доручає керівникам центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Міністром, скасовувати акти їх територіальних органів повністю чи в окремій частині, а в разі відмови скасовує такі акти повністю чи в окремій частині;
ініціює питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності керівників структурних підрозділів апарату центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Міністром, їх територіальних органів та заступників керівників, а також керівників підприємств, установ і організацій, що належать до сфери їх управління;
порушує перед Кабінетом Міністрів України питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності керівників центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Міністром, та їх заступників;
ініціює питання щодо проведення службового розслідування стосовно керівників центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Міністром, їх заступників, інших державних службовців і працівників апарату центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів, підприємств, установ і організацій, що належать до сфери їх управління;
визначає структурний підрозділ апарату Мінагрополітики, що відповідає за взаємодію з центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Міністром;
приймає рішення щодо проведення перевірки діяльності центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Міністром;
визначає посадових осіб Мінагрополітики, які включаються до складу колегій центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Міністром;
визначає порядок обміну інформацією між Мінагрополітики та центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Міністром, періодичність її подання;
вирішує інші питання, пов’язані із спрямуванням та координацією діяльності центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Міністром;
23) здійснює інші повноваження відповідно до Конституції та законів України.
11. Державний секретар Мінагрополітики:
1) організовує роботу апарату Мінагрополітики;
2) забезпечує підготовку пропозицій щодо виконання завдань Мінагрополітики та подає їх на розгляд Міністру;
3) організовує і контролює виконання апаратом Мінагрополітики Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів Мінагрополітики і доручень Міністра, його першого заступника та заступників, звітує про їх виконання;
4) готує та подає Міністрові для затвердження плани роботи Мінагрополітики, звітує про їх виконання;
5) забезпечує реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням в апараті Мінагрополітики;
6) у межах своїх повноважень запитує та одержує в установленому порядку від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій в Україні та за її межами безоплатно інформацію, документи і матеріали, а від органів державної статистики – статистичну інформацію, необхідну для виконання покладених на Мінагрополітики завдань;
7) за погодженням із Мінфіном затверджує штатний розпис та кошторис Міністерства;
8) призначає на посади та звільняє з посад у порядку, передбаченому законодавством про державну службу, державних службовців апарату Міністерства, укладає та розриває з ними контракти про проходження державної служби у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, присвоює їм ранги державних службовців, приймає рішення щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності;
9) приймає на роботу та звільняє з роботи у порядку, передбаченому законодавством про працю, працівників апарату Мінагрополітики, приймає рішення щодо їх заохочення, притягнення до дисциплінарної відповідальності;
10) призначає на посаду та звільняє з посади працівників патронатної служби Міністра за його поданням;
11) погоджує у передбачених законом випадках призначення на посади та звільнення з посад керівників відповідних структурних підрозділів обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій;
12) представляє Мінагрополітики як юридичну особу в цивільно-правових відносинах;
13) у межах повноважень, передбачених законом, дає обов’язкові для виконання державними службовцями та іншими працівниками Мінагрополітики доручення;
14) забезпечує в установленому порядку організацію підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців та інших працівників Мінагрополітики;
15) видає накази організаційно-розпорядчого характеру, що належать до його повноважень, та контролює їх виконання;
16) вносить подання щодо представлення в установленому порядку державних службовців, інших працівників апарату Мінагрополітики до відзначення державними нагородами.
Державний секретар Мінагрополітики здійснює інші повноваження, визначені Законом України "Про державну службу" та іншими законами.
На час відсутності державного секретаря Мінагрополітики чи неможливості здійснення ним своїх повноважень з інших причин його обов’язки виконує один із керівників самостійних структурних підрозділів апарату Мінагрополітики відповідно до наказу державного секретаря Мінагрополітики.
12. Для підготовки рекомендацій щодо виконання завдань, що належать до компетенції Мінагрополітики, може утворюватися колегія Міністерства як консультативно-дорадчий орган.
Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом видання наказу Мінагрополітики.
Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності у Мінагрополітики можуть утворюватися інші постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи.
Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, інших постійних або тимчасових консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, їх кількісний та персональний склад, положення про них затверджуються Міністром.
13. Гранична чисельність державних службовців та працівників Мінагрополітики затверджується Кабінетом Міністрів України.
Структура апарату Мінагрополітики затверджується Міністром.
Штатний розпис і кошторис Мінагрополітики затверджуються державним секретарем Мінагрополітики за погодженням з Мінфіном.
14. Мінагрополітики є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства.
