Режим рибальства у рибогосподарських водних об’єктах України у 2019 році

1. Цей Режим розроблено відповідно до Законів України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про тваринний світ", "Про природно-заповідний фонд України" та Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 992 (далі - Порядок).

2. Промисел у рибогосподарських водних об’єктах України у 2019 році здійснюється відповідно до Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об’єктах України, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 18 березня 1999 року № 33, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 травня 1999 року за № 326/3619 (із змінами) (далі - Правила рибальства), а також цього Режиму.

3. У цьому Режимі терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" та Правилах рибальства.

4. Строки початку й закінчення лову, установлені Правилами рибальства та цим Режимом, включають першу та останню дати визначених періодів промислу.

5. Максимальна довжина однієї ставної сітки, що застосовується на водосховищах,- 70 м. Максимальна довжина раколовки - 50 м. Ставні знаряддя добування (вилову), крім бирок, з метою спрощення їх ідентифікації на водоймі оснащуються розпізнавальними знаками (розпізнавальний знак - позначка, що вивищується над місцем постановки знарядь добування (вилову) мінімум на 50 см, верхній кінець якої має прапорець розміром не менше нiж 25 х 25 см).

6. Забороняється проводити промислові операції (зняття, перевірка та постановка знарядь добування (вилову) у темну пору доби без сигнальних засобів, визначених пунктами 27, 28 Типового табеля забезпечення постачання суден флоту рибної промисловості, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 13 червня 2012 року № 354, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 липня 2012 року за № 1095/21407.

7. Допускаються пiд час здійснення промислу:

1) на Київському водосховищі:

в період до початку весняно-літньої заборони та з 01 вересня використання для облову скупчень карася сріблястого та плітки сіток з кроком вічка а = 50 мм;

2) на Канівському водосховищі:

протягом усього промислового періоду використання для облову скупчень карася сріблястого та плітки сіток з кроком вічка а = 50-60 мм;

3) на Кременчуцькому водосховищі:

використання за наявності науково-біологічних обґрунтувань дрібновічкових ятерів (з кроком вічка а = 5-10 мм) для відлову верховодки і тюльки у весняно-літній період, включаючи період заборони на промисел, під контролем територіальних органів Держрибагентства;

промисел тюльки і верховодки тюльковими тралами протягом усього промислового періоду в 500-метровій зоні насосних станцій а також в п’ятикілометровій забороненій зоні від греблі Канівської ГЕС;

4) на Кам’янському водосховищі:

на закорчованих і зарослих ділянках водойм із глибиною не більше трьох метрів у межах острова Крячок, Чукалівських, Успенських, Келебердянських плавнів застосування низькостінних поріжних сіток з кроком вічка а = 36-60 мм і вище;

з 01 жовтня у середній частині водосховища (с. Кам’яні Потоки - с. Бородаївка) в місцях концентрації карася сріблястого та плітки використання для їх облову сіток, у тому числі і порожніх, з кроком вічка а = 50 мм;

5) на Дніпровському водосховищі:

використання протягом усього промислового періоду закидних неводів з вічком 100 мм і більше на нижній ділянці водосховища в межах Запорізької області, за винятком територій та об’єктів природно-заповідного фонду;

застосування за наявності науково-біологічних обґрунтувань поріжних ставних сіток із кроком вічка а = 45-60 мм на зарослих вищою водною рослинністю ділянках Самарської затоки для відлову карася сріблястого;

застосування за наявності науково-біологічних обґрунтувань дрібновічкових ставних сіток з кроком вічка а = 30-34 мм у всій акваторії Самарської затоки;

6) на Каховському водосховищі:

для відлову вселених рослиноїдних риб у місцях їх скупчення протягом усього року в районі скидного каналу Запорізької теплоелектростанції застосування двох ставних неводів із вічком у задній стінці котла не менше нiж 100 мм; в районі приймального ковша каналу продувки Запорізької АЕС (Водянський ковш) - двох ставних неводів із вічком у задній стінці котла не менше нiж 100 мм; у районі Іванівських Кучугур - одного ставного невода з вічком у задній стінці котла не менше нiж 100 мм;

протягом усього промислового періоду використання ставних сіток (у тому числі й поріжних) з кроком вічка а = 50-60 мм у верхній частині водосховища до межі с. Вищетарасівка Томаківського району (з правого берега) - пасажирська пристань м. Енергодар (з лівого берега);

протягом усього промислового періоду використання ставних (у тому числі й поріжних) сіток з кроком вічка а = 50-60 мм на ділянках від м. Благовіщенське до Іванівських Кучугур вглиб водосховища на два кілометри та від Кам’янських Кучугур до Майгори вглиб водосховища на два кілометри;

протягом усього промислового періоду використання ставних (у тому числі й поріжних) сіток з кроком вічка а = 50-60 мм у районі скидного каналу Запорізької теплоелектростанції від лінії електричних мереж до кінця греблі водойми-охолоджувача Запорізької атомної електростанції вглиб водосховища на один кілометр;

протягом усього промислового періоду використання чотирьох закидних частикових неводів у нижній частині водосховища на постійних тоньових ділянках під контролем територіальних органів Держрибагентства;

відлов вселених рослиноїдних риб у місцях їх скупчення на ділянках, відведених для любительського рибальства у середній та верхній частинах водосховища, сітками з кроком вічка а = 100 мм і більше;

протягом усього промислового періоду використання дрібновічкових ставних неводів та ятерів з вічком не менше нiж а = 5 мм у котлах (бочках) для промислу тюльки з дотриманням норм прилову молоді не більше нiж 2 % від загальної маси улову риби;

промисел закидними неводами на ділянці в районі с. Бабине, обмеженій координатами 47°24'36''N, 32°02'38''E - 47°24'19''N, 34°02'40''E, під контролем територіальних органів Держрибагентства;

спеціалізований промисел тюльки конусними пастками (площа вхідного отвору до 10 кв. м, крок вічка сіткового полотна не менше нiж 5 мм) у кількості двох штук у межах Херсонської області (за винятком заток) з пересувних та стаціонарних рибопромислових суден у темний час доби з використанням штучного освітлення.

8. Забороняються під час здійснення промислу:

1) на Київському водосховищі:

використання ставних сіток з кроком вічка менше нiж а = 38 мм, сіток з кроком вічка а = 41-49 мм та а = 69-74 мм протягом усього року;

використання закидних частикових неводів у переднерестовий період при освоєнні 20 % річного ліміту ляща;

2) на Канівському водосховищі:

використання ставних сіток з кроком вічка менше нiж а = 36 мм, сіток з кроком вічка а = 41-49 мм та а = 69-74 мм протягом усього року;

3) на Кременчуцькому водосховищі:

використання ставних сіток з кроком вічка менше нiж а = 38 мм протягом усього року;

використання ставних сіток з кроком вічка а = 50 мм у період з кінця весняно-літньої заборони до 30 вересня;

4) на Кам’янському водосховищі:

використання ставних сіток з кроком вічка менше нiж а = 36 мм протягом усього року;

5) на Дніпровському водосховищі:

застосування протягом усього року ставних сіток з кроком вічка а = 30-34 мм та а = 69-70 мм;

використання ставних сіток з кроком вічка а = 35-38 мм у період з кінця весняно-літньої заборони до 20 серпня;

6) на Каховському водосховищі:

використання ставних сіток з кроком вічка а = 30-36 мм та а = 69-70 мм протягом усього року;

промисел у затоках нижньої частини Каховського водосховища в межах Херсонської області протягом усього року;

встановлення у період до початку весняної заборони ставних неводів, ятерів та сіток ближче ніж 500 м від межі заростей повітряно-водної рослинності заплавної частини Дніпровської гряди, Водянських та Іванівських Кучугур;

7) на Червонооскільському водосховищі:

використання ставних сіток з кроком вічка а = 36-40 мм у період з кінця весняно-літньої заборони до 30 вересня.

9. На Київському, Канівському та Кам’янському водосховищах допускається максимальна довжина крила ятера (сумарна довжина сіткового полотна, починаючи від входу бочки) не більше нiж 25 м. Діаметр бочки - не більше нiж два метри. Кількість бочок на один ятір - не більше нiж двi.

10. На всіх рибогосподарських водних об’єктах України під час здійснення промислу допускаються:

максимально допустимий прилов риби непромислової міри для сіток з кроком вічка а = 50-60 мм - не більше ніж 20 % загальної кількості риб, що охороняються Правилами рибальства;

мінімально допустимий для промислу розмір білого, строкатого товстолобиків та білого амура - 60 см;

мінімально допустимий для промислу розмір щуки - 50 см, сома європейського - 80 см;

відхилення фактичних розмірів вічка в ставних сітках з кроком вічка більше ніж 40 мм на рівні не більше ніж 5 % від установлених;

висота крила раколовки - не більше ніж 0,5 м, довжина бочки - не більше ніж 1,0 м.

Допускається на Канівському, Кременчуцькому та Кам’янському водосховищах:

протягом промислового періоду промисел личинок хірономід мотильницями діаметром до 1 м, сачками діаметром до 0,6 м, рамками-ситами площею до 1 м-2 без застосування знарядь для змутнення мулу;

протягом промислового періоду - промисел гамарид ручними сачками з капронового газу.

11. На Київському, Канівському та Каховському водосховищах під час здійснення промислу забороняється використання порядків (лав) ставних сіток, ятерів, ставних неводів загальною довжиною понад 500 м (відстань між порядками (лавами) ятерів та ставних неводів має бути не менше ніж 500 м).

12. У разі наявності чотирьох і більше актів перевірки промислу з перевищенням норми прилову територіальні органи Держрибагентства приймають рішення про заборону промислу знаряддями добування (вилову) з певним кроком вічка в межах певного району промислу строком до 20 діб, але не менше ніж 10 діб.

13. Забороняється промисел неводами за допомогою декількох рибопромислових суден, що йдуть поруч в одному напрямку.

14. Забороняється постановка знарядь добування (вилову) водних біоресурсів на фарватері (судновому ході), за винятком періоду від льодоставу до скресання криги, поза межами зимувальних ям.

15. Забороняється промисел раків у періоди линьки, спаровування та виношування ікри. Строки заборони визначають територіальні органи Держрибагентства за погодженням із науково-дослідними установами.

16. Кількість знарядь добування (вилову), які використовуватимуть користувачі водних біоресурсів на промислі протягом 2019 року на рибогосподарських водних об’єктах України, наведено в додатку 1 до цього Режиму.

Мінімальне навантаження на рибопромислове судно визначено розрахунком знарядь добування (вилову) та рибопромислових суден між користувачами водних біоресурсів, наведеним у додатку 2 до цього Режиму, відповідно до якого територіальні органи Держрибагентства здійснюють розподіл знарядь добування (вилову) між користувачами водних біоресурсів на рибогосподарських водних об’єктах України за результатами розгляду письмових заяв користувачів водних біоресурсів шляхом видання відповідного наказу. Територіальні органи Держрибагентства для розгляду поданих заяв утворюють комісію, що є консультативно-дорадчим органом, до складу якої входять представники територіальних органів Держрибагентства, користувачів водних біоресурсів, а також можуть бути залучені представники громадських об’єднань та асоціацій користувачів водних біоресурсів (за згодою), які здійснюють спеціальне використання водних біоресурсів на цьому рибогосподарському водному об’єкті (його частині). Розгляд поданих заяв здійснює комісія з дотриманням вимог пункту 27 Порядку та з урахуванням резерву добування (вилову) для кожного об’єкта промислу, встановленого наказом Мінагрополітики про розподіл квот добування водних біоресурсів загальнодержавного значення, з метою визначення нерозподіленого залишку знарядь добування (вилову) пропорційно резерву добування (вилову). За результатами розгляду поданих заяв територіальні органи Держрибагентства видають накази про розподіл знарядь добування (вилову) між користувачами водних біоресурсів.

Заяви мають бути подані користувачами водних біоресурсів не пізніше ніж за п’ятнадцять днів до початку відповідного промислу. За результатами розгляду поданих заяв територіальний орган Держрибагентства у строк не пізніше ніж за п’ять днів до початку промислу видає наказ про розподіл знарядь добування (вилову) між користувачами водних біоресурсів та не пізніше ніж за три дні до початку промислу надсилає цей наказ із зазначенням номерів бирок до Держрибагентства.

У разі наявності залишку нерозподіленої кількості знарядь добування (вилову) допускається подання заяв та їх розгляд пізніше визначеного строку.

Розподіл між користувачами водних біоресурсів бирок для маркування знарядь добування (вилову) у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), передбачений пунктом 34 Порядку , здійснюється відповідно до наказів територіальних органів Держрибагентства про розподіл знарядь добування (вилову) між користувачами водних біоресурсів.

17. На всіх рибогосподарських водних об’єктах України забороняється промисел протягом року на ділянках, наведених у додатку 3 до цього Режиму.

18. Користувачі водних біоресурсів під час здійснення промислу у межах загального ліміту або прогнозу допустимого вилову зобов’язані надавати територіальному органу Держрибагентства оперативну інформацію про обсяги вилучення водних біоресурсів з періодичністю та у спосіб, що визначаються територіальним органом Держрибагентства, у разі загрози перевищення прогнозу допустимого вилову.

19. У разі втрати бирок для маркувань знарядь добування (вилову) користувач водних біоресурсів інформує територіальний орган Держрибагентства у строк, що не перевищує трьох робочих днів.

20. Користувачами водних біоресурсів при здійсненні промислу допускається експлуатація рибо­промислових суден, що відповідають району плавання на цьому водному об’єкті та зареєстровані у визначеному законодавством порядку, за наявності під час промислу чинного акта технічного огляду судна та оригіналу суднового білета.

21. У разі погіршення стану запасів видів водних біоресурсів за рішенням територіальних органів Держрибагентства або територіальних органів Державної екологічної інспекції України в межах природно-заповідного фонду вживаються заходи з регулювання кількості знарядь добування (вилову), що застосовуються на промислі, та інші передбачені законодавством заходи, спрямовані на зменшення промислового навантаження на водні біоресурси.

22. Спеціальне використання водних біоресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" згідно з режимами цих територій та об’єктів, визначеними у положеннях про них та в проектах організації територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Межі територій та об’єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Наукові лови в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюються відповідно до наукових програм науково-дослідних (наукових) установ, розглянутих та схвалених Міністерством екології та природних ресурсів України, погоджених відповідними спеціальними адміністраціями територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

Спеціальне використання водних біоресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Користувачі водних біоресурсів повинні бути ознайомлені з режимом територій та об’єктів природно-заповідного фонду та особливими умовами використання водних біоресурсів.

1. Розрахунок базової кількості рибопромислових суден.

1.1. Коефіцієнт пропорційності для нелімітованих (p) видів визначається окремим обґрунтуванням, розробленим науковою установою, що належать до сфери управління Держрибагентства або Національної академії аграрних наук, на підставі фактичного співвідношення запасу та вилову за останні чотири роки, що передують розрахунковому, за такою формулою:

де

p - коефіцієнт, який характеризує питому іхтіомасу нелімітованих видів водних біоресурсів;

f - коефіцієнт, який характеризує питому іхтіомасу лімітованих видів водних біоресурсів.

1.2. Кількість сіток, які належать до резерву, визначається за такою формулою:

де

r - кількість сіток, які припадають на резерв;

Nз - загальна кількість сіток, дозволена для використання протягом року на цьому рибогосподарському водному об’єкті;

f - коефіцієнт, який характеризує питому іхтіомасу лімітованих видів водних біоресурсів;

R - обсяг резерву за всіма видами риб, т;

L - загальний по рибогосподарському водному об’єкту ліміт вилову всіх видів риб для промислових цілей, т.

1.3. Загальна кількість сіток, що розраховується для кожного користувача водних біоресурсів на початку промислового сезону, визначається з огляду на частку його квоти у загальному ліміті та частку його вилову в загальному вилові нелімітованих видів з округленням до найближчого цілого числа за такою формулою:

де

nі - загальна кількість сіток, що розраховується для кожного користувача водних біоресурсів;

q - частка добування (вилову) користувача водних біоресурсів у загальній кількості сіток;

N = (Nз - r) - сумарна кількість сіток, дозволена для промислового використання, з урахуванням частки резерву;

K - розподілена користувачу водних біоресурсів частка добування (вилову), визначена в натуральних величинах;

f - - коефіцієнт, який характеризує питому іхтіомасу лімітованих видів водних біоресурсів;

L - загальний по рибогосподарському водному об’єкту ліміт вилову всіх видів риб для промислових цілей, т;

p - коефіцієнт, який характеризує питому іхтіомасу нелімітованих видів водних біоресурсів;

wн - середньорічний вилов нелімітованих видів для кожного користувача водних біоресурсів;

Wн - сумарний середньорічний вилов нелімітованих видів користувачами водних біоресурсів, які отримали право на добування (вилов) водних біоресурсів для промислових цілей у 2019 році.

1.4. На підставі визначеної кількості сіток для кожного користувача водних біоресурсів здійснюється первинний розрахунок кількості рибопромислових суден з урахуванням такого:

мінімальне навантаження на рибопромислове судно становить:

палубне рибопромислове судно - 40 сіток;

безпалубне рибопромислове судно - 25 сіток.

Сітки з кроком вічка 100 мм і більше обліковуються на загальних підставах.

1.5. Заявки користувачів водних біоресурсів з кількістю рибопромислових суден меншою, ніж розрахована, задовольняються повністю. Максимальна (але не більша, нiж зазначена в заявці) кількість сіток, що розподіляються визначеним користувачам водних біоресурсів, розраховується за такою формулою:

де

nі - загальна кількість сіток, що розраховується для кожного користувача водних біоресурсів;

b - кількість розподілених користувачу водних біоресурсів безпалубних рибопромислових суден;

s - кількість розподілених користувачу водних біоресурсів палубних рибопромислових суден.

2. Вторинний розрахунок кількості рибопромислових суден.

2.1. Визначається залишкова кількість сіток для вторинного розрахунку:

де

N' - залишкова кількість сіток для вторинного розрахунку;

N = (Nз - r) - сумарна кількість сіток, дозволена для промислового використання, з урахуванням частки резерву;

N1 - сумарна кількість сіток, розподілених користувачам водних біоресурсів у порядку, визначеному в підпункті 1.5 пункту 1 цього Розрахунку.

2.2. Загальна кількість сіток, що розраховується для кожного користувача водних біоресурсів, визначається згідно з підпунктом 1.3 пункту 1 цього Розрахунку:

де

N' - залишкова кількість сіток для вторинного розрахунку;

nі - загальна кількість сіток, що розраховується для кожного користувача водних біоресурсів;

q' - частка кожного користувача водних біоресурсів при вторинному розрахунку;

Q = Sq - сума часток користувачів водних біоресурсів, щодо яких не здійснено розподіл сіток згідно з підпунктом 1.5 пункту 1 цього Розрахунку.

2.3. Вторинна кількість рибопромислових суден визначається згідно з підпунктами 1.4, 1.5 пункту 1 цього Розрахунку.

2.4. Під час використання інших (крім сіток) знарядь добування (вилову) необхідна кількість рибопромислових суден визначається з розрахунку:

одне рибопромислове судно на один закидний невід, п’ять ставних неводів, 20 ятерів та/або раколовок;

два рибопромислових судна на один тюльковий трал.

У разі якщо розрахована у наведений вище спосіб кількість рибопромислових суден для користувача водних біоресурсів є меншою, ніж визначена при розподілі ставних сіток, додаткові рибопромислові судна цьому користувачу водних біоресурсів не виділяються.