організувати залучення до гасіння пожежі інженерну та пристосовану для пожежогасіння техніку;
провести розвідку джерел водопостачання та визначити можливість використання їх для гасіння пожежі. За потреби створити запас води шляхом облаштування запруд для її збирання, підняття рівня води в каналах, за можливості задіяти стаціонарні та пересувні системи зрошування;
використовувати бульдозери, тягачі, екскаватори та іншу техніку об'єктів господарювання для доставки у важкодоступні місця пожежно-рятувальної техніки, створення протипожежних розривів, канав і тимчасових запруд;
коригувати дії пожежно-рятувальних підрозділів і населення, залучених до гасіння, з урахуванням обстановки на місці пожежі;
організувати захист населених пунктів, промислових (господарчих) об'єктів, лісових масивів, полів посівних культур у разі загрози поширення пожежі на них;
організовувати цілодобові пости та дозори силами населення і місцевих протипожежних формувань у населеному пункті та інших місцях, на які можливе поширення вогню;
керуватися відповідним планом під час евакуації населення з населеного пункту;
забезпечити під час гасіння пожежі дотримання особовим складом заходів безпеки праці. Особливу увагу приділити організації заходів для недопущення провалювання людей і техніки в прогари або болото на торф'яному полі та отруєння особового складу продуктами горіння під час тривалої роботи в зоні сильного задимлення;
ужити заходів для захисту особового складу від опромінення під час гасіння торф'яних пожеж на території, що зазнала радіоактивного забруднення, організувати дозиметричний контроль у місцях проведення робіт;
забезпечити вогнегасними речовинами, технікою, пально-мастильними матеріалами, обладнанням, засобами зв'язку, а під час пожежі, що триває понад три години, - харчуванням, приміщенням для відпочинку і реабілітації осіб, залучених до гасіння пожежі, за рахунок місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування і суб'єктів господарювання.
3. Під час гасіння штабелів торфу КГП зобов'язаний:
увести стволи для гасіння з боку штабелів торфу, що не горять, беручи пожежу в кільце;
здійснювати гасіння штабелів кускового торфу потужними компактними струменями води, а штабелів фрезерного торфу - розпиленою водою із змочувачами з одночасним видаленням шару торфу, що горить;
організувати захист штабелів, що не горять, шляхом інтенсивного зрошування розпиленою водою, закидання сирою торф'яною масою;
задіяти технічні засоби торфопідприємства для облаштування протипожежних розривів і розбирання штабелів торфу;
виставити постових для спостереження за територією після гасіння штабелів торфу.
68. Гасіння пожеж на відкритій місцевості, у тому числі в степовій зоні та заплавах річок
1. Обстановка, що може скластися під час пожеж на відкритій місцевості:
швидке розповсюдження пожежі сухою рослинністю та чагарниками;
щільне задимлення місцевості;
швидка зміна напрямку пожежі;
можлива наявність декількох осередків пожежі або займання нових;
відсутність джерел протипожежного водопостачання або їх значна віддаленість;
загроза розповсюдження пожежі на будинки, споруди, об'єкти, лісові масиви тощо;
складний рельєф місцевості.
2. Під час гасіння пожеж на відкритій місцевості КГП зобов'язаний:
визначити вірогідність поширення пожежі на населені пункти та інші об'єкти;
провести розвідку та визначити вирішальний напрямок гасіння пожежі;
виконувати щодня розвідку пожежі у разі розповсюдження її на великій площі і набуття затяжного характеру, двічі на день - в разі швидкого розповсюдження горіння; за можливості посадки вертольота поблизу пожежі розвідку пожежі виконувати на вертольоті;
провести розрахунки та визначити необхідність залучення додаткових сил та засобів;
організувати створення мінералізованої смуги спільно з представниками адміністрації;
особисто переконатися в ліквідації горіння, визначити необхідність і тривалість спостереження за місцем ліквідованої пожежі.
69. Гасіння пожеж на полігонах твердих побутових відходів
1. Обстановка, що може скластися під час пожеж на полігонах твердих побутових відходів:
поширення вогню поверхнею твердих побутових відходів на робочій карті полігона та виникнення нових осередків горіння в разі сильного вітру;
проникнення вогню у тверді побутові відходи на глибину до 2 - 2,5 м до ізолювального шару та утворення прогарів;
самозагоряння твердих побутових відходів після гасіння пожежі;
поширення вогню на сільськогосподарські угіддя та лісові масиви;
виділення великої кількості диму та розповсюдження його на значну територію;
наявність на окремих полігонах твердих побутових систем збирання, транспортування та накопичення біогазу;
зсув укосів, складованих твердими побутовими відходами.
2. Під час гасіння пожежі на полігоні твердих побутових відходів КГП зобов'язаний:
утворити Штаб на пожежі, до складу якого включити представників адміністрації полігона та місцевих органів влади;
уточнити через уповноважених представників полігона глибину складування відходів, загрозу зсувів, небезпеку вибуху біогазу та наявність системи збирання біогазу;
організовувати оперативні дії з гасіння пожежі з урахуванням особливостей та небезпечних явищ, що можуть виникнути на полігоні твердих побутових відходів та узгоджувати їх з представниками адміністрації полігона;
використовувати для гасіння стволи-розпилювачі. З метою підвищення ефективності гасіння та зменшення надлишкового зволоження твердих побутових відходів застосовувати воду зі змочувачем;
визначати розстановку пожежно-рятувальної техніки, прокладання рукавних ліній та позиції ствольників у тих місцях, що виключають потрапляння особового складу під зсув твердих побутових відходів. Для пересування техніки та особового складу використовувати тимчасові дороги, облаштовані на полігоні;
залучити інженерну техніку для насування ґрунту (не менше 0,2 метри) на верхній шар побутових відходів у місцях горіння на експлуатованих картах полігона, у подальшому утрамбувати його бульдозерами, катками або іншою технікою;
забезпечити під час гасіння пожежі дотримання особовим складом заходів безпеки праці. Особливу увагу приділити організації заходів для недопущення провалювання людей і техніки в прогари та отруєння особового складу продуктами горіння під час тривалої роботи в зоні сильного задимлення;
організувати після ліквідації пожежі проведення санітарної обробки особового складу, який брав участь у гасінні пожежі, за потреби направити його на медичне обстеження;
провести дезінфекцію пожежно-рятувальної техніки та обладнання, що використовувалися під час гасіння пожежі.
70. Гасіння пожеж на об'єктах з режимним доступом
1. Обстановка, що може скластися під час пожеж на об'єктах з режимним доступом:
наявність великої кількості людей, яким загрожують небезпечні фактори пожежі;
швидке розповсюдження пожежі, щільне задимлення коридорів та сходових кліток;
наявність великого горючого навантаження;
можлива наявність декількох осередків пожежі;
у разі обмеженої кількості дверних і віконних прорізів можливе підвищення температури до небезпечного для людей рівня в приміщеннях, де знаходиться зона горіння, та в приміщеннях, розташованих поруч;
складне планування приміщень на поверхах, горищах та у підвалах;
поверхневе горіння матеріалів і речовин;
наявність електромереж, електроприладів та обладнання під напругою з пошкодженою електроізоляцією;
наявність приміщень зі зброєю та боєприпасами;
агресивне налаштування людей (установи виконання покарань);
відсутність інформації в документах оперативного реагування щодо розміщення джерел протипожежного водопостачання;
складність проведення розвідки та оперативного розгортання у зв'язку з режимністю об'єкта.
2. Під час гасіння пожеж на об'єктах з режимним доступом КГП зобов'язаний:
провести розвідку та встановити заходи, яких ужито адміністрацією об'єкта для евакуації людей з будівлі;
установити рівень загрози людям, за потреби спільно з представниками об'єкта організувати їх рятування та евакуацію, ужити заходів для попередження паніки;
утворити Штаб на пожежі з обов'язковим уключенням до його складу представника об'єкта;
забезпечити спільно з представниками об'єкта його знеструмлення згідно з планом відключення електромережі;
провести розрахунки та визначити необхідність залучення додаткових сил та засобів;
ужити заходів щодо видалення диму на шляхах евакуації;
ужити заходів для зниження температури в приміщеннях;
увести стволи для гасіння пожежі на один або декілька поверхів, подати стволи на захист поверхів, розташованих вище і нижче, суміжних приміщень, організувати на них розкривання конструкцій з порожнинами та їх проливання для попередження поширення вогню;
перевірити стволи та подати їх за потреби на захист побутових, технологічних прорізів, каналів, комунікацій, балконів, поверхів, розташованих вище і нижче, горища;
використовувати наявні системи та засоби пожежогасіння та протидимного захисту;
організувати для попередження поширення вогню через віконні прорізи подачу в них вогнегасних речовин зі стволів, розташованих на землі, на автодрабинах або автопідіймачах;
перевірити наявність особового складу після ліквідації пожежі, залишити територію режимного об'єкта в порядку, встановленому адміністрацією об'єкта.
3. Проводити оперативні дії за умови забезпечення безпеки особового складу представниками об'єкта.
71. Гасіння пожеж у будівлях (спорудах), обладнаних сонячними електростанціями
1. Обстановка, що може скластися під час пожеж у будівлях (спорудах), обладнаних сонячними електростанціями:
наявність електроустановок під високою напругою, загроза ураження особового складу електричним струмом;
відключення будівлі чи споруди, оснащеної сонячною електростанцією від зовнішньої мережі живлення не призводить до автоматичного її знеструмлення. Інверторне обладнання до його вимкнення буде продовжувати перетворювати постійний струм, що поступає у світлий час доби від фотоелектричних модулів, а в нічний час від акумуляторної батареї, та подавати високу напругу у внутрішню мережу будівлі (споруди);
швидке поширення вогню внаслідок горіння ізоляції електричних кабелів і проводів, сильне задимлення та утворення токсичних продуктів горіння;
значно обмежена робоча зона для гасіння пожежі на покрівлі в разі розміщення на даху будівлі (споруди) великої кількості фотоелектричних модулів, а часто встановлені поряд високовольтні інвертори ускладнюють доступ для їх вимкнення.
2. Під час гасіння пожежі в будівлях (спорудах), обладнаних сонячними електростанціями, КГП зобов'язаний:
провести розвідку та уточнити в персоналу чи власника місце знеструмлення об'єкта (будівлі, споруди) від зовнішньої мережі та вимкнення високовольтних інверторів, розташування акумуляторної батареї, трансформаторів та фотоелектричних модулів;
організувати знеструмлення об'єкта (будівлі, споруди) від зовнішньої мережі та вимкнення високовольтних інверторів;
отримати письмовий допуск на проведення гасіння пожежі на енергетичному об'єкті від адміністрації об'єкта (у разі пожежі на підприємствах та в організаціях енергетичної галузі);
визначити вогнегасні речовини, мінімальні відстані від пожежних стволів до електроустановок та способи гасіння пожежі;
оперативні дії щодо гасіння пожежі організовувати з урахуванням обстановки, місця горіння та дотриманням положень глави 38 цього розділу;
не допускати скупчення у приміщеннях з електроустановками надмірної кількості особового складу;
організувати роботу особового складу під час гасіння пожежі в ЗІЗОД з використанням діелектричних засобів, подавання вогнегасних речовин здійснювати після заземлення ручних пожежних стволів і пожежних автомобілів;
не проводити демонтаж пошкоджених фотоелектричних модулів, відключення електричних роз'ємів на обладнанні;
слідкувати за дотриманням особовим складом заходів безпеки під час роботи на висоті.
( розділ ІІ доповнено главою 71 згідно з наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.10.2021 р. № 761 )
III. Формування зведених загонів ДСНС для ліквідації наслідків НС та гасіння складних пожеж
1. Формування зведених загонів
1. Зведені загони ДСНС (далі - зведені загони) призначені для гасіння складних пожеж, виконання значних обсягів робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.
Зведені загони утворюються як тимчасові формування шляхом залучення із штатних підрозділів ДСНС частини особового складу, пожежної, аварійно-рятувальної, інженерної техніки, техніки служб забезпечення та комплектується відповідним додатковим спеціальним обладнанням та ЗІЗОД, необхідними для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій і пожеж.
( абзац другий пункту 1 глави 1 розділу III із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.10.2021 р. № 761 )
2. Зведені загони територіальних органів ДСНС України утворюються завчасно із підпорядкованих підрозділів і підрозділів центрального підпорядкування, що входять до гарнізону ОРС ЦЗ, для ліквідації наслідків прогнозованих масштабних надзвичайних ситуацій і гасіння складних пожеж у межах зон відповідальності гарнізонів.
Зведені загони утворюються у разі виникнення НС державного і регіонального рівнів для ліквідації їх наслідків, проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.
3. Рішення на формування зведених загонів територіальних органів ДСНС України та їх висування до місця проведення робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, гасіння складних пожеж, проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт приймають начальники відповідних гарнізонів ОРС ЦЗ. Рішення на формування та висування зведених загонів ДСНС України до місця проведення робіт приймає ДСНС України.
Організаційна структура зведеного загону, чисельність особового складу, кількість і вид техніки визначаються залежно від масштабів НС чи пожежі, специфіки та особливостей виконання робіт, наявності сил і засобів.
У разі залучення зведеного загону до дій за призначенням більше ніж на одну добу його особовий склад вважається у відрядженні.
4. Для формування зведеного загону не повинно залучатися понад 50 % загальної кількості особового складу і техніки комплектуючого підрозділу.
Підрозділи, з яких залучено особовий склад і техніку, за рішенням керівника територіального органу переводяться на двозмінний режим чергування та здійснюється перерозподіл обов'язків особового складу, що вибув до зведеного загону.
2. Управління зведеним загоном
1. Для управління зведеним загоном призначається начальник зведеного загону, його заступники та розгортається пересувний пункт управління відповідно до вимог глави 2 розділу II Статуту дій у надзвичайних ситуаціях органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту.
2. Начальник зведеного загону організовує (у визначених межах і обсягах) проведення робіт з гасіння пожеж, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт відповідно до цього Статуту.
Начальник зведеного загону як старша за посадою особа органу управління, може взяти на себе керівництво гасінням пожежі, якщо КГП не забезпечує управління оперативними діями сил та засобів з рятування людей і гасіння пожежі.
( абзац другий пункту 2 глави 2 розділу III із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.02.2025 р. № 70, враховуючи зміни, внесені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.02.2025 р. № 127 )
| Директор Департаменту формування політики щодо підконтрольних Міністрові органів влади та моніторингу МВС | В. Є. Боднар |
Додатки
до Статуту дій органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту під час гасіння пожеж
( див. текст )