провести розвідку прорізів у конструкціях тунелю по всій його довжині для введення засобів пожежогасіння;
проробити отвори в конструкціях тунелю (за потреби та узгодженням з технічним персоналом служби, яка експлуатує тунель) для зниження температури та подачі пожежних стволів;
подати на гасіння пожежі перекривні водяні стволи або заповнити тунель піною, парою чи інертними газами;
організувати зняття теплоізоляції з трубопроводів для попередження поширення по ній вогню.
62. Гасіння пожеж у лазнях-саунах
1. Обстановка, що може скластися під час пожеж у лазнях-саунах:
перебування в приміщеннях людей;
накопичення та вибух продуктів піролізу деревини з подальшою появою вибухової хвилі;
значне задимлення та висока температура;
мала кількість входів і віконних прорізів;
швидке поширення вогню оздоблювальними матеріалами приміщень;
наявність електрообладнання під напругою;
небезпека падіння особового складу в басейни та отримання опіків від нагрітих до високої температури предметів і конструкцій.
2. Під час гасіння пожеж у лазнях-саунах КГП зобов’язаний:
з’ясувати наявність людей, їхню кількість та організувати евакуацію або рятування;
уточнити схему розташування приміщень, басейнів тощо;
задіяти насамперед стаціонарний зрошувальний сухотруб для гасіння пожежі в парильному відділенні;
передбачити заходи, розставляючи сили і засоби, щодо захисту особового складу від вибухової хвилі та високонагрітих продуктів горіння в разі вибуху в парильному відділенні продуктів піролізу деревини. Для відкривання дверей використовувати рятувальну мотузку. У момент відкриття дверей пожежний-рятувальник повинен перебувати в безпечному місці за стіною або прикриватися дверним полотном та присісти найнижче до підлоги;
створити резервні ланки ГДЗС;
організувати за можливості попереднє вентилювання приміщень з метою зниження температури, концентрації диму і продуктів піролізу деревини, для чого розкрити в будівлі двері та вікна, застосувати димовисмоктувач або подати піну.
63. Гасіння бавовни в бунтах і штабелях
1. Обстановка, що може скластися під час горіння бавовни в бунтах і штабелях:
швидке поширення вогню поверхнею штабелів і поміж кипами, усередині бунта - вентиляційними тунелями;
розрив скріплення кипи та розліт тліючої бавовни на сусідні штабелі, споруди.
2. Під час гасіння бавовни в бунтах і штабелях КГП зобов’язаний:
здійснювати гасіння штабелів і бунтів бавовни стволами "А" водою із змочувачами. Спочатку необхідно обробляти поверхню штабеля, після чого тунелі та щілини між кипами;
організувати одночасно з гасінням штабелів бавовни їх розтягування та видалення кип бавовни в безпечне місце за допомогою засобів механізації. Слідкувати за тим, щоб кожну кипу було зволожено та видалено з її поверхні тліючі частки;
увести стволи на захист штабелів і бунтів, що не горять, або організувати їх накриття брезентом з подальшим зрошуванням. З метою контролю виставити пости та дозори із засобами пожежогасіння;
забезпечувати захист тунелів стволами з одночасним закриттям їх підручними матеріалами, якщо горить бавовна-сирець тільки на поверхні бунта;
залучити після ліквідації горіння бавовни-сирцю на поверхні бунта представників об’єкта (за згодою) для зачісування обгорілих бунтів за допомогою тунелерийних машин, металевих вил та граблів.
64. Гасіння пожеж на складах лісоматеріалів
1. Обстановка, що може скластися під час пожеж на складах лісоматеріалів:
швидке поширення вогню штабелями лісоматеріалів;
виникнення додаткових осередків горіння на території складу та за його межами внаслідок розлітання іскор;
руйнування штабелів лісоматеріалів;
завалення деревиною та відходами виробництва проїздів і підступів до штабелів лісоматеріалів та джерел водопостачання;
сильне теплове випромінювання, утворення потужних конвективних потоків і вихорів з підвітряного боку від штабелів лісоматеріалів, що горять.