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 17 лютого 2021 р. № 124
ЗМІНИ,
що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України
1. У схемі спрямування і координації діяльності центральних органів виконавчої влади Кабінетом Міністрів України через відповідних членів Кабінету Міністрів України, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 р. № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" (Офіційний вісник України, 2014 р., № 74, ст. 2105; 2019 р., № 86, ст. 2898; 2020 р., № 45, ст. 1449):
1) розділ I доповнити абзацом такого змісту:
"Міністерство аграрної політики та продовольства України";
2) у розділі III:
абзац шостий пункту 5 виключити;
абзац третій пункту 14 виключити;
доповнити розділ пунктом 16 такого змісту:
"16) через Міністра аграрної політики та продовольства України:
Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру
Державне агентство рибного господарства України.".
2. Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 459 "Питання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства" (Офіційний вісник України, 2014 р., № 77, ст. 2183; 2019 р., № 74, ст. 2588; 2020 р., № 2, ст. 65, № 17, ст. 674, № 18, ст. 696, № 75, ст. 2381; 2021 р., № 3, ст. 160), викласти в такій редакції:
"ЗАТВЕРДЖЕНО
від 20 серпня 2014 р. № 459
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 17 лютого 2021 р. № 124)
ПОЛОЖЕННЯ
про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України
1. Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Мінекономіки) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Мінекономіки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує:
формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, державну цінову політику, державну політику у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, управління об’єктами державної власності, реалізації майна (майнових прав, інших активів) або прав на нього на конкурентних засадах у формі аукціонів, зокрема електронних, та здійснення контролю за її реалізацією, інтелектуальної власності, публічних закупівель, а також державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів;
формування та реалізує державну інвестиційну політику, державну інноваційну політику в реальному секторі економіки, державну зовнішньоекономічну політику, державну політику у сфері розвитку підприємництва, державно-приватного партнерства, зокрема з метою розвитку сільського господарства;
формування та реалізує державну політику у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального діалогу;
формування та реалізує державну політику у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції;
формування та реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин;
формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини;
формування та реалізацію державної політики у сфері державного матеріального резерву, державного експортного контролю;
формування державної політики у сфері захисту прав споживачів, державної політики з контролю за цінами, державної регуляторної політики та державної політики з питань ліцензування, дозвільної системи, нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;
реалізацію державної політики у сфері організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності;
формування та реалізацію державної політики у сфері промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про працю та зайнятість населення.
2. Мінекономіки у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
3. Основними завданнями Мінекономіки є:
1) забезпечення формування та реалізація:
державної політики економічного і соціального розвитку;
державної цінової політики;
державної політики у сфері розвитку підприємництва;
державної політики у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції;
державної політики у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності;
державної політики у сфері публічних закупівель;
державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів;
державної політики у сфері управління об’єктами державної власності, зокрема корпоративними правами держави;
державної політики у сфері державно-приватного партнерства;
державної інвестиційної політики, зокрема з управління державними інвестиціями;
державної політики щодо створення і функціонування індустріальних парків;
державної політики у сфері державного ринкового нагляду;
державної політики у сфері торгівлі та побутових послуг;
державної політики з питань співробітництва України з ЄС у сфері економіки, торгівлі та розвитку сільського господарства;
єдиної зовнішньоекономічної політики, політики інтеграції національної економіки у світову економіку, співробітництва із СОТ, захисту національного виробника на внутрішньому та зовнішніх ринках;
державної політики у сфері інтелектуальної власності;
державної інноваційної політики в реальному секторі економіки;
державної політики у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального діалогу;
державної політики у сфері реалізації майна (майнових прав, інших активів) або прав на нього на конкурентних засадах у формі аукціонів, зокрема електронних, та контролю за її реалізацією;
2) забезпечення формування та реалізації державної політики:
у сфері державного експортного контролю;
у сфері державного матеріального резерву;
у сфері промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про працю та зайнятість населення;
у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин;
у сфері ветеринарної медицини;
у сфері праці, зайнятості населення та трудової міграції, соціального діалогу;
3) забезпечення формування:
державної регуляторної політики, державної політики з питань ліцензування, дозвільної системи, нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;
державної політики у сфері захисту прав споживачів;
державної політики з контролю за цінами;
4) участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері надання адміністративних послуг;
5) реалізація державної політики у сфері організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності;
6) здійснення управління об’єктами державної власності, зокрема у сферах технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, інтелектуальної власності, сільського господарства.
4. Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань:
1) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України та в установленому порядку вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України;
2) розробляє проекти законів та інших нормативно-правових актів з питань, що належать до його компетенції;
3) здійснює нормативно-правове регулювання питань, що належать до його компетенції;
4) проводить аналіз стану та тенденцій економічного і соціального розвитку України, секторів та галузей економіки, розробляє пропозиції щодо основних напрямів розвитку та реформування економіки, досягнення Цілей сталого розвитку, забезпечує підготовку відповідних планів і програм, здійснює державне прогнозування економічного і соціального розвитку України, складає прогнозні зведені національні рахунки для економіки в цілому, зокрема таблицю "витрати — випуск" (міжгалузевий баланс), забезпечує координацію роботи органів виконавчої влади із зазначених питань, розробляє структуру прогнозних документів економічного і соціального розвитку, методичні рекомендації щодо їх підготовки, відповідає за впровадження в практику сучасних технологій прогнозування соціально-економічних процесів;
5) готує разом з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, а також Національним банком прогнози економічного і соціального розвитку України на середньо- та короткостроковий періоди;
6) визначає економічні засади демографічного і соціального розвитку, розробляє прогнози чисельності населення України за статево-віковою структурою, заробітної плати та ринку праці;
7) здійснює організаційно-методичне керівництво і координацію роботи з підготовки прогнозів та програм економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим, областей, районів і міст на середньо- та короткостроковий періоди;
8) проводить аналіз стану конкурентоспроможності національної економіки, визначає напрями діяльності і розробляє заходи щодо підвищення її рівня;
9) проводить аналіз впливу інструментів валютно-курсової, грошово-кредитної політики на розвиток економіки, розробляє пропозиції щодо підвищення ефективності їх використання для досягнення економічного зростання;
10) розробляє в межах повноважень, передбачених законом, пропозиції щодо вдосконалення бюджетного та податкового законодавства;
11) бере участь у формуванні та реалізації в межах повноважень, передбачених законом, державної фінансової, бюджетної та податкової політики, складенні Бюджетної декларації;
12) проводить економічну оцінку проекту Державного бюджету України на відповідний бюджетний період та аналіз економічних факторів, що впливають на його виконання;
13) проводить аналіз впливу ринку банківських послуг, валютного, фондового, страхового та інших ринків фінансових послуг на економічний розвиток держави;
14) реалізує державну політику у сфері організації та контролю за виготовленням бланків цінних паперів, документів суворої звітності, здійснює державний контроль і координацію діяльності державних органів у зазначеній сфері;
15) проводить економічний аналіз ефективності пенсійної системи;
16) здійснює організаційно-методичне керівництво і координацію роботи, пов’язаної з розробленням і виконанням центральними та місцевими органами виконавчої влади державних цільових програм, веде їх облік, готує висновки стосовно доцільності їх затвердження та дострокового припинення їх виконання, проводить моніторинг виконання зазначених програм, бере участь у проведенні оцінки ефективності використання бюджетних коштів;
17) формує державне замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів, здійснює координацію робіт державних замовників щодо його розміщення та виконання;
18) бере участь у:
координації та розвитку транскордонного співробітництва з питань, що належать до його компетенції;
розробленні стратегії та механізму реалізації державної науково-технічної політики;
підготовці пропозицій щодо визначення обсягів і цільового спрямування бюджетного фінансування інноваційної, наукової та науково-технічної діяльності;
розробленні механізму забезпечення економічної безпеки держави, детінізації економіки та відповідних заходів;
розробленні та здійсненні заходів з формування та реалізації державної політики стосовно доходів населення;
розробленні пропозицій щодо розмірів соціальних гарантій, стандартів і нормативів;
визначенні економічних засад державної політики та проведенні аналізу економічної ситуації в соціально-гуманітарній сфері та оцінки впливу заходів державної політики у зазначеній сфері на економічний розвиток;
проведенні аналізу економічної складової державної міграційної політики;
формуванні та реалізації державної політики у сфері економічної конкуренції і обмеження монополізму, сприяє розвитку конкурентних відносин;
19) розробляє в межах повноважень, передбачених законом, проекти нормативно-правових актів у сфері інвестиційної діяльності, зокрема з управління державними інвестиційними проектами;
20) виконує функції національного контактного пункту з питань сприяння наданню рекомендацій (керівних принципів) для багатонаціональних підприємств у рамках Декларації Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) про міжнародні інвестиції і багатонаціональні підприємства;
21) здійснює державну реєстрацію інвестиційних проектів у пріоритетних галузях економіки;
