № 62 , зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 червня 2007 року за № 573/13840. Колиска, що виділяється для цієї мети, повинна бути оглянута особою, відповідальною за її безпечну експлуатацію.

8. Заходи безпеки при підійманні працівників навантажувачем визначаються інструкцією, розробленою на підприємстві.

1. Утримання території, виробничих і допоміжних приміщень автотранспортних підрозділів, технічний стан і устаткування рухомого автомобільного складу, а також порядок зберігання, технічного обслуговування і ремонту автомашин забезпечуються підприємством, що експлуатує ці об’єкти.

2. Завантаження (розвантаження) вантажного автотранспорту проводиться тільки механізованим способом із використанням вантажних столів, рамп, естакад, обладнаних сходами для підіймання на них працівників.

3. У процесі завантаження або розвантаження автомашин за допомогою вантажопідіймальних кранів чи екскаваторів водіям автомашин забороняється знаходитися у кабінах керування до закінчення перевантажувальних операцій.

Перед початком руху автомашини з вантажем водії зобов’язані перевірити правильність укладання вантажу і надійність його кріплення.

4. Маса вантажу, що перевозиться, та розподілення навантаження на осі не повинні перевищувати величин, зазначених технічною характеристикою цього транспортного засобу.

1. Перед завантаженням і розвантаженням акумуляторних візків або причепів, зчеплених з тягачем, необхідно включити гальма.

Завантаження (розвантаження) візків або причепів, що знаходяться на похилій поверхні, забороняється.

2. Кількість, тип і завантаження причепів (трейлерів), з яких складаються поїзди для тягачів даного типу, встановлюють ураховуючи вимоги технічної документації виробника і місцевих експлуатаційних умов. Зазначені дані повинні бути наведені в РТК.

3. З’єднання (зчіпні пристрої) причіпних візків між собою, а також візків з тягачем повинно виключати можливість наїзду їх один на одного, мимовільного відчеплення і зіткнення.

4. Тягачі для перевезення трейлерів повинні відповідати трейлерам і мати достатнє гальмівне зусилля, необхідне для керування навантаженим трейлером при роботі на вантажній апарелі.

5. При завантаженні акумуляторних візків і причепів (трейлерів) вантажопідіймальним краном водій повинен знаходитися поза зоною переміщення вантажу.

6. Дозволяється перевезення працівників на тягачах у межах передбаченої кількості місць в кабіні.

Перевезення працівників на причепах (трейлерах) і акумуляторних візках заборонено.

1. Вагоноперекидач, а також механізовані і автоматизовані пристрої на шляхах накатки/відкатки піввагонів повинні відповідати вимогам безпеки згідно з технічною документацією.

2. Кабіна керування вагоноперекидача (при наявності) повинна бути обладнана механічною вентиляцією з кондиціонуванням повітря.

3. У зоні вантажоприймальної ями працівники повинні переміщуватися тільки по спеціальних містках, які мають ширину не менше 0,6 м.

1. На вагонних містках для в’їзду навантажувачів, вантажних столах, естакадах і підмостках, що використовуються в процесі вантажно-розвантажувальних робіт, зазначається величина навантаження, яку вони повинні витримувати, та встановлюються по бортам колесовідбійні засоби висотою 0,3 м.

2. Вагонні містки для роботи навантажувачів повинні надійно закріплюватися і мати фіксатори для запобігання зміщенню, мати чітке маркування із зазначенням допустимого робочого навантаження та їх маси та стаціонарний пристрій для застропування або захоплення вантажозахоплювальними пристроями при транспортуванні.

3. Вантажні столи необхідно обладнувати пристроєм для підіймання і спускання працівників.

4. Конструкції і розміри вантажних столів (рамп) повинні забезпечувати безпечність вагонних перевантажувальних робіт згідно вимог РТК.

1. Забороняється експлуатувати в роботі несправні, не марковані вантажозахоплювальні органи, а також ті, що не відповідають по вантажопідіймальності, напрузі, режиму роботи, споживаної потужності, формі вантажу і його температурі.

2. Живлення не повинно підключатися до вантажопідіймального електромагніту, поки він не опуститься на вантаж, що необхідно підійняти. Після подачі живлення вантаж необхідно підняти на висоту не більше 0,3 м і затримати на декілька секунд (до 10 с для металобрухту).

3. При обриві кабелю живлення вантажопідіймального електромагніту, його контролер необхідно негайно вимкнути.

4. Після закінчення робіт вантажопідіймальний електромагніт необхідно опускати на піддон або підкладки. Не допускається залишати вантажопідіймальний електромагніт на землі або на снігу.

5. Вакуумні вантажопідіймальні пристрої можна використовувати при перевантажуванні вантажів, що мають спеціальне упакування або відповідну поверхню для вакуумних захватів.

6. При використанні вакуумного вантажопідіймального пристрою необхідно, щоб кожний захват утримував рівну частину навантаження, вантаж був підвішений горизонтально, а на поверхні вантажу не було забруднень, які перешкоджають надійному контакту вакуумних захватів із поверхнею.

7. Забороняється використання вакуумних вантажопідіймальних пристроїв для переміщення людей.

8. Перед вводом в експлуатацію і після кожного ремонту вакуумний пристрій повинен проходити випробування, а перед початком роботи - огляд (особливо шланги, вакуумні захвати). При випробуваннях поверхня вантажу, що випробується, по можливості повинна бути найгіршої якості. Якщо вантаж обгорнутий у папір, то вантаж, що випробується, упаковується так само.

9. При роботі вакуумного вантажопідіймального пристрою всім особам забороняється знаходитися в отворах вантажних люків і в зоні переміщення вантажу.

10. Вакуумний вантажопідіймальний пристрій має бути оснащений покажчиком граничного стану вакууму, при досягненні якого пристрій повинен негайно вимикатись.

11. Вакуумний вантажопідіймальний пристрій повинен бути оснащений звуковим приладом, що оповіщає оператора і працівників, які знаходяться біля захвату, про припинення роботи вакуумного насоса або зниження вакууму нижче робочої величини.

12. Кожний вакуумний вантажопідіймальний пристрій повинен оснащуватись засобами, за допомогою яких при відмові вакуумного насоса тиск у пристрої зберігається достатнім для утримання вантажу від падіння протягом часу, необхідного для опускання його на причал або в трюм.

1. Формування і кріплення пакетів виконуються із застосуванням справних засобів пакетування. Несправні засоби пакетування вилучаються з обігу. Огляд засобів пакетування проводиться до формування пакетів.

2. Засоби скріплення тарно-штучних вантажів у транспортних пакетах повинні забезпечити збереження пакетів при перевезенні всіма видами транспорту з урахуванням дії інерційних навантажень, а несучі засоби кріплення повинні мати шестиразовий запас міцності.

3. Засоби пакетування для перевантаження легкозаймистих і вибухонебезпечних вантажів не повинні створювати іскріння при їх установленні, знятті та випадковому обриві.

4. Обв’язувальні засоби, які не служать для підіймання пакетів, повинні щільно обтискувати пакети, що об’єднуються за допомогою обтягуючих пристроїв, і після обтискування не повинні послаблюватися.

5. Спосіб кріплення обв’язки на пакеті повинен забезпечувати її фіксоване положення на вантажі так, щоб при будь-яких зміщеннях обв’язка не потрапила в простір між одиницями вантажу.

6. При розформуванні пакета багатооборотна обв’язка повинна легко звільнятися від замка і вільно проходити під пакетом, не розвалюючи його.

7. Замкові пристрої для обв’язки повинні після обтягування не допускати її розслаблення під навантаженням.

8. Дозволяється використовувати гнучкі засоби пакетування, на яких зазначені товарний знак виробника, номер партії, дата виготовлення, умовне позначення пакувального стропа і його вантажопідіймальність, та піддони, на яких зазначені товарний знак виробника, дата виготовлення і вантажопідіймальність.

9. Засоби пакетування одноразового використання не повинні використовуватися багаторазово.

1. У зоні виконання швартовних робіт інші роботи необхідно зупиняти.

2. Самостійне перетягування судна на швартовних кінцях уздовж причалу необхідно виконувати не більш як на довжину судна.

3. Площадки біля швартовних тумб і кнехтів повинні бути вільними від сторонніх предметів, неслизькими і достатніми для забезпечення безпечного проведення робіт.