2. Під час гасіння пожежі на складі лісоматеріалів КГП зобов’язаний:
визначити розміри пожежі, шляхи і напрямок розповсюдження вогню, загрозу його поширення на сусідні штабелі, групи і квартали штабелів лісоскладу, населені пункти та інші об’єкти;
утворити Штаб на пожежі, до складу якого включити представників адміністрації об’єкта та місцевих органів влади;
визначити головні рубежі локалізації пожежі та можливість зосередження на них розрахункової кількості стволів (рубежами локалізації можуть бути протипожежні розриви завширшки не менше 25 метрів);
організовувати гасіння лісу-кругляку або пиломатеріалів з верхньої частини штабеля, у разі прибуття додаткових сил і засобів увести стволи з торців штабеля, ураховуючи спосіб укладки лісу або пиломатеріалів;
увести на гасіння лафетні стволи і стволи "А" без насадок та організувати захист сусідніх штабелів лісоматеріалів, населених пунктів та інших об’єктів. Для захисту подати ручні водяні стволи, розриви між штабелями лісоматеріалів і самі штабелі покрити піною, створити протипожежні розриви шляхом розбирання штабелів лісоматеріалів і будівель, виставити пости з членів добровільних протипожежних формувань з первинними засобами пожежогасіння;
задіяти за можливості для гасіння плавзасоби (судна) у разі розташування складу лісоматеріалів на березі річки (водосховища тощо);
організувати окрему ОД для гасіння осередків горіння, що виникають від розлітання іскор. Межі ОД визначаються з урахуванням напрямку та сили вітру;
визначати позиції ствольників у тих місцях, що виключають потрапляння особового складу під завали в разі руйнування штабелів лісоматеріалів;
застосовувати для захисту особового складу від теплового випромінювання теплозахисні пожежні костюми (екрани) та розпилену воду;
передбачити захист і можливість швидкої передислокації пожежно-рятувальних автомобілів, установлених на джерела водопостачання в зоні можливого розлітання іскор;
організувати безперервне подавання вогнегасних речовин для забезпечення роботи необхідної кількості стволів на місці пожежі. Визначити водовіддачу водогону, запас води в пожежних водоймах, розташування найближчих річок і водосховищ;
використовувати воду зі змочувачем для підвищення ефективності гасіння;
ужити заходів щодо доставки до місця пожежі необхідної кількості потужних водяних стволів, пожежних рукавів, піноутворювача, змочувачів та засобів теплозахисту особового складу;
організувати евакуацію підйомно-транспортних механізмів із зони пожежі, за потреби використовувати їх для створення протипожежних розривів і розбирання штабелів лісоматеріалів.
65. Гасіння пожеж у сільській місцевості
1. Обстановка, що може скластися під час пожеж у сільській місцевості:
віддаленість пожежно-рятувальних підрозділів від сільських населених пунктів, незадовільний в окремих випадках стан шляхів сполучення та віддаленість джерел водопостачання від місця пожежі;
швидке поширення вогню горючими конструкціями будівель і господарських споруд у населених пунктах, грубими кормами у місцях їх зберігання, зерновими культурами на полях під час жнив;
перенесення вогню та іскор на значну відстань, виникнення нових осередків горіння в разі сильного вітру;
утримання в приміщеннях значної кількості сільськогосподарських тварин і птиці;
утворення токсичних продуктів горіння і випарів у разі пожежі в приміщеннях, де зберігаються гербіциди, отрутохімікати та міндобрива.
2. Під час гасіння пожежі в сільському населеному пункті КГП зобов’язаний:
оцінити обстановку та в разі потреби своєчасно організувати виклик додаткових сил і засобів;
організувати рятування людей, евакуацію тварин і майна та вжити заходів щодо обмеження поширення вогню;
ужити заходів щодо залучення тракторів, бульдозерів та іншої техніки для створення розривів на шляху можливого поширення вогню;
організувати з членів протипожежних формувань і місцевого населення пости, оснащені первинними засобами пожежогасіння та шанцевим інструментом, для гасіння осередків пожежі, що можуть виникнути внаслідок перенесення вітром вогню та іскор на значну відстань;
залучити через місцевий орган влади та адміністрацію господарства техніку і населення для гасіння масштабних пожеж (за потреби).
3. Під час гасіння пожежі у тваринницьких приміщеннях КГП зобов’язаний:
уживати заходів для евакуації сільськогосподарських тварин і птиці, увести стволи для гасіння пожежі та захисту шляхів евакуації. Для звільнення прив’язаних тварин залучити обслуговувальний персонал об’єкта;
для прискорення евакуації тварин використовувати водяні струмені;
організувати захист сусідніх об’єктів.
4. Під час гасіння пожежі в приміщеннях, де зберігаються гербіциди, отрутохімікати та міндобрива, КГП зобов’язаний:
установити, які агрохімікати зберігаються, їх кількість, токсичність та здатність утворювати вибухонебезпечні суміші;
утворити Штаб на пожежі, до складу якого включити відповідних фахівців та експертів;
призначити відповідального за безпеку праці та організувати роботу пункту домедичної допомоги;
застосовувати для гасіння пожежі вогнегасні речовини з урахуванням властивостей агрохімікатів, що зберігаються;
організувати у разі гасіння агрохімікатів водою облаштування її стікання в безпечні для людей і тварин місця;
визначати позиції ствольників з навітряного боку;
забезпечити особовий склад ізолювальними або фільтрувальними протигазами, призначеними для захисту від агрохімікатів і продуктів, що утворюються під час пожежі;
організувати у разі утворення на місці пожежі хмари хімічних речовин евакуацію людей і тварин на шляху її розповсюдження. Якщо хмара рухається в напрямку житлових масивів і тваринницьких комплексів увести стволи для її осадження розпиленими струменями води;
організувати після ліквідації пожежі проведення санітарної обробки особового складу, який брав участь у гасінні пожежі, за потреби направити його на медичне обстеження;
провести дегазацію пожежно-рятувальної техніки та обладнання, що використовувалися під час гасіння пожежі.
5. Під час гасіння льону, сіна, соломи в скиртах і пожеж на складах грубих кормів КГП зобов’язаний:
здійснювати гасіння відкритого полум’я розпиленими струменями води;
ужити заходів щодо залучення членів місцевих протипожежних формувань і сільськогосподарської техніки для розбирання (розтягування) скирт, їх гасіння та захисту сусідніх з місцем пожежі скирт;
організувати під час пожежі на пунктах обробки льону відключення пневмотранспорту та агрегатів активного вентилювання скирт;
організувати після завершення гасіння пожежі у взаємодії із місцевими органами влади чергування членів місцевих протипожежних формувань із засобами пожежогасіння для ліквідації можливих повторних загорянь.
6. Під час гасіння зернових культур на корені та у валках КГП зобов’язаний:
увести сили та засоби для гасіння по фронту пожежі з поступовим переходом на фланги і тил;
подати стволи на гасіння від пожежно-рятувальної і пристосованої техніки, організувати прокошування зернових культур перед фронтом пожежі та оборювання місця горіння, залучити особовий склад та сільгосппрацівників для збивання полум’я хлопавками, мітлами, гілками та вологою тканиною по периметру пожежі;
у разі гасіння зернових культур на великих площах та за швидкості вітру понад 7 м/с:
негайно організувати розвідку в декількох напрямках шляхом об’їзду периметра пожежі;
увести сили і засоби по напрямку розповсюдження вогню на ділянках, де можливий проїзд пожежно-рятувальної або пристосованої техніки;
облаштувати загороджувальні мінералізовані смуги на шляху розповсюдження вогню;
зосередити основні дії сил і засобів для припинення поширення вогню та усунення загрози людям, населеним пунктам, механізованим токам, виробничим і тваринницьким будівлям, лісовим масивам і торфовищам;
здійснювати маневр сил і засобів для гасіння пожежі на вирішальному напрямку дій у разі зміни напрямку вітру.
66. Гасіння лісових пожеж
1. Обстановка, що може скластися під час лісових пожеж:
швидке поширення вогню на великих площах;
сильне задимлення та інтенсивне теплове випромінювання;
можливе перебування людей у небезпечній зоні;
загроза поширення вогню на населені пункти, об’єкти з масовим перебуванням людей, підприємства, охоронні зони повітряних ліній електропередач, газо-, нафто-, продуктопроводів.
2. КГЛП є керівник лісогосподарського підприємства або особа, яка виконує його обов’язки. КГЛП є старша за посадою особа лісової охорони, яка перебуває на пожежі.
У разі якщо пожежно-рятувальний підрозділ першим прибув до місця виникнення лісової пожежі, старша за посадою особа, яка має допуск до самостійного виконання обов’язків КГП, повинна організувати гасіння пожежі та викликати до місця події чергові формування лісопожежної станції, керівника лісогосподарського підприємства та посадову особу лісової охорони.
Після прибуття на місце лісової пожежі уповноваженого представника лісогосподарського підприємства або лісової охорони старша за посадою особа пожежно-рятувального підрозділу доповідає про обстановку, прийняті рішення для її гасіння, переходить у підпорядкування КГЛП та здійснює управління підпорядкованими силами і засобами.
Пожежно-рятувальні підрозділи під час гасіння лісової пожежі підпорядковуються у своїх діях КГЛП та залишають місце пожежі за його погодженням.
У разі загрози життю і здоров’ю особового складу або направлення пожежно-рятувального підрозділу диспетчером (радіотелефоністом) ПЗЧ (ОКЦ) для гасіння інших пожеж, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (небезпечних подій) підрозділ залишає місце гасіння лісової пожежі, а старша за посадою особа цього підрозділу інформує про прийняте рішення КГЛП.
3. Розвідка лісової пожежі проводиться у супроводі осіб, які знають місцевість, та спеціалістів лісового господарства. У разі охоплення вогнем великої площі лісу розвідка та спостереження за його поширенням і ходом гасіння пожежі проводиться за допомогою вертольотів, літаків і автотранспорту з використанням картографічних матеріалів. Під час розвідки пожежі необхідно визначити:
вид і розміри пожежі, рельєф місцевості, швидкість і напрямок розповсюдження вогню, очікуваний розвиток пожежі, вірогідність її поширення на населені пункти, об’єкти заготовки лісу, торф’яні поля, сільгоспугіддя тощо;
місця можливого найбільш інтенсивного розвитку пожежі (хвойний молодняк, ділянки захаращеного лісу, тимчасові склади лісоматеріалів, торфорозробки тощо);
природні перешкоди для припинення поширення вогню, можливі рубежі для локалізації пожежі та опорні лінії для запуску зустрічного вогню (дороги, просіки, річки, канави, струмки, галявини тощо);
дороги і можливість під’їзду пожежно-рятувальної та інженерної техніки по них до краю лісу і периметру пожежі для її локалізації та гасіння;
наявність і можливість використання природних джерел водопостачання.
4. Сили і засоби для гасіння лісової пожежі залежно від обстановки вводяться з боку:
населеного пункту;
лісорозробок і торфополів;
лісового масиву, що не горить;
промислових, агропромислових об’єктів та об’єктів залізниці.
5. Під час лісових пожеж застосовуються такі прийоми гасіння:
у разі верхових пожеж створюються протипожежні розриви (просіки) на шляху поширення вогню та пускається зустрічний вогонь з безпечної відстані, що визначається з урахуванням швидкості руху фронту пожежі, застосовуються авіаційні сили;
у разі низових пожеж подаються вогнегасні речовини, кромка пожежі збивається хлопавками та засипається землею, лісовий покрив випалюється біля опорної смуги та створюється мінералізована смуга по периметру пожежі;
у разі торф’яних (підземних) пожеж у лісових масивах периметр пожежі окопується канавою до мінерального ґрунту або насиченого водою шару торфу, вводяться для гасіння пожежні стволи, осередки горіння підтоплюються водою, за можливості застосовується інженерна техніка для змішування торфу, що горить, із сирою торф’яною масою.
6. Під час лісових пожеж залежно від швидкості поширення вогню застосовуються такі способи гасіння:
одночасне гасіння всього фронту пожежі чи одночасне гасіння найбільш небезпечних осередків на флангах і в тилу з метою створення розривів і розбивання периметру пожежі на окремі невеликі ділянки для подальшого їх гасіння. Ці способи застосовуються під час гасіння пожеж на великій площі та за наявності достатньої кількості сил і засобів;
сили і засоби вводяться для гасіння з тилу пожежі та послідовно просуваються флангами до передньої лінії фронту пожежі зі швидкістю, що перевищує швидкість поширення вогню;
сили та засоби вводяться для гасіння фронту лісової пожежі, у подальшому поступово переходять до гасіння вогню на флангах і в тилу;
сили і засоби для гасіння вводяться з флангів лісової пожежі для поступового звужування фронту пожежі;
пуск зустрічного вогню від створеної опорної смуги (доцільно здійснювати в денний час з обов’язковою участю представника лісового господарства).
7. У разі загрози переростання лісової пожежі у велику або для гасіння складної лісової пожежі КГЛП утворює Штаб на пожежі, який координує та забезпечує дії залучених сил і засобів.
Для гасіння складної лісової пожежі утворюються оперативні дільниці, на яких зосереджується необхідна кількість сил і засобів. У разі формування по периметру складної пожежі окремих фронтів необхідно утворити додаткові оперативні дільниці. Начальника кожної оперативної дільниці штаб на пожежі забезпечує поквартальними планами (карти) лісового масиву.
Під час гасіння складної лісової пожежі організовується комплексне застосування наземних та авіаційних сил і засобів.
Заходи щодо гасіння лісової пожежі здійснюються безперервно в цілодобовому режимі з дотриманням заходів безпеки. Для організації оперативних дій ефективно використовуються найбільш сприятливі вечірній та вранішній періоди доби, коли інтенсивність поширення пожежі мінімальна.
Після гасіння пожежі для контролю та догашування повторних загорянь на площі, пройденій вогнем, направляється особовий склад з ранцевими вогнегасниками та шанцевим інструментом.
Під час гасіння пожеж у лісових масивах, що зазнали радіоактивного забруднення, КГЛП повинен ужити заходів для захисту особового складу від опромінення та організувати дозиметричний контроль у місцях проведення робіт. Для організації оперативних дій необхідно використовувати поквартальні плани (карти) щільності радіоактивного забруднення лісових масивів.
8. Під час гасіння лісової пожежі в гірській місцевості основні сили і засоби вводяться з верхньої частини схилу з переходом до флангів. Використовуються мобільні групи пожежогасіння, особовий склад яких оснащено переносними засобами гасіння.
Пожежно-рятувальну техніку та особовий склад розташовувати так, щоб вони не потрапили під можливий обвал, зсуви, падіння каміння або дерев.
Для створення мінералізованих смуг застосовувати трактори, екскаватори та іншу спеціальну техніку лісових господарств, за потреби використовувати вибухові речовини.
67. Гасіння пожеж на торф’яних полях і родовищах
1. Обстановка, що може скластися під час пожеж на торф’яних полях і родовищах:
швидке поширення вогню рослинним покровом торф’яного поля в разі сильного вітру та виникнення нових осередків пожежі;
поширення пожежі на населені пункти, промислові (господарчі) об’єкти, сільськогосподарські угіддя, лісові масиви, штабелі і каравани торфу;
проникнення вогню в глибину торф’яного масиву та утворення прогарів;
виділення великої кількості диму та його розповсюдження на значну територію;
поширення вогню всередині штабеля торфу і його поверхнею, перекидання іскор на інші штабелі за напрямком вітру.
2. Під час гасіння пожежі на торф’яному полі чи родовищі КГП зобов’язаний:
утворити Штаб на пожежі, до складу якого включити представників місцевих органів влади та адміністрації торфопідприємства;
визначити напрямок і швидкість поширення пожежі, найбільш небезпечні ділянки, наявність будівель, повітряних ліній електропередач, газо-, нафто-, продуктопроводів і загрози для них;
зосередити основні сили і засоби для гасіння пожежі з боку:
населеного пункту;
промислового (господарчого) об’єкта;
основного торф’яного масиву (полів добування торфу);
лісового масиву і сільськогосподарських угідь;
намітити межі, в яких необхідно зупинити поширення вогню;
уточнити товщину шару торфу, його однорідність та ступінь зволоження;
подати для локалізації пожежі на торф’яному полі водяні стволи по периметру пожежі, відсікаючи вогонь, на відстані не менше 3-5 м від ділянок торф’яного поля, що не горять;
для гасіння пожежі на торф’яному полі:
окопати периметр пожежі канавою до мінерального ґрунту або насиченого водою шару торфу з одночасною подачею водяних стволів. Окопування осередків горіння або території торфополя розпочати з боку, де не подано водяні стволи;
розмивати компактними струменями води торф в осередках горіння, заливати і підтоплювати їх водою;
задіяти за можливості інженерну техніку для змішування торфу, що горить, із сирою торф’яною масою;
подати стволи-розпилювачі для гасіння фрезерного торфу, розпушувати торф культиваторами до вологого шару з подальшим утрамбуванням його бульдозерами, катками або іншою технікою;
організувати залучення до гасіння пожежі інженерну та пристосовану для пожежогасіння техніку;
провести розвідку джерел водопостачання та визначити можливість використання їх для гасіння пожежі. За потреби створити запас води шляхом облаштування запруд для її збирання, підняття рівня води в каналах, за можливості задіяти стаціонарні та пересувні системи зрошування;
використовувати бульдозери, тягачі, екскаватори та іншу техніку об’єктів господарювання для доставки у важкодоступні місця пожежно-рятувальної техніки, створення протипожежних розривів, канав і тимчасових запруд;
коригувати дії пожежно-рятувальних підрозділів і населення, залучених до гасіння, з урахуванням обстановки на місці пожежі;
організувати захист населених пунктів, промислових (господарчих) об’єктів, лісових масивів, полів посівних культур у разі загрози поширення пожежі на них;
організовувати цілодобові пости та дозори силами населення і місцевих протипожежних формувань у населеному пункті та інших місцях, на які можливе поширення вогню;
керуватися відповідним планом під час евакуації населення з населеного пункту;
забезпечити під час гасіння пожежі дотримання особовим складом заходів безпеки праці. Особливу увагу приділити організації заходів для недопущення провалювання людей і техніки в прогари або болото на торф’яному полі та отруєння особового складу продуктами горіння під час тривалої роботи в зоні сильного задимлення;
ужити заходів для захисту особового складу від опромінення під час гасіння торф’яних пожеж на території, що зазнала радіоактивного забруднення, організувати дозиметричний контроль у місцях проведення робіт;
забезпечити вогнегасними речовинами, технікою, пально-мастильними матеріалами, обладнанням, засобами зв’язку, а під час пожежі, що триває понад три години,- харчуванням, приміщенням для відпочинку і реабілітації осіб, залучених до гасіння пожежі, за рахунок місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування і суб’єктів господарювання.
3. Під час гасіння штабелів торфу КГП зобов’язаний:
увести стволи для гасіння з боку штабелів торфу, що не горять, беручи пожежу в кільце;
здійснювати гасіння штабелів кускового торфу потужними компактними струменями води, а штабелів фрезерного торфу - розпиленою водою із змочувачами з одночасним видаленням шару торфу, що горить;
організувати захист штабелів, що не горять, шляхом інтенсивного зрошування розпиленою водою, закидання сирою торф’яною масою;
задіяти технічні засоби торфопідприємства для облаштування протипожежних розривів і розбирання штабелів торфу;
виставити постових для спостереження за територією після гасіння штабелів торфу.
68. Гасіння пожеж на відкритій місцевості, у тому числі в степовій зоні та заплавах річок
1. Обстановка, що може скластися під час пожеж на відкритій місцевості:
швидке розповсюдження пожежі сухою рослинністю та чагарниками;
щільне задимлення місцевості;
швидка зміна напрямку пожежі;
можлива наявність декількох осередків пожежі або займання нових;
відсутність джерел протипожежного водопостачання або їх значна віддаленість;
загроза розповсюдження пожежі на будинки, споруди, об’єкти, лісові масиви тощо;
складний рельєф місцевості.
2. Під час гасіння пожеж на відкритій місцевості КГП зобов’язаний:
визначити вірогідність поширення пожежі на населені пункти та інші об’єкти;
провести розвідку та визначити вирішальний напрямок гасіння пожежі;
виконувати щодня розвідку пожежі у разі розповсюдження її на великій площі і набуття затяжного характеру, двічі на день - в разі швидкого розповсюдження горіння; за можливості посадки вертольота поблизу пожежі розвідку пожежі виконувати на вертольоті;
провести розрахунки та визначити необхідність залучення додаткових сил та засобів;
організувати створення мінералізованої смуги спільно з представниками адміністрації;
особисто переконатися в ліквідації горіння, визначити необхідність і тривалість спостереження за місцем ліквідованої пожежі.
69. Гасіння пожеж на полігонах твердих побутових відходів
1. Обстановка, що може скластися під час пожеж на полігонах твердих побутових відходів:
поширення вогню поверхнею твердих побутових відходів на робочій карті полігона та виникнення нових осередків горіння в разі сильного вітру;
проникнення вогню у тверді побутові відходи на глибину до 2-2,5 м до ізолювального шару та утворення прогарів;
самозагоряння твердих побутових відходів після гасіння пожежі;
поширення вогню на сільськогосподарські угіддя та лісові масиви;
виділення великої кількості диму та розповсюдження його на значну територію;
наявність на окремих полігонах твердих побутових систем збирання, транспортування та накопичення біогазу;
зсув укосів, складованих твердими побутовими відходами.
2. Під час гасіння пожежі на полігоні твердих побутових відходів КГП зобов’язаний:
утворити Штаб на пожежі, до складу якого включити представників адміністрації полігона та місцевих органів влади;
уточнити через уповноважених представників полігона глибину складування відходів, загрозу зсувів, небезпеку вибуху біогазу та наявність системи збирання біогазу;
організовувати оперативні дії з гасіння пожежі з урахуванням особливостей та небезпечних явищ, що можуть виникнути на полігоні твердих побутових відходів та узгоджувати їх з представниками адміністрації полігона;
використовувати для гасіння стволи-розпилювачі. З метою підвищення ефективності гасіння та зменшення надлишкового зволоження твердих побутових відходів застосовувати воду зі змочувачем;
визначати розстановку пожежно-рятувальної техніки, прокладання рукавних ліній та позиції ствольників у тих місцях, що виключають потрапляння особового складу під зсув твердих побутових відходів. Для пересування техніки та особового складу використовувати тимчасові дороги, облаштовані на полігоні;
залучити інженерну техніку для насування ґрунту (не менше 0,2 метри) на верхній шар побутових відходів у місцях горіння на експлуатованих картах полігона, у подальшому утрамбувати його бульдозерами, катками або іншою технікою;
забезпечити під час гасіння пожежі дотримання особовим складом заходів безпеки праці. Особливу увагу приділити організації заходів для недопущення провалювання людей і техніки в прогари та отруєння особового складу продуктами горіння під час тривалої роботи в зоні сильного задимлення;
організувати після ліквідації пожежі проведення санітарної обробки особового складу, який брав участь у гасінні пожежі, за потреби направити його на медичне обстеження;
провести дезінфекцію пожежно-рятувальної техніки та обладнання, що використовувалися під час гасіння пожежі.
70. Гасіння пожеж на об’єктах з режимним доступом
1. Обстановка, що може скластися під час пожеж на об’єктах з режимним доступом:
наявність великої кількості людей, яким загрожують небезпечні фактори пожежі;
швидке розповсюдження пожежі, щільне задимлення коридорів та сходових кліток;
наявність великого горючого навантаження;
можлива наявність декількох осередків пожежі;
у разі обмеженої кількості дверних і віконних прорізів можливе підвищення температури до небезпечного для людей рівня в приміщеннях, де знаходиться зона горіння, та в приміщеннях, розташованих поруч;
складне планування приміщень на поверхах, горищах та у підвалах;
поверхневе горіння матеріалів і речовин;
наявність електромереж, електроприладів та обладнання під напругою з пошкодженою електроізоляцією;
наявність приміщень зі зброєю та боєприпасами;
агресивне налаштування людей (установи виконання покарань);
відсутність інформації в документах оперативного реагування щодо розміщення джерел протипожежного водопостачання;
складність проведення розвідки та оперативного розгортання у зв’язку з режимністю об’єкта.
2. Під час гасіння пожеж на об’єктах з режимним доступом КГП зобов’язаний:
провести розвідку та встановити заходи, яких ужито адміністрацією об’єкта для евакуації людей з будівлі;
установити рівень загрози людям, за потреби спільно з представниками об’єкта організувати їх рятування та евакуацію, ужити заходів для попередження паніки;
утворити Штаб на пожежі з обов’язковим уключенням до його складу представника об’єкта;
забезпечити спільно з представниками об’єкта його знеструмлення згідно з планом відключення електромережі;
провести розрахунки та визначити необхідність залучення додаткових сил та засобів;
ужити заходів щодо видалення диму на шляхах евакуації;
ужити заходів для зниження температури в приміщеннях;
увести стволи для гасіння пожежі на один або декілька поверхів, подати стволи на захист поверхів, розташованих вище і нижче, суміжних приміщень, організувати на них розкривання конструкцій з порожнинами та їх проливання для попередження поширення вогню;
перевірити стволи та подати їх за потреби на захист побутових, технологічних прорізів, каналів, комунікацій, балконів, поверхів, розташованих вище і нижче, горища;
використовувати наявні системи та засоби пожежогасіння та протидимного захисту;
організувати для попередження поширення вогню через віконні прорізи подачу в них вогнегасних речовин зі стволів, розташованих на землі, на автодрабинах або автопідіймачах;
перевірити наявність особового складу після ліквідації пожежі, залишити територію режимного об’єкта в порядку, встановленому адміністрацією об’єкта.
3. Проводити оперативні дії за умови забезпечення безпеки особового складу представниками об’єкта.
IIІ. Формування зведених загонів ДСНС для ліквідації наслідків НС та гасіння складних пожеж
1. Формування зведених загонів
1. Зведені загони ДСНС (далі - зведені загони) призначені для гасіння складних пожеж, виконання значних обсягів робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.
Зведені загони утворюються як тимчасові формування шляхом залучення із штатних підрозділів ДСНС частини особового складу і працівників, пожежної, аварійно-рятувальної, інженерної техніки, техніки служб забезпечення та комплектується відповідним додатковим спеціальним обладнанням та ЗІЗОД, необхідними для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій і пожеж.
2. Зведені загони територіальних органів ДСНС України утворюються завчасно із підпорядкованих підрозділів і підрозділів центрального підпорядкування, що входять до гарнізону ОРС ЦЗ, для ліквідації наслідків прогнозованих масштабних надзвичайних ситуацій і гасіння складних пожеж у межах зон відповідальності гарнізонів.
Зведені загони утворюються у разі виникнення НС державного і регіонального рівнів для ліквідації їх наслідків, проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.
3. Рішення на формування зведених загонів територіальних органів ДСНС України та їх висування до місця проведення робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, гасіння складних пожеж, проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт приймають начальники відповідних гарнізонів ОРС ЦЗ. Рішення на формування та висування зведених загонів ДСНС України до місця проведення робіт приймає ДСНС України.
Організаційна структура зведеного загону, чисельність особового складу, кількість і вид техніки визначаються залежно від масштабів НС чи пожежі, специфіки та особливостей виконання робіт, наявності сил і засобів.
У разі залучення зведеного загону до дій за призначенням більше ніж на одну добу його особовий склад вважається у відрядженні.
4. Для формування зведеного загону не повинно залучатися понад 50 % загальної кількості особового складу і техніки комплектуючого підрозділу.
Підрозділи, з яких залучено особовий склад і техніку, за рішенням керівника територіального органу переводяться на двозмінний режим чергування та здійснюється перерозподіл обов’язків особового складу, що вибув до зведеного загону.
2. Управління зведеним загоном
1. Для управління зведеним загоном призначається начальник зведеного загону, його заступники та розгортається пересувний пункт управління відповідно до вимог глави 2 розділу II Статуту дій у надзвичайних ситуаціях органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту.
2. Начальник зведеного загону організовує (у визначених межах і обсягах) проведення робіт з гасіння пожеж, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт відповідно до цього Статуту.
Начальник зведеного загону як старша за посадою особа органу управління, визначена пунктом 2 глави 9 розділу ІІ цього Статуту, керуючись главою 8 розділу II цього Статуту, може взяти на себе керівництво гасінням пожежі, якщо КГП не забезпечує управління оперативними діями сил та засобів з рятування людей і гасіння пожежі.
| Директор Департаменту формування політики щодо підконтрольних Міністрові органів влади та моніторингу МВС | В.Є. Боднар |
Додаток 1
до Статуту дій органів управління
та підрозділів Оперативно-рятувальної
служби цивільного захисту
під час гасіння пожеж
(пункт 3 глави 10 розділу II)
ЕСКІЗ
штабного столу
( Див. текст )
Додаток 2
до Статуту дій органів управління
та підрозділів Оперативно-рятувальної
служби цивільного захисту
під час гасіння пожеж
(пункт 3 глави 10 розділу II)
ЗРАЗОК
ОПЕРАТИВНА ОБСТАНОВКА
під час гасіння пожежі
( Див. текст )
Додаток 3
до Статуту дій органів управління
та підрозділів Оперативно-рятувальної
служби цивільного захисту
під час гасіння пожеж
(пункт 4 глави 15 розділу II)
ДОРОЖНІЙ ЛИСТ
на виїзд автомобілів стройової групи експлуатації за сигналом "Тривога"
( Див. текст )
Додаток 4
до Статуту дій органів управління
та підрозділів Оперативно-рятувальної
служби цивільного захисту
під час гасіння пожеж
(пункт 1 глави 16 розділу II)
ТАБЕЛІ
оперативного розрахунку особового складу на пожежно-рятувальних автомобілях
Табель оперативного розрахунку особового складу відділення на автоцистерні у складі 6 осіб
Табель оперативного розрахунку особового складу відділення на автонасосі у складі 9 чоловік
Табель оперативного розрахунку особового складу відділення на АЗО
