Про затвердження Порядку формування тарифів на платні послуги, що надаються закладами охорони здоров’я Державної служби України з надзвичайних ситуацій

Відповідно до пункту 7 Повноважень центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг (додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року № 1548), підпункту 21 пункту 4 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 878 (із змінами), з метою визначення механізму формування тарифів на платні послуги

1. Затвердити Порядок формування тарифів на платні послуги, що надаються закладами охорони здоров’я Державної служби України з надзвичайних ситуацій, що додається.

2. Управлінню взаємодії з Державною службою України з надзвичайних ситуацій Міністерства внутрішніх справ України (Скакун В.О.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1. Цей Порядок визначає механізм формування тарифів на послуги, що надаються закладами охорони здоров’я Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - заклади) згідно з Переліком платних послуг, які надаються в державних і комунальних закладах охорони здоров’я та вищих медичних навчальних закладах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 року № 1138, та застосовуються закладами для розрахунку тарифів на ці послуги.

2. У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях:

замовник послуги - фізична або юридична особа усіх форм власності, що виявила бажання отримати послугу, беручи на себе фінансові зобов’язання щодо її оплати;

тариф на послугу - вартість одиниці послуги відповідної якості, що реалізується замовнику послуги, визначена як грошовий вираз планованих економічно обґрунтованих витрат, пов’язаних з її наданням, які включаються до собівартості такої послуги.

3. Інформація щодо переліку послуг, які можуть надаватися закладом, їх вартості та порядку оплати розміщується на інформаційних стендах у доступних для відвідувачів закладу місцях, а також на офіційному веб-сайті закладу.

4. Документальне оформлення та порядок оплати послуги, що надається замовнику послуги, здійснюється відповідно до вимог законодавства.

5. Кошти, отримані закладом від надання послуги, зараховуються на відповідний рахунок, відкритий в органі Державної казначейської служби України, та використовуються згідно із затвердженим кошторисом закладу відповідно до законодавства.

6. Захист та обробка персональних даних замовника послуги здійснюються з дотриманням норм законодавства про захист персональних даних.

1. Формування тарифів на послуги здійснюється закладами відповідно до річного планового обсягу їх надання, економічно обґрунтованих планових витрат, визначених на підставі державних та галузевих нормативів витрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків, кошторисів, з урахуванням ставок податків і зборів, чинних або прогнозованих цін на матеріальні ресурси, роботи та послуги, а також розміру мінімальної заробітної плати у планованому періоді.

2. Витрати, об’єктивне нормування яких неможливе, плануються з урахуванням фактичних витрат за попередній рік, прогнозу індексів зміни цін на матеріальні ресурси, роботи та послуги, а також зміни розміру мінімальної заробітної плати у планованому періоді.

3. Облік фактичних витрат, які включаються до виробничої собівартості послуги, ведеться окремо по кожній послузі, та є підставою для формування тарифів на послуги, які розраховуються для кожної калькуляційної одиниці послуги.

Заклад самостійно визначає калькуляційну одиницю послуги.

4. У разі зміни протягом строку дії тарифів величини окремих витрат, пов’язаних із наданням послуги, з причин, які не залежать від закладу, зокрема збільшення або зменшення податків і зборів, мінімальної заробітної плати, орендної плати та амортизаційних відрахувань, підвищення або зниження цін і тарифів на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, може проводитися перерахування тарифів шляхом коригування лише тих складових частин структури тарифів, за якими відбулися цінові зміни в бік збільшення або зменшення.

5. Тарифи на послуги розраховуються закладами та встановлюються Міністерством внутрішніх справ України. Керівник закладу є відповідальним за правильність формування тарифів на послуги та належну організацію доведення їх до замовників послуг.

1. Витрати, що включаються до собівартості послуги, групуються відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 135 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 травня 2012 року № 568, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 06 червня 2012 року за № 903/21215.

2. До складу виробничої собівартості послуги включаються:

1) прямі матеріальні витрати:

витрати, які безпосередньо можуть бути віднесені до конкретної послуги, та складаються з вартості продуктів харчування, предметів, матеріалів, обладнання, інвентарю, медикаментів та перев’язувальних матеріалів, використаних під час проживання, харчування та лікування замовника послуги, тощо;

2) прямі витрати на оплату праці:

заробітна плата за встановленими посадовими окладами (тарифними ставками) або розцінками штатних працівників, які залучаються до надання послуги, у тому числі за трудовими договорами; надбавка за вислугу років; надбавки та доплати обов’язкового характеру (оплата роботи в нічний час, доплати за науковий ступінь, за знання та використання в роботі іноземної мови тощо); премії та інші види заохочень чи винагород відповідно до законодавства; допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки та в інших випадках за рішенням адміністрації закладу;

у разі залучення штатних працівників закладу (лікарів, середнього та молодшого медичного персоналу), які утримуються за рахунок коштів загального фонду, до надання послуги, оплата праці таких працівників за час надання ними послуги здійснюється за рахунок коштів спеціального фонду;

3) інші прямі витрати:

єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування працівників;

амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів, безпосередньо задіяних у процесі надання конкретної послуги, розрахована відповідно до вимог національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі;

вартість придбаних послуг, прямо пов’язаних з наданням конкретної послуги, зокрема витрати на технічне обслуговування та ремонт основних засобів, безпосередньо задіяних у процесі надання послуги;

4) змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати:

витрати на управління процесом надання послуги та його обслуговування, зокрема оплата праці завідувачів відділень, старших медсестр, сестер-господинь, та відрахування на соціальні заходи, оплата службових відряджень, витрати на здійснення технологічного контролю за процесом надання послуги та їх якістю тощо;

амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів загальновиробничого призначення розрахована відповідно до вимог національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі;

витрати на утримання, експлуатацію, ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів та інших необоротних активів загальновиробничого призначення;

витрати на вдосконалення технології та організації процесу надання послуги;

витрати на оплату теплопостачання, електроенергії (освітлення), водопостачання, водовідведення, природного газу, інших енергоносіїв, послуг сторонніх організацій (прання білизни, вивіз сміття, дератизація, дезінфекція та дезінсекція, перевезення тощо) та інші заходи, пов’язані з утриманням приміщень загальновиробничого призначення;

витрати на охорону праці, дотримання вимог техніки безпеки і охорону навколишнього природного середовища;

витрати, пов’язані з використанням предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю, використаних на загальновиробничі цілі;

інші витрати, зокрема витрати на оплату збору за спеціальне використання води (за наявності бальнеологічних процедур).

Змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати розподіляються між видами послуг пропорційно сумі прямих витрат.

3. До тарифу на послугу не включаються: вартість матеріальних цінностей, які згідно з договором надає замовник або які заклад отримує як набувач благодійної допомоги для виконання зазначених послуг; наднормативні виробничі витрати; оплата штрафних санкцій.

4. Обсяг витрат, що включаються до виробничої собівартості, визначається із застосуванням нормативно-витратного методу (економічно обґрунтованих норм витрат матеріальних і трудових ресурсів) на підставі результатів аналізу витрат за попередні роки з урахуванням змін, які передбачаються у плановому періоді, та цін (тарифів) у такому періоді.

Економічне обґрунтування прямих витрат, включених до тарифу на послугу, приводиться в розшифруваннях статей калькулювання виробничої собівартості за кожною послугою, в яких зазначається, зокрема, найменування ресурсу, його кількість у натуральних показниках, ціна за одиницю, загальна вартість тощо.

Для економічного обґрунтування загальновиробничих витрат здійснюється розшифрування статей калькулювання виробничої собівартості для послуг, які надаються закладом та в якій зазначається, зокрема, найменування ресурсів (витрати), їх кількість у натуральних показниках, ціна за одиницю, загальна вартість тощо.

5. Капітальні витрати включаються до тарифу на послугу в частині нарахованої амортизації на об’єкти основних засобів та нематеріальних активів, які використовуються закладом для надання відповідної послуги.

6. Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості послуг, що надаються закладами охорони здоров’я ДСНС, визначено в додатку до цього Порядку.