22) формує перелік державних інвестиційних проектів, відібраних Міжвідомчою комісією з питань державних інвестиційних проектів, та розміщує його на офіційному веб-сайті Мінекономіки;
23) готує пропозиції щодо розподілу загального обсягу державних капітальних вкладень на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів між головними розпорядниками бюджетних коштів за результатами відбору державних інвестиційних проектів, а також щодо їх перерозподілу за результатами моніторингу стану розроблення (реалізації) державних інвестиційних проектів;
24) встановлює порядок проведення моніторингу стану розроблення та реалізації державних інвестиційних проектів;
25) проводить моніторинг, узагальнення та оприлюднення інформації щодо стану розроблення та реалізації державних інвестиційних проектів в установленому порядку;
26) веде Державний реєстр інвестиційних проектів і Державний реєстр інвестиційних проектів у пріоритетних галузях економіки;
27) проводить моніторинг та аналіз ефективності використання державної підтримки інвестиційної діяльності;
28) готує пропозиції на підставі даних Державного реєстру інвестиційних проектів щодо обсягів державних інвестицій для врахування їх під час розроблення проекту Державного бюджету України на відповідний рік;
29) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, проведення оцінки економічної ефективності інвестиційних проектів, експертизи та відбору інвестиційних проектів, що потребують державної підтримки;
30) утворює, реорганізовує та ліквідує регіональні центри з інвестицій та розвитку з метою підтримки інвестиційного розвитку регіонів та організації надання суб’єктам інвестиційної діяльності послуг, пов’язаних з підготовкою та реалізацією інвестиційного проекту, за принципом "єдиного вікна" (далі регіональні центри);
31) затверджує положення про регіональні центри та здійснює методологічне забезпечення їх діяльності;
32) організовує навчання та підвищення кваліфікації працівників регіональних центрів;
33) визначає форму оперативного плану дій щодо підготовки та реалізації інвестиційного проекту за принципом "єдиного вікна";
34) затверджує форми звернення суб’єкта інвестиційної діяльності, який має намір реалізувати або реалізує інвестиційний проект за принципом "єдиного вікна";
35) веде Реєстр індустріальних парків;
36) приймає рішення про включення або вмотивовану відмову у включенні індустріального парку до Реєстру індустріальних парків;
37) затверджує форму типового договору про створення та функціонування індустріального парку;
38) звертається до органів державної влади, підприємств, установ та організацій щодо вирішення питань, пов’язаних із створенням та функціонуванням індустріальних парків;
39) забезпечує сприятливі умови для створення та функціонування індустріальних парків;
40) проводить моніторинг функціонування індустріальних парків;
41) забезпечує інформаційну та консультаційну підтримку ініціаторів створення і керуючих компаній;
42) інформує ДПС, Держмитслужбу та відповідні місцеві держадміністрації про ініціаторів створення, керуючі компанії та учасників індустріальних парків у випадках, визначених Законом України "Про індустріальні парки";
43) здійснює заходи, зокрема міжнародні, спрямовані на формування позитивного інвестиційного іміджу;
44) подає інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки для схвалення Кабінетом Міністрів України з метою надання державної підтримки суб’єктам інвестиційної діяльності, які реалізують такі проекти;
45) здійснює контроль за виконанням Закону України "Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць";
46) погоджує титули будов (об’єктів), фінансування проектів будівництва яких здійснюється із залученням коштів державного бюджету або коштів підприємств державної власності;
47) проводить моніторинг ефективності діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері державно-приватного партнерства;
48) здійснює методологічне забезпечення проведення перевірки виконання договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства;
49) проводить моніторинг, узагальнення та оприлюднення в установленому порядку результатів здійснення державно-приватного партнерства, зокрема оцінку та моніторинг загального рівня ризиків державного партнера в договорах, укладених у рамках державно-приватного партнерства;
50) проводить моніторинг дотримання вимог законодавства у сфері державно-приватного партнерства, зокрема під час проведення конкурсів з визначення приватного партнера;
51) бере участь в організації навчання і підвищення кваліфікації фахівців у сфері державно-приватного партнерства;
52) веде облік договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, зокрема концесійних договорів;
53) проводить моніторинг виконання договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, зокрема концесійних договорів;
54) розробляє та організовує виконання державних цільових програм у промисловому секторі економіки;
55) проводить аналіз стану конкурентоспроможності та ресурсоефективності галузей промисловості, розробляє і координує здійснення заходів щодо підвищення їх рівня;
56) проводить аналіз ефективності зовнішньої торгівлі промисловою продукцією з урахуванням кон’юнктурних змін на світовому ринку, розробляє рекомендації для відповідних галузей промисловості щодо розвитку зовнішньоекономічних зв’язків;
57) створює умови для розроблення та виробництва сучасної конкурентоспроможної продукції на основі використання нових високоефективних технологій, устатковання, матеріалів, інформаційного забезпечення;
58) виконує в межах повноважень, передбачених законом, функції із стандартизації у сфері метрології та метрологічної діяльності, у промисловому секторі економіки, зокрема:
перевіряє, переглядає та скасовує стандарти, кодекси усталеної практики та технічні умови, галузеві стандарти (ОСТ) та прирівняні до них інші нормативні документи колишнього Союзу Радянських Соціалістичних Республік, галузеві стандарти України (ГСТУ) (далі — галузеві нормативні документи);
установлює процедури перевірки, перегляду та скасування галузевих нормативних документів;
бере участь у роботі спеціалізованих міжнародних та регіональних організацій, що здійснюють стандартизацію у відповідних сферах діяльності, членом яких є чи з якими співпрацює на підставі правил таких організацій або відповідних договорів;
видає і розповсюджує галузеві нормативні документи, каталоги галузевих нормативних документів, документи спеціалізованих міжнародних та регіональних організацій, що здійснюють стандартизацію у відповідних сферах діяльності, членом яких є чи з якими співпрацює на підставі правил таких організацій або відповідних договорів, а також делегує зазначені повноваження іншим особам;
замовляє послуги з виконання робіт щодо перевірки галузевих нормативних документів і розроблення пропозицій щодо внесення до них змін та їх скасування;
оприлюднює інформацію про скасовані галузеві нормативні документи та зміни до них відповідно до встановлених процедур;
розміщує на офіційному веб-сайті тексти галузевих нормативних документів, обов’язковість застосування яких установлена нормативно-правовими актами, з безоплатним доступом до них;
59) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, управління у сфері наукової та інноваційної діяльності у реальному секторі економіки, зокрема:
визначає напрями розвитку наукового і науково-технічного потенціалу галузей промисловості, спрямовує і контролює діяльність підпорядкованих йому наукових організацій;
формує програми науково-технічного розвитку відповідних галузей промисловості та організовує їх виконання;
виступає замовником та організовує проведення державної наукової та науково-технічної експертизи;
60) забезпечує нормативно-правове регулювання у сфері інтелектуальної власності;
61) визначає пріоритетні напрями розвитку сфери інтелектуальної власності;
62) взаємодіє та координує із центральними органами виконавчої влади, іншими органами державної влади у процесі формування та реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності, а також з метою посилення захисту прав інтелектуальної власності;
63) розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
64) здійснює міжнародне співробітництво у сфері правової охорони інтелектуальної власності та представляє інтереси України в зазначеній сфері в міжнародних організаціях відповідно до законодавства;
65) укладає відповідно до законодавства міжнародні договори про співробітництво у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
66) забезпечує виконання міжнародних програм та реалізацію проектів у сфері правової охорони інтелектуальної власності відповідно до міжнародних договорів;
67) забезпечує виконання зобов’язань, що випливають із членства України в міжнародних організаціях у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
68) здійснює координацію діяльності Національного органу інтелектуальної власності у сфері інтелектуальної власності;
69) здійснює контроль за дотриманням Національним органом інтелектуальної власності законодавства у сфері інтелектуальної власності, використанням надходжень від справляння зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності;
70) забезпечує реєстрацію та акредитацію організацій колективного управління, ведення реєстру організацій колективного управління, здійснює нагляд за їх діяльністю;
71) організовує розроблення нормативів і таблиць розміру мінімальної винагороди та її розподілу між авторами та іншими суб’єктами авторського права і (або) суміжних прав, подає їх для затвердження в установленому порядку;
72) здійснює заходи, пов’язані із забезпеченням відтворювачів, імпортерів та експортерів примірників, що містять об’єкти права інтелектуальної власності і суміжних прав, контрольними марками, та ведення Єдиного реєстру одержувачів контрольних марок;
73) забезпечує присвоєння спеціальних ідентифікаційних кодів, що підлягають нанесенню на диски для лазерних систем зчитування, матриці;
74) здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням суб’єктами господарювання незалежно від форми власності вимог Законів України "Про авторське право і суміжні права", "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних" і "Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання, пов’язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування";
75) надає адміністративні послуги у сфері інтелектуальної власності;
76) здійснює заходи щодо реалізації державної інноваційної політики в реальному секторі економіки;
77) організовує та координує інноваційну діяльність у реальному секторі економіки;
78) забезпечує розвиток інноваційної системи;
79) забезпечує співробітництво України з ЄС у сфері інноваційної діяльності в реальному секторі економіки;
80) здійснює в межах повноважень, передбачених законом, повноваження суб’єкта нормування в будівництві;
81) бере участь відповідно до законодавства в державному регулюванні цін (тарифів) на продукцію, товари і послуги, здійснює координацію діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади із зазначених питань;
82) здійснює разом з іншими центральними органами виконавчої влади прогнозування індексів споживчих цін та індексів цін виробників промислової продукції;
83) встановлює (затверджує) та погоджує ціни (тарифи) у випадках, передбачених законодавством;
84) здійснює методологічне забезпечення роботи органів державного контролю за цінами (тарифами);
85) вносить пропозиції щодо переліку товарів, ціни на які підлягають державному спостереженню у сфері ціноутворення;
86) розробляє і затверджує нормативно-правові акти, необхідні для регулювання державної політики у сфері публічних закупівель;
87) аналізує функціонування системи публічних закупівель;
88) здійснює щороку підготовку та подання до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Рахункової палати звіту, що містить аналіз функціонування системи публічних закупівель (щодо кількісних і вартісних показників публічних закупівель у розрізі процедур і предметів публічних закупівель, рівня конкуренції, кількості скарг) та узагальнену інформацію про результати здійснення контролю у сфері публічних закупівель;
89) узагальнює практику здійснення публічних закупівель, зокрема міжнародну, та вивчає, узагальнює, поширює світовий досвід з питань публічних закупівель;
90) забезпечує функціонування веб-порталу з питань публічних закупівель та інформаційного ресурсу, а також здійснює наповнення такого ресурсу;
91) взаємодіє з громадськістю з питань удосконалення системи публічних закупівель та організовує наради і семінари з питань публічних закупівель;
92) здійснює міжнародне співробітництво у сфері публічних закупівель;
93) надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель;
94) надає безоплатні консультації рекомендаційного характеру з питань публічних закупівель на інформаційному ресурсі;
95) здійснює співробітництво з органами державної влади та громадськими організаціями щодо запобігання проявам корупції у сфері публічних закупівель;
96) інформує громадськість про політику та правила здійснення публічних закупівель;
97) здійснює авторизацію електронних майданчиків та приймає рішення про відключення авторизованих електронних майданчиків від електронної системи закупівель;
98) розглядає звернення щодо визначення та/або утворення централізованих закупівельних організацій;
99) розробляє разом з іншими органами методології щодо особливостей здійснення публічних закупівель у різних сферах та оприлюднює їх на інформаційному ресурсі;
100) готує висновки щодо економічної доцільності та можливого обсягу виділення коштів з резервного фонду державного бюджету та проекти відповідних рішень Кабінету Міністрів України;
101) встановлює порядок розроблення номенклатури матеріальних цінностей державного резерву і норм їх накопичення, зокрема незнижуваного запасу;
102) розробляє та подає Кабінетові Міністрів України проекти рішень з питань передачі об’єктів права державної та комунальної власності, здійснює методичне керівництво діяльністю органів виконавчої влади із зазначених питань;
103) розробляє разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади в установленому порядку пропозиції щодо критеріїв віднесення підприємств до тих, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, формує пропозиції щодо переліку таких підприємств;
104) бере участь у формуванні та реалізації державної дивідендної політики;
105) здійснює підготовку пропозицій щодо прийняття Кабінетом Міністрів України рішень з питань:
передачі повноважень з управління корпоративними правами держави уповноваженим органам управління та господарським структурам;
доцільності придбання державою пакетів акцій (часток) господарських товариств, утворених у процесі приватизації (корпоратизації), в інших власників та акцій додаткової емісії в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
106) здійснює контроль за виконанням суб’єктами управління функцій з управління об’єктами державної власності шляхом проведення єдиного моніторингу ефективності управління об’єктами державної власності;
107) формує та веде реєстр укладених контрактів із керівниками суб’єктів господарювання державного сектору економіки;
108) здійснює методологічне та в межах повноважень, передбачених законом, нормативно-правове забезпечення з питань управління об’єктами державної власності, зокрема щодо:
спільної діяльності, де однією із сторін є підприємства державного сектору економіки;
управління корпоративними правами держави, зокрема забезпечення її представництва в органах управління господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави;
оцінки ефективності управління об’єктами державної власності;
єдиного моніторингу ефективності управління об’єктами державної власності, зокрема корпоративними правами держави;
109) визначає критерії ефективності управління корпоративними правами держави;
110) формує за пропозицією суб’єктів управління перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації;
111) формує за пропозицією уповноважених органів управління переліки державних підприємств, що підлягають корпоратизації, та затверджує графіки її проведення;
112) здійснює в установленому порядку повноваження щодо погодження фінансових планів державних комерційних та казенних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більш як 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, що є суб’єктами природних монополій, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 млн. гривень, а також суб’єктів господарювання, уповноваженим органом управління яких є Кабінет Міністрів України;
113) узагальнює та аналізує інформацію суб’єктів управління про:
затвердження (погодження) фінансових планів державних комерційних та казенних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більш як 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі;
виконання показників фінансових планів державних комерційних та казенних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більш як 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі;
114) затверджує форму та методичні рекомендації щодо розроблення фінансового плану державного комерційного та казенного підприємства, господарського товариства, у статутному капіталі яких більш як 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі;
115) готує пропозиції щодо визначення пріоритетів і видів підтримки суб’єктів малого і середнього підприємництва;
116) розробляє проекти державних програм розвитку малого і середнього підприємництва, забезпечує їх виконання з урахуванням загальнодержавних пріоритетів та проведення моніторингу виконання;
117) вносить пропозиції щодо визначення основних фінансових, економічних, соціальних та інших показників розвитку малого і середнього підприємництва;
118) формує єдину інформаційну систему для забезпечення реалізації державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва;
119) сприяє діяльності громадських об’єднань, що представляють інтереси суб’єктів малого і середнього підприємництва;
120) забезпечує пропагування і популяризацію підприємницької діяльності;
121) забезпечує представництво в міжнародних організаціях, налагоджує співпрацю з органами влади іноземних держав щодо розвитку малого і середнього підприємництва;
122) готує і публікує щороку в засобах масової інформації звіти про стан розвитку малого і середнього підприємництва в Україні та його державну підтримку, проводить оцінку фінансових, економічних, соціальних та інших показників розвитку малого і середнього підприємництва та рівня ефективності державної підтримки;
123) здійснює методологічне забезпечення діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та сприяє розробленню і здійсненню ними заходів щодо розвитку малого і середнього підприємництва, зокрема виконання регіональних та місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва;
124) сприяє формуванню інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва;
125) забезпечує координацію та здійснення контролю за діяльністю Українського фонду підтримки підприємництва;
126) аналізує позиції України в міжнародних рейтингах умов ведення бізнесу, забезпечує міжгалузеву координацію з питань покращення умов ведення бізнесу, готує і подає Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо удосконалення законодавства в зазначеній сфері;
127) забезпечує нормативно-правове регулювання у сфері стандартизації;
128) погоджує програму робіт з національної стандартизації;
129) вживає заходів до адаптації законодавства України у сфері стандартизації до законодавства ЄС;
130) узагальнює практику застосування законодавства у сфері стандартизації, розробляє пропозиції щодо його вдосконалення та вносить на розгляд в установленому порядку проекти законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України;
131) погоджує розроблені національним органом стандартизації національні стандарти (зміни до них) щодо:
процедур розроблення, прийняття, перевірки, перегляду, скасування та відновлення дії національних стандартів, кодексів усталеної практики та змін до них;
критеріїв, форми і процедур розгляду пропозицій щодо проведення робіт з національної стандартизації;
процедур утворення, діяльності та припинення діяльності технічних комітетів стандартизації;
132) затверджує національні класифікатори, зміни до них та процедури їх розроблення;
133) затверджує правила формування переліків національних стандартів для цілей застосування технічних регламентів;
134) представляє інтереси України в міжурядових організаціях стандартизації, укладає міжнародні договори України про співробітництво та проведення робіт у сфері стандартизації з такими організаціями та відповідними урядовими і міжурядовими органами інших держав згідно із Законом України "Про міжнародні договори України";
135) здійснює контроль за дотриманням національним органом стандартизації процедур у сфері стандартизації відповідно до принципів, норм і вимог, установлених законодавством;
136) вживає обґрунтованих заходів до прийняття і дотримання суб’єктами стандартизації Кодексу доброчинної практики з розробки, прийняття та застосування стандартів відповідно до Угоди про технічні бар’єри в торгівлі, що є додатком до Марракеської угоди про заснування Світової організації торгівлі від 15 квітня 1994 року;
137) затверджує Статут національного органу стандартизації та зміни до нього;
138) інформує та надає роз’яснення щодо реалізації державної політики у сфері стандартизації;
139) здійснює в межах повноважень, передбачених законом, співробітництво у сфері стандартизації з відповідними органами інших держав;
140) визначає пріоритетні напрями розвитку у сфері стандартизації;
141) затверджує Положення про керівну раду національного органу стандартизації та її склад;
142) затверджує положення про комісію з апеляцій, її склад та порядок розгляду апеляцій;
143) здійснює організаційне, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності комісії з апеляцій, утвореної відповідно до
144) затверджує методику визначення трудомісткості та вартості робіт з національної стандартизації;
145) розглядає щорічний звіт про діяльність національного органу стандартизації;
146) утворює національний орган України з акредитації та національний орган стандартизації;
147) призначає на посаду і звільняє з посади керівника національного органу України з акредитації;
148) призначає на посаду і звільняє з посади керівника національного органу стандартизації;
149) проводить моніторинг національного органу України з акредитації з метою забезпечення виконання ним на постійній основі вимог та обов’язків, установлених Законом України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності", з урахуванням результатів взаємного оцінювання;
150) вживає відповідних коригувальних заходів або забезпечує вжиття таких заходів національним органом України з акредитації в разі, коли зазначений орган не відповідає вимогам або не виконує обов’язків, встановлених Законом України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності";
151) затверджує положення про національний орган України з акредитації;
152) затверджує положення про Раду з акредитації та її склад;
153) встановлює опис та правила застосування національного знака акредитації;
154) затверджує методику визначення вартості робіт з акредитації органів з оцінки відповідності та моніторингу за відповідністю акредитованих національним органом України з акредитації органів з оцінки відповідності вимогам акредитації;
155) визначає пріоритетні напрями розвитку технічного регулювання в Україні;
156) забезпечує нормативно-правове регулювання у сфері технічного регулювання;
157) координує діяльність з розроблення та перегляду технічних регламентів і процедур оцінки відповідності;
158) формує та затверджує в установленому Законом України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" порядку план розроблення технічних регламентів на один або кілька календарних років та зміни до нього і розміщує їх на своєму офіційному веб-сайті;
159) погоджує проекти технічних регламентів і процедур оцінки відповідності та зміни до них, розроблені центральними органами виконавчої влади, СБУ, на яких покладаються функції технічного регулювання у визначених сферах діяльності;
160) здійснює методичне забезпечення діяльності з розроблення та перегляду технічних регламентів і процедур оцінки відповідності;
161) визначає порядок формування та ведення бази даних про технічні регламенти, бази даних, одержаних від призначених органів з оцінки відповідності і визнаних незалежних організацій, та реєстру призначених органів з оцінки відповідності і визнаних незалежних організацій;
162) формує та веде базу даних про технічні регламенти, відомості з якої розміщує в установленому Законом України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" порядку на своєму офіційному веб-сайті, базу даних, одержаних від призначених органів з оцінки відповідності і визнаних незалежних організацій, та реєстр призначених органів з оцінки відповідності і визнаних незалежних організацій;
163) готує в установленому Законом України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" порядку висновок щодо наявності чи відсутності невідкладних обставин, які вимагають термінового прийняття технічного регламенту чи процедури оцінки відповідності або внесення змін до них згідно із статтею 18 Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності";
164) формує, затверджує, оновлює та розміщує на своєму офіційному веб-сайті в установленому Законом України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" порядку перелік національних стандартів, відповідність яким надає презумпцію відповідності органів з оцінки відповідності спеціальним вимогам до призначених органів з оцінки відповідності і визнаних незалежних організацій;
165) виконує визначені законом функції органу, що призначає органи з оцінки відповідності, розширює чи скорочує сферу їх призначення, зупиняє, анулює або поновлює їх призначення, організовує проведення центральними органами виконавчої влади, СБУ, на яких покладаються функції технічного регулювання у визначених сферах діяльності, оцінювання органів з оцінки відповідності, які претендують на призначення, стосовно їх відповідності вимогам до призначених органів з оцінки відповідності чи визнаних незалежних організацій та проводить із залученням центральних органів виконавчої влади, СБУ, на яких покладаються функції технічного регулювання у визначених сферах діяльності, моніторинг призначених органів з оцінки відповідності і визнаних незалежних організацій стосовно їх відповідності вимогам до призначених органів з оцінки відповідності чи визнаних незалежних організацій і виконання ними своїх обов’язків, установлених Законом України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" та відповідними технічними регламентами;