Про затвердження Порядку (детальних правил) органічного виробництва та обігу органічної продукції

111. Оператори, що займаються органічним бджільництвом, зобов’язані відображати в журналі обліку інформацію про:

використання кормів (тип, дата, кількість та вулики, де вони використовуються);

вилучення, переробку та зберігання продуктів бджільництва;

виймання стільників та операції з відкачування меду.

111-1. Галузевий опис оператора, що здійснює органічне виробництво та/або обіг органічної продукції у галузі органічного бджільництва, повинен включати перелік документів, визначених пунктом 80- 1 цього Порядку, а також:

карти відповідного масштабу з переліком місць розташування пасік та вуликів з їх ідентифікацією;

заходи щодо забезпечення належної заготівлі, переробки, зберігання та реалізації продуктів бджільництва;

записи щодо перевезення (кочівлі) пасік.

У разі годівлі бджіл зазначається також інформація про вид корму та його кількість, дату годівлі із зазначенням номера відповідного вулика.

У разі лікування бджіл зазначається інформація про ветеринарний препарат, інформація про активні діючі речовини, діагноз, дозування, метод введення препарату, тривалість лікування, період виведення, після завершення якого продукти бджільництва можуть вважатися органічними.

112. Під час підготовки субстрату (компосту) для вирощування органічних грибів оператор може використовувати такі компоненти:

гній та екскременти тварин, отримані в процесі власного виробництва органічної продукції тваринного походження або придбані у операторів, включених до Державного реєстру операторів, що здійснюють виробництво продукції відповідно до вимог законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції (далі - Реєстр операторів). У разі відсутності зазначених компонентів для підготовки субстрату (компосту) можуть застосовуватися добрива і речовини для покращення ґрунту, внесені до переліку речовин (інгредієнтів, компонентів), але не більш як 25 відсотків загальної маси всіх складових частин субстрату (компосту) без урахування покривного матеріалу та доданої води;

торф, який не зазнав впливу мінеральних добрив та пестицидів, промислового забруднення;

солому та інші рослинні рештки, що використовуються в процесі приготування субстрату (компосту), отримані під час власного виробництва органічної продукції або придбані у операторів, включених до Реєстру операторів;

деревину, не оброблену після вирубки хімічними речовинами;

мінеральні добрива та препарати, що належать до добрив та речовин для покращення ґрунту, внесені до переліку речовин (інгредієнтів, компонентів), воду і ґрунт.

113. Для виробництва органічних дріжджів можна використовувати лише органічні субстрати.

Органічні і неорганічні дріжджі не повинні використовуватися під час виробництва органічної харчової продукції та кормів одночасно.

У виробництві органічних дріжджів, кондитерських виробів та у приготуванні заквасок можуть використовуватися технологічні добавки для виробництва дріжджів і дріжджових продуктів, внесені до переліку речовин (інгредієнтів, компонентів), та продукти і речовини, зазначені в пункті 222 цього Порядку.

114. Під час виробництва органічної продукції аквакультури застосовуються загальноприйняті технологічні операції вирощування об’єктів аквакультури з урахуванням вимог, установлених Законами України "Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції", "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", "Про аквакультуру" та цим Порядком.

115. Вимоги цього розділу не поширюються на території та об’єкти природно-заповідного фонду України.

116. Основою виробництва органічної продукції аквакультури є:

відповідне планування та організація біологічних процесів, які базуються на екосистемах з використанням їх внутрішніх природних ресурсів, із застосуванням методів, які забезпечують використання живих організмів і механічних методів виробництва, виробництва органічної продукції аквакультури на засадах раціонального використання водних біоресурсів, заборони застосування генетично модифікованих організмів, похідних генетично модифікованих організмів або продуктів, вироблених генетично модифікованими організмами, крім ветеринарних препаратів, та за результатами оцінки ризику, а також у разі потреби здійснення профілактичних (превентивних) заходів, обмеження застосування вхідних продуктів;

зведення до мінімуму використання ресурсів, що не відновлюються, і продуктів несільськогосподарського походження;

урахування місцевого або регіонального екологічного балансу під час вибору продукції для виробництва;

підтримання у здоровому стані об’єктів аквакультури шляхом стимулювання природного імунного захисту, а також вибір відповідних кормів і методів господарювання;

підтримання біологічного розмаїття природних водних екосистем, забезпечення функціонування у належному стані навколишніх водних і суходільних екосистем.

117. Виробництво органічної продукції аквакультури здійснюється на ділянках, які не піддавалися забрудненню речовинами, крім речовин, внесених до переліку речовин (інгредієнтів, компонентів).

118. Потужності для виробництва аквакультури, на яких здійснюється ведення органічного та неорганічного виробництва, повинні відокремлюватися. Оператори ведуть відповідні записи для підтвердження такого відокремлення відповідно до пункту 189- 1 цього Порядку.

Діяльність операторів, які мають у своєму складі потужності, на яких виробляються неорганічні об’єкти аквакультури, також підлягає перевірці органом сертифікації щодо виконання вимог до паралельного та/або одночасного виробництва. Заходи з відокремлення потужностей, на яких здійснюється ведення органічного та неорганічного виробництва, повинні враховувати природні процеси, відокремлені системи подачі води, дотримання відстаней, течії і розташування відносно неї потужностей.

119. Для кожного нового оператора, який подає заявку на перехід до органічного виробництва та планує виробляти більше ніж 10 тонн продукції аквакультури на рік, необхідно провести оцінку впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".

120. Оператор у довільній формі розробляє щорічний план сталого управління, який містить:

заходи з управління потужностями для збору врожаю аквакультури;

заходи, що здійснюються з метою зменшення негативного впливу на навколишнє природне середовище, зокрема із зазначенням кількості поживних речовин за один цикл виробництва чи за один рік;

відомості про нагляд за справністю обладнання;

програму зменшення відходів;

програму захисних та запобіжних заходів, які вживаються проти хижих тварин.

121. До плану додається інформація про вплив виробничої діяльності на навколишнє природне середовище.

122. Під час виробництва продукції органічної аквакультури необхідно забезпечити використання відновлюваних джерел енергії та матеріалів, які підлягають вторинній переробці. Залишкове тепло використовується мінімально.

123. Органічна аквакультура базується на вирощуванні об’єктів аквакультури, що походять з органічного маточного стада та органічного господарства.

124. Під час вибору порід та видів об’єктів аквакультури враховується їх здатність пристосовуватися до перебування у штучних умовах або у відповідних рибогосподарських водних об’єктах та рибогосподарських технологічних водоймах. Місцеві види використовуються для виведення порід, які будуть більш пристосовані до умов існування в господарстві, мають належний стан здоров’я та розвинуту систему травлення. Органу сертифікації надається документальне підтвердження походження об’єктів аквакультури, що надходять до господарства. Для відтворення відбираються такі види об’єктів аквакультури, під час догляду за якими не буде заподіяно значної шкоди диким видам об’єктів аквакультури.

125. Під час вирощування органічної продукції аквакультури забезпечується створення умов, що відповідають потребам певного виду для управління маточним стадом, вирощування і виробництва молодняку.

126. Утримання об’єктів аквакультури здійснюється з урахуванням особливостей технології вирощування та географічного розташування господарства (зони аквакультури).

127. Під час вирощування органічної продукції щільність посадки (біомаса) та практика господарювання з виробництва об’єктів аквакультури повинні відповідати показникам, зазначеним у додатку 4.

128. У разі відсутності об’єктів вирощування з органічного маточного стада або органічного господарства в органічному господарстві використовуються виловлені відповідно до законодавства дикі водні біоресурси чи неорганічні об’єкти аквакультури лише з метою годування, покращення генетичного матеріалу, а також у разі відсутності доступу до органічної аквакультури.

Зазначені особини вирощуються згідно з вимогами законодавства про органічне виробництво, обіг та маркування органічної продукції протягом не менше трьох місяців до використання у виробництві органічної продукції аквакультури.

Для тварин, занесених до Червоної книги України, дозвіл на спеціальне використання (добування, збирання) об’єктів Червоної книги України надається Міндовкіллям відповідно до законодавства на підставі рішень Національної комісії з питань Червоної книги України.

Вимога абзацу першого цього пункту не поширюється на організацію кормового режиму риб, ракоподібних та голкошкірих, визначеного пунктом 132 цього Порядку.

129. Під час здійснення органічного виробництва продукції аквакультури заборонено використання гормонів або подібних речовин.

130. Під час здійснення органічного виробництва продукції аквакультури не повинні використовуватися штучне виробництво одностатевих різновидів, крім ручного відбору, індукція поліплоїдії, штучна гібридизація та клонування.

131. Годівля об’єктів аквакультури здійснюється кормами, що відповідають їх харчовим потребам на різних стадіях розвитку. Рослинна частка корму повинна походити з органічного виробництва, а частка корму, отримана з водних біоресурсів, - з природних популяцій риб, які виловлені згідно з дотриманням вимог законодавства. У процесі вирощування органічної молоді водних біоресурсів як корм може використовуватися традиційний для цих об’єктів аквакультури фіто- і зоопланктон.

132. Організація кормового режиму для риб, ракоподібних та голкошкірих здійснюється з дотриманням таких умов:

здоровий стан об’єктів аквакультури;

висока якість продукції, включаючи харчовий склад, який повинен гарантувати високу якість кінцевої продукції, призначеної для споживання;

незначний вплив на стан навколишнього природного середовища.

Корми у раціоні хижих водних біоресурсів використовуються з дотриманням таких умов:

органічне походження кормового матеріалу;

походження рибного борошна та жиру з продуктів переробки органічної аквакультури;

походження рибного борошна, жиру та інгредієнтів рибного походження з продуктів переробки риб, виловлених з дотриманням вимог законодавства;

у разі виготовлення кормів із цілої риби відповідна рибна сировина повинна походити з рибальства, яке здійснювалося з дотриманням вимог законодавства;

кормовий раціон може містити не більш як 60 відсотків органічної продукції рослинництва.

133. Під час утримання таких об’єктів аквакультури, як молюски та об’єкти інших видів, які живляться природним планктоном, забезпечується можливість задоволення їх потреб у харчуванні природним шляхом, крім молодих особин, що відгодовуються у розплідниках та інкубаторах.

134. У процесі вирощування органічних молюсків на стадії личинок може бути використаний як корм фіто- та зоопланктон.

135. Кормовий раціон креветок може містити не більш як 25 відсотків рибного борошна і 10 відсотків риб’ячого жиру, отриманих із риби, вилученої з дотриманням вимог законодавства. З метою забезпечення креветок усіма необхідними речовинами у необхідній кількості в їх раціон може бути додано органічний холестерин. Якщо холестерин органічної якості недоступний, може бути використаний неорганічний холестерин, отриманий з вовни, молюсків тощо.

136. Використання неорганічних кормових матеріалів рослинного, тваринного та мінерального походження, кормових добавок, технологічних добавок окремих продуктів, які застосовуються під час годівлі об’єктів аквакультури, дозволяється, якщо вони внесені до переліку речовин (інгредієнтів, компонентів).

137. Астаксантин органічного походження, такого як панцири ракоподібних органічного походження, може використовуватися як корм для лососів та форелей з урахуванням їх фізіологічних потреб. Якщо органічні джерела недоступні, допускається використання природних джерел астаксантину (таких як дріжджі Phaffia).

138. Гістидин, отриманий в ході ферментації, може бути використаний як корм для лососів та форелей, якщо кормові продукти не забезпечують достатню кількість гістидину, щоб задовольнити потреби раціону риб і запобігти утворенню катаракти.

139. Під час здійснення органічного виробництва продукції аквакультури не допускається використання активаторів росту та синтетичних амінокислот.

140. Профілактика захворювань об’єктів органічного виробництва продукції аквакультури ґрунтується на здійсненні заходів щодо утримання об’єктів аквакультури в оптимальних умовах завдяки вибору відповідного місця та оптимальної конструкції споруд, а також провадження на належному рівні господарської діяльності та управління, зокрема шляхом регулярного очищення та дезінфекції споруд і приладів, застосування високоякісних кормів, відповідної щільності розміщення, а також вибору видів і різновидів.

141. Під час здійснення органічного виробництва продукції аквакультури допускається використання ветеринарних імунобіологічних засобів.

142. План управління здоров’ям об’єктів аквакультури розробляється оператором у довільній формі та повинен містити опис заходів з біобезпеки та запобігання хвороб, зокрема письмову угоду про рекомендації щодо підтримання здоров’я, з урахуванням розмірів виробництва, надання кваліфікованих послуг від ліцензованого лікаря ветеринарної медицини, який повинен відвідувати господарство не рідше одного разу на рік, а у разі запобігання хворобам двостулкових молюсків - не рідше одного разу на два роки.

143. Все обладнання, техніка та системи повинні бути чистими та продезінфікованими. Чищення обладнання та техніки здійснюється за допомогою фізичних та механічних засобів. Для очищення та дезінфекції можуть використовуватися тільки речовини для очищення та дезінфекції обладнання, техніки та систем за відсутності водних біоресурсів та речовини, які дозволено використовувати як за присутності, так і за відсутності водних біоресурсів, внесені до переліку речовин (інгредієнтів, компонентів).

144. У разі застосування "літування" як ветеринарно-санітарного заходу рибництва Держпродспоживслужба визначає необхідність і тривалість застосування такого заходу. Застосування "літування" документується після кожного виробничого циклу у відкритих системах виробництва у морі. "Літування" також рекомендується для інших способів виробництва, де використовуються резервуари, ставки та плавучі рибницькі садки або рибницькі садки, і не є обов’язковим для вирощування двостулкових молюсків.

Під час застосування "літування" плавучий рибницький садок або рибницький садок, або інша місткість, що використовуються для виробництва об’єктів аквакультури, вивільняються, дезінфікуються та зберігаються порожніми перед початком повторного використання.

145. Залишки рибного корму, фекалій і мертві тварини швидко видаляються, щоб уникнути будь-якого ризику заподіяння значної шкоди навколишньому природному середовищу в частині забезпечення гранично допустимої концентрації речовин у водних об’єктах відповідно до встановлених нормативів, затверджених наказом Мінагрополітики від 30 липня 2012 р. № 471, зведення до мінімуму ризиків захворювань та запобігання привертанню уваги комах або гризунів.

146. Під час здійснення органічного виробництва продукції аквакультури ультрафіолетове світло та озон використовуються тільки в інкубаторах і розплідниках.

147. Для біологічного контролю ектопаразитів перевага має надаватися використанню риб-чистильників, а для прісноводних об’єктів аквакультури - морської води та розчинів кухарської солі.

148. Для запобігання стражданню об’єкта аквакультури у разі виникнення захворювання лікування слід проводити невідкладно; традиційні ветеринарні препарати, зокрема антибіотики, можуть застосовуватися у разі потреби та виключно за умови, що застосування фітотерапевтичних, гомеопатичних та інших продуктів є неефективним.

149. Допускається використання ветеринарних препаратів для захисту здоров’я тварин та пов’язаного з цим здоров’я людей відповідно до вимог законодавства.

150. У разі коли, незважаючи на профілактичні заходи, виникають проблеми із здоров’ям об’єктів аквакультури, під час ветеринарного лікування використовуються такі речовини, надаючи пріоритетність:

1) речовинам з рослин, тварин і мінералів у гомеопатичних розчинах;

2) рослинам та їх екстрактам, що не мають знеболюючої дії;

3) таким речовинам, як мікроелементи, метали, природні імуностимулятори або дозволені пробіотики.

151. Використання алопатичних (традиційних) методів лікування обмежене двома курсами лікування на рік, крім вакцинації та заходів із ліквідації хвороб тварин. У випадках, коли виробничий цикл становить менше одного року, застосовується обмеження щодо алопатичних методів лікування лише один раз на рік. Якщо вимоги стосовно обмеження щодо алопатичних методів лікування порушені, зазначені об’єкти аквакультури не вважаються органічними.

152. Обмеження щодо використання ветеринарних препаратів для обробки від паразитів, крім обов’язкових заходів із ліквідації хвороб тварин, застосовуються два рази на рік або один раз на рік, якщо виробничий цикл становить менше ніж 18 місяців.

153. У разі використання алопатичних ветеринарних препаратів і препаратів для обробки від паразитів, зокрема під час заходів із ліквідації хвороб тварин, що здійснюються під обов’язковим контролем, необхідно дотримуватися періоду їх виведення відповідно до листівки-вкладки (інструкції про застосування) та збільшити час очікування у два рази або на 48 годин, якщо такий період не зазначений.

154. У разі використання ветеринарних препаратів інформація про дату лікування, діагноз, дози та найменування лікарського засобу повинна надаватися органу сертифікації.

155. Заборонено застосування установок замкнутого водопостачання, крім інкубаційних цехів та басейнів, під час виробництва органічної продукції аквакультури, а також під час виробництва видів, що використовуються як корм для відгодівлі об’єктів аквакультури.

156. Штучний обігрів чи охолодження води допускається лише в інкубаторах та розплідниках. Вода з природних свердловин використовується для підігріву чи охолодження на всіх стадіях виробництва.

157. Організація середовища утримання органічних об’єктів аквакультури здійснюється з дотриманням таких умов:

наявність достатнього простору для нормального існування об’єктів аквакультури з урахуванням потреб кожного їх виду;

забезпечення гранично допустимої концентрації речовин у водних об’єктах відповідно до встановлених нормативів, затверджених наказом Мінагрополітики від 30 липня 2012 р. № 471;

відповідність рівня температури та освітлення біологічним потребам видів з урахуванням географічного розташування господарств.

158. З урахуванням впливу щільності популяції та практики господарювання на умови існування об’єктів аквакультури здійснюється постійний моніторинг стану об’єктів вирощування за такими показниками, як пошкодження плавців, інші ушкодження тіла, темпи росту, поведінка та загальний стан здоров’я.

159. У разі виробництва прісноводної риби дно рибогосподарського водного об’єкта та рибогосподарської технологічної водойми повинне відповідати природним умовам.

160. У разі вирощування коропових:

дно рибогосподарського водного об’єкта та рибогосподарської технологічної водойми повинне бути з природного ґрунту;

забезпечується ефективне використання наявних ресурсів органічних добрив (гною, торфу та торфогнойових компостів, сапропелю, органічних відходів переробки сільськогосподарської продукції тощо);

удобрення ставів та озер органічними та мінеральними речовинами повинне здійснюватися лише добривами та речовинами для покращення ґрунту, внесеними до переліку речовин (інгредієнтів, компонентів), з максимальним застосуванням азоту 20 кілограмів на 1 гектар.

161. Заходи з біологічної меліорації або хімічної меліорації здійснюються із застосуванням місцевих покладів вапняків, крейди та мергелів. Заборонена обробка із застосуванням синтетичних хімічних речовин для контролю гідрофітів та рослинного покриття, які присутні у водах, що використовуються для виробництва.

162. Дизайн та конструкція водних систем, які запобігають потраплянню забруднюючих речовин, забезпечують такі значення фізико-хімічних параметрів, які гарантуватимуть підтримання здоров’я об’єктів аквакультури та задоволення їх поведінкових потреб.

163. Розташоване на суші господарство повинне відповідати таким вимогам:

можливість відстежування та контролю за рівнем витрат та якістю води, що надходить та виходить у проточних системах;

наявність природної рослинності на не менш як 10 відсотках периметра ("земля-вода") зони.

164. Системи запобігання забрудненню на морі повинні розміщуватися в місцях, у яких водний потік та глибина є такими, що забезпечують мінімізацію впливу на дно водойми та навколишнє природне середовище, мають відповідний дизайн, конструкцію плавучих рибницьких садків або рибницьких садків та утримуються з урахуванням їх місця розташування в навколишньому природному середовищі.

165. Утримання об’єктів аквакультури здійснюється таким чином, щоб унеможливити їх потрапляння в навколишнє природне середовище.

Якщо риба або ракоподібні покинули середовище їх існування, оператор вживає належних заходів для зменшення впливу на місцеву екосистему та має забезпечити:

відлов водних біоресурсів, що покинули середовище їх існування, з подальшим документальним фіксуванням таких випадків;

інформування органів місцевого самоврядування;

здійснення заходів щодо неповторення даних випадків.

166. Система подачі води повинна бути відокремлена та оснащена природними, біологічними фільтрами, технологіями природної фільтрації, в окремих випадках - механічними фільтрами з метою збирання відходів.

167. У ставках, штучних місткостях для вирощування риби та каналах, які використовуються для виробництва продукції аквакультури, облаштовується ложа з природною фільтрацією або біологічними чи механічними фільтрами для збирання відходів чи застосовуються водні рослини та/або біоресурси (двостулкові молюски), які сприяють очищенню та поліпшенню якості води.

168. Оператор повинен забезпечити дотримання законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.

169. Персонал, який безпосередньо працює з об’єктами аквакультури, повинен володіти необхідними базовими знаннями і навичками щодо здоров’я та належного утримання таких об’єктів.

170. Втручання людини у природні процеси, притаманні для об’єктів аквакультури, повинне бути мінімальним із використанням належного устаткування та складенням відповідної звітності з метою уникнення травм та стресових ситуацій. Поводження з маточним стадом має здійснюватися у спосіб, який передбачає мінімізацію ризику заподіяння фізичної шкоди та стресу; у разі потреби допускається застосування анестезії. Кількість операцій із сортування повинна бути мінімальною для забезпечення нормального функціонування риб.

Страждання об’єктів аквакультури повинні зводитися до мінімуму протягом усього життя тварин, зокрема під час забою.

Заборонена ампутація стебельчастих очей у креветок, зокрема всі подібні практики, такі як перев’язування, надрізання та прищипування.

Методи забою риби повинні бути оптимальними, безболісними. Під час обрання методу забою слід враховувати вид та антрометричні параметри водних біоресурсів.

171. У разі використання штучного освітлення під час органічного виробництва продукції аквакультури враховуються такі обмеження:

тривалість світлового дня не перевищує максимального рівня, за якого гарантується дотримання етологічних потреб, географічних умов та загального стану тварин на господарстві;

максимальний рівень світлового дня не перевищує 14 годин протягом дня, крім цілей відтворення.

Необхідно уникати стрибкоподібних змін інтенсивності освітлення за допомогою використання ламп із функцією регулювання яскравості чи фонового освітлення.

172. З метою підтримання нормального стану здоров’я та життєдіяльності тварин дозволяється аерація. Перевагу слід надавати аераторам, які працюють на відновлюваних джерелах енергії. Оператор у довільній формі веде облік інформації про здійснення таких заходів.

173. Використання кисню допускається лише у разі необхідності підтримання нормального стану здоров’я об’єктів аквакультури, під час критичних періодів виробництва чи транспортування, а також за таких умов:

раптове підвищення температури, падіння атмосферного тиску чи забруднення навколишнього природного середовища;

нерегулярне проведення таких процедур, як відбір проб та сортування;

для гарантування виживання популяції.

Оператор у довільній формі веде облік інформації про здійснення таких заходів.

174. Записи про здійснення захисних та запобіжних заходів, що запроваджуються проти хижих тварин, робляться в плані сталого управління.

175. Під час транспортування слід забезпечити дотримання належних умов утримання об’єктів аквакультури та вжити належних заходів, щоб звести до мінімуму тривалість транспортування.

176. Жива органічна риба транспортується у відповідних ємностях, заповнених чистою водою такої температури та з такою кількістю кисню, що задовольняють її фізіологічні потреби.

177. Перед транспортуванням живої органічної риби та рибної продукції ємності повинні бути добре очищені, продезінфіковані та промиті.

178. Для зменшення стресу органічної риби здійснюються відповідні заходи, зокрема під час транспортування щільність посадки особин не повинна бути такою, що може заподіяти їм шкоду.

179. Вирощування двостулкових молюсків може проводитися в одній водній зоні одночасно з виробництвом органічних рибних об’єктів та морських водоростей у полікультурній системі з внесенням відповідного запису до плану сталого управління. Двостулкові молюски також можуть вирощуватися у полікультурі разом з черевоногими молюсками.

180. Органічне виробництво двостулкових молюсків здійснюється у зонах, розділених стовпами, поплавцями або іншими чіткими мітками та у разі потреби обмежених сітчастими мішками, клітками та іншими штучними засобами.

181. Оператори, що вирощують молюсків, забезпечують максимальну безпеку для видів, які потребують охорони. У разі використання сіток від хижаків їх конструкція не повинна заподіяти шкоди птахам, що пірнають.

182. За умови незаподіяння шкоди навколишньому природному середовищу, дотримання вимог законодавства дикий посадковий матеріал з-за меж потужності може використовуватися для розмноження у разі, коли двостулкові молюски походять з:

колоній, які очевидно не переживуть зимову погоду;

природних колоній, розташованих на збірних колекторах.

З метою відстеження робиться відповідний запис відповідно до пункту 2- 6 цього Порядку про те, як, де і коли було зібрано дикий посадковий матеріал.

Дикий посадковий матеріал двостулкових молюсків із потужностей, на яких здійснюється ведення неорганічного виробництва, може бути введено до потужностей, на яких здійснюється ведення органічного виробництва, у розмірі не більш як 80 відсотків.

183. У виробництві застосовується щільність посадки, яка не перевищує щільності, що застосовується для молюсків у неорганічних умовах виробництва в певній місцевості. Сортування, проріджування і коригування щільності розміщення проводять відповідно до наявної біомаси та з метою забезпечення благополуччя тварин та високої якості продукту.

184. Організми, що розростаються на поверхнях конструкцій, видаляються за допомогою фізичних засобів або вручну і за необхідності повертаються у море подалі від господарств із виробництва молюсків. Молюски можуть оброблятися один раз протягом виробничого циклу розчином вапна для контролю конкуруючих організмів, що викликають розростання.

185. Вирощування на линві для мідій та інші методи, зазначені у додатку 4, дозволяються для органічного виробництва продукції аквакультури.

186. Донне розведення молюсків дозволяється, якщо в місцях збору та вирощування не заподіюється шкода навколишньому природному середовищу.

187. Допускається вирощування устриць у мішках на опорних конструкціях, які встановлюються таким чином, щоб запобігти формуванню суцільного бар’єра вдовж узбережжя. Мішки або інші пристрої для вирощування устриць обережно розміщуються на дні відповідно до припливної течії для покращення виробництва.

188. Для виробництв, розташованих у відкритій воді, зокрема таких, що виробляють двостулкових молюсків, перехідний період становить три місяці.

189. Оператори, що займаються органічною аквакультурою, зобов’язані відображати в журналі обліку інформацію про:

походження об’єктів аквакультури, що прибувають у господарство (дата прибуття та перехідний період):

кількість партій, вік, вагу та призначення об’єктів аквакультури, що вибули з господарства;

втрачену рибу;

тип і кількість корму для риби, задокументовані випадки використання додаткових кормів для коропів та споріднених видів;

лікування (мета, дата застосування ветеринарного препарату, спосіб застосування, тип ветеринарного препарату та період його виведення);

заходи щодо профілактики захворювань, що містять інформацію про чистку, висушування, водні процедури.

Орган сертифікації разом з оператором можуть узгодити відображення в журналі обліку додаткової інформації, необхідної для забезпечення контролю органічного виробництва.

189-1. Галузевий опис оператора, що здійснює органічне виробництво та/або обіг у галузі органічної аквакультури, повинен включати:

1) опис споруд на суші та у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах);

2) висновок за результатами проведення оцінки впливу на довкілля у випадку, зазначеному в пункті 119 цього Порядку;

3) щорічний план сталого управління, розроблений відповідно до пунктів 120, 121, 174, 179 цього Порядку;

4) резюме окремої глави плану сталого управління, яка містить звіт про територію, що використовується (у разі вирощування молюсків).

190. Дія цього Порядку не поширюється на території та об’єкти природно-заповідного фонду України.

191. Виробництво органічних морських водоростей здійснюється з урахуванням вимог, установлених Законами України "Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції", "Про аквакультуру", "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" та цим Порядком.

192. Збирання видів водоростей, занесених до Червоної книги України, у природному середовищі та/або їх вирощування у штучних умовах здійснюється відповідно до законодавства.

193. Вирощування органічних морських водоростей здійснюється у прибережних районах моря, що не забруднені продуктами або речовинами, не призначеними для органічного виробництва, або забруднювачами, що загрожують органічній природі продуктів, або у штучних умовах на суходолі в закритих виробничих об’єктах з контрольованими умовами середовища помешкання, що відповідають вимогам законодавства про органічну продукцію.

Екологічна якість визначається відповідно до КНД 211.1.1.106-2003 "Організація та здійснення спостережень за забрудненням поверхневих вод (в системі Мінекоресурсів)".

На всіх стадіях вирощування органічних морських водоростей у природних умовах від збору молодих водоростей до збору врожаю застосовуються методи, що не викликають значного впливу на навколишнє водне середовище та популяцію водоростей.

З метою забезпечення широкого генофонду для доповнення культивованої культури здійснюється регулярний збір молодих дикорослих водоростей.

Використання добрив не допускається, крім продукції, що вирощується в закритих виробничих об’єктах, і добрив, внесених до переліку речовин (інгредієнтів, компонентів).

Під час культивування водоростей у морі мають використовуватися лише такі поживні речовини, які природно присутні в довкіллі, або такі, що походять від органічної аквакультури тварин, бажано розташованої поблизу місць культивування водоростей як частини систем полікультури.

194. Для всіх видів виробничої діяльності, що провадяться для органічного виробництва морських водоростей, здійснюється оцінка впливу на довкілля з урахуванням потужностей з метою встановлення умов розташування потужності, навколишнього природного середовища, що її оточує, та ймовірних наслідків експлуатації потужності.

Щільність культури або операційна щільність повинна фіксуватися з дотриманням цілісності водного середовища з метою гарантування того, що максимальна кількість (обсяг) водоростей, яка може вирощуватися без негативного впливу на довкілля, не буде перевищена.

Для видів діяльності та об’єктів, які підлягають оцінці впливу на довкілля, здійснюється оцінка впливу на довкілля в порядку, визначеному Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

195. Оператор у довільній формі розробляє план сталого управління виробництвом органічних морських водоростей на рік. План включає детальний опис впливу діяльності на навколишнє природне середовище, заходи щодо проведення моніторингу навколишнього природного середовища та зменшення негативного впливу на таке середовище, повний опис установок на суходолі і морі, а також заходи щодо нагляду та ремонту технічного обладнання та зменшення відходів. Там, де це можливо, використання залишкового тепла має бути обмежене енергією з відновлюваних джерел. У разі збирання диких водоростей до плану сталого управління додається повний опис і карта узбережжя та морських зон збирання і зон на суходолі, де провадиться діяльність після збирання.

196. Збирання органічних морських водоростей повинне здійснюватися у такий спосіб, щоб зібрані обсяги не мали значного впливу на стан водної екосистеми. З метою забезпечення регенерації водоростей після їх збирання та попередження приловів потрібно здійснювати такі заходи, щоб техніка для збирання, мінімальні розміри, вік, репродуктивні цикли або розмір водоростей сприяли цьому.

На початку збирання органічних морських водоростей має бути оцінено початкову біомасу.

197. Під час виробництва органічних морських водоростей вживаються заходи до забезпечення належного стану навколишніх водних і суходільних екосистем.

198. Органічні морські водорості вирощуються лише у водному середовищі, відокремленому від водного об’єкта (його частини) бар’єрами, або з використанням продукції органічної аквакультури (вирощування риб, ракоподібних та молюсків), потужності якої розташовані поблизу водного середовища, відокремленого від водного об’єкта (його частини) бар’єрами, для вирощування органічних морських водоростей як частини полікультурної системи.

199. На виробничих об’єктах, розташованих на суходолі, де використовуються зовнішні джерела поживних речовин, їх рівень у стічних водах повинен бути таким самим або нижчим, ніж рівень у воді, що надходить. Можна використовувати тільки поживні речовини рослинного або мінерального походження, дозволені до використання в органічному виробництві.

200. Потужності, на яких здійснюється ведення органічного та неорганічного виробництва, повинні відокремлюватися.

201. Під час планування розміщення відокремлених потужностей враховується природне розташування окремих систем водопостачання, відстань, течія припливів та відпливів і розташування потужності, на якій здійснюється ведення органічного виробництва, проти течії або за течією.

202. Оператор повинен використовувати переважно відновлювані джерела енергії та в обов’язковому порядку матеріали, які підлягають вторинній переробці.

203. Линви та інше устаткування, що використовуються для вирощування морських водоростей, мають бути придатними для повторного використання або переробки.

204. Організми, що спричиняють біологічне обростання, видаляються лише фізичним шляхом або вручну та повертаються у море на відстані від господарства.

205. Очищення обладнання та установок для вирощування органічних морських водоростей здійснюється за допомогою фізичних або механічних засобів. У разі неможливості використання таких засобів допускається використання речовин для очищення та дезінфекції, внесених до переліку речовин (інгредієнтів, компонентів).

206. Якщо кінцевим продуктом є свіжі морські водорості, для промивання свіжозібраних морських водоростей використовується морська вода.

207. Якщо кінцевим продуктом є висушені морські водорості, для промивання може використовуватися питна вода. Сіль може використовуватися для усунення вологи. Виробничі дільниці, на яких використовується сіль для обробки водоростей, повинні бути облаштовані таким чином, щоб надлишок солі, а також відпрацьована сіль не потрапляли у навколишнє природне середовище.

208. Для висушування водоростей використовуються природні джерела теплової енергії або такі, що не наносять шкоди навколишньому природному середовищу. Використання відкритого полум’я, яке входить у прямий контакт з морськими водоростями з метою їх висушування, забороняється.

209. Линва та інше устаткування, що використовуються під час висушування, повинні бути вільними від очисних чи дезінфікуючих речовин, крім речовин, внесених до переліку речовин (інгредієнтів, компонентів).

210. Збирання некультивованих морських водоростей та їх частин природного походження вважається органічним виробництвом у разі, коли:

зони розповсюдження морських водоростей є екологічно чистими;

збирання морських водоростей не впливає на довгострокову стабільність навколишнього природного середовища або збереження видів у зоні збирання.

211. Обстеження морських природних зон, оцінювання наявної біомаси і встановлення лімітів та прогнозів допустимого вилову (вилучення, збирання тощо) морських водоростей здійснюється науковими установами, що належать до сфери управління Держрибагентства або віднесені до відання Національної академії наук чи Національної академії аграрних наук.

212. Якщо морські водорості, які у подальшому маркуватимуться як органічна продукція, збираються на спільній (загальній) площі, на якій дозволяється реалізація вилученого щорічного ліміту органічної та неорганічної продукції, а не на відокремленій у просторі ділянці, призначеній лише для збирання органічної продукції, оператори відповідно до пункту 2- 6 цього Порядку ведуть відповідні записи для підтвердження того, що весь урожай з такої площі відповідає вимогам органічного виробництва.

213. Збирання диких водоростей та їх частин, які у подальшому маркуватимуться як органічна продукція, здійснюється операторами за наявності дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) відповідно до лімітів та прогнозів допустимого вилову спеціального використання водних біоресурсів.

214. Дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) видається відповідно до законодавства.

215. Оператор веде облік виробництва та збирання органічних морських водоростей у журналі обліку. У журналі обліку міститься така інформація:

перелік видів, дата і кількість зібраних або вирощених органічних морських водоростей;

дата внесення, тип і кількість використаного добрива.

У разі збору диких водоростей у журналі обліку додатково зазначаються:

інформація про історію діяльності із збору врожаю для кожного виду водоростей в місцях збору;

кількість морських органічних водоростей, зібраних за один сезон;

можливі джерела забруднення місця збору врожаю;

відомості про обсяги щорічного врожаю для кожного водного об’єкта.

215-1. Галузевий опис оператора, що здійснює органічне виробництво та/або обіг органічних морських водоростей, повинен включати:

1) опис споруд на суші та на морі;

2) висновок з оцінки впливу на довкілля у випадках, передбачених пунктом 194 цього Порядку;

3) план сталого управління виробництвом органічних морських водоростей, розроблений відповідно до пункту 195 цього Порядку.

216. Харчові добавки, інші речовини та інгредієнти, що використовуються у виробництві харчових продуктів, а також будь-які методи переробки повинні застосовуватися з урахуванням вимог, установлених Законом України "Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції".

217. Оператори, які займаються виробництвом та/або зберіганням харчових продуктів, мають запроваджувати та актуалізувати процедури, що базуються на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР).

218. Виробництво органічних харчових продуктів із застосуванням процедур, зазначених у пункті 217 цього Порядку, повинне гарантувати відповідність цьому Порядку.

219. Оператори повинні дотримуватися вимог до виробництва органічних харчових продуктів, зокрема:

використовувати переважно біологічні, механічні та фізичні методи виробництва;

використовувати під час виробництва органічні інгредієнти (додана вода та кухонна сіль не включаються у розрахунок відсоткових часток складників органічних інгредієнтів);

вживати превентивних заходів для уникнення ризику забруднення недозволеними речовинами або продуктами;

вживати заходів з очищення і дезінфекції виробничого обладнання та потужностей;

вживати заходів з очищення харчової продукції в разі необхідності;

контролювати ефективність вживаних заходів з очищення і дезінфекції виробничого обладнання та потужностей і вести реєстр таких операцій;

вести облік і документувати всі етапи технологічного процесу з виробництва органічних харчових продуктів;

вживати необхідних заходів для забезпечення ідентифікації та простежуваності кожної партії органічних харчових продуктів і запобігання змішуванню або підміні неорганічною продукцією.

220. Якщо неорганічна продукція виробляється або зберігається на тій самій потужності що і органічна, оператор повинен:

виконувати операції з переробки органічної продукції безперервно до завершення циклу, і такі операції повинні бути відокремлені у просторі або часі від подібних операцій з неорганічною продукцією;

зберігати органічну продукцію до і після відповідних операцій окремо від неорганічної продукції;

передавати відповідну інформацію органу сертифікації відповідно до цього Порядку та Порядку сертифікації органічного виробництва та вести реєстр усіх етапів технологічного процесу та обсягів переробленої продукції;

вживати необхідних заходів для забезпечення ідентифікації партій продукції та запобігання змішуванню або підміні неорганічною продукцією;

виконувати операції з органічною продукцією лише після належного очищення виробничого обладнання та інвентарю.

221. Під час виробництва органічних харчових продуктів, крім продуктів виноробства, для яких застосовуються вимоги пункту 224 цього Порядку, можуть використовуватися:

технологічні добавки, ароматизатори, мікроорганізми та ензими, мінеральні речовини, мікроелементи, вітаміни, амінокислоти та інші мікронутрієнти, які додаються в харчові продукти для дієтичних цілей, якщо їх внесено до переліку речовин (інгредієнтів, компонентів);

неорганічні інгредієнти сільськогосподарського походження, якщо їх внесено до переліку речовин (інгредієнтів, компонентів) та лише якщо орган сертифікації погодив їх застосування в органічному виробництві. Таке погодження може бути видане тільки у випадку, якщо такий органічний інгредієнт недоступний.

222. Під час виробництва органічних харчових продуктів, крім продуктів виноробства, для яких застосовуються вимоги пункту 224 цього Порядку, дозволено використовувати тільки такі харчові добавки та інші речовини:

1) окремі продукти і речовини, які дозволяється використовувати у виробництві перероблених органічних продуктів, та технологічні добавки для виробництва дріжджів і дріжджових продуктів, внесені до переліку речовин (інгредієнтів, компонентів), за умови, що обов’язкове використання таких речовин у харчових продуктах передбачене законодавством;

2) культури мікроорганізмів та ензими, що зазвичай використовуються під час виробництва харчових продуктів; водночас ензими, які будуть використовуватися як харчові добавки, повинні належати до харчових добавок (носіїв), внесених до переліку речовин (інгредієнтів, компонентів), за умови, що обов’язкове використання таких речовин у харчових продуктах передбачене законодавством;

3) речовини і продукти, позначені як натуральні ароматизатори або натуральні ароматичні препарати, внесені до переліку речовин (інгредієнтів, компонентів), за умови, що обов’язкове використання таких речовин у харчових продуктах передбачене законодавством;

4) барвники, призначені для маркування м’яса та яєць в шкаралупі;

5) вода питна та сіль (з хлоридом натрію або хлоридом калію як основним компонентом), які зазвичай застосовуються для переробки харчових продуктів;

6) мінеральні речовини, мікроелементи, мікронутрієнти, вітаміни, амінокислоти та інші мікроелементи, внесені до переліку речовин (інгредієнтів, компонентів), за умови:

якщо обов’язкове використання таких речовин у харчових продуктах передбачене законодавством, тобто харчовий продукт, що не містить таких мінералів, вітамінів, амінокислот і поживних мікроелементів, не може бути реалізований на ринку;

або якщо харчовий продукт для груп осіб з особливими потребами відповідно до законодавства містить такі мінерали (мікродомішки), вітаміни, амінокислоти та/або поживні мікроелементи.

Харчові добавки і речовини, зазначені у підпунктах 1, 2, 3 і 6 цього пункту, застосовуються оператором за згодою органу сертифікації у випадках, встановлених законом.

Надання згоди органу сертифікації здійснюється відповідно до Порядку сертифікації органічного виробництва.

Харчові добавки і речовини, зазначені у підпунктах 2-6 цього пункту, не враховуються як інгредієнти сільськогосподарського походження.

223. Орган сертифікації може погодити використання неорганічних харчових інгредієнтів сільськогосподарського походження за умови, що оператор надав органу сертифікації всі необхідні докази, що такі органічні інгредієнти не виробляються в країні в достатній кількості або не імпортуються з інших країн. Таке погодження повинне переглядатися щороку.

Погодження здійснюється відповідно до Порядку сертифікації органічного виробництва та може бути скасоване, якщо з’являться докази, що підтверджують поліпшення ситуації з постачанням таких інгредієнтів сільськогосподарського походження.

224. Вимогами до органічного виноробства є:

1) використання сировини, виробленої відповідно до вимог законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції;