Про затвердження Правил охорони праці під час експлуатації навантажувачів

Під час роботи на перонах і (або) навантажувальних платформах заборонено використовувати навантажувачі для переміщення вагонів. Навантажувачі заборонено застосовувати для відчинення або зачинення дверей залізничних товарних вагонів.

Рекомендовано переїжджати залізничні колії навскіс.

36. Не допускається підіймання працівників на навантажувачах, які не мають робочої платформи, спеціально призначеної для цього. Перевозити навантажувачем працівників на робочій платформі заборонено.

37. Під час роботи водії мають звертати особливу увагу на людей, які перебувають у робочій зоні навантажувача, нерухомі предмети або предмети, що пересуваються поруч, і в будь-який момент водії мають забезпечувати безпеку тих, хто навколо.

Працівникам не можна перебувати або проходити під піднятим вантажозахоплювальним пристроєм навантажувача незалежно від того, чи є на ньому вантаж.

38. Водії, обслуговувальний та ремонтний персонал не мають вносити в конструкцію навантажувача будь-яких доповнень і змін, що можуть вплинути на безпечне функціонування навантажувача. Заборонено знімати противагу, якщо вона заважає роботі у вузьких місцях, а також створює додаткове навантаження на важелі та рульове керування.

Водії мають використовувати навантажувачі тільки за призначенням.

39. Навантажувачі, керовані водієм у сидячому або стоячому положенні, використовувані для штабелювання на висоті або для роботи з високими (нестійкими) чи штучними вантажами, мають бути обладнані захисним навісом над головою водія та захисними ґратами (рамкою) на вантажній плиті вантажопідіймача. Негабаритні вантажі дозволяється укладати вище від захисних ґрат, але не більше ніж на одне місце. Роботи з переміщення негабаритних вантажів мають виконуватися під безпосереднім керівництвом працівника, відповідального за безпечне проведення робіт навантажувачами.

На навантажувачах, керованих водієм з підлоги, використовуваних для штабелювання на висоті або для робіт із високими (нестійкими) чи штучними вантажами, мають бути передбачені захисні ґрати (рамка) на вантажній плиті вантажопідіймача.

40. Підіймати та штабелювати можна тільки такі вантажі, маса яких відповідає номінальній вантажопідіймальності навантажувача або, коли використовують змінний вантажозахоплювальний пристрій,- номінальній вантажопідіймальності сукупно навантажувача та пристрою.

Не можна встановлювати на навантажувач для збільшення його вантажопідіймальності будь-які додаткові засоби (наприклад, додаткову противагу або ставити людей).

41. Під час роботи особливу увагу слід звертати на маніпулювання вантажем, надання вантажу належного положення і транспортування вантажу.

Варто переміщувати тільки надійно влаштовані, стійкі та безпечні для переміщення вантажі. З особливою обережністю слід переміщувати надмірно довгі або надмірно високі вантажі.

Переміщення навантажувачем вантажів, центр ваги яких важко визначити, слід виконувати на мінімальній швидкості та обережно, складати якомога нижче (не піднімати).

Не можна укладати вантаж вантажопідіймальним краном безпосередньо на вила чи інший змінний вантажозахоплювальний пристрій навантажувача.

42. У разі використання вил для підіймання та транспортування вантажу слід дотримуватися таких правил:

ширину вил установлюють відповідно до ширини оброблюваного вантажу;

підводити вила під вантаж треба якомога глибше і дбати про те, щоб предмети, розміщені за вантажем, не пошкодилися кінцями вил. Вантаж має бути притиснутий до передньої поверхні спинки вил і розміщуватися на вилах так, щоб не виникав перекидний момент, а також вантаж не має виходити вперед за межі вил більше ніж на 1/3 довжини вил. Після цього вила треба підняти на висоту, достатню для транспортування вантажу, яка має відповідати зазначеній у настанові з експлуатації;

нахиляють вантажопідіймач назад рівно настільки, щоб стабілізувати вантаж, особливо обережно під час роботи з високими або штучними вантажами;

транспортувати вантажі дозволяється тільки тоді, коли вантажопідіймач навантажувача відхилений назад до кінця.

Для звільнення від вантажу його повільно опускають, при стійкому положенні вантажу вантажопідіймач злегка нахиляють уперед і рухом навантажувача або вил назад забирають вила з-під вантажу.

43. Під час штабелювання наближатися до штабеля слід повільно і з нахилом вантажопідіймача назад настільки, щоб стабілізувати вантаж.

Після закінчення цього маневрування, коли навантажувач буде розміщений безпосередньо перед штабелем, вантажопідіймачу надають вертикального положення. Вантаж доцільно піднімати дещо вище від штабеля. Потім просувають уперед навантажувач або, якщо навантажувач із висувними вантажопідіймачем або вилами, їх висувають і вантаж укладають на місце, опускаючи вила.

Під час руху навантажувача з піднятим змінним вантажозахоплювальним пристроєм (як із розміщеним на ньому вантажем, так і без нього) треба плавно й обережно здійснювати гальмування навантажувача.

Слід переконатися, що вантаж покладений у штабелі в стійкому положенні.

Після цього вила відводять, опускають у транспортне положення, і навантажувач, після того як водій упевниться, що шлях вільний, може починати рух назад.

44. Під час розбирання штабеля треба наблизитися до штабеля й зупинити навантажувач так, щоб кінці вил знаходилися від штабеля на відстані не менше ніж 0,3 м.

Потрібно встановити відстань між вилами відповідно до ширини вантажу. Не допускати переміщення вантажу без перевірки відповідності маси вантажу вантажопідіймальності навантажувача.

Вила треба піднімати вертикально до положення, за якого їх будуть просувати під вантаж.

Вила мають бути підведені під вантаж якомога глибше, причому потрібно стежити, щоб предмети, розміщені за вантажем, не пошкодилися вилами. Після цього вила треба підняти на висоту, достатню для того, щоб прийняти на себе вантаж.

Потім вила знову піднімають до положення, за якого вантаж повністю відділяється від штабеля, і, якщо можна вила нахиляти, їх нахиляють назад настільки, щоб стабілізувати вантаж, або, якщо навантажувач із висувними вантажопідіймачем або вилами, їх втягують.

Після того як водій упевниться, що шлях вільний, вантаж можна зняти зі штабеля.

Вантаж має бути опущений до транспортного положення, повністю нахилений назад, після чого, переконавшись у тому, що шлях вільний, водій робить рух назад.

45. Під час пересування навантажувача територією водій повинен користуватися шляхом проїзду, передбаченим схемою руху, встановленою суб’єктом господарювання. Водій повинен постійно контролювати рух, стежити за пересуванням людей і транспортних засобів, а також витримувати безпечну дистанцію. Потрібно дотримуватися обмежень швидкості, що діють у робочій зоні навантажувача.

Треба дотримуватися безпечної дистанції щодо будь-якого транспорту, що рухається попереду.

Не допускати різких розгонів та гальмування, поворотів на великій швидкості. Рекомендовано не рушати з місця за повністю повернених керованих коліс, крім випадків, коли це потрібно в особливих умовах.

Змінні вантажозахоплювальні пристрої та сам вантаж під час пересування мають бути опущені та, якщо можна, нахилені назад. Вантаж варто піднімати тільки під час його штабелювання, виняток становлять навантажувачі, спеціально сконструйовані для пересування з піднятим вантажем.

46. Коли умови змушують переміщуватися з вантажем, що закриває огляд під час руху переднім ходом, навантажувачі потрібно вести заднім ходом.

У виняткових випадках (наприклад, під час штабелювання або в’їзду на деякі ухили майданчика), коли потрібно рухатися з вантажем, розміщеним попереду в напрямку руху, рух навантажувача має здійснюватися обережно, слід використовувати допоміжні засоби або навантажувач повинні супроводжувати призначений працівник чи працівники, що вказують дорогу та подають сигнали. У цьому разі подовжній ухил майданчика під час транспортування вантажів навантажувачами не має перевищувати кут нахилу вантажопідіймача навантажувача.

47. Потрібно знижувати швидкість і подавати звукові сигнали на перетинаннях проїздів і в інших місцях, де видимість обмежена.

Під час маневрування з вантажем у піднятому положенні органи кермового керування та гальмування варто пускати в хід плавно.

Не можна обганяти інші транспортні засоби (навантажувач, візок, тягач тощо), що рухаються в тому ж напрямку, на перетинаннях проїздів, у місцях з обмеженою видимістю або в небезпечних місцях.

Водій повинен уникати наїзду на перешкоди, що можуть призвести до пошкодження навантажувача або травми водія.

Забороняється класти руки, ноги або голову між стійками вантажопідіймача чи між частинами навантажувача, що можуть почати рухатися одна відносно одної.

Під час переміщення водій не повинен нахилятися за межі контура навантажувача в плані.

Якщо поблизу перебувають люди або інші транспортні засоби, то перш ніж виконувати поворот, потрібно подати звуковий сигнал.

Водію потрібно дотримуватися вказівок відповідальних працівників і вимог інструкцій щодо максимально допустимих навантажень на підлогу, особливо у випадках, коли можливий в’їзд на різні рівні будинку (споруди) за допомогою ухилу, ліфта.

48. Довгомірні вантажі дозволяється транспортувати на навантажувачі тільки на відкритих територіях із рівним покриттям, у цьому разі спосіб захоплення вантажу має унеможливлювати його розвалювання або падіння вбік. Вантаж має бути попередньо надійно спакований.

49. Максимальна швидкість руху навантажувача територією, у виробничих та інших приміщеннях установлюється суб’єктом господарювання та не має перевищувати:

10 км/год - територією підприємства;

5 км/год - у виробничих та інших приміщеннях;

3 км/год - на поворотах, під час в’їзду або виїзду з воріт, під час виїзду з-за рогу будинку (споруди), під час переїзду через залізничні колії, на перехресті шляхів, у місцях інтенсивного руху людей, під час руху заднім ходом.

50. Швидкість руху навантажувача в конкретних умовах має вибирати водій залежно від інтенсивності руху транспортних засобів, присутності працівників або сторонніх людей у робочій зоні, довжини території, оглядовості, стану поверхні дорожнього покриття, ширини і профілю шляхів руху і проїздів, типу навантажувача та вантажу, що транспортується, тощо. Особливу пильність потрібно проявляти на забруднених і слизьких дорогах.

За всіх обставин рух навантажувача потрібно здійснювати зі швидкістю, яка дозволяє безпечно зупинити навантажувач.

51. Під час руху та проведення операцій на ухилах мають бути дотримані такі вимоги:

навантажувач треба піднімати на ухил або спускати з нього повільно;

за відсутності вантажу навантажувач має рухатися з опущеним і нахиленим назад вантажопідіймачем, за винятком навантажувача з бічним висувним вантажопідіймачем;

не можна повертати на ухилі чи перетинати його під кутом;

на краю ухилу або похилої платформи маневрування навантажувача слід здійснювати обережно. Треба працювати від краю ухилу або платформи на відстані не менше ніж ширина колеса навантажувача;

під час підйому чи спуску ухилом, крутість яких перевищує 10 %, навантажувач із вантажем має пересуватися (коли це можливо) так, щоб вантаж був розміщений у напрямку підйому;

навантажувач має пересуватися ухилом з вантажем і змінними вантажозахоплювальними пристроями, тримаючи їх нахиленими назад (коли це можливо) і піднятими на таку висоту, щоб не стикатися з поверхнею дороги та перешкодами, що трапляються на ній.

52. Під час пересування під високо розміщеними пристроями, наприклад під світильниками, трубопроводами, протипожежними пристроями тощо, потрібно впевнитися в тому, що є достатній просвіт (зазор) між цими пристроями та частинами навантажувача чи вантажем.

Перед просуванням через вузькі проїзди або двері, між штабелями, устаткуванням, елементами конструкцій будівель та споруд варто переконатися, чи є достатній вільний простір для навантажувача, водія та вантажу, а також чи немає працівників і сторонніх людей у робочій зоні навантажувача.

53. Навантажувачі, призначені для переміщення балонів із газом, нафтопродуктів та інших легкозаймистих рідин, мають бути обладнані іскрогасниками на вихлопних трубах і засобами пожежогасіння відповідно до вимог чинного законодавства.

54. Якщо навантажувач ставлять на стоянку, його треба перевести в неробочий стан - вантажопідіймач має бути повністю опущений, органам керування надане нейтральне положення, джерело живлення вимкнене, стоянкове гальмо затягнуте та вжиті заходи проти будь-якого випадкового або недозволеного переміщення навантажувача.

У разі поставлення на стоянку не можна загороджувати доступ до протипожежних виходів, сходів і до протипожежного обладнання.

Ставити навантажувач на стоянку потрібно завжди на достатній відстані від залізничних колій.

55. Під час виконання навантажувально-розвантажувальних і транспортних робіт водій навантажувача повинен дотримуватися таких вимог:

не піднімати та не перевозити вантаж, що перевищує вантажопідіймальність навантажувача. Допустима маса вантажу на вилах залежно від положення його центра ваги та висоти підіймання має бути зазначена на табличці з діаграмою вантажопідіймальності навантажувача;

здійснювати підіймання вантажу та нахил вантажопідіймача з вантажем на вилах обережно, без ривків, тільки за вертикального або похилого назад положення вантажопідіймача, поступово збільшувати частоту обертання колінчастого вала двигуна і плавно переміщати важелі керування гідророзподільника;

дотримуватися особливої обережності під час нахиляння вантажопідіймача з піднятим вантажем, не допускати різкого переміщення важеля гідророзподільника керування гідроциліндрами нахилу та різкого гальмування навантажувача, що може призвести, особливо у разі розміщення вантажу на великій висоті, до перекидання навантажувача, випадання вантажу з піднятої тари або з вил;

загальмовувати навантажувач під час підіймання та опускання вантажу, уважно оглянувши місце, звідки треба піднімати або куди опускати вантаж;

не допускати різких поворотів навантажувача під час транспортування вантажів, не піднімати та не опускати вантаж під час руху навантажувача;

починати рух навантажувача з вантажем за умови, що вантаж піднятий над опорною поверхнею коліс на висоту, зазначену в настанові з експлуатації навантажувача, а вантажопідіймач нахилений повністю назад;

здійснювати транспортування тари та встановлення її в штабелі тільки по одній одиниці;

здійснювати транспортування вантажу тільки тоді, коли він поставлений впритул до передньої поверхні спинки вил і рівномірно розміщений щодо вил;

не транспортувати вантаж, центр ваги якого розміщений на більшій відстані від передньої поверхні спинки вил, ніж зазначено на діаграмі вантажопідіймальності навантажувача;

не під’їжджати до місця навантаження (розвантаження) на великій швидкості та не гальмувати різко навантажувач, особливо на мокрому слизькому майданчику та під час ожеледиці;

дотримуватися обережності під час транспортування вантажів у вузьких проїздах, не зачіпати штабелі вантажів під час поворотів;

виконувати роботу вночі тільки за умови достатнього електричного освітлення штабелів вантажів і вантажних майданчиків;

проводити транспортування дрібних штучних вантажів тільки в спеціальній тарі, яку дозволяється завантажувати не вище від її бортів;

не допускати перебування людей під вантажем;

у випадку часткової втрати навантажувачем стійкості (коли задні колеса почали відриватися від вантажного майданчика) негайно опустити вантаж донизу;

припинити експлуатацію автонавантажувача у разі появи підозрілих шумів, тріску, скреготу та інших незвичайних явищ у гідросистемі, органах керування або інших вузлах і механізмах;

не залишати без нагляду автонавантажувач з увімкнутим двигуном, а також не покидати пост керування, якщо вантаж піднятий вилами або іншим вантажозахоплювальним пристроєм;

не переміщувати вантажі волоком, не піднімати і не перевозити погано покладені вантажі;

дотримуватися норм ярусності для тари. Заборонено встановлювати в штабель несправну тару (з погнутими стійками, несправними фіксувальними елементами тощо) та зіштовхувати вантаж зі штабеля чи підтягувати його;

не виконувати роботи в захаращених місцях, а також на зледенілих, слизьких, не посипаних піском (шлаком) і не очищених від снігу вантажних майданчиках і дорогах, не піднімати вантажі, засипані землею, будівельним сміттям, снігом, примерзлі, затиснені або залиті бетоном вантажі;

не піднімати і не опускати вантаж, установлений поблизу стіни, колони, штабеля вантажу, залізничного вагона чи іншого транспортного засобу, верстата або іншого обладнання, якщо між вантажем, що піднімається, і зазначеними частинами споруди, транспортними засобами чи обладнанням перебувають люди;

не кантувати вантаж без спеціального кантувача, що навішується на каретку навантажувача;

не підводити вила під вантаж, якщо просвіт під ним недостатній для вільного їх уведення, та не проводити захоплення вантажу одним іклом, за винятком випадків, передбачених технологічними картами;

не опускати вантаж на труби газо- і паропроводів, електричні кабелі, тимчасові перекриття;

не дозволяється ставати на вила чи інший змінний вантажозахоплювальний пристрій навантажувача до повного їх опускання на поверхню;

не дозволяється перевозити на електронавантажувачах легкозаймисті рідини, кислоти, якщо акумуляторна батарея розміщена біля вантажопідіймача, а навантаження і транспортування вибухонебезпечних вантажів потрібно проводити відповідно до чинного законодавства;

не підіймати на піддонах дрібноштучний вантаж вище від захисного пристрою, що захищає робоче місце від падіння на нього вантажу;

проводити навантажувально-розвантажувальні чи монтажні роботи двома чи декількома навантажувачами, зокрема й обладнаними безблоковими стрілами, можна за наявності технологічної карти або ПВР. Навантаження, що припадає на кожний навантажувач, під час спільного використання декількох навантажувачів не має перевищувати їхньої вантажопідіймальності.

56. У разі роботи на навантажувачі з безблоковою стрілою водій повинен перед початком роботи, крім зазначеного в пункті 20 розділу V цих Правил, також перевірити:

справність безблокової стріли й надійність її кріплення до каретки вантажопідіймача;

справність гака і деталей його кріплення;

роботу механізму переміщення гака (за наявності).

57. У процесі виконання навантажувально-розвантажувальних і транспортних робіт навантажувачем зі стрілою водій має виконувати на додаток до зазначених у пункті 55 цього розділу такі вимоги:

спочатку потрібно підняти вантаж, а потім його транспортувати;

не піднімати та не перевозити вантаж (контейнер), що перевищує вантажопідіймальність стріли на даному вильоті;

не допускати під час підіймання і транспортування розгойдування та крутіння вантажу, особливо довгомірного, навколо осі підвішування. Утримувати вантаж від розгойдування мають супровідні працівники з двох боків за допомогою відтяжок;

не підтягувати вантаж, що знаходиться поза межами стріли, у разі косого натягнення стропа. Гак стріли треба встановити точно над вантажем, призначеним для підіймання;

піднімати вантаж, маса якого близька до номінальної вантажопідіймальності стріли на заданому вильоті, потрібно поступово - спочатку підняти на висоту від 200 мм до 250 мм, якщо інше не зазначене в настанові з експлуатації навантажувача, зупинити підіймання та перевірити правильність натягнення стропа, дію механізмів і гальм. У разі виявлення несправності вантаж негайно опустити і не починати підіймання до усунення несправностей;

проводити навантаження (розвантаження) вантажу в кузов автомобіля (причепа) тільки збоку або ззаду, перебування людей у кузові та кабіні автомобіля (причепа) в момент опускання вантажу заборонене. Не дозволяється переносити вантаж через кабіну автомобіля;

не піднімати і не опускати вантаж ривками;

не звільняти за допомогою безблокової стріли навантажувача затиснені вантажем стропи, канати або ланцюги.

58. Після закінчення роботи водій навантажувача зобов’язаний:

оглянути навантажувач - раму шасі, раму вантажопідіймача, каретку, вила, колеса - і переконатися у відсутності тріщин, ум’ятин та інших деформацій, а також витоку робочої рідини з гідроциліндра підіймання вантажу і гідроциліндрів нахилу рами вантажопідіймача;

поставити навантажувач у відведене для стоянки місце;

вимкнути запалювання (акумуляторну батарею);

інформувати працівника, відповідального за технічний стан навантажувачів, про виявлені під час роботи несправності та пошкодження.

59. Не можна експлуатувати навантажувач, у паливній системі живлення якого є витік, поки він не буде повністю усунутий.

60. Не можна проводити профілактичне обслуговування або ремонт навантажувача за піднятих вантажозахоплювальних пристроїв (без застосування будь-яких пристроїв для страховки).

61. За потреби залишити навантажувач на деякий час (наприклад, під час обідньої перерви або в інших випадках) водій зобов’язаний поставити навантажувач поза зоною руху транспорту і виконання навантажувально-розвантажувальних робіт, узяти із собою ключ замка запалювання автонавантажувача або ключ вимикача кола керування електронавантажувача, а навантажувач поставити на стоянкове гальмо (в автонавантажувача має бути ввімкнена передача), а також під колеса водій повинен підкласти упорні колодки, навіть якщо навантажувач залишається на незначному ухилі. Залишати навантажувач на ухилах доріг, біля дверей складів, на залізничних коліях, переїздах і в їхній зоні, а також з піднятою кареткою вантажопідіймача і з вантажем на вилах заборонено.

1. Вимоги безпеки, зазначені в цьому розділі, поширюються на навантажувачі, виготовлені до 12 серпня 2013 року - дати обов’язкового застосування Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 року № 62.

2. Навантажувачі мають долати з номінальним вантажем ухил, зазначений виробником у експлуатаційних документах.

3. Навантажувачі мають бути оснащені пристроями для їх буксирування (гак, петля тощо). Якщо передбачено використання навантажувача як тягача, то конструкція тягово-зчіпного пристрою має унеможливлювати мимовільне роз’єднання.

4. Навантажувачі повинні мати позначені місця стропування для їх навантаження (розвантаження) на транспортні засоби в разі транспортування.

5. На корпусі навантажувачів із пневматичними шинами має бути зазначений тиск у шинах.

6. Колеса навантажувачів, що виступають за зовнішній контур шасі, мають бути захищені, щоб звести до мінімуму ризик отримання водієм, який перебуває в нормальному робочому положенні, травми від предметів, що вилітають з-під коліс.

7. Конструкція систем навантажувачів має унеможливлювати краплепадіння робочої рідини гідросистем, палива і шкідливих рідин (у разі порушення герметичності з’єднань), особливо на гарячі складові частини навантажувачів, що здатні викликати займання цих рідин. Допускається краплепадіння в призначені для цього закриті або заправні ємності.

8. Навантажувачі мають забезпечувати подовжню та поперечну стійкість із вантажем і без вантажу, під час штабелювання та пересування.

9. На автонавантажувачі має бути передбачене місце для установлення вогнегасника.

10. Металоконструкції та металеві деталі навантажувачів мають бути захищені від корозії відповідно до умов експлуатації.

11. На навантажувачах на видному для водія місці мають бути прикріплені таблички з діаграмами:

зміни вантажопідіймальності залежно від положення центра ваги вантажу;

зміни вантажопідіймальності залежно від висоти підіймання вантажу.

12. Вимоги до систем гальмування:

1) навантажувачі мають бути оснащені двома незалежними системами для приведення в дію робочого і стоянкового гальм;

2) стоянкове гальмо має приводитися в дію вручну або автоматично і залишатися затисненим до його навмисного відпускання;

3) приведення в дію робочого гальма не має викликати автоматично одночасного спрацювування стоянкового гальма;

4) робоча гальмівна система має забезпечувати ефективне гальмування одноразовим натисненням педалі або іншого привідного елемента гальма;

5) повітряна гальмівна система із застосуванням накопиченої енергії має бути оснащена сигнальним пристроєм, що спрацьовує в разі падіння рівня накопиченої енергії нижче за 50 відсотків від установленого виробником максимуму. Сигнальний пристрій розміщується на видному місці. Водій повинен чути сигнал, який має бути тривалим;

6) ефективність утримання навантажувача стоянковою і робочою гальмівними системами перевіряється відповідно до вимог експлуатаційних документів;

7) кут заносу навантажувача під час гальмування робочим гальмом не має перевищувати 8-о.

13. Вимоги до вантажопідіймача:

1) максимальна висота підіймання вил вантажопідіймача, а також їх опускання в нижнє положення має обмежуватися гідроциліндром підіймання чи спеціальним пристроєм;

2) граничні кути нахилу вил вантажопідіймача вперед і назад мають обмежуватися гідроциліндрами нахилу чи спеціальним пристроєм. Пристрої, що здійснюють зсув, висунення, повертання вантажопідіймача та інші робочі операції, повинні мати обмежувачі ходу;

3) вила вантажопідіймача повинні мати чітке маркування, яке має містити такі відомості:

товарний знак (або найменування) виробника;

номінальну вантажопідіймальність вил у кілограмах;

номінальну відстань центра ваги вантажу від передньої поверхні спинки вил у міліметрах;

місяць і рік виготовлення, серійний номер;

4) вила вантажопідіймача мають бути оснащені пристроями для поперечної фіксації їх на вантажній плиті;

5) конструкцією навантажувачів може бути передбачена можливість установлення замість вил інших змінних вантажозахоплювальних пристроїв;

6) ланцюги, що застосовуються на навантажувачах, мають відповідати вимогам чинного законодавства;

7) швидкість підіймання та опускання вил вантажопідіймача має бути регульованою та вибиратися водієм залежно від умов роботи;

8) номінальний вантаж, піднятий на будь-яку висоту, має утримуватися на цій висоті. Мимовільне опускання вантажу протягом перших 10 хвилин не має перевищувати 50 мм за вертикального положення вантажопідіймача;

9) швидкість нахилу вантажопідіймача має бути регульованою та вибиратися водієм залежно від умов роботи;

10) кут мимовільного нахилу вантажопідіймача вперед із номінальним вантажем не має перевищувати 5-о за 10 хвилин за вертикального положення вантажопідіймача і на висоті підіймання номінального вантажу 2500 мм, а для навантажувачів із низьким підійманням - на максимальній висоті підіймання.

14. Вимоги до гідравлічного обладнання:

складові частини гідравлічної системи (гідропристрої, рукави, трубопроводи, їхні з’єднання тощо) мають бути герметичними. Рукави, трубопроводи та елементи з’єднань не повинні мати видимих дефектів і пошкоджень;

навантажувачі повинні мати запобіжний клапан у гідросистемі або інший пристрій, що запобігає перевантаженню механізму підіймання. Запобіжний клапан має бути опломбований.

15. Вимоги до електричного обладнання:

1) навантажувачі із швидкістю пересування понад 10 км/год мають бути оснащені світлосигнальною апаратурою, що забезпечує безпеку роботи за допомогою:

сигнала гальмування;

фар (однієї або декількох);

покажчиків повороту;

габаритних ліхтарів;

2) навантажувачі мають бути обладнані звуковим сигнальним пристроєм, що спрацьовує незалежно від пристрою, який вимикає коло керування. Звук сигнального пристрою має бути добре чутним;

3) навантажувачі мають бути оснащені пристроями, що приводяться в дію ключем (ключем-маркою) або іншим пристроєм (наприклад, який вмикається введенням PIN-коду тощо), за допомогою яких можуть бути ввімкнені або вимкнені кола керування (у навантажувачів з електроприводом) і кола запалення, і (або) пристрою для запуску двигуна (у навантажувачів із ДВЗ);

4) електричною схемою має бути передбачене штепсельне з’єднання для заряджання акумуляторної батареї і відключення її від решти електричних елементів навантажувача;

5) у електричній схемі мають бути передбачені пристрої електричного захисту, у місцях установлення запобіжників мають бути вказані значення номінального струму, на який вони розраховані;

6) з’єднання елементів електричного кола мають бути виконані за однопровідною схемою у автонавантажувачів та за двопровідною схемою у електронавантажувачів. Ізоляція проводів має бути стійкою до дії електроліту і мастил. Всі проводи повинні мати чітке і стійке маркування відповідно до електричної схеми;

7) проводи електричних кіл повинні мати наконечники. Можна приєднувати проводи кіл керування, освітлення та сигналізації перетином не більше ніж 2,5 мм-2 без наконечників;

8) проводи в місцях проходу через отвори металоконструкцій мають бути захищені від механічних пошкоджень;

9) ізоляція струмопровідних частин електрообладнання має витримувати протягом 1 хв випробувальну напругу змінного струму частотою від 25 Гц до 100 Гц:

500 В - для номінальної напруги електричних кіл до 48 В (постійний струм);

1000 В - для номінальної напруги електричних кіл понад 48 В (постійний струм).

Під час проведення випробування мають бути вимкнуті акумуляторні батареї, електронний блок керування, кола сигналізації та освітлення.

Під час повторного випробування значення випробувальної напруги змінного струму зменшується на 20 %.

Можна зменшувати тривалість прикладання напруги до 1 с за умови підвищення випробувальної напруги на 25 %;

10) опір ізоляції струмопровідних частин електрообладнання щодо корпусу навантажувача в холодному стані при вимкнутій акумуляторній батареї має бути не менше ніж 0,5 МОм і має перевірятися не рідше ніж один раз на 12 місяців.

16. Вимоги до робочого місця водія:

1) ергономічні вимоги до робочого місця водія та органів керування навантажувачів мають відповідати чинному законодавству;

2) робоче місце водія, який сидить або стоїть, має бути влаштоване так, щоб водій перебував всередині контура навантажувача в плані, коли він займає нормальне робоче положення, за винятком штабелеукладачів, для яких передбачено керування з платформи водія, яка може складатися чи повертатися, або з підлоги, коли водій під час керування супроводжує штабелеукладач пішки;

3) підлога робочого місця, підніжки і східці повинні мати поверхню, що унеможливлює ковзання;

4) для доступу водія на робоче місце навантажувачі мають бути обладнані засобами доступу - підніжками і драбинами з поручнями (ручками). Можна використовувати як поручні та проміжні підніжки конструктивні елементи навантажувача;

5) рукоятки та контактні поверхні органів керування мають бути виготовлені з матеріалів, стійких до корозії, нетоксичних і з низькою теплопровідністю;

6) робоче місце водія, який сидить, має обладнуватися сидінням водія;

7) за потреби, наприклад, для супровідної особи тощо, на робочому місці водія може бути передбачене друге сидіння;

8) робоче місце водія, який сидить, може влаштовуватися в кабіні;

9) кабіни мають обладнуватися дверима із замком, що замикається ключем;

10) якщо закрита кабіна має опалення, то опалювальний прилад повинен забезпечувати рівномірний розподіл теплого повітря в кабіні, а також має бути передбачений відповідний пристрій (щиток, екран тощо), що захищає водія від опіків;

11) мають бути передбачені пристрої для провітрювання кабіни (вентилятор тощо);

12) якщо вікна кабіни скляні, то скло має бути безпечним. Лобове та заднє скло мають бути оснащені склоочисниками;

13) з робочого місця водія, за вертикального положення вантажопідіймача, має бути забезпечена видимість кінця одних із вил у крайньому верхньому та нижньому положеннях, а також за висоти підіймання вил 1200 мм;

14) кабіна водія повинна має обладнана дзеркалом заднього виду, сонцезахисним пристроєм (козирок, шторка тощо), заскленим вікном стелі, елементами конструкції для природної вентиляції кабіни при закритих дверях;

15) платформа водія на навантажувачі, що виходить за межі робочого місця водія, має бути сконструйована так, щоб витримувати подовжнє зусилля, відповідне масі завантаженого навантажувача та прикладене у напрямі подовжньої осі навантажувача. Платформа водія охоплює підсилювальні елементи конструкції і всі частини навантажувача, що беруть участь в упорі платформи деформації від дії подовжнього зусилля;

16) поверхня платформи водія навантажувача, керованого водієм стоячи, має бути жорсткою, з піднесенням біля країв або мати захисний борт заввишки не менше ніж 25 мм для унеможливлення зісковзування ноги водія;

17) робоча платформа, призначена для підіймання працівників (наприклад, з метою технічного обслуговування, ремонту тощо), має бути споряджена засобами кріплення та надійної фіксації платформи до вантажопідіймача (до каретки і (або) до вил), а також засобами для кріплення та надійної фіксації запобіжних поясів працівників. Робоча платформа повинна мати підлогу, що перешкоджає ковзанню, бути обладнана поручнями, захисним бордюром заввишки не менше ніж 100 мм з усіх боків і бути захищена від тих рухомих частин навантажувача, які можуть становити небезпеку;

18) матеріали, що використовуються для оздоблення кабіни чи робочого місця водія (стіни, підлога, панелі керування, органи керування, сидіння тощо), мають відповідати вимогам чинного законодавства.

17. Вимоги до органів керування повертанням коліс:

1) органи рульового керування навантажувача мають бути розміщені всередині контура навантажувача в плані і мати захист, щоб унеможливити травмування водія;

2) у навантажувачах, де водій знаходиться обличчям до напрямку руху і якими він керує за допомогою кермового колеса (горизонтального, похилого або вертикального), обертання кермового колеса за годинниковою стрілкою у разі руху вперед має повертати навантажувач праворуч;

3) у разі руху вперед обертання рульового колеса за годинниковою стрілкою має відповідати повороту навантажувача вправо;

4) люфт кермового колеса навантажувачів не має перевищувати 20-о. Для навантажувачів покращеної прохідності люфт кермового колеса має бути не більше ніж 25-о;

5) кути повороту, кути розвалу та сходження керованих коліс навантажувача, кути нахилу шворня мають бути зазначені в експлуатаційних документах навантажувача;

6) на дишлі навантажувачів (з електричним або ручним приводом), керованих водієм із долу, має бути відповідним чином оформлена рукоятка для захисту рук водія від травм, які можуть бути завдані дверима, стінами, колонами тощо. Переміщення дишла за годинниковою стрілкою відповідає повороту штабелеукладача в тому ж напрямі, при цьому вантаж розміщений позаду.

18. Вимоги до органів керування:

1) позиції важелів керування мають бути чітко вказані;

2) на навантажувачах, де водій сидить, важелі перемикання напряму руху і важіль реверсивного перемикача мають бути розміщені так, щоб напрям їхнього переміщення збігався з бажаним напрямом руху;

3) керування переміщенням вантажу може здійснюватися за допомогою важелів, натискних кнопок, маховиків тощо. Важелі керування переміщенням вантажу розміщені так, щоб вони приводилися в дію правою рукою водія і були чітко відокремленими від органів керування рухом навантажувача. Важелі керування для вказівки на їхнє призначення повинні мати ясне маркування. Кожен символ має бути нанесений на важіль керування або на табличку, встановлену поряд із важелем. Кожен важіль, дія на який припинена, має автоматично повертатися в нейтральне положення, а робоча операція має зупинятися;

4) натискні кнопки, за допомогою яких керують підійманням, опусканням, нахилом вантажу і змінними вантажозахоплювальними пристроями, мають повертатися в нейтральне положення, як тільки припиняється дія на них. Функції кожної з натискних кнопок мають бути чітко позначені.

19. Вимоги до захисних пристроїв:

1) навантажувачі мають бути оснащені такими захисними пристроями:

захисний навіс;

захисні ґрати (рамка) для вантажу на каретці вантажопідіймача (за потреби);

пристрій, що запобігає перевантаженню механізму підіймання;

2) захисним навісом, призначеним для захисту водія від вантажів, що падають, масою менше ніж вантажопідіймальність навантажувача, оснащуються навантажувачі з висотою підіймання вантажу понад 1800 мм;

3) захисний навіс розміщують над робочим місцем водія, який сидить або стоїть. Ця вимога застосовна і для навантажувачів, що працюють із нахиленим уперед вантажопідіймачем;

4) конструкція і розміри захисного навісу не мають обмежувати оглядовість для водія;

5) у разі оснащення навантажувача кабіною вона має виконувати функції захисного навісу;

6) навантажувачі мають бути сконструйовані так, щоб на каретку вантажопідіймача можна було (за потреби) встановити захисні ґрати (рамку) для вантажу;

7) навантажувачі мають бути обладнані пристроєм, що запобігає перевантаженню механізму підіймання. Значення перевантаження, за якого спрацьовує пристрій, має бути зазначене в настанові з експлуатації навантажувача. Пристрій має бути опломбований;

8) вантажопідіймач із силовим приводом має бути обладнаний пристроями, що обмежують висоту підіймання та опускання вантажу.

20. Вимоги до складових частин силових систем навантажувача з ДВЗ:

1) запуск двигуна навантажувача має відбуватися з кабіни;

2) струмінь відпрацьованих газів не має спрямовуватися на водія і легкозаймисті матеріали;

3) заправні горловини паливного бака та системи охолодження мають знаходитися поза кабіною;

4) усі елементи системи живлення паливом мають бути міцно закріплені на навантажувачі.

21. Вимоги до силових систем навантажувача з електроприводом:

1) над виводами акумуляторної батареї, що перебуває під напругою, має бути повітряний зазор не менше ніж 30 мм або кришка батареї повинна мати електроізолювальне покриття;

2) у батарейному відсіку над акумуляторними батареями передбачені вентиляційні отвори;

3) акумуляторні батареї і батарейні відсіки мають бути встановлені на навантажувачі так, щоб унеможливити будь-яке їхнє переміщення, яке може призвести до травмування водія, під час нормальної експлуатації і обмежити це переміщення у разі аварії;

4) роз’єми для підключення зарядного струму мають бути влаштовані так, щоб під час заряджання батарея відключалася від робочих кіл навантажувача;

5) для аварійного вимкнення акумуляторної батареї має бути передбачений відповідний пристрій, до якого водій повинен мати зручний і вільний доступ;

6) усі резистори в системі електрообладнання мають бути розміщені так, щоб уникнути зайвого нагріву та пошкодження.

22. Додаткові вимоги до складових частин силових систем навантажувача з ДВЗ, що працює на зрідженому газі:

1) балон (або балони) для зрідженого газу повинен мати або стаціонарне кріплення на навантажувачі, або швидкознімне. Балони мають бути пофарбовані в червоний колір, мати нанесені на них паспортні дані відповідно до вимог чинного законодавства;

2) балони встановлюються на навантажувачі так, щоб вони були захищені від атмосферного впливу (прямої дії сонячних променів), зокрема від корозії, і від дії вантажів, з якими здійснюють вантажно-транспортні операції на цьому навантажувачі;

3) балони мають бути міцно закріплені на навантажувачі, а вібрації не повинні впливати на систему кріплення. Ці вимоги стосуються й додаткових балонів, якщо вони встановлюються на навантажувачі;

4) балони, як стаціонарно закріплені, так і швидкознімні, обладнуються пристроєм, що перешкоджає раптовому виділенню великих кількостей газу, зокрема в разі обриву трубопроводу. Пристрій для забору палива з балона має бути споряджений ручним легкодосяжним вентилем. Забір палива слід здійснювати в рідкій фазі, якщо тільки балон і двигун не обладнані спеціально для прямого забору палива в газоподібній фазі;

5) усі балони мають бути обладнані:

запобіжним клапаном від надмірного високого тиску в балоні, сполученим із газовою стороною балона (у разі встановлення таких балонів у закритих об’ємах (відділеннях) навантажувача випускна сторона запобіжного клапана має бути виведена в атмосферу за допомогою трубки);

безвитратним рівнеміром;

6) якщо балони встановлюють у закритому відділенні, то воно повинне мати постійні отвори у верхній і нижній частині для того, щоб була забезпечена достатня вентиляція;

7) якщо балони є знімними, то їхнє кріплення має бути зручним для маніпуляцій, а також забезпечувати легку перевірку всієї установки після заміни балона;

8) балони мають бути встановлені на навантажувачі так, щоб отвір запобіжного клапана завжди був сполучений із газовою стороною (верхньою частиною) балона. Це може бути досягнуто за допомогою чеки, що фіксує балон, коли він правильно встановлений. Ця вимога стосується й додаткових балонів, якщо вони встановлюються на навантажувачі;

9) на випадок відкритого зберігання балона рекомендовано встановлювати на його приєднувальних елементах запобіжні заглушки;

10) сполучні трубопроводи і всі допоміжні елементи паливопроводів мають бути легкодосяжними, захищеними від пошкоджень і спрацювання, а також достатньо гнучкими, щоб не деформуватися в процесі експлуатації, зокрема під впливом вібрації;

11) паливопроводи мають бути прокладені так, щоб розміщені поруч нагріті частини двигуна не спричиняли пошкоджень, а в разі пошкоджень і витікання їх легко можна було виявити;

12) не можна застосовувати повністю жорсткі трубопроводи для з’єднання балона з приладами системи живлення, установленими на двигуні;

13) гнучкі трубки і сполучні елементи паливопроводів мають витримувати тиск 3,0 МПа і замінюватися за перших ознак пошкодження або руйнування;

14) балони і трубопроводи, що сполучають їх, мають бути розміщені так, щоб вони не виступали за габарит навантажувача. З’єднання балонів має бути захищене жорстким щитком;

15) усі ділянки паливопроводу, що містять зріджений газ між двома запірними вентилями, які можуть бути перекриті, мають бути обладнані відповідним розвантажувальним клапаном із метою унеможливлення дії надмірно високого тиску на такі ділянки;

16) заборонено застосування алюмінію для виготовлення трубопроводів, якими подається зріджений газ;

17) у разі зупинки двигуна подача газу має автоматично перекриватися незалежно від того, вимкнена чи ні система запалювання;

18) якщо передбачено декілька баків із різним паливом - багатопаливна система живлення - вона має бути сконструйована так, щоб не допускати проникнення палива з одного бака в інший. Кожне джерело палива (паливний бак, балон для газу тощо) має бути перекрите, перш ніж інше джерело, яке його замінює, буде відкрите;

19) має бути унеможливлене потрапляння палива із запобіжного клапана або покажчика рівня рідини на ті складові частини навантажувача, що можуть стати джерелом займання;

20) якщо корозія будь-якої складової частини системи живлення може бути причиною порушення правильного її функціонування, то ця складова частина повинна мати покриття, що захищає від корозії.

23. Вимоги до змінних вантажозахоплювальних пристроїв:

1) конструкція змінних вантажозахоплювальних пристроїв має забезпечувати надійне та безпечне встановлення та їх зміну на каретці вантажопідіймача;

2) змінні вантажозахоплювальні пристрої, що навішуються на вила (наприклад, подовжувачі вил, траверса, ківш для вил тощо), мають бути оснащені пристроями (защіпками), що надійно фіксують їх на вилах;

3) змінний вантажозахоплювальний пристрій має витримувати без пошкодження швів зварних з’єднань і залишкових деформацій статичне перевантаження на 25 відсотків від номінальної вантажопідіймальності, а також роботу з перевантаженням на 10 відсотків;

4) трубопроводи і апаратура в складеному вигляді мають бути герметичними у разі перевищення в 1,5 раза тиску, на який відрегульовано запобіжний клапан. Випробування слід проводити на спеціальному стенді, попередньо знявши запобіжний клапан;

5) частини пристроїв, що рухаються та виступають за габарити навантажувача, а також можуть стати небезпечними під час експлуатації, повинні мати попереджувальне фарбування;

6) на змінному вантажозахоплювальному пристрої має бути встановлена табличка з діаграмою вантажопідіймальності.