2) коригування розміру штрафу з урахуванням тривалості зловживання;
3) коригування розміру штрафу з урахуванням пом’якшуючих та/або обтяжуючих обставин;
4) коригування розміру штрафу з метою забезпечення належного рівня стримування від майбутніх зловживань та забезпечення пропорційності покарання за зловживання;
5) визначення підсумкового розміру штрафу та коригування розміру штрафу для уникнення перевищення максимальної межі штрафу.
3.2. Визначення початкового розміру штрафу
3.2.1. Початковий розмір штрафу за відповідне зловживання визначається шляхом застосування до фактичних обставин зловживання визначених цим розділом критеріїв оцінки характеру, серйозності зловживання, а також завданої шкоди або отриманої додаткової вигоди, яким присвоєно відповідний відсоток у залежності від серйозності зловживання.
3.2.2. За результатами оцінки кожного з критеріїв серйозності зловживання визначається відсоток для відповідного зловживання за цим критерієм.
3.2.3. Початковий розмір штрафу розраховується за формулою
| див. зображення | (4) |
( Абзац другий пункту 3.2.3 глави 3.2 розділу III в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1513 від 21.08.2024 )
| де | XX % | - | відсоток серйозності зловживання, що визначається за результатами оцінки серйозності зловживання, яка здійснюється у порядку, визначеному пунктом 3.2.5 цієї глави,%; | |
| ( Абзац третій пункту 3.2.3 глави 3.2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1513 від 21.08.2024 ) | ||||
| див. зображення | - | максимальний розмір штрафу за зловживання на оптовому енергетичному ринку, передбачений чинним законодавством; | ||
| див. зображення | - | розмір додаткової вигоди чи завданої шкоди (у разі можливості встановлення такої вигоди або шкоди); | ||
| Dmg % | - | відсоток від розміру завданої шкоди чи отриманої додаткової вигоди (у разі можливості встановлення такої шкоди або вигоди), наведений у пункті 3.2.6 цієї глави,%; | ||
| ( Абзац шостий пункту 3.2.3 глави 3.2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1513 від 21.08.2024 ) | ||||
| див. зображення | - | коефіцієнт характеру вчиненого зловживання, наведений у пункті 3.2.7 цієї глави. | ||
3.2.4. Залежно від виду здійсненого зловживання на оптовому енергетичному ринку застосовується відповідний відсоток серйозності зловживання.
3.2.5. Відсотковий розмір, присвоєний виду зловживань на оптовому енергетичному ринку, становить оцінку серйозності зловживання та визначає такі величини відсотків від максимального розміру штрафу, передбаченого чинним законодавством, що застосовуються для цілей формули 4:
| Вид зловживання | % |
| ( Рядок другий виключено на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 822 від 03.06.2025 ) | 1 |
| Порушення встановлених заборон щодо використання інсайдерської інформації | 10 |
| Маніпулювання на оптовому енергетичному ринку | 10 |
| Спроба маніпулювання на оптовому енергетичному ринку | 8 |
| ( Рядок п'ятий виключено на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 822 від 03.06.2025 ) | |
( Таблиця пункту 3.2.5 глави 3.2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 822 від 03.06.2025 )
3.2.6. У разі наявності шкоди, завданої суб’єктом розслідування, чи додаткової вигоди, отриманої ним внаслідок вчинення відповідного виду зловживання, та у разі можливості їх встановлення, НКРЕКП враховує розмір завданої суб’єктом розслідування шкоди та/або отриманої ним додаткової вигоди, виключно на підставі достатньої доказової бази, отриманої НКРЕКП під час відповідного розслідування. Для цілей обрахунку початкового розміру штрафу застосовується такі відсоткові значення від розміру шкоди, завданої суб’єктом розслідування, чи додаткової вигоди, отриманої ним внаслідок вчинення відповідного виду зловживання:
( Абзац перший пункту 3.2.6 глави 3.2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 822 від 03.06.2025 )
| Вид зловживання | % |
| ( Рядок другий виключено на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 822 від 03.06.2025 ) | |
| Порушення встановлених заборон щодо використання інсайдерської інформації | 25 |
| Маніпулювання на оптовому енергетичному ринку | 25 |
| Спроба маніпулювання на оптовому енергетичному ринку | 20 |
| ( Рядок п'ятий виключено на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 822 від 03.06.2025 ) | |
( Таблиця пункту 3.2.6 глави 3.2 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 822 від 03.06.2025 )
У разі відсутності або неможливості визначення розміру заподіяної шкоди або додаткової вигоди, отриманої суб’єктом розслідування внаслідок вчинення зловживання, зазначена складова розрахунку не враховується при розрахунку початкового розміру штрафу.
За наявності одночасно шкоди, завданої суб’єктом розслідування та додаткової вигоди, отриманої ним внаслідок вчинення відповідного виду зловживання, для розрахунку застосовується найбільший визначений розмір шкоди чи додаткової вигоди.
3.2.7. Залежно від характеру вчиненого зловживання застосовуються такі коефіцієнти збільшення розміру початкового штрафу:
1) у разі вчинення зловживання за відсутності цілеспрямованих дій для вчинення зловживання - коефіцієнт 1;
2) у разі цілеспрямованого створення умов або здійснення дій для вчинення зловживання або невжиття заходів для виконання/дотримання норм чинного законодавства - коефіцієнт 2.
3.3. Коригування розміру штрафу з урахуванням тривалості зловживання
3.3.1. Коригування початкового розміру штрафу, розрахованого відповідно до пункту 3.2.3 глави 3.2 цього розділу, проводиться з урахуванням тривалості зловживання. Коригування здійснюється за формулою
| див. зображення | (5) |
| | де | див. зображення | - | розмір штрафу, скоригований з урахуванням тривалості зловживання; |
| | | див. зображення | - | початковий розмір штрафу, розрахований відповідно до пункту 3.2.3 глави 3.2 цього розділу; |
| | | див. зображення | - | коефіцієнт у розмірі 0,001; |
| | | див. зображення | - | розрахунковий період, протягом якого тривало/триває зловживання, доба. |
3.3.2. Період, протягом якого тривало/триває зловживання, визначається від моменту фактичного початку дій/бездіяльності та до:
1) моменту фактичного припинення дій/бездіяльності, що становить зловживання, або
2) дати складання висновку про результати розслідування зловживань та інших порушень на оптовому енергетичному ринку у разі, якщо зловживання та інші порушення на оптовому енергетичному ринку не припинено на дату складання висновку - у разі триваючого зловживання.
( Підпункт 2 пункту 3.3.2 глави 3.3 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 822 від 03.06.2025 )
3.3.3. Максимальний відсоток коригування з урахуванням тривалості зловживання не може перевищувати 50% від початкового розміру штрафу, розрахованого відповідно до пункту 3.2.3 глави 3.2 цього розділу.
3.4. Коригування розміру штрафу з урахуванням пом’якшуючих та обтяжуючих обставин
3.4.1. За наявності пом’якшуючих та/або обтяжуючих обставин НКРЕКП під час розрахунку штрафу за зловживання відповідно зменшує або збільшує його величину.
3.4.2. Коригування розміру штрафу, скоригованого відповідно до пункту 3.3.1 глави 3.3 цього розділу, з урахуванням пом’якшуючих та обтяжуючих обставин, здійснюється за формулою
| див. зображення | (6) |
( Абзац другий пункту 3.4.2 глави 3.4 розділу III в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1513 від 21.08.2024 )
| де | див. зображення | - | розмір штрафу, скоригований з урахуванням пом’якшуючих та обтяжуючих обставин; | |
| див. зображення | - | розмір штрафу, скоригований з урахуванням тривалості зловживання, відповідно до пункту 3.3.1 глави 3.3 цього розділу; | ||
| ext % | - | пом’якшуючі обставини вчиненого зловживання,%; | ||
| ( Абзац п'ятий пункту 3.4.2 глави 3.4 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1513 від 21.08.2024 ) | ||||
| aggr % | - | обтяжуючі обставини вчиненого зловживання,%. | ||
| ( Абзац шостий пункту 3.4.2 глави 3.4 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1513 від 21.08.2024 ) | ||||
3.4.3. НКРЕКП визначає розмір відсотків для пом’якшуючих та обтяжуючих обставин для кожного окремого зловживання в кожному випадку, залежно від наявності/відсутності відповідних обставин чи сукупності відповідних обставин.
3.4.4. Максимальний розмір відсотку за пом’якшуючі обставини вчиненого зловживання не може перевищувати 50%.
3.4.5. Максимальний розмір відсотку за обтяжуючі обставини вчиненого зловживання не може перевищувати 50%.
3.4.6. Пом’якшуючими обставинами вчиненого зловживання є:
1) добровільне відшкодування шкоди, завданої учасникам оптового енергетичного ринку/споживачу, до виявлення зловживання (30 %);
2) дії суб’єкта розслідування до виявлення зловживання, що свідчать про бажання усунути зловживання, його негативні наслідки, обставини, що спричинили зловживання (20 %);
3) визнання та припинення зловживання після його виявлення (15 %);
4) самостійне повідомлення про факт вчинення зловживання до початку розслідування НКРЕКП (20 %);
5) сприяння виявленню зловживання та обставин його вчинення під час розслідування (15 %);
6) відсутність заподіяної іншим учасникам оптового енергетичного ринку та/або споживачам шкоди внаслідок вчиненого зловживання (15 %).
( Пункт 3.4.6 глави 3.4 розділу ІІІ в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1754 від 15.10.2024 )
3.4.7. Обтяжуючими обставинами вчиненого зловживання є:
1) поведінка порушника, спрямована на приховування порушення та його негативних наслідків (20%);
2) повторне вчинення порушення на оптовому енергетичному ринку (15%);
3) продовження вчинення порушення після того, як НКРЕКП стало відомо про вчинення такого зловживання (15%).
Повторним вчиненням зловживання на оптовому енергетичному ринку вважається вчинення одного й того ж правопорушення (виду зловживання) протягом вісімнадцяти місяців з дня накладення штрафу за той самий вид зловживання.
( Абзац п'ятий пункту 3.4.7 глави 3.4 розділу III в редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 822 від 03.06.2025 )
3.5. Коригування розміру штрафу з метою забезпечення належного рівня стримування від майбутніх зловживань та забезпечення пропорційності покарання за зловживання
3.5.1. З метою дотримання принципу пропорційності під час визначення розміру штрафу за зловживання НКРЕКП має право здійснити:
1) збільшення розміру штрафу, розрахованого та скоригованого відповідно до глав 3.2 - 3.4 цього розділу, до 100% у разі його неспівмірності з вчиненим порушенням.
Неспівмірність розрахованого розміру штрафу із вчиненим порушенням має визначається в кожному окремому випадку правопорушення, що відповідає принципу розумності, який полягає, серед іншого, у врахуванні всіх фактичних обставин кожного окремого порушення. Для порушень, щодо яких можливо визначити розмір завданої шкоди/отриманої вигоди, критерій неспівмірності може становити перевищення розміру розрахованої шкоди/вигоди більше ніж у 10 разів за розмір розрахованого штрафу. Для порушень, щодо яких неможливо визначити розмір завданої шкоди/отриманої вигоди, критерій неспівмірності визначається на основі фактичних обставин кожного окремого порушення;
2) зменшення (у виняткових випадках) розміру штрафу, розрахованого та скоригованого відповідно до глав 3.2-3.4 цього розділу, до 80% у разі, якщо сплата повного розміру штрафу обґрунтовано є неможливою або призведе до тяжкого фінансового стану та подальшої неплатоспроможності порушника, або розмір такого розрахованого штрафу не співвідноситься з важкістю зловживання/ступенем завданої шкоди.
3.5.2. Під час коригування розміру штрафу відповідно до положень пункту 3.5.1 цієї глави, НКРЕКП враховує загальну кількість зловживань (у тому числі кількість однотипних зловживань), вчинених суб’єктом розслідування за період часу, що розслідується, а також розмір завданої шкоди та/або додаткової вигоди, отриманої внаслідок вчиненого зловживання (у разі встановлення такої додаткової вигоди чи шкоди).
3.5.3. Для забезпечення належного рівня стримування від майбутніх зловживань (дотримання принципу ефективності санкцій) НКРЕКП має право здійснити збільшення розміру штрафу, розрахованого та скоригованого відповідно до глав 3.2-3.4 цього розділу, до 50% у разі, якщо НКРЕКП має підстави вважати, що розрахований розмір штрафу не втримає порушника від допущення зловживання у майбутньому. Такими підставами можуть бути, зокрема, матеріальне становище порушника, розмір очікуваної вигоди від зловживання, вчинення подібних зловживань у минулому.
3.6. Визначення підсумкового розміру штрафу, коригування розміру штрафу для уникнення перевищення максимальної межі штрафу
3.6.1. Підсумковим розміром штрафу за зловживання є штраф, розрахований та скоригований відповідно до глав 3.2 - 3.5 цього розділу.
3.6.2. Максимальні розміри штрафів за зловживання, визначені статтею 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" або статтею 59 Закону України "Про ринок природного газу", незалежно від граничного розміру штрафу не можуть перевищувати 10 відсотків річного доходу (виручки) учасника оптового енергетичного ринку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на оптовому енергетичному ринку, отриманого за рік, який передує року прийняття рішення за результатами розслідування.
У разі якщо суб’єкт розслідування не здійснював діяльність на оптовому енергетичному ринку у році, який передує року прийняття рішення за результатами розслідування, для розрахунку граничного розміру штрафу береться обсяг доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на оптовому енергетичному ринку за завершені звітні періоди (місяці) року прийняття рішення за результатами розслідування.
( Пункт 3.6.2 глави 3.6 розділу III доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 822 від 03.06.2025 )
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на оптовому енергетичному ринку, який береться для розрахунку граничного розміру штрафу відповідно до абзаців першого та другого цього пункту, не включає податок на додану вартість.
( Пункт 3.6.2 глави 3.6 розділу III доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1633 від 14.10.2025 )
Підсумковий розмір штрафу є цілим числом. У разі якщо розрахований підсумковий розмір штрафу не є цілим числом, тоді відбувається його заокруглення до цілого числа за математичними правилами.
( Пункт 3.6.2 глави 3.6 розділу III доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1633 від 14.10.2025 )( Пункт 3.6.2 глави 3.6 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 822 від 03.06.2025 )
3.6.3. У випадку, якщо підсумковий розмір штрафу, розрахований та скоригований відповідно до глав 3.2-3.5 цього розділу, перевищує максимальний розмір штрафу, передбачений статтею 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" або статтею 59 Закону України "Про ринок природного газу", НКРЕКП коригує підсумковий розмір штрафу відповідно до його граничного розміру.
( Пункт 3.6.4 глави 3.6 розділу III виключено на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 822 від 03.06.2025 )
IV. Розрахунок розміру штрафів, що накладаються НКРЕКП за інші порушення на оптовому енергетичному ринку
4.1. Етапи розрахунку розміру штрафів за інші порушення на оптовому енергетичному ринку
Розрахунок штрафів за інші порушення на оптовому енергетичному ринку складається з таких етапів:
1) визначення початкового розміру штрафу залежно від характеру, серйозності порушення та з урахуванням шкоди, завданої суб’єктом розслідування, та/або отриманої ним додаткової вигоди (у разі можливості встановлення такої шкоди або додаткової вигоди);
2) коригування розміру штрафу з урахуванням тривалості порушення;
3) коригування розміру штрафу з урахуванням пом’якшуючих та/або обтяжуючих обставин;
4) коригування розміру штрафу з метою забезпечення належного рівня стримування від майбутніх порушень та забезпечення пропорційності покарання та порушення;
5) визначення підсумкового розміру штрафу та коригування розміру штрафу для уникнення перевищення максимальної та недосягнення мінімальної межі штрафу.
4.2. Визначення початкового розміру штрафу
4.2.1. Початковий розмір штрафу за відповідне порушення на оптовому енергетичному ринку визначається шляхом застосування до фактичних обставин порушення визначених цим розділом критеріїв оцінки характеру, серйозності порушення, а також завданої шкоди або отриманої додаткової вигоди, яким присвоєно відповідний відсоток залежно від серйозності порушення.
4.2.2. За результатами оцінки кожного з критеріїв серйозності порушення визначається відсоток для відповідного порушення за цим критерієм.
4.2.3. Початковий розмір штрафу розраховується за формулою
| Pbasic = ((Pmax x XX%) + (PDmg x Dmg% )) x Ch, | (7) |
4.2.4. Кожному виду порушення на оптовому енергетичному ринку присвоюється відсоток серйозності порушення, який застосовується для цілей формули 7:
4.2.5. У разі наявності шкоди, завданої суб’єктом розслідування, чи додаткової вигоди, отриманої ним внаслідок вчинення відповідного виду порушення, та у разі можливості їх встановлення, НКРЕКП враховує розмір завданої суб’єктом розслідування шкоди та/або отриманої ним додаткової вигоди.
У разі відсутності або неможливості визначення розміру заподіяної шкоди або додаткової вигоди, отриманої суб’єктом розслідування внаслідок вчинення порушення, зазначена складова розрахунку не враховується при розрахунку початкового розміру штрафу.
За наявності одночасно шкоди, завданої суб’єктом розслідування та додаткової вигоди, отриманої ним внаслідок вчинення відповідного виду порушення, для розрахунку застосовується більший визначений розмір шкоди чи додаткової вигоди.
4.2.6. Для цілей обрахунку початкового розміру штрафу застосовуються такі відсоткові значення від розміру шкоди, завданої суб’єктом розслідування, чи додаткