• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про внесення змін до Методики оцінки майна

Кабінет Міністрів України  | Постанова від 20.02.2019 № 224
Реквізити
  • Видавник: Кабінет Міністрів України
  • Тип: Постанова
  • Дата: 20.02.2019
  • Номер: 224
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Кабінет Міністрів України
  • Тип: Постанова
  • Дата: 20.02.2019
  • Номер: 224
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
Вартість майнових прав на об’єкти права інтелектуальної власності визначається відповідно до Національного стандарту № 4 "Оцінка майнових прав інтелектуальної власності", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 р. № 1185 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 75, ст. 2792) (далі - Національний стандарт № 4), та Методики оцінки майнових прав інтелектуальної власності, затвердженої Фондом державного майна.
Спеціальні дозволи на користування надрами у межах конкретних ділянок, визначені в Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженому Законом України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності", підлягають оцінці як нематеріальні активи відповідно до Закону України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств" із застосуванням витратного підходу та визначенням залишкової вартості заміщення (відтворення).
41. Довгострокові фінансові інвестиції переоцінюються як пайові або боргові цінні папери відповідно до вимог національних стандартів оцінки. При цьому довгострокові фінансові інвестиції, крім тих, що обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств, переоцінюються з урахуванням строку їх погашення та ймовірності такого погашення.
42. Вартість матеріальних носіїв інформації, яка є державною таємницею, визначається за результатами незалежної оцінки. Незалежну оцінку проводить суб’єкт оціночної діяльності - суб’єкт господарювання, який є юридичною особою, має спеціальний дозвіл на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, та/або залучені суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання оцінювачі, яким в установленому законодавством порядку надано спеціальний допуск і доступ до державної таємниці відповідної форми.
43. Довгострокова дебіторська заборгованість, відстрочені податкові активи, інші необоротні активи оцінюються відповідно до Національного стандарту № 3 "Оцінка цілісних майнових комплексів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2006 р. № 1655 (Офіційний вісник України, 2006 р., № 48, ст. 3197) (далі - Національний стандарт № 3), і відображаються у висновку про вартість необоротних активів згідно з додатком 3 та передавальному балансі підприємства за вартістю, що визначена за результатами такої оцінки.
44. Запаси під час складання передавального балансу відображаються підприємством за вартістю, визначеною відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, дорогоцінне каміння органогенного утворення, напівдорогоцінне та декоративне каміння включаються до акта оцінки майна за вартістю, що визначається в порядку, встановленому Мінфіном та Фондом державного майна.
45. Резерв сумнівних боргів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", затвердженого Мінфіном, під час приватизації (корпоратизації) у процесі складання передавального балансу державного підприємства та акта оцінки майна визначається у сумі, підтвердженій підприємством шляхом надання комісії з перетворення додаткових підтвердних матеріалів щодо формування такого резерву згідно з вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (міжнародних стандартів фінансової звітності).
46. Результати визначення розміру статутного капіталу акціонерного товариства, що утворюється на базі державного (комунального) майна, фіксуються в акті оцінки, складеному згідно з додатком 2.
47. До акта оцінки, що складається під час приватизації за формою згідно з додатком 2, додаються такі документи:
рішення органу приватизації (іншого суб’єкта управління об’єктами державної власності або органу місцевого самоврядування) про визначення дати оцінки та проведення оцінки з метою утворення акціонерного товариства;
матеріали інвентаризації майна підприємства (протоколи засідання інвентаризаційної комісії, зведений акт інвентаризації майна, складений згідно з додатком 6, інвентаризаційні описи та інші);
переліки, складені згідно з додатком 4;
аудиторський звіт, складений відповідно до міжнародних стандартів аудиту з урахуванням вимог цієї Методики;
оформлені в установленому порядку протоколи засідання комісії з перетворення щодо розгляду та схвалення матеріалів інвентаризації згідно з вимогами цієї Методики;
висновок (висновки) про вартість майна та звіт (звіти) про оцінку майна, у тому числі звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки (у разі його виготовлення), з додатками до нього;
рецензії на звіт (звіти) про оцінку майна;
документи, які роз’яснюють результати оцінки майна, наведені у додатку 1.
48. У разі визначення спеціальним законом особливостей оцінки статутного капіталу акціонерного товариства, зокрема державної холдингової компанії, що утворюється на базі державного майна, діють положення такого закону.
49. У разі прийняття рішення про збільшення статутного капіталу акціонерного товариства на суму збільшення вартості його власного капіталу за рахунок додаткового капіталу та прибутку розрахунок здійснюється у такому порядку:
1) подання акціонерним товариством органу приватизації (іншому суб’єкту управління об’єктами державної власності або органу місцевого самоврядування) таких документів:
копій установчих документів із змінами до них, пов’язаними із змінами розміру статутного капіталу товариства, від дня його державної реєстрації, завірених у встановленому порядку;
копії затвердженого акта оцінки єдиного майнового комплексу, що складався під час приватизації (корпоратизації), завіреної в установленому порядку;
довідки про суму попередніх збільшень розміру статутного капіталу за рахунок джерел, визначених законодавством, підписаної головою правління товариства, та документів, що підтверджують реєстрацію випуску акцій;
балансу акціонерного товариства на останню звітну дату, що передує здійсненню розрахунку, підтвердженого аудиторським звітом;
висновку аудитора про наявність на балансі акціонерного товариства, складеного на останню звітну дату, що передує здійсненню розрахунку, частини додаткового капіталу, сформованої за рахунок державного (комунального) майна, що не увійшло до статутного капіталу акціонерного товариства в процесі приватизації (корпоратизації) і залишилося на його балансі на дату оцінки, та про наявність прибутку;
2) визначення суми збільшення вартості власного капіталу акціонерного товариства, утвореного в процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок додаткового капіталу та прибутку як суми іншого додаткового капіталу, зменшеного на його частину, сформовану за рахунок державного (комунального) майна, що не увійшло до статутного капіталу акціонерного товариства у процесі приватизації (корпоратизації) і залишилося на його балансі, складеного на останню звітну дату, що передує розрахунку, та нерозподіленого прибутку;
3) складення акта розрахунку суми збільшення вартості власного капіталу акціонерного товариства за формою згідно з додатком 10 і проведення його рецензування;
4) затвердження керівником органу приватизації (іншого суб’єкта управління об’єктами державної власності або органу місцевого самоврядування) або уповноваженою ним особою акта розрахунку суми збільшення вартості власного капіталу акціонерного товариства за умови позитивного загального висновку рецензента.
Особливості оцінки об’єктів у матеріальній формі
50. Вимоги цього розділу поширюються на випадки проведення оцінки об’єктів у матеріальній формі (окреме майно, об’єкти незавершеного будівництва, включаючи законсервовані об’єкти, об’єкти соціально-культурного призначення) як об’єктів малої приватизації з метою їх приватизації, застави та інших способів відчуження відповідно до законодавства.
51. З метою визначення стартової ціни об’єкта у матеріальній формі для приватизації, крім випадків викупу відповідно до вимог статті 16 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", а також застави, аукціонна комісія використовує балансову вартість такого об’єкта приватизації (за її наявності).
У разі відсутності балансової вартості об’єкта у матеріальній формі або у випадках його викупу відповідно до вимог статті 16 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", застави такого об’єкта, а також в інших випадках його відчуження відповідно до законодавства, вартість об’єкта у матеріальній формі визначається за результатами незалежної оцінки.
У разі коли об’єктом малої приватизації є окреме майно (група інвентарних об’єктів), до складу якого входить хоча б один об’єкт, у якого відсутня балансова вартість, незалежній оцінці підлягає все майно (група інвентарних об’єктів), яке підлягає приватизації.
52. З метою здійснення незалежної оцінки об’єкта у матеріальній формі забезпечується:
1) проведення балансоутримувачем об’єкта або органом приватизації (іншим суб’єктом управління об’єктами державної власності або органом місцевого самоврядування) інвентаризації об’єкта за рішенням органу приватизації (іншого суб’єкта управління об’єктами державної власності або органу місцевого самоврядування);
2) відбір органом приватизації (іншим суб’єктом управління об’єктами державної власності або органом місцевого самоврядування) на конкурсних засадах суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання, який буде проводити незалежну оцінку, та укладення з ним договору на проведення оцінки майна з попереднім визначенням бази оцінки об’єктів відповідно до цієї Методики та Національного стандарту № 1;
3) надання органом приватизації (балансоутримувачем, іншим суб’єктом управління об’єктами державної власності або органом місцевого самоврядування) вихідних даних для проведення суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання незалежної оцінки об’єкта приватизації.
53. Вартість об’єктів нерухомості, що підлягають приватизації, заставі та іншим способам відчуження відповідно до законодавства, визначається суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання, який відповідає вимогам Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", із застосуванням вимог національних стандартів оцінки з урахуванням вимог цієї Методики та Методики експертної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 р. № 1531 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 42, ст. 1941) (далі - Методика оцінки земельних ділянок).
54. Незалежна оцінка таких об’єктів малої приватизації, як колісні транспортні засоби, проводиться відповідно до методики, що затверджена Мін’юстом та Фондом державного майна.
55. У випадках проведення незалежної оцінки об’єктів у матеріальній формі вибір виду вартості об’єктів малої приватизації регулюється вимогами національних стандартів оцінки з урахуванням особливостей, визначених цією Методикою. При цьому враховуються способи їх продажу, строк корисного використання таких об’єктів, належність їх до спеціалізованого або неспеціалізованого майна.
Вихідними даними для оцінки об’єктів малої приватизації є документи, зазначені в пункті 39 цієї Методики.
56. У разі неможливості подальшого використання об’єкта відповідно до його первісного функціонального призначення може визначатися вартість ліквідації відповідно до національних стандартів оцінки. У такому випадку документальне засвідчення фізичного, функціонального стану об’єкта оцінки у звіті про його оцінку є обов’язковим.
57. Вартість орендованого нерухомого майна (майна, що надавалося у концесію), що підлягає приватизації шляхом викупу, визначається шляхом проведення незалежної оцінки.
У разі прийняття рішення про приватизацію орендованого нерухомого майна (майна, що надавалося у концесію) шляхом продажу на аукціоні (у тому числі з умовами) ринкова вартість майна не визначається. Зазначені об’єкти підлягають приватизації за балансовою вартістю.
За відсутності балансової вартості орендованого нерухомого майна (майна, що надавалося у концесію) та у разі наявності умови щодо компенсації орендарю (колишньому концесіонеру) вартості невід’ємних поліпшень, здійснених за рахунок його коштів за час оренди (концесії), вартість орендованого нерухомого майна (майна, що надавалося у концесію) визначається на підставі його ринкової вартості та ринкової вартості невід’ємних поліпшень орендованого майна (майна, що надавалося у концесію).
Для визначення ринкової вартості невід’ємних поліпшень орендованого нерухомого майна (майна, що надавалося у концесію) розраховується різниця між ринковою вартістю нерухомого майна на дату оцінки виходячи з ринкової вартості подібного майна з урахуванням невід’ємних поліпшень, що здійснені орендарем (концесіонером), та його ринковою вартістю, визначеною на дату оцінки, ґрунтуючись на припущенні, що воно не містить зазначених поліпшень. Ринкова вартість невід’ємних поліпшень орендованого нерухомого майна (майна, що надавалося у концесію) дорівнює величині, що не перевищує фактично сплаченої суми коштів орендаря (концесіонера) за здійснення ідентифікованих невід’ємних поліпшень. У разі продажу об’єкта приватизації на аукціоні з умовами під час оцінки встановлюється питома вага часток держави та орендаря (колишнього концесіонера) у ринковій вартості орендованого нерухомого майна (майна, що надавалося у концесію).
У разі наявності умови щодо компенсації орендарю вартості невід’ємних поліпшень, здійснених за рахунок його коштів за час оренди, розмір такої компенсації визначається відповідно до статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна". При цьому балансова вартість орендованого нерухомого майна приводиться балансоутримувачем у відповідність з вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (міжнародних стандартів фінансової звітності) з дотриманням вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Розмір відшкодування витрат концесіонера на поліпшення майна, отриманого в концесію, або створення концесіонером майна на виконання умов концесійного договору визначається шляхом визначення ринкової вартості невід’ємних поліпшень, здійснених за рахунок коштів концесіонера, або ринкової вартості створеного майна в частині, що не була компенсована концесіонером у результаті концесійної діяльності відповідно до умов концесійного договору.
58. Незалежна оцінка об’єктів незавершеного будівництва, включаючи законсервовані об’єкти, об’єктів нерухомого майна, які перебувають на етапі капітального будівництва (реконструкції, модернізації, реставрації тощо) і первісна вартість яких обліковується у складі основних засобів підприємства, проводиться суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання, який відповідає вимогам Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Така вартість визначається відповідно до вимог національних стандартів оцінки, цієї Методики та Методики оцінки земельних ділянок.
Під час проведення оцінки таких об’єктів вартість будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, завезених на будівельний майданчик для об’єкта і не використаних для будівництва (реконструкції, модернізації, реставрації тощо), а також вартість невстановленого устаткування, придбаного для функціонування об’єкта після завершення будівельних робіт, враховується у разі їх продажу разом з об’єктом незавершеного будівництва.
У разі продажу будівельних матеріалів, які перебувають на будівельному майданчику об’єкта незавершеного будівництва, або невстановленого устаткування, придбаного для функціонування об’єкта після завершення будівництва, окремо від об’єкта незавершеного будівництва, їх вартість не враховується під час оцінки такого об’єкта незавершеного будівництва.
Для об’єктів незавершеного будівництва, включаючи законсервовані об’єкти, об’єктів нерухомого майна, які перебувають на етапі капітального будівництва (капітального ремонту, реконструкції, модернізації, реставрації тощо), під час оцінки визначається:
ринкова вартість у разі відповідності умов продажу майбутнього договору, для укладення якого проводиться оцінка, змісту поняття ринкової вартості;
інвестиційна вартість, у разі коли умовами продажу майбутнього договору, у зв’язку з яким проводиться оцінка, встановлено проведення капітального ремонту (добудови, реконструкції, модернізації) такого об’єкта або те, що об’єкт може використовуватися за своїм призначенням виключно у разі проведення його капітального ремонту (реконструкції, модернізації тощо);
вартість ліквідації, у разі коли умови продажу майбутнього договору, у зв’язку з яким проводиться оцінка, містять зобов’язання покупця розібрати, демонтувати об’єкт незавершеного будівництва та провести рекультивацію порушених земель (продаж під розбирання).
Вибір бази оцінки здійснюється з урахуванням Національного стандарту № 1.
Вихідними даними для оцінки об’єкта, зокрема, є матеріали інвентаризації, акт обстеження об’єкта незавершеного будівництва (опис об’єкта), складений за формою згідно з додатком 7, інвентаризаційні описи, складені за формою згідно з додатками 8 та 9 (у разі необхідності), довідка балансоутримувача про фактичні витрати на будівництво об’єкта незавершеного будівництва, включаючи інформацію про фактичні витрати на придбання будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та невстановлене устаткування, за періодами їх здійснення (за наявності балансоутримувача). Фактичні витрати на будівництво об’єкта незавершеного будівництва зазначаються з розподілом їх за видами - будівельно-монтажні роботи; будівельні матеріали, вироби, конструкції; невстановлене устаткування; проектно-кошторисна документація тощо.
Незалежна оцінка об’єкта незавершеного будівництва проводиться відповідно до Національного стандарту № 2 "Оцінка нерухомого майна", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 р. № 1442 (Офіційний вісник України, 2004 р., № 44, ст. 2885) (далі - Національний стандарт № 2).
У разі продажу об’єкта незавершеного будівництва під розбирання з подальшим використанням земельної ділянки, на якій розташований такий об’єкт, під забудову його оцінка проводиться з урахуванням вимог пункту 22 Національного стандарту № 2.
У разі продажу об’єкта незавершеного будівництва під розбирання вартість ліквідації об’єкта визначається без урахування речових прав на земельну ділянку.
59. У разі застави об’єкта незавершеного будівництва та в інших випадках його відчуження проводиться незалежна оцінка об’єкта незавершеного будівництва відповідно до методичних засад, визначених національними стандартами оцінки.
60. У разі приватизації об’єкта у матеріальній формі шляхом продажу на аукціоні з умовами та у разі, коли такими умовами передбачаються додаткові вимоги, що потребують додаткових матеріальних витрат, зокрема збереження існуючого напряму діяльності, якщо такий напрям на дату оцінки не відповідає принципу найбільш ефективного використання; здійснення технічного переозброєння, модернізації, під час оцінки може визначатися інвестиційна вартість об’єкта. Документи, що підтверджують такі вимоги, надаються суб’єкту оціночної діяльності замовником оцінки. У такому разі у звіті про оцінку наводиться аналіз найбільш ефективного використання об’єкта оцінки та розрахунок впливу зазначених умов на його вартість. У разі наявності в договорі зобов’язань власника об’єкта провести його капітальний ремонт, технічне переозброєння, модернізацію тощо звіт про оцінку має містити документ, що підтверджує обсяги та строки освоєння витрат, пов’язаних з виконанням таких робіт.
61. Оцінка об’єктів у матеріальній формі для випадків їх відчуження, відмінних від приватизації, неконкурентними способами, зокрема шляхом обміну, передачі від одного суб’єкта до іншого, здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки з визначенням ринкової вартості. В окремих випадках за наявності нетипової мотивації чи особливої заінтересованості потенційного покупця або користувача об’єкта може визначатися його спеціальна вартість.
62. Об’єкти у матеріальній формі у разі їх застави оцінюються шляхом проведення незалежної оцінки з визначенням їх ринкової вартості без включення до неї суми податку на додану вартість.
63. Вартість об’єктів державної або комунальної власності, які не увійшли до статутного капіталу господарських товариств та які перебувають на обліку господарських товариств, утворених внаслідок приватизації або корпоратизації господарських товариств та перебувають у господарського товариства на праві господарського відання, для цілей їх викупу такими господарськими товариствами, визначається шляхом проведення незалежної оцінки із дотриманням особливостей, визначених цим розділом, та визначенням ринкової вартості такого майна.
Особливості оцінки об’єктів приватизації, що повертаються у державну власність
64. Повернення об’єктів приватизації у державну (комунальну) власність у зв’язку із розірванням або визнанням недійсним договору купівлі-продажу об’єкта приватизації проводиться в порядку, визначеному Фондом державного майна.
65. Визначення вартості об’єкта приватизації (крім пакетів акцій, часток), що повертається у державну (комунальну) власність, здійснюється після його повернення у державну (комунальну) власність шляхом проведення незалежної оцінки.
База оцінки встановлюється відповідно до вимог Національного стандарту № 1. Оцінка проводиться з метою відображення балансоутримувачем її результатів у бухгалтерському обліку.
У разі повернення в державну (комунальну) власність об’єктів приватизації у добровільному порядку оцінка об’єкта, що повертається, проводиться станом на дату відображення результатів оцінки в бухгалтерському обліку, встановлену органом приватизації. При цьому використовуються матеріали інвентаризації, проведеної у процесі повернення.
У разі повернення в державну (комунальну) власність об’єктів приватизації у примусовому порядку дата оцінки збігається з датою інвентаризації.
66. Розмір збитків, нанесених державі (територіальній громаді) за час перебування зазначеного об’єкта у приватній власності, визначається відповідно до вимог цієї Методики.
У разі визначення розміру збитків шляхом проведення незалежної оцінки така оцінка може забезпечуватися суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання, який здійснює оцінку об’єкта приватизації, що повертається в державну (комунальну) власність. У такому випадку необхідні розрахунки оформлюються суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання окремим розділом звіту про оцінку майна та окремо зазначаються вартість об’єкта приватизації, що повертається, та розмір збитку, нанесеного державі (територіальній громаді).
Особливості оцінки майнових прав інтелектуальної власності
67. Вартість права інтелектуальної власності визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до Національного стандарту № 4 та Методики оцінки майнових прав інтелектуальної власності, затвердженої Фондом державного майна.
Особливості оцінки об’єктів у формі єдиних майнових комплексів
68. Оцінка єдиних майнових комплексів, до складу яких відповідно до Цивільного кодексу України входить майно, призначене для діяльності підприємства, майновий комплекс якого оцінюється, для цілей відчуження способами, визначеними законодавством, застави, приватизації (крім випадків приватизації єдиного майнового комплексу за балансовою вартістю його активів згідно з вимогами статті 22 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та випадків залучення радників під час підготовки до продажу об’єктів великої приватизації), проводиться на засадах незалежної оцінки згідно з Національним стандартом № 3 з урахуванням особливостей, встановлених цією Методикою.
Стартова ціна об’єкта приватизації у формі єдиного майнового комплексу, який згідно з вимогами Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" належить до об’єктів малої приватизації, у тому числі тих, що перебували в оренді, визначається аукціонною комісією на рівні балансової вартості активів такого єдиного майнового комплексу (державного і комунального майна, що передавалося в оренду в складі єдиного майнового комплексу).
Для проведення незалежної оцінки єдиного майнового комплексу необхідними є:
визначення органом приватизації (іншим суб’єктом управління об’єктами державної власності або органом місцевого самоврядування) дати оцінки та дати інвентаризації, що збігається з датою оцінки;
проведення балансоутримувачем інвентаризації майна відповідно до законодавства;
відбір органом приватизації (іншим суб’єктом управління об’єктами державної власності або органом місцевого самоврядування) на конкурсних засадах суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання, який буде проводити незалежну оцінку, та укладення з ним договору на проведення оцінки майна з попереднім визначенням бази оцінки об’єктів відповідно до цієї Методики та Національного стандарту № 1;
підготовка та затвердження органом приватизації (іншим суб’єктом управління об’єктами державної власності або органом місцевого самоврядування) переліку майна, вартість якого вилучається з вартості єдиного майнового комплексу;
подання підприємством (балансоутримувачем), органом приватизації (замовником незалежної оцінки) суб’єкту оціночної діяльності - суб’єкту господарювання вихідних даних щодо єдиного майнового комплексу, зокрема матеріалів інвентаризації (зведеного акта інвентаризації, складеного за формою згідно з додатком 6), аудиторського звіту (у разі проведення аудиту), інших документів для проведення оцінки.
69. Оцінка єдиного майнового комплексу, що приватизується, проводиться відповідно до національних стандартів оцінки з урахуванням вимог цієї Методики у двомісячний строк після дати оцінки. При цьому звіт про оцінку подається органу приватизації на рецензування та затвердження не пізніше ніж за 25 календарних днів до закінчення зазначеного строку.
Незалежна оцінка єдиного майнового комплексу забезпечується суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання, який відповідає вимогам Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" з дотриманням вимог національних стандартів оцінки і з урахуванням вимог цієї Методики та Методики оцінки земельних ділянок.
70. Під час проведення незалежної оцінки єдиного майнового комплексу, що підлягає приватизації, базою оцінки є ринкова вартість у разі відповідності умов договору, для укладення якого проводиться оцінка, змісту поняття ринкової вартості.
Якщо процедури продажу передбачають наявність додаткових умов (додаткового інвестування або виконання інших вимог, що потребують додаткових матеріальних витрат, зокрема збереження існуючого напряму діяльності об’єкта оцінки, якщо такий напрям не відповідає принципу найбільш ефективного використання), базою оцінки може бути інвестиційна вартість.
Якщо умовами продажу єдиного майнового комплексу в процесі приватизації визначена його ліквідація, видом вартості як базою оцінки може бути вартість ліквідації, яка визначається відповідно до Національного стандарту № 3 шляхом застосування методу поточної вартості ймовірного результату ліквідації цілісного майнового комплексу. Поточна вартість ліквідації визначається також у випадках, коли саме ліквідація є найбільш ефективним використанням підприємства.
Незалежна оцінка єдиного майнового комплексу вугледобувних підприємств для цілей приватизації проводиться з урахуванням таких особливостей:
спеціальні дозволи на користування надрами у межах конкретних ділянок, визначені в Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженому Законом України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності", оцінюються як нематеріальні активи відповідно до Закону України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств" із застосуванням витратного підходу та визначенням залишкової вартості заміщення (відтворення);
такі активи, як промислові запаси корисних копалин, не оцінюються і не включаються до єдиних майнових комплексів.
У разі приватизації єдиного майнового комплексу, що надавався у концесію, вартість такого єдиного майнового комплексу для цілей його викупу або розмір відшкодування концесіонеру витрат, здійснених у зв’язку з поліпшенням такого єдиного майнового комплексу, або вартості створеного майна в частині, що не була компенсована концесіонером у результаті концесійної діяльності, визначаються за результатами незалежної оцінки.
71. Під час проведення незалежної оцінки єдиних майнових комплексів основними методичними підходами до оцінки таких об’єктів є майновий та дохідний, особливості застосування яких визначені Національним стандартом № 3.
Майно, що не включається до єдиного майнового комплексу, що приватизується, у тому числі матеріальні носії інформації, яка є державною таємницею, оцінюється як надлишкові активи із зазначенням у звіті про оцінку їх вартості окремо. Такі активи не враховуються у вартості єдиного майнового комплексу, що підлягає приватизації, за винятком права користування (розміру економічних вигод від володіння, користування, розпорядження активами, які не враховуються у вартості єдиного майнового комплексу). Незалежну оцінку матеріальних носіїв інформації, яка є державною таємницею, проводить суб’єкт оціночної діяльності - суб’єкт господарювання, який є юридичною особою, має спеціальний дозвіл на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, та/або залучені суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання оцінювачі, яким в установленому законодавством порядку надано допуск і доступ до державної таємниці відповідної форми.
Під час застосування процедур майнового методичного підходу вартість дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного та декоративного каміння включається до звіту про оцінку єдиного майнового комплексу за вартістю, що визначається у порядку, який встановлюється Мінфіном та Фондом державного майна.
У разі відчуження єдиного майнового комплексу підприємства як сукупності активів з метою погашення зобов’язань підприємства його оцінка ґрунтується на методі поточної вартості ймовірного результату ліквідації цілісного майнового комплексу майнового підходу з урахуванням принципу найбільш ефективного використання таких активів. При цьому зобов’язання, що підлягають погашенню за рахунок такого відчуження, у розрахунках не враховуються.
Особливості оцінки пакетів акцій акціонерних товариств, утворених у процесі приватизації (корпоратизації, перетворення), що належать державі в особі органів приватизації
72. Вимоги цього розділу поширюються на проведення оцінки пакетів акцій акціонерних товариств, утворених у процесі приватизації (корпоратизації, перетворення) (далі - пакети акцій), під час їх продажу на аукціонах способами, визначеними законодавством про приватизацію.
Стартова ціна пакета акцій, який відповідно до вимог Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" належить до об’єктів малої приватизації, визначається аукціонною комісією на рівні номінальної вартості такого пакета акцій.
Оцінка пакетів акцій, які відповідно до Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" належать до об’єктів великої приватизації та у процесі підготовки до продажу яких не обрано радника, здійснюється шляхом проведення стандартизованої оцінки з визначенням їх оціночної вартості. За результатами проведення стандартизованої оцінки відповідно до цієї Методики складається акт оцінки пакета акцій, форма та порядок заповнення якого встановлюються Фондом державного майна.
Строк проведення стандартизованої оцінки пакета акцій становить один місяць від дати оцінки. Наказом органу приватизації строк проведення стандартизованої оцінки у разі потреби може бути продовжено, але не більше ніж на один місяць.
73. Оціночна вартість пакетів акцій для їх продажу на аукціоні визначається органом приватизації шляхом проведення стандартизованої оцінки в порядку, що затверджується Фондом державного майна, в якому передбачено застосування основних методичних підходів (майнового, дохідного та порівняльного).
Стандартизована оцінка проводиться на підставі фінансової звітності акціонерного товариства, пакет акцій якого оцінюється. При цьому у фінансовій звітності відображається переоцінка необоротних активів відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності та вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", проведена не більше ніж за один рік до дати оцінки.
Майновий підхід ґрунтується на визначенні вартості чистих активів акціонерного товариства з подальшим визначенням оціночної вартості пакета акцій як пропорційної до розміру пакета акцій частки вартості такого капіталу. Отриманий результат коригується коефіцієнтом властивостей пакета акцій, що оцінюється.
Розрахунок оціночної вартості пакетів акцій із застосуванням дохідного підходу ґрунтується на капіталізації усередненого розміру грошового потоку за два попередніх повних роки до дати оцінки та прогнозованого грошового потоку за рік, у якому проводиться оцінка, з поправкою на коефіцієнт властивостей пакета акцій, що оцінюється.
Порівняльний підхід ґрунтується на застосуванні за наявності інформації методу ринкових мультиплікаторів з використанням результатів продажу на аукціонах (за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону) або на фондових біржах пакетів акцій подібних акціонерних товариств відповідно за п’ять років або за шість місяців до дати оцінки пакета акцій, що оцінюється, та (або) методу середньозваженої вартості продажу акцій за результатами угод, укладених на фондових біржах з акціями акціонерного товариства, пакет акцій якого оцінюється, за півроку до дати оцінки оцінюваного пакета акцій, з поправкою на коефіцієнт властивостей такого пакета акцій.
Оціночна вартість пакетів акцій для конкурентного продажу визначається на підставі узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням у процесі оцінки майнового, дохідного та порівняльного підходів. У разі неможливості застосування певного методичного підходу або отримання в результаті застосування певного методичного підходу від’ємного результату визначення оціночної вартості пакета акцій акціонерного товариства здійснюється шляхом узгодження результатів, отриманих під час застосування методичних підходів, інформації для яких достатньо та (або) під час застосування яких отримано позитивне значення оціночної вартості.
У разі неможливості застосування жодного методичного підходу стандартизованої оцінки вартість пакета акцій визначається шляхом проведення його незалежної оцінки.
74. Незалежна оцінка пакетів акцій проводиться згідно з національними стандартами оцінки з урахуванням матеріалів останньої суцільної інвентаризації, проведеної акціонерним товариством відповідно до порядку, встановленого Мінфіном, фінансової звітності акціонерного товариства, матеріалів аудиту, фінансово-економічного аналізу та інших вихідних даних. При цьому суб’єкт оціночної діяльності - суб’єкт господарювання визначає ринкову вартість пакета акцій.
75. З метою забезпечення проведення незалежної оцінки пакетів акцій здійснюється:
1) визначення дати оцінки;
2) проведення конкурсного відбору суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання і укладення з ним договору на проведення оцінки майна;
3) надання суб’єкту оціночної діяльності - суб’єкту господарювання замовником оцінки та господарським товариством, акції якого оцінюються, вихідних даних, необхідних для проведення оцінки відповідно до умов договору.
Строк проведення оцінки пакета акцій не може перевищувати трьох місяців після визначеної органом приватизації дати оцінки. Звіт про оцінку пакета акцій разом із висновком про його вартість подається до органу приватизації на рецензування та затвердження не пізніше ніж за 25 календарних днів до закінчення зазначеного строку.
У разі оцінки пакета акцій розміром, який згідно із статтею 41 Закону України "Про акціонерні товариства" забезпечує кворум голосуючих акцій на загальних зборах акціонерів, що дає можливість його власнику здійснювати вирішальний вплив на діяльність відповідного суб’єкта господарювання, обов’язковим для застосування є майновий підхід до оцінки, який ґрунтується на матеріалах інвентаризації.
76. На підставі отриманих результатів оцінки пакета акцій орган приватизації за умови наявності позитивного загального висновку рецензента акта оцінки або звіту про оцінку затверджує результати оцінки (акт оцінки або висновок про вартість) шляхом видання наказу.
Особливості оцінки акцій (часток)
77. Вимоги цього розділу застосовуються під час проведення оцінки акцій (часток), що належать державі (територіальній громаді) у статутному (складеному) капіталі господарських товариств, інших господарських організацій і підприємств, заснованих на базі об’єднання майна різних форм власності, у разі їх відчуження способами, визначеними законодавством, у тому числі приватизації, а також у разі визначення розміру компенсації органу приватизації вартості акцій (часток) у зв’язку із неможливістю їх отримання, у тому числі за рішенням суду.
Стартова ціна акцій, зазначених у абзаці першому цього пункту, які відповідно до вимог Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" належать до об’єктів малої приватизації (крім випадку, визначеного статтею 16 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна"), визначається аукціонною комісією на рівні номінальної вартості акцій.
У разі відсутності відомостей про номінальну вартість пакета акцій або суми внесків засновників у статутному капіталі господарського товариства вартість пакетів акцій (часток) розміром до 25 відсотків включно, що належать державі в статутному капіталі господарських товариств, установчими документами яких не передбачено переважне право акціонерів (учасників) на придбання акцій (часток) таких товариств, визначається шляхом проведення стандартизованої оцінки. Стандартизована оцінка проводиться на підставі пропорційної до розміру пакета акцій (частки) частки вартості власного капіталу господарського товариства, визначеної за даними останнього до дати оцінки річного балансу, що збільшується на відповідну частку чистого прибутку господарського товариства, отриманого з початку календарного року, в якому проводиться оцінка. За результатами стандартизованої оцінки складається акт оцінки акцій (часток) згідно з додатком 14.
Вартість акцій (часток), які підлягають викупу відповідно до статті 16 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", оцінюється шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки на підставі фінансової звітності акціонерного товариства, матеріалів аудиту (у разі проведення), фінансово-економічного аналізу з використанням інших вихідних даних, наданих виконавцю оцінки замовником та господарським товариством, акції (частки) якого оцінюються. У разі оцінки акцій (часток) розміром не менш як 50 відсотків або розміром, який забезпечує кворум голосуючих акцій на загальних зборах акціонерів (учасників), що дає можливість його власнику здійснювати вирішальний вплив на діяльність відповідного господарського товариства, обов’язковим для застосування є майновий підхід до оцінки, який ґрунтується на матеріалах суцільної інвентаризації, проведеної за рішенням органу приватизації відповідно до встановленого Мінфіном порядку. При цьому під час незалежної оцінки акцій (часток) визначається їх ринкова вартість.
Інші акції (частки) з метою їх відчуження, застави згідно із законодавством оцінюються у порядку, визначеному абзацом четвертим цього пункту.
78. Вартість акцій (часток) для продажу шляхом викупу акціонерами (учасниками) товариства, які згідно із законодавством мають переважне право на придбання акцій (часток) такого товариства, встановлюється органом приватизації з урахуванням ринкової вартості такого об’єкта, визначеної відповідно до абзацу четвертого пункту 77 цієї Методики.
У разі проведення аукціону протягом строку дії висновку про вартість, що складений для цілей продажу акцій (часток) шляхом викупу акціонерами (учасниками) товариства, які мають переважне право на придбання акцій (часток) такого товариства, стартова ціна продажу акцій (часток) встановлюється з урахуванням ринкової вартості такого об’єкта приватизації, що складений для цілей продажу акцій (часток) шляхом викупу.
79. З метою забезпечення проведення незалежної оцінки акцій (часток) здійснюється:
1) визначення дати оцінки та у разі приватизації акцій (часток) розміром не менш як 50 відсотків або розміром, який забезпечує кворум голосуючих акцій на загальних зборах акціонерів (учасників), що дає можливість його власнику здійснювати вирішальний вплив на діяльність відповідного господарського товариства, - проведення інвентаризації за рішенням органу приватизації у порядку, визначеному Мінфіном;
2) проведення конкурсного відбору суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання і укладення з ним договору на проведення оцінки майна;
3) надання суб’єкту оціночної діяльності - суб’єкту господарювання замовником оцінки та господарським товариством, акції (частки) якого оцінюються, вихідних даних, необхідних для проведення оцінки відповідно до умов договору, зокрема результати суцільної інвентаризації (щодо акцій (часток) розміром не менш як 50 відсотків або розміром, який забезпечує кворум голосуючих акцій на загальних зборах акціонерів (учасників), що дає можливість його власнику здійснювати вирішальний вплив на діяльність відповідного господарського товариства).
Строк проведення оцінки акцій (часток) не може перевищувати трьох місяців після визначеної дати оцінки. Звіт про оцінку акцій (часток) разом із висновком про його вартість подається до органу приватизації на рецензування та затвердження не пізніше ніж за 25 календарних днів до закінчення зазначеного строку.
80. Розмір компенсації органу приватизації вартості акцій (часток) у разі неможливості їх отримання у зв’язку з відсутністю акцій (часток) або суб’єкта господарювання, акції (частки) якого підлягають передачі органу приватизації, або неможливості оформлення органом приватизації правонаступництва на корпоративні права держави, або у разі, коли акції (частки) обтяжені додатковими зобов’язаннями (рішеннями судів), визначається таким чином.
Для випадків, коли акції (частки) відсутні або відсутня можливість оформлення правонаступництва органом приватизації на корпоративні права держави, або у разі, коли акції (частки) обтяжені додатковими зобов’язаннями (рішеннями судів), розмір компенсації визначається за результатами незалежної оцінки таких акцій (часток). Дата оцінки визначається рішенням органу приватизації про компенсацію вартості акцій (часток) на останнє число місяця, в якому прийнято таке рішення. Базою оцінки є ринкова вартість акції (частки). Для випадків, коли право власності на акції (частки) обтяжене додатковими зобов’язаннями (рішеннями судів), базою оцінки може бути інвестиційна вартість. У разі визначення розміру компенсації органу приватизації вартості акцій (часток) у зв’язку з неможливістю їх отримання внаслідок незаконного відчуження акціонерним товариством додатково може визначатися відповідно до цієї Методики розмір збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі в особі органу приватизації внаслідок вчинення акціонерним товариством зазначених дій.
У разі неповноти, недостовірності або відсутності інформації про акції (частки), що міститься у вихідних даних, та іншої інформації, необхідної для незалежної оцінки, розмір компенсації визначається шляхом проведення стандартизованої оцінки на підставі ціни, за якою акції (частки) були відчужені акціонерним товариством, або їх балансової вартості, збільшеної на коефіцієнт, що розраховується на підставі встановлених Національним банком облікових ставок за період починаючи з дати отримання акціонерним товариством коштів внаслідок відчуження (далі - дата відчуження) до дати прийняття органом приватизації рішення про компенсацію, яка збігається з датою оцінки. У разі відсутності інформації про ціну, за якою акції (частки) були відчужені, розмір компенсації визначається на підставі балансової вартості такого об’єкта на дату оцінки державного підприємства, що проводилася з метою визначення статутного капіталу акціонерного товариства, яке було утворене в процесі приватизації (корпоратизації, перетворення). У разі відсутності інформації про дату відчуження акцій (часток) сума компенсації визначається на підставі ціни, за якою акції (частки) були відчужені акціонерним товариством, збільшеної на коефіцієнт, що розраховується на підставі встановлених Національним банком облікових ставок за період починаючи з дати реєстрації акціонерного товариства як суб’єкта господарювання до дати прийняття органом приватизації рішення про компенсацію, яка збігається з датою оцінки.
У разі відсутності суб’єкта господарювання, акції (частки) якого підлягають передачі у зв’язку з його ліквідацією, розмір компенсації визначається шляхом проведення стандартизованої оцінки відповідно до абзацу третього цього пункту.
За результатами стандартизованої оцінки розміру компенсації органу приватизації вартості акцій (часток) складається акт оцінки згідно з додатком 11, який затверджується керівником органу приватизації або уповноваженою ним особою за умови наявності позитивного висновку рецензента такого акта.
Визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди
81. Положення цього розділу застосовуються для визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі в особі державних органів, державних підприємств; територіальній громаді в особі органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств або суб’єкту господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, у разі необхідності обґрунтування наявності або установлення факту розкрадання, нестачі, знищення, псування майна.
82. Визначення розміру збитків переважно здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки. У разі коли державний орган або орган місцевого самоврядування є замовником проведення такої оцінки, виконавець оцінки обирається на конкурсних засадах.
З метою забезпечення проведення незалежної оцінки збитків здійснюється:
проведення інвентаризації майна після встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення, псування такого майна (далі - пошкоджене майно) відповідно до визначеного законодавством порядку. Датою інвентаризації є останнє число місяця, в якому встановлено такий факт;
збір та підготовка замовником оцінки документів, що відповідно до пункту 84 цієї Методики є вихідними даними для незалежної оцінки збитків;
відбір виконавця оцінки збитків і укладення з ним договору про проведення оцінки;
надання замовником виконавцю оцінки вихідних даних для оцінки збитків.
У разі оцінки збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі (територіальній громаді) в особі органів приватизації, внаслідок установлення факту розкрадання, нестачі, знищення, псування об’єкта приватизації, який повертається у державну (комунальну) власність, його інвентаризація проводиться відповідно до порядку, встановленого Мінфіном, та пункту 8 цієї Методики. Інвентаризація об’єкта приватизації, що повертається у державну (комунальну) власність, проводиться станом на день розірвання договору купівлі-продажу або у випадку примусового повернення зазначеного об’єкта - станом на останню звітну дату, встановлену рішенням органу приватизації.
Під час інвентаризації наявного пошкодженого майна інвентаризаційною комісією виготовляються документи, що засвідчують технічний стан пошкодженого майна, наявність його складових, зміну функціональних, технічних, споживчих характеристик.
83. Дата оцінки визначається з урахуванням положень частини третьої статті 225 Господарського кодексу України .
Орган приватизації (інший суб’єкт управління об’єктами державної власності або орган місцевого самоврядування) приймає рішення про розмір збитків з використанням звіту про оцінку збитків за умови наявності позитивного висновку рецензента такого звіту.
84. Вихідними даними для оцінки є матеріали інвентаризації, документи з бухгалтерського обліку, оцінки пошкодженого майна, що проводилася з метою, зокрема, його приватизації (корпоратизації, перетворення), оренди, проектно-кошторисна документація, документи бюро технічної інвентаризації на нерухоме майно, землевпорядна документація на земельну ділянку у разі повернення у державну власність об’єкта приватизації, що був проданий разом із земельною ділянкою, на якій він розташований, документи з відомостями про технічний стан та технічні характеристики майна, фінансова звітність, матеріали аудиту, а також інші документи.
85. Незалежна оцінка збитків проводиться із застосуванням оціночних процедур будь-якого з методичних підходів та їх поєднання, які найбільш повно відповідають меті оцінки, з урахуванням вимог статті 22 Цивільного кодексу України. Обґрунтування застосування методичних підходів та окремих оціночних процедур у процесі оцінки зазначається у звіті про оцінку збитків.
Оцінка збитків проводиться на принципах, визначених пунктами 4-10 Національного стандарту № 1, та припущеннях про типовий характер використання майна.
86. У разі неможливості фізичного відновлення пошкодженого майна або у разі, коли вартість його відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу його складових, які зазнали пошкодження, та зносу, що не підлягає усуненню під час ремонту, в сумі не меншій за ринкову вартість такого майна до завдання майнової шкоди, розмір реальних збитків дорівнює ринковій вартості неспеціалізованого майна, визначеній із застосуванням порівняльного та (або) дохідного підходів, або залишковій вартості відтворення (заміщення) спеціалізованого майна, визначеній із застосуванням витратного підходу з урахуванням його стану до розкрадання, нестачі, знищення, псування. За умови повернення пошкодженого майна державі в особі державних органів, державних підприємств; територіальній громаді в особі органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств або суб’єкту господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, розмір реальних збитків дорівнює вартості такого майна, визначеній на дату оцінки з урахуванням його стану до розкрадання, нестачі, знищення, псування, зменшеній на вартість пошкодженого майна, визначену з урахуванням його стану після розкрадання, нестачі, знищення, псування.