4) параметризація (програмування) та перевірка параметризації багатофункціональних лічильників електричної енергії (крім первинної параметризації багатофункціональних лічильників для індивідуальних побутових споживачів);
5) перенесення існуючих вузлів обліку або їх складових частин;
6) здійснення за рахунок споживача позапланової заміни пошкоджених з вини споживача ЗКО;
7) розділення обліку електричної енергії без зміни приєднаної (загальної) потужності;
8) пломбування/розпломбування вузла обліку та/або його облікових кіл;
9) приведення стану існуючого обліку в ТКО, де замовник є власником відповідних ЗКО, у відповідність до вимог цього Кодексу;
( Підпункт 9 пункту 5.6.1 глави 5.6 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2451 від 01.12.2021 )
10) забезпечення вузлів обліку допоміжним обладнанням для дистанційного зчитування та формування даних (з періодичністю частіше ніж раз на місяць) за ініціативою замовника.
5.6.2. Оплата послуг та обладнання для встановлення засобів контролю якості електричної енергії виконується стороною-ініціатором або оператором мережі, якщо їх установлення передбачено нормативно-правовими актами.
5.7. Особливості улаштування вузлів обліку для електроустановок активних споживачів та генеруючих установок приватних домогосподарств, призначених для виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії
( Назва глави 5.7 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 57 від 10.01.2024 )
5.7.1. Активний споживач має забезпечити встановлення вузлів обліку та комерційний облік обсягів відбору/відпуску електричної енергії у цілому для кожної належної йому площадки комерційного обліку відповідно до вимог цього Кодексу.
( Главу 5.7 розділу V доповнено новим пунктом 5.7.1 згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 57 від 10.01.2024 )
5.7.2. Активний споживач, який встановлює генеруючу установку, призначену для виробництва електричної енергії та/або установку зберігання енергії, або приєднує, у порядку встановленому Кодексом системи розподілу, до власних електричних мереж генеруючі установки, призначені для виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, та/або установки зберігання енергії, що належать третім особам, повинен забезпечити окремий комерційний облік електричної енергії виробленої власними генеруючими установками (групами установок), а також для кожного приєднання генеруючих установок та/або установок зберігання енергії, що належать третім особам, шляхом встановлення вузлів обліку.
( Главу 5.7 розділу V доповнено новим пунктом 5.7.2 згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 57 від 10.01.2024 )
5.7.3. У разі приєднання генеруючої установки (установок) приватного домогосподарства, призначеної для виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, у порядку, встановленому Кодексом системи розподілу, облаштування вузла(ів) обліку здійснюється ППКО відповідно до цього Кодексу, Правил роздрібного ринку, проєктної документації, будівельного паспорта (за наявності) за рахунок індивідуального побутового споживача.
( Пункт 5.7.3 глави 5.7 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1380 від 26.07.2024 )
5.7.4. Розташовані в межах приватного домогосподарства за однією адресою електроустановки відбору (споживання) та генеруючі електроустановки, до яких мають застосовуватися однакові коефіцієнти "зеленого" тарифу та тарифи, повинні бути облаштовані одним загальним лічильником, що забезпечує здійснення погодинного обліку відпуску та відбору (споживання) електричної енергії з можливістю дистанційного зчитування показів цього лічильника.
У разі необхідності підтвердження того, що відповідний обсяг електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії генеруючою установкою приватного домогосподарства, споживається для його власних потреб, така установка має бути забезпечена окремим комерційним обліком виробленої електричної енергії шляхом улаштування вузла обліку.
( Пункт 5.7.4 глави 5.7 розділу V доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 57 від 10.01.2024 )( Пункт глави 5.7 розділу V в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2451 від 01.12.2021 )
5.7.5. Електроустановки відбору (споживання) електричної енергії та генеруючі електроустановки споживача, до яких застосовуються різні коефіцієнти "зеленого" тарифу або тарифи, облаштовуються окремими лічильниками, які забезпечують здійснення погодинного комерційного обліку виробленої електричної енергії за кожною установкою, для якої застосовується окремий коефіцієнт "зеленого" тарифу або тариф, та окремого погодинного комерційного обліку електричної енергії, що споживається приватним домогосподарством, з можливістю дистанційного зчитування показів цих лічильників.
( Пункт глави 5.7 розділу V в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2451 від 01.12.2021 )
5.7.6. Місячний обсяг відпуску електричної енергії, виробленої генеруючими установками приватних домогосподарств, установлена потужність яких не перевищує встановлену законом, за "зеленим" тарифом визначається за вирахуванням місячного обсягу відбору (споживання) такими приватними домогосподарствами. Обсяг місячного відбору (споживання) електричної енергії електроустановками приватного домогосподарства визначається як сума обсягів споживання всіма електроустановками в межах приватного домогосподарства згідно з показами ЗКО, установленого(их) у приватному домогосподарстві.
( Пункт 5.7.6 глави 5.7 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 57 від 10.01.2024 )
5.7.7. Якщо електрична енергія, що вироблена на генеруючих електроустановках з альтернативних джерел енергії, не відпускається безпосередньо в мережу оператора системи, до обсягу електричної енергії, отриманої власником (користувачем) мереж, до яких приєднані генеруючі електроустановки з альтернативних джерел енергії, додається обсяг відпущеної в його мережі електричної енергії, виробленої такою або такими генеруючими електроустановками.
5.7.8. Організація каналів передачі даних, дистанційне зчитування, зберігання та обробка інформації на установках для виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії здійснюються відповідно до цього Кодексу.
5.7.9. У разі приєднання генеруючої установки та/або установки зберігання енергії в порядку, встановленому Кодексом системи розподілу, індивідуальний побутовий споживач письмово звертається до ППКО із заявою про влаштування вузла обліку генеруючої установки приватного домогосподарства, що виробляє електричну енергію з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру та/або установки зберігання енергії, відповідно до вимог цього Кодексу (додаток 4 до цього Кодексу).
( Пункт глави 5.7 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1495 від 15.08.2023; в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 57 від 10.01.2024; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1103 від 22.07.2025 )( Пункт 5.7.10 глави 5.7 розділу V виключено на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 57 від 10.01.2024 )( Пункт 5.7.11 глави 5.7 розділу V виключено на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 57 від 10.01.2024 )( Пункт 5.7.12 глави 5.7 розділу V виключено на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 57 від 10.01.2024 )
5.8. Заміна та зміна місця установлення ЗКО у складі вузлів обліку
5.8.1. Заміна або зміна місця встановлення справного, непошкодженого та повіреного ЗКО, встановленого відповідно до виданих технічних умов та/або рекомендацій та який відповідає вимогам цього Кодексу, ПУЕ та проєктним рішенням (незалежно від того хто є власником ЗКО), здійснюється ППКО за рахунок ініціатора такої заміни/зміни та виключно за взаємною документально підтвердженою згодою власника ЗКО, СПМ та оператора мережі.
Зміна місця встановлення ЗКО здійснюється, згідно з новим проєктним рішенням, погодженим власником ЗКО, СПМ та оператором мережі.
( Пункт 5.8.1 глави 5.8 розділу V в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2451 від 01.12.2021 )
5.8.2. Заміна несправних або неповірених ЗКО здійснюється за рахунок власника ЗКО.
5.8.3. Заміна пошкоджених або відсутніх (з причини їх крадіжки, несанкціонованого демонтажу тощо) ЗКО здійснюється за рахунок сторони, відповідальної за збереження і цілісність ЗКО.
5.8.4. Якщо сторону, відповідальну за збереження і цілісність ЗКО, неможливо встановити з будь-яких об'єктивних причин, то приведення комерційного обліку електричної енергії у відповідність до вимог цього Кодексу здійснюється за рахунок власника електроустановки, на якій був або має бути розміщений ЗКО.
5.8.5. Послуга із заміни лічильника електричної енергії надається ППКО протягом семи робочих днів від дня її оплати споживачем.
Зміна місця встановлення лічильників електричної енергії має здійснюватися ППКО протягом чотирнадцяти робочих днів від дня оплати споживачем цієї послуги.
( Пункт 5.8.5 глави 5.8 розділу V в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2451 від 01.12.2021 )
5.8.6. При заміні ЗКО або зміні місця його встановлення ініціатором та оператором системи має бути складений відповідний акт або внесені відповідні зміни до технічних рішень із зазначенням причин заміни або зміни місця встановлення. Водночас ініціатор має забезпечити внесення необхідних змін до основних даних щодо ТКО в реєстрі ТКО та, за потреби, до договору та проєктної документації, а демонтований ЗКО повинен бути повернений його власнику.
5.8.7. Оператор мережі має право за власний рахунок замінити несправні, пошкоджені, викрадені або неповірені ЗВТ на комерційній межі із індивідуальним побутовим споживачем (незалежно від того хто є їх власником) на ЗВТ, які належать оператору мережі та мають аналогічні або кращі технічні характеристики та налаштування. У такому разі споживач не має права відмовляти або перешкоджати оператору системи у заміні таких ЗВТ.
( Пункт 5.8.7 глави 5.8 розділу V в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2451 від 01.12.2021 )
5.9. Особливості організації комерційного обліку електричної енергії у суб’єктів господарювання, технологічні електричні мережі яких використовуються операторами системи та виробниками для транспортування електричної енергії
( Назва глави 5.9 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1103 від 22.07.2025 )
5.9.1. Обсяг електричної енергії, спожитої основним споживачем та субспоживачами, визначається залежно від порядку (схеми) приєднання вузла обліку з урахуванням втрат електричної енергії, пов'язаних із спільним використанням технологічних електричних мереж основного споживача.
5.9.2. У разі послідовного приєднання лічильників основного споживача та субспоживача:
1) якщо точка передачі/розподілу електричної енергії субспоживачу встановлена на межі балансової належності суміжних електроустановок, які належать на праві власності основному споживачу та субспоживачу:
для визначення обсягу електричної енергії, спожитої основним споживачем, обсяг втрат електричної енергії, пов'язаних із спільним використанням технологічних електричних мереж основного споживача, віднімається від різниці між обсягом електричної енергії, що надійшла в електричні мережі основного споживача, та обсягом електричної енергії, відданої в електричні мережі субспоживача (субспоживачів);
обсяг електричної енергії, спожитої субспоживачем, визначається відповідно до показів лічильника субспоживача;
2) якщо точка передачі/розподілу електричної енергії субспоживачу встановлена на межі балансової належності суміжних електроустановок, що належать на праві власності основному споживачу та ОС або іншому споживачу:
для визначення обсягу електричної енергії, спожитої основним споживачем, обсяг втрат електричної енергії, пов'язаних із спільним використанням технологічних електричних мереж основного споживача, віднімається від різниці між обсягом електричної енергії, що надійшла в електричні мережі основного споживача, та обсягом електричної енергії, відданої в електричні мережі субспоживача (субспоживачів);
для визначення обсягу електричної енергії, спожитої субспоживачем, обсяг втрат електричної енергії, пов'язаних із спільним використанням технологічних електричних мереж основного споживача, додається до обсягу електричної енергії, отриманої субспоживачем.
5.9.3. У разі паралельного приєднання лічильників основного споживача та субспоживача:
1) якщо точка передачі/розподілу електричної енергії субспоживачу встановлена на межі балансової належності суміжних електроустановок, які належать на праві власності основному споживачу та субспоживачу:
обсяг електричної енергії, спожитої основним споживачем, визначається за показами лічильника основного споживача;
обсяг електричної енергії, спожитої субспоживачем, визначається відповідно до показів лічильника субспоживача;
2) якщо точка передачі/розподілу електричної енергії субспоживачу встановлена на межі балансової належності суміжних електроустановок, що належать на праві власності основному споживачу та ОС або іншому споживачу:
обсяг електричної енергії, спожитої основним споживачем, визначається за показами лічильника основного споживача;
для визначення обсягу електричної енергії, спожитої субспоживачем, обсяг втрат електричної енергії, пов'язаних із спільним використанням технологічних електричних мереж основного споживача, додається до обсягу електричної енергії, отриманої субспоживачем.
5.9.4. Якщо до технологічних електричних мереж основного споживача приєднані електроустановки інших суб'єктів господарювання, власників мереж тощо, розрахунковий облік має бути організований основним споживачем таким чином, щоб забезпечити складення балансу електричної енергії у власних технологічних електричних мережах для проведення комерційних розрахунків відповідно до обраної основним споживачем комерційної пропозиції електропостачальника в розрахунковому періоді.
5.9.5. У ТКО на межі між основним споживачем та субспоживачами, де встановлені інтегральні лічильники субспоживачів, допускається використання для цілей складення погодинного балансу електричної енергії в електричних мережах основного споживача використання додатково встановлених основним споживачем інтервальних лічильників, уведених до складу АСКОЕ основного споживача.
( Пункт 5.9.5 глави 5.9 розділу V в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2451 від 01.12.2021 )
5.9.6. Основний споживач та інші суб'єкти господарювання (власники електричних мереж), технологічні електричні мережі яких використовуються оператором системи для передачі/розподілу електричної енергії, мають надати відповідному оператору системи та ППКО (у ролі ОДКО) у повному обсязі необхідні вихідні дані для визначення та врахування величини технологічних втрат електричної енергії, що пов'язані з передачею/розподілом електричної енергії технологічними електричними мережами власника.
5.9.7. Величина технологічних втрат електричної енергії в технологічних електричних мережах такого власника, що пов'язані з передачею/розподілом електричної енергії в електричні мережі інших суб'єктів господарювання, визначається оператором системи або ППКО (у ролі ОДКО) розрахунковим шляхом відповідно до методичних рекомендацій, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, з урахуванням однолінійної схеми електропостачання.
( Пункт 5.9.7 глави 5.9 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2451 від 01.12.2021 )
5.9.8. Порядок розрахунків величини технологічних втрат електричної енергії в технологічних електричних мережах власників технологічних мереж та її значення зазначаються в договорах про передачу/розподіл електричної енергії.
5.9.9. Технологічні втрати електричної енергії в технологічних мережах розподіляються між власником технологічних електричних мереж та оператором системи пропорційно обсягам відбору (споживання) та передачі/розподілу електричної енергії.
5.9.10. У разі приєднання електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії, виробника електричної енергії (суб’єкта господарювання, що має намір виробляти електричну енергію) до електричних мереж іншого виробника електричної енергії, електроустановки якого приєднані до мереж оператора системи передачі та/або оператора системи розподілу, має бути забезпечений окремий комерційний облік електричної енергії для електроустановок (груп електроустановок), що належать різним виробникам. Основний виробник має забезпечити створення додаткових ТКО на межі між власними генеруючими електроустановками та генеруючими електроустановками субвиробника(-ів) на кожному такому приєднанні (підключенні).
Субвиробник(-и) зобов’язаний(-і) забезпечити на всіх таких приєднаннях (підключеннях) улаштування вузлів обліку з інтелектуальними лічильниками з можливістю інтервального вимірювання та дистанційного зчитування результатів вимірювання відповідно до вимог цього Кодексу.
Обсяг відбору/відпуску електричної енергії основним виробником та субвиробником за розрахунковий період, визначається окремо для кожного з них як абсолютне значення різниці (сальдо перетоків) між загальним обсягом прийому та загальним обсягом віддачі електричної енергії на відповідних площадках комерційного обліку:
для субвиробника – за показами засобів комерційного обліку, встановлених у всіх точках комерційного обліку на комерційній межі між електроустановками субвиробника та основного виробника;
для основного виробника – за показами засобів комерційного обліку, встановлених у всіх точках комерційного обліку на комерційній межі між електроустановками основного виробника та суміжними з ними електроустановками оператора системи та субвиробника.
Якщо розрахована різниця є додатною, вважається, що виробник здійснює відбір електричної енергії з електричних мереж оператора системи у відповідному розрахунковому періоді. Якщо розрахована різниця має від'ємне значення, вважається, що виробник здійснює відпуск електричної енергії до електричних мереж оператора системи у відповідному розрахунковому періоді.
( Главу 5.9 розділу V доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1103 від 22.07.2025 )
5.9.11. У разі здійснення виробником відбору електричної енергії установкою зберігання енергії від власних генеруючих установок та/або з електричних мереж іншого виробника, та/або оператора системи розподілу чи оператора системи передачі у межах місць провадження ліцензованої діяльності з виробництва такий виробник має забезпечити відповідно до вимог цього Кодексу окремий комерційний облік електричної енергії, перетікання якої здійснюється до/з установки зберігання енергії.
( Главу 5.9 розділу V доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1103 від 22.07.2025 )
5.10. Особливості улаштування вузлів обліку на електростанціях, підстанціях, станціях зарядки електромобілів та установках зберігання енергії
( Назва глави 5.10 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1249 від 04.10.2022; в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1495 від 15.08.2023 )( Щодо застосування вимог глави 5.10 розділу V на період дії воєнного стану в Україні див. пункт 4 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1799 від 22.10.2024 )
5.10.1. Комерційний облік на електростанції організовується таким чином, щоб забезпечити роздільне визначення у цілому обсягів електричної енергії, що вироблена, відпущена в мережу, відібрана (спожита) на власні та господарські потреби електростанції, а також обсягів перетікань електричної енергії з/до кожного енергоблоку, кожної черги будівництва, генеруючої одиниці, еталонної одиниці, установки зберігання енергії та електроустановок споживачів, які живляться відповідно до договорів резервного електрозабезпечення (за наявності на електростанції таких окремих електроустановок або їх груп).
( Пункт 5.10.1 глави 5.10 розділу V в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1103 від 22.07.2025 )
5.10.2. Якщо на об'єкті електроенергетики, зокрема на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), що виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії – лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), мають застосовуватися різні коефіцієнти "зеленого" тарифу або різні тарифи, та/або використовуються електроустановки, призначені для виробництва електричної енергії з різних джерел енергії, на такому об'єкті має бути організований окремий комерційний облік за кожною чергою (пусковим комплексом) та/або установкою, для яких застосовується окремий коефіцієнт "зеленого" тарифу або окремий тариф.
( Пункт 5.10.2 глави 5.10 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2451 від 01.12.2021; в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1103 від 22.07.2025 )
5.10.3. Виробники електричної енергії з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) у разі здійснення електрозабезпечення (електричними мережами внутрішнього електрозабезпечення) приєднаних (підключених) згідно з КСР електроустановок пов’язаних осіб та/або електроустановок власного споживання, не пов’язаних з виробництвом електричної енергії, що розташовані з ними на одній земельній ділянці чи земельних ділянках, що мають спільні між собою межі, мають створити додаткові ТКО на кожному такому приєднанні (підключенні).
Виробником має бути забезпечено здійснення комерційного обліку обсягів виробленої/спожитої, відпущеної/відібраної електричної енергії у цілому по об’єкту виробника та окремо для кожної електроустановки/групи електроустановок з виробництва та споживання електричної енергії (на власні потреби та потреби не пов’язані з виробництвом).
Власники об’єктів, у разі здійснення електрозабезпечення електроустановок їх об’єктів виробником електричної енергії з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), мають забезпечити визначення обсягів відбору електричної енергії цими об’єктами від мереж оператора системи.
( Главу 5.10 розділу V доповнено новим пунктом 5.10.3 згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2276 від 05.12.2023 )
5.10.4. Виробники електричної енергії, що здійснюють виробництво електричної енергії на когенераційних установках потужністю до 20 МВт, у разі здійснення електрозабезпечення (електричними мережами внутрішнього електрозабезпечення) приєднаних (підключених) згідно з КСР електроустановок власних об’єктів критичної інфраструктури та/або об’єктів критичної інфраструктури інших власників електроустановок за погодженням з органами місцевого самоврядування (за умови відсутності встановлених на таких об’єктах критичної інфраструктури генеруючих установок), мають створити додаткові ТКО на кожному такому приєднанні (підключенні).
Виробником має бути забезпечено здійснення комерційного обліку обсягів виробленої/спожитої, відпущеної/відібраної електричної енергії у цілому по об’єкту виробника та окремо для кожної електроустановки/групи електроустановок з виробництва та споживання електричної енергії (на власні потреби та потреби електроустановок власних об’єктів критичної інфраструктури та/або об’єктів критичної інфраструктури інших власників).
Власники об’єктів критичної інфраструктури у разі здійснення електрозабезпечення електроустановок їх об’єктів критичної інфраструктури виробниками електричної енергії, що здійснюють виробництво електричної енергії на когенераційних установках потужністю до 20 МВт, мають забезпечити визначення обсягів відбору електричної енергії цими об’єктами від мереж оператора системи.
( Главу 5.10 розділу V доповнено новим пунктом 5.10.4 згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2276 від 05.12.2023 )
5.10.5. Комерційний облік електричної енергії на підстанціях оператора системи організовується для визначення кількості електричної енергії, що надійшла на її шини та передана в мережу, а також кількості електричної енергії, спожитої на власні та господарські потреби підстанції.
5.10.6. Для ліній 110 кВ і вище, що перебувають на балансі декількох сторін, встановлюються основний та верифікаційний вузли обліку на кінцях лінії за узгодженням сторін.
5.10.7. На площадках комерційного обліку оператора установок зберігання енергії, а також площадках комерційного обліку виробника електричної енергії, де встановлені установки зберігання енергії, має бути забезпечений комерційний облік обсягів відбору/відпуску електричної енергії у цілому для площадки комерційного обліку та окремо для всіх наявних електроустановок або груп електроустановок споживання, виробництва електричної енергії та зберігання енергії, шляхом улаштування вузлів комерційного обліку з інтервальними лічильниками, гарантованим дистанційним зчитуванням і передачею даних відповідно до вимог цього Кодексу.
У разі технічної неможливості улаштування окремих вузлів обліку електричної енергії допускається здійснення окремого комерційного обліку для цих електроустановок розрахунком шляхом відповідно до алгоритму, визначеного проєктом (проєктними рішеннями), розробленим відповідно до вимог цього Кодексу.
( Пункт 5.10.7 глави 5.10 розділу V доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1103 від 22.07.2025 )( Главу 5.10 розділу V доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1249 від 04.10.2022 )
5.10.8. На площадках комерційного обліку споживача, до складу яких входять установки зберігання енергії, якщо такий споживач у будь-який період часу не здійснює відпуск електричної енергії, раніше збереженої в установці зберігання енергії, в ОЕС України або в мережі інших суб’єктів господарювання, дозволяється здійснювати комерційний облік електричної енергії у цілому для площадки комерційного обліку шляхом встановлення одного загального вузла обліку з двонаправленим лічильником, що забезпечує комерційний облік обсягів відбору/відпуску електричної енергії відповідно до вимог цього Кодексу.
( Главу 5.10 розділу V доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1249 від 04.10.2022 )
5.10.9. Оператори системи, які мають у власності, володіють, користуються, управляють чи експлуатують установки зберігання енергії, з яких можливе перетікання електричної енергії до ОЕС України або в мережі інших суб’єктів господарювання, повинні забезпечити окремий комерційний облік електричної енергії, перетікання якої здійснюється як до, так і з установки зберігання енергії, шляхом улаштування окремих вузлів комерційного обліку з інтервальними лічильниками, гарантованим дистанційним зчитуванням і передачею даних відповідно до вимог цього Кодексу.
( Главу 5.10 розділу V доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1249 від 04.10.2022 )
5.10.10. Якщо генеруючі електроустановки або установки зберігання енергії безпосередньо приєднані до електричних мереж ОС або іншого власника (користувача) електричних мереж, обсяги відпуску/відбору електричної енергії, що вироблена/спожита на цих генеруючих електроустановках або установках зберігання енергії мають бути враховані при формуванні балансу електричної енергії в цих електричних мережах.
( Главу 5.10 розділу V доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1249 від 04.10.2022 )
5.10.11. Станції зарядки електромобілів, що приєднуються до електричних мереж відповідно до вимог Кодексу системи розподілу, або площадки вимірювання для таких станцій зарядки електромобілів створені за ініціативою користувача системи шляхом розділення обліку на об’єкті користувача, мають бути забезпечені окремим комерційним обліком електричної енергії шляхом улаштування вузла комерційного обліку відповідно до вимог цього Кодексу. При цьому використання електричної енергії на площадці вимірювання для таких станцій зарядки електромобілів на інші цілі, крім надання послуг із заряджання електромобілів та для споживання для власних потреб електрозарядної станції, забороняється.
( Главу 5.10 розділу V доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1495 від 15.08.2023 )
5.10.12. Оператор малої системи розподілу має забезпечити комерційний облік електричної енергії та формування даних щодо обсягів прийому/віддачі електричної енергії на межі балансової належності електричних мереж оператора малої системи розподілу з ОСР/ОСП, а також обсягів електричної енергії, спожитої на власні потреби оператора малої системи розподілу.
Користувачі малої системи розподілу забезпечують комерційний облік відповідно до вимог цього Кодексу.
( Главу 5.10 розділу V доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2276 від 05.12.2023 )
5.11. Диференціація ТКО та вузлів обліку за рівнем напруги
5.11.1. На ринку електричної енергії України в залежності від рівня напруги в точці вимірювання застосовуються різні технічні вимоги до вузлів обліку та ЗВТ (лічильників, вимірювальних трансформаторів та допоміжного обладнання, їх класу точності, умов щодо забезпечення дистанційного зчитування результатів вимірювання та синхронізації часу тощо).
5.11.2. Рівень напруги як характеристика ТКО встановлюється відповідно до цього пункту в залежності від величин номінальної напруги Uп в точці вимірювання (у разі застосування вимірювальних трансформаторів - напруги на первинній обмотці або у первинному колі трансформатора струму), до якої належить ТКО.
5.11.3. Лічильники мають забезпечувати вимірювання, реєстрацію, зберігання та відображення значень величин згідно з переліком:
__________
* Якщо нормативними документами вимагається вимірювання активної або реактивної потужності/енергії для цілей проведення комерційних розрахунків.
5.11.4. У разі можливого зустрічного перетікання електричної енергії на межі електричних мереж суміжних власників лічильники, встановлені в ТКО, мають забезпечувати вимірювання електричної енергії в обох напрямах.
5.12. Дублювання та резервування ЗВТ
5.12.1. ТКО третього та четвертого рівня напруги мають бути обладнані вузлами обліку з основним та дублюючим лічильниками та підключені до різних обмоток вимірювальних трансформаторів.
Для четвертого рівня напруги на приєднаннях, які мають як шинні, так і лінійні трансформатори напруги, кола напруги основного лічильника дозволяється підключати до лінійного трансформатора напруги, а дублюючого лічильника до шинного трансформатора напруги.
Для третього, другого та першого рівнів напруги при наявності однієї вимірювальної обмотки в трансформаторі напруги основний та дублюючий лічильники можуть підключатися до однієї обмотки трансформатора напруги.
Для другого та першого рівнів напруги при наявності однієї вимірювальної обмотки в трансформаторі струму основний лічильник та дублюючий лічильники можуть підключатися до однієї обмотки трансформатора струму.
( Пункт 5.12.1 глави 5.12 розділу V в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2451 від 01.12.2021 )
5.12.2. Дублюючий лічильник має забезпечувати реєстрацію всіх величин, що реєструються основним лічильником.
5.12.3. Результати вимірювання основного та дублюючого лічильників мають збігатися в межах припустимої похибки вимірювання.
5.12.4. У разі неможливості отримання повних та точних даних результатів вимірювання з основного і дублюючого лічильників основного вузла обліку дозволяється використовувати дані з лічильників верифікаційного вузла обліку (наприклад, установлених на протилежних кінцях приєднань суміжних сторін) відповідно.
5.12.5. Для всіх ТКО третього та четвертого рівнів напруги дублюючі ЗВТ повинні мати характеристики щодо точності вимірювання не гірші ніж основні ЗВТ. Якщо основний та дублюючий лічильники мають різні класи точності, то основним лічильником має бути визначений лічильник з вищим класом точності.
5.12.6. Результати вимірювання використовуються в такому порядку пріоритетності:
1) результати вимірювання з основного лічильника основного вузла обліку;
2) результати вимірювання з дублюючого лічильника основного вузла обліку;
3) результати вимірювання з основного лічильника верифікаційного вузла обліку;
4) результати вимірювання з дублюючого лічильника верифікаційного вузла обліку.
5.12.7. Якщо на комерційній межі суміжних учасників ринку установлено основний та верифікаційний вузли обліку та існує домовленість між учасниками ринку здійснювати обмін результатами вимірювань, не вимагається встановлювати в цих вузлах обліку дублюючі лічильники.
5.12.8. Вимоги до вторинних кіл трансформаторів напруги для ТКО четвертого рівня напруги:
( Абзац перший пункту 5.12.8 глави 5.12 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2451 від 01.12.2021 )
1) вторинні кола мають бути захищені автоматичними вимикачами, установленими якомога ближче до виводів трансформатора напруги;
2) схема підключення має бути виконана таким чином, щоб опорна напруга не втрачалась у випадку втрати напруги від окремого трансформатора напруги;
3) схема підключення має передбачати окремі автоматичні вимикачі та кабелі для основного та дублюючого лічильників;
4) до вторинних кіл трансформатора напруги, що використовуються для цілей комерційного обліку електричної енергії, забороняється приєднувати будь-які інші навантаження, крім кіл комерційного обліку, контролю і моніторингу електричної енергії та потужності.
( Підпункт 4 пункту 5.12.8 глави 5.12 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2451 від 01.12.2021 )
5.12.9. Для ТКО третього та четвертого рівнів напруги у разі наявності лише двох вимірювальних обмоток у ТС дозволяється підключати дублюючий лічильник та інші необхідні ЗВТ (зокрема для контролю і моніторингу електричної енергії та потужності) до однієї обмотки ТС, а основний лічильник до другої обмотки ТС.
Для ТС другого рівня напруги основний лічильник та інші необхідні ЗВТ можуть підключатися до однієї обмотки ТС.
( Пункт 5.12.9 глави 5.12 розділу V в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2451 від 01.12.2021 )
5.13. Мінімальні вимоги до точності та функціональності ЗВТ
5.13.1. Мінімальні вимоги до класу точності та функціональності ЗВТ (лічильників і вимірювальних трансформаторів) у складі вузлів обліку під час проєктування нового будівництва, модернізації, реконструкції, технічного переоснащення або капітального ремонту електроустановок залежно від рівня напруги та потужності для ТКО, наведено в цьому пункті. Дозволяється використання ЗВТ вищого класу точності та функціональності.
__________
* рівень номінальної напруги в точці вимірювання (у разі застосування вимірювальних трансформаторів - рівень номінальної напруги на первинній обмотці або у первинному колі вимірювального трансформатора струму);
** крім точок вимірювання об’єктів багатоквартирних житлових будинків та колективних побутових споживачів;
*** для точок вимірювання об'єктів (крім багатоквартирних житлових будинків та колективних побутових споживачів) з середньомісячним обсягом споживання електричної енергії понад 50 тис. кВт·год (фактичним за попередній календарний рік або заявленим для нових електроустановок), генеруючих електростанцій (зокрема генеруючих установок приватних домогосподарств), установок зберігання енергії з можливістю відпуску раніше збереженої електричної енергії до ОЕС України або в мережі інших суб’єктів господарювання, або якщо це необхідно для забезпечення комерційного обліку електричної енергії відповідно до вибраного споживачем тарифного плану електропостачання.
**** для точок вимірювання об’єктів багатоквартирних житлових будинків та колективних побутових споживачів.
( Пункт 5.13.1 глави 5.13 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2451 від 01.12.2021, № 1249 від 04.10.2022, № 1495 від 15.08.2023, № 1380 від 26.07.2024 )
5.13.2. Клас точності та функціональність будь-яких дублюючих ЗВТ мають бути не нижчими ніж клас точності та функціональність основних ЗВТ.
5.13.3. Облік з використанням вимірювальних трансформаторів має відповідати вимогам цього Кодексу та ПУЕ.
На рівнях напруги до 0,4 кВ та струмах навантаження електроустановок до 100А використовуються лічильники прямого включення по струму.
( Пункт 5.13.3 глави 5.13 розділу V доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2451 від 01.12.2021 )
5.13.4. Вузли обліку з лічильниками із зовнішніми вимірювальними трансформаторами на межі між суміжними електричними мережами оператора мережі повинні мати паспорт-протокол. Паспорт-протокол складається оператором мережі в електронній формі та зберігається у нього, ВТКО та AKO. У разі наявності паспорта-протоколу тільки в паперовій формі оператор мережі забезпечує його сканування, підписання кваліфікованим електронним підписом та передачу ВТКО та AKO. Паспорти-протоколи мають оновлюватись при заміні основного обладнання вузла обліку та після перевірки вторинних кіл.
( Пункт 5.13.4 глави 5.13 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2451 від 01.12.2021 )
5.13.5. У робочих умовах експлуатації (зазначених у технічних умовах та/або іншій технічній документації) при сталому режимі роботи вторинне навантаження обмоток для комерційного обліку (у вольт-амперах при вказаному коефіцієнті потужності) трансформаторів струму та напруги повинно бути у межах діапазону, встановленого виробником для забезпечення їх класу точності.
Власник трансформаторів струму та напруги або сторона, яка їх експлуатує, проводить відповідно до затверджених графіків один раз на три роки періодичні перевірки величини вторинного навантаження обмоток для комерційного обліку трансформаторів струму та напруги, а також падіння напруги у вторинних колах вимірювальних трансформаторів напруги. Результати перевірки заносяться до паспорта-протоколу.
( Пункт 5.13.5 глави 5.13 розділу V в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2451 від 01.12.2021 )
5.14. Додаткові вимоги до вузлів обліку з інтервальними лічильниками
5.14.1. Інтервальний лічильник має передбачати вбудований або зовнішній пристрій, що забезпечує можливість дистанційного зчитування результатів вимірювання та обладнаний окремими комунікаційними портами для локального та дистанційного доступу, за винятком інтервальних лічильників у ТКО, де не вимагається дистанційне зчитування даних.
5.14.2. Інтервальні лічильники, що встановлюються в ТКО, повинні мати можливість встановлювати такий інтервал вимірювання, щоб результат ділення розрахункового періоду на цей обраний інтервал вимірювання був цілим числом.
5.14.3. Якщо інтервал вимірювання менший розрахункового періоду, значення величин за розрахунковий період повинні визначатись у розрахунковий спосіб:
1) як сума результатів вимірювань за інтервали вимірювання в межах розрахункового періоду - при вимірюванні електричної енергії;
2) як середнє значення результатів вимірювання за інтервал вимірювання в межах розрахункового періоду - при вимірюванні потужності.
5.14.4. Результати інтервальних вимірювань та сформовані дані комерційного обліку мають містити позначку часу та бути структурованими у часовий ряд. Дані з датою та часом, які відповідають початку періоду часового ряду включаються в цей часовий ряд. Дані з датою та часом, які відповідають закінченню періоду часового ряду включаються на початок наступного часового ряду.
( Пункт 5.14.4 глави 5.14 розділу V в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2451 від 01.12.2021 )
5.14.5. Час зберігання даних масиву профіля навантаження у внутрішній пам'яті інтервального лічильника має бути не менше:
1) 1,5 місяця для 15-хвилинного інтервалу вимірювання (якщо нормативними документами вимагається зберігання даних для комерційних розрахунків);
2) трьох місяців для 30-хвилинного інтервалу вимірювання;