Про затвердження Порядку проведення у Службі безпеки України службового розслідування для встановлення причин завдання шкоди державі, її розміру та винних осіб

Відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" та з метою визначення в Службі безпеки України порядку проведення службового розслідування для встановлення причин завдання шкоди державі, її розміру та винних осіб НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок проведення у Службі безпеки України службового розслідування для встановлення причин завдання шкоди державі, її розміру та винних осіб, що додається.

2. Начальнику Управління правового забезпечення Служби безпеки України забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому законодавством порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування

1. Цей Порядок визначає підстави, порядок призначення та проведення службових розслідувань для встановлення причин завдання шкоди державі, її розміру та винних осіб (далі - службове розслідування) стосовно співробітників органів, підрозділів, закладів, установ, Штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України, підприємств Служби безпеки України (далі - органи, підрозділи, заклади), оформлення результатів таких розслідувань.

Дія цього Порядку не поширюється на порядок проведення службових розслідувань стосовно вчинення дисциплінарних правопорушень, державних службовців, працівників Служби безпеки України (далі - СБУ), вчинення правопорушень у сфері охорони державної таємниці, на розслідування нещасних випадків зі співробітниками СБУ, аварій та пожеж на об'єктах СБУ.

2. Службове розслідування проводиться з метою встановлення причин завдання шкоди державі, розміру (вартісної оцінки) цієї шкоди, осіб, винних у завданні шкоди, та подальшого притягнення їх до матеріальної відповідальності для відшкодування завданої державі шкоди.

Службове розслідування може не призначатися, якщо причини завдання шкоди державі, її розмір та винна особа встановлені за результатами аудиту (перевірки), інвентаризації, досудового розслідування або судом.

В такому випадку командир (начальник) не пізніше ніж у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання результатів аудиту (перевірки), інвентаризації, досудового розслідування або суду видає наказ про притягнення цієї особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню. Наказ доводиться до відома винного під підпис.

Під час дії воєнного стану рішення про необхідність проведення розслідування причин та обставин втрати або знищення, дострокового зносу, перевитрати військового майна (крім зброї) вартістю за одиницю військового майна або за одним актом до 100000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що закріплене за військовою частиною (органом, підрозділом, закладом), приймається командиром (начальником) цієї частини (органу, підрозділу, закладу).

Відповідне розслідування обов’язково проводиться у разі наявності інформації про втрату або знищення, достроковий знос, перевитрати військового майна (крім зброї) внаслідок невиконання або неналежного виконання особою службових обов’язків або вчинення особою правопорушення з метою встановлення вини і ступеня, розміру матеріальної шкоди та обставин, за яких заподіяно шкоду.

3. Притягнення співробітників СБУ до матеріальної відповідальності не звільняє їх від дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

4. Співробітники СБУ можуть бути притягнуті до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої державі шкоди.

5. Завдана державі шкода не підлягає відшкодуванню, а особи звільняються від матеріальної відповідальності у разі, якщо шкоду завдано внаслідок дії непереборної сили, необхідної оборони, крайньої необхідності, виконання наказу або розпорядження командира (начальника), крім випадків виконання явно злочинного наказу або розпорядження, виправданого службового ризику, затримання особи, що вчинила злочин, фізичного або психічного примусу, виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації. Шкода не підлягає відшкодуванню у випадку смерті винної особи.

Зазначені обставини з'ясовуються під час проведення службового розслідування.

6. У цьому Порядку терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі".

1. У разі виявлення фактів завдання шкоди державі співробітники СБУ зобов'язані невідкладно (протягом доби, без врахування святкових, вихідних та неробочих днів) письмово (рапорт, доповідна чи службова записка тощо) доповісти про зазначене командиру (начальнику) органу, підрозділу, закладу.

2. Наявність фактів завдання державі шкоди є підставою для призначення командиром (начальником) органу, підрозділу, закладу службового розслідування.

Протягом трьох діб після отримання інформації про факти завдання шкоди державі командир (начальник) органу, підрозділу, закладу призначає службове розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.

3. До фактів завдання шкоди державі не відносяться випадки незапланованого (випадкового) під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій залишення технічних засобів на об'єктах, на яких вони встановлені (впроваджені), за умов якщо їх вилучення (повернення) може призвести до розголошення відомостей про факт та методи проведення негласних слідчих (розшукових) дій, заволодіння неуповноваженими суб'єктами інформацією про факти використання технічних засобів СБУ, розкриття відомостей про найменування, принцип дії чи експлуатаційні характеристики таких засобів.

У кожному такому випадку відповідальні за технічні засоби співробітники СБУ письмово доповідають командиру (начальнику), в органі, підрозділі, закладі якого обліковуються ці засоби.

4. Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), в органі, підрозділі, закладі якого завдано шкоду державі.

Щодо шкоди, завданої командиром (начальником) органу, підрозділу, закладу, службове розслідування призначається письмовим наказом старшого за службовим становищем командиром (начальником).

В окремих випадках у разі, якщо неможливо визначити орган, підрозділ, заклад, в якому завдано шкоду державі, або проведення службового розслідування стосується декількох органів, підрозділів, закладів чи в інших спірних ситуаціях, службове розслідування може призначатися за вмотивованим рапортом командира (начальника) органу, підрозділу, закладу Головою СБУ або його заступниками.

5. У наказі про призначення службового розслідування зазначаються:

підстава для призначення службового розслідування - факт завдання шкоди державі;

прізвище, ім'я, по батькові співробітників СБУ, яким було ввірено майно, або дії (бездіяльність) яких можливо призвели до завдання шкоди державі, їх посади (у разі наявності такої інформації);

мета проведення службового розслідування - встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб;

відомості про обставини, при яких завдано шкоду державі (у разі наявності такої інформації);

строк проведення службового розслідування або дата його завершення;

службова особа чи склад комісії, якій доручається його проведення.

6. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими співробітника СБУ, якому було ввірено майно, або дії (бездіяльність) якого призвели до завдання шкоди державі, а також особисто заінтересованим особам в наслідках проведення службового розслідування.

7. Строк проведення службового розслідування, склад і чисельність комісії з його проведення визначаються з урахуванням мети, обсягу, складності та особливостей проведення службового розслідування.

Службовою особою чи до складу комісії, якій доручається проведення службового розслідування, призначаються (включаються) особи, які компетентні у питаннях обліку, зберігання та використання відповідного майна (залежно від виду заданої шкоди) або мають практичний досвід з виконання відповідних посадових, службових, функціональних обов'язків, які можливо були порушені при завданні шкоди державі. Персональний склад комісії визначається командиром (начальником), визначеним в абзаці першому пункту 4 цього розділу.

За наявності обґрунтованої необхідності та за вмотивованим рапортом командира (начальника), визначеного в абзаці першому пункту 4 цього розділу, Голові СБУ або його заступнику чи за погодженням з відповідними командирами (начальниками) до складу комісії можуть включатися співробітники інших органів, підрозділів, закладів СБУ.

Розслідування повинно бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення. В окремих випадках зазначений строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив розслідування, але не більше ніж на один місяць.

1. Під час службового розслідування встановлюються:

розмір (вартісна оцінка) завданої державі шкоди та в чому вона полягає;

протиправна поведінка співробітника СБУ у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням ним посадових, службових, функціональних обов'язків (якими конкретно неправомірними діями (бездіяльністю) співробітника СБУ завдано шкоду, вимоги яких нормативно-правових актів при цьому було порушено, чи завдано шкоду винною особою під час виконання посадових, службових, функціональних обов'язків);

причинний зв'язок між протиправною поведінкою (конкретними діями (бездіяльністю) співробітника СБУ і завданою державі шкодою;

вина співробітника СБУ в завданні шкоди (умисно чи з необережності, ступінь вини кожного у разі завдання шкоди кількома особами, мета (ціль) завдання шкоди державі).

Під час службового розслідування також встановлюються: обставини (час, місце, спосіб, наслідки тощо) завдання шкоди державі; умови та причини, що сприяли завданню шкоди; обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність співробітників СБУ, їх ставлення до протиправної поведінки та наслідків та інші обставини, що мають значення для вирішення питання про притягнення співробітника СБУ до матеріальної відповідальності.

2. Співробітники СБУ, яким доручено проведення службового розслідування, діють відповідно до вимог законодавства та відповідають за повноту, всебічність, об'єктивність і неупередженість зроблених висновків, а також нерозголошення відомостей, що стосуються чи можуть вплинути на проведення службового розслідування, зачіпають права і законні інтереси чи свободи осіб, яких стосується службове розслідування.

3. Голова комісії, у разі її створення, здійснює загальне керівництво діяльністю членів комісії, має право давати їм письмові або усні вказівки по суті предмета проведення службового розслідування, визначає перелік питань, які потребують з'ясування під час проведення службового розслідування, складає план проведення службового розслідування та особисто відповідає за повну і якісну реалізацію передбачених у ньому заходів. За результатами виконання вказівок члени комісії інформують голову комісії в усній або письмовій формі.

Після підписання наказу про призначення службового розслідування складається план його проведення.

План проведення службового розслідування затверджує командир (начальник), який призначив службове розслідування. З планом проведення службового розслідування ознайомлюються під підпис члени комісії. Під час службового розслідування до плану можуть вноситись зміни.

4. Співробітники СБУ, яким доручено проведення службового розслідування, мають право:

викликати співробітників СБУ, яким було ввірено майно або дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі, та інших співробітників СБУ (з використанням засобів зв'язку, шляхом надіслання листа командиру (начальнику), якому вони підпорядковані тощо), а також запрошувати інших осіб (за їх згодою), які не є співробітниками СБУ, але які обізнані про факти, що стали підставою для призначення службового розслідування, опитувати та одержувати від них усні або письмові пояснення, речі чи документи, що стосуються службового розслідування;

залучати фахівців СБУ (за згодою їх командирів (начальників)), проводити з ними консультації та отримувати від них письмові висновки щодо службового розслідування;

ознайомлюватись і вивчати в установленому порядку документи, що стосуються службового розслідування, знімати з них копії з додержанням вимог діловодства та законодавства у сфері захисту інформації з обмеженим доступом та долучати до матеріалів службового розслідування;

витребовувати та одержувати необхідні речі та документи або їх копії (у тому числі в установленому порядку перевіряти наявність технічних засобів, які використовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, з їх наданням для огляду співробітником відповідного оперативно-технічного підрозділу, який безпосередньо має відношення до проведення таких дій), що стосуються службового розслідування, на підставі запиту командира (начальника), який призначив службове розслідування, або голови комісії;

перевіряти наявність відповідних документів, виробів та інших матеріалів;

оглядати службові приміщення, речі чи документи та складати акт про проведення огляду;

безперешкодного доступу на територію та у приміщення адміністративних будівель органу, підрозділу, закладу.

5. Співробітники СБУ, яким доручено проведення службового розслідування, під час опитування особи, за її згодою, можуть застосовувати засоби аудіо- та/або відеотехніки з метою фіксації її пояснень.

Опитування особи, за її згодою, може проводитись з використанням поліграфа відповідно до законодавства.

Рішення щодо доцільності проведення опитування з використанням поліграфа приймається командиром (начальником), який призначив службове розслідування.

За результатами опитування особи складається письмове пояснення за підписами особи, яка надала пояснення, та службової особи, яка проводить службове розслідування одноособово, або не менш як двох членів комісії.

Співробітники СБУ можуть власноруч викласти свої пояснення комісії у рапорті на ім'я командира (начальника), який призначив службове розслідування.

Факт надання пояснень також може оформлюватись довідкою про результати бесіди за підписом особи, яка проводить службове розслідування, або підписами не менш як двох членів комісії.

У разі надання під час опитування особою речей чи документів про це зазначається в письмовому поясненні (рапорті) чи довідці про результати бесіди.

Відмова особи надати пояснення на підставі статті 63 Конституції України, пред'явити речі чи документи або виконати інші законні вимоги службової особи, яка проводить розслідування одноособово, чи комісії фіксується у письмовому поясненні чи довідці про результати бесіди та відображається у висновку за результатами службового розслідування.

6. В акті про проведення огляду службового приміщення, речей чи документів зазначаються дата, час і місце його проведення; посади, звання, прізвища та ініціали осіб, які брали участь; хід та отримані результати. Під час огляду можуть застосовуватись засоби фото- та/або відеотехніки, здійснюватися друк виявлених під час службового розслідування файлів з електронних носіїв інформації, копіювання документів, що відображається в акті огляду. Фотокартки (плівки), роздруковані документи та зняті копії долучаються до акта огляду, який підписується його учасниками.

7. Як фахівець може залучатись будь-яка особа, яка володіє науковими, технічними та іншими спеціальними знаннями, для надання висновку, консультації, роз'яснення по суті предмета службового розслідування та у разі потреби має відповідну форму допуску до відомостей, що становлять державну таємницю.

8. Співробітники СБУ зобов'язані всебічно сприяти проведенню службового розслідування, надавати правдиві пояснення по суті його предмета та поставлених питань, пред'являти для огляду відповідні речі чи документи. Власні речі та документи співробітників СБУ, якщо вони стосуються предмета службового розслідування, пред'являються за згодою таких співробітників.

9. Втручання будь-яких осіб у хід службового розслідування, у тому числі з метою перешкоджання об'єктивному, повному та всебічному дослідженню його предмета, забороняється. Про наявність таких фактів службова особа, яка проводить службове розслідування одноособово, або голова комісії доповідає рапортом командиру (начальнику), який призначив службове розслідування.

10. У разі виявлення під час службового розслідування інших правопорушень, не пов'язаних з предметом службового розслідування, службова особа, яка проводить службове розслідування одноособово, або голова комісії доповідає про це командиру (начальнику), який призначив це розслідування, та надалі діє відповідно до законодавства.

11. Командир (начальник), який призначив службове розслідування, має право:

здійснювати контроль за своєчасністю виконання заходів, передбачених планом проведення службового розслідування, а також знайомитись з матеріалами службового розслідування;

розглядати заяви (клопотання), рапорти співробітників СБУ, інші матеріали, необхідні для з'ясування обставин завдання шкоди державі, на будь-якому етапі службового розслідування брати безпосередню участь у його проведенні;

доручати проведення службового розслідування іншим співробітникам СБУ за наявності обґрунтованих сумнівів щодо об'єктивності дій осіб, яким доручено його проведення, або з інших поважних причин, що оформлюється наказом про внесення змін до наказу про призначення службового розслідування;

під час розгляду акта (висновку) за результатами службового розслідування перед його затвердженням у межах строку, встановленого для проведення службового розслідування, надавати вказівки щодо додаткової перевірки фактів і обставин, які раніше не були відомі або не враховані в процесі службового розслідування, а також щодо доопрацювання зазначеного акта (висновку).

1. За результатами службового розслідування співробітниками СБУ, яким доручено його проведення, складається акт (висновок), у якому зазначаються відомості про:

службову особу чи склад комісії (посади, звання, прізвища та ініціали), які проводили службове розслідування;

підстави проведення службового розслідування (продовження його строку);

обставини (час, місце, спосіб, наслідки тощо) завдання шкоди державі;

вид втраченого, пошкодженого майна чи завданої шкоди;

розмір (вартісну оцінку) завданої державі шкоди;

конкретні неправомірні дії (бездіяльність) співробітника СБУ, якими завдано шкоду державі;

приписи нормативно-правових актів, вимоги яких порушено;

можливе завдання шкоди винною особою під час виконання посадових, службових, функціональних обов'язків;

причинний зв'язок між протиправною поведінкою співробітника СБУ і завданою державі шкодою;

вину співробітника СБУ в завданні шкоди - умисно чи з необережності (ступінь вини кожного у разі завданні шкоди кількома особами);

обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність співробітників СБУ, їх ставлення до протиправної поведінки та наслідків;

умови та причини, що сприяли завданню шкоди, а також заходи, спрямовані на їх усунення;

пропозиції щодо закінчення службового розслідування;

пропозиції командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, щодо притягнення винної особи до матеріальної відповідальності без зазначення конкретного виду та розміру матеріальної відповідальності, а також направлення у випадках, передбачених законодавством, матеріалів службового розслідування до відповідних органів (інстанцій).

2. Акт (висновок) за результатами службового розслідування підписується службовою особою, яка провела його одноособово, або членами комісії.

Кожен член комісії має право викласти свою окрему думку письмово (рапорт, доповідна, службова записка на ім'я командира (начальника), який призначив службове розслідування). Зазначений документ долучається до акта (висновку) за результатами службового розслідування та є його невід'ємною частиною.

У разі відсутності члена комісії під час підписання акта (висновку) за результатами службового розслідування у ньому зазначається причина його відсутності.

Акт (висновок) за результатами службового розслідування подається на розгляд і затвердження командиру (начальнику), який його призначив, разом із усіма матеріалами розслідування.

3. До акта (висновку) за результатами службового розслідування додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписами начальників підрозділу господарського забезпечення (в Центральному управлінні - Департаменту господарського забезпечення, інших підрозділів господарського забезпечення функціональних підрозділів СБУ, в регіональних органах, закладах установах - підрозділів господарського забезпечення) і фінансового забезпечення (в Центральному управлінні - Фінансово-економічного управління, інших підрозділів фінансового забезпечення функціональних підрозділів СБУ, в регіональних органах, закладах установах - підрозділів фінансового забезпечення) та/або акт оцінки збитків, що складається суб'єктами оціночної діяльності.

1. Якщо в акті (висновку) за результатами службового розслідування доведено наявність шкоди, протиправну поведінку співробітника СБУ у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням ним посадових, службових, функціональних обов'язків, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і завданою державі шкодою та його вину, командир (начальник), який призначив службове розслідування, не пізніше ніж у п'ятнадцятиденний строк із дня закінчення службового розслідування видає наказ, погоджений з підрозділом фінансового забезпечення, про притягнення цієї особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню, та розміру щомісячного відрахування із грошового забезпечення винної особи.

Наказ доводиться до відома винної особи під підпис.

У разі, якщо шкоду завдано кількома співробітниками СБУ, у наказі командира (начальника) визначаються суми, що підлягають стягненню окремо з кожної особи, з урахуванням ступеня вини і конкретних обставин завдання ними шкоди.

2. Ознайомлення співробітника СБУ з наказом проводиться протягом одного робочого дня у присутності службової особи, яка провела одноособово службове розслідування, або не менш як двох членів комісії.

Факт ознайомлення з наказом засвідчується підписом співробітника СБУ в аркуші ознайомлення.

Під час ознайомлення з наказом співробітник СБУ має право письмово викласти свої зауваження, заперечення чи клопотання.

У разі відмови співробітника СБУ засвідчити підписом факт ознайомлення з наказом службовою особою, яка провела розслідування одноособово, або членами комісії робиться про це запис в аркуші ознайомлення, який засвідчується їх підписами.

3. Наказ командира (начальника) про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності може бути оскаржено старшому за службовим становищем командиру (начальнику) та/або до суду в порядку, передбаченому законодавством.

4. Інші питання, пов'язані з визначенням виду та розміру матеріальної відповідальності співробітників СБУ, встановленням розміру завданої шкоди, порядком відшкодування шкоди, добровільного відшкодування шкоди винним співробітником СБУ, порядком стягнення сум завданої шкоди, а також оскарження рішень про притягнення до матеріальної відповідальності вирішується відповідно до Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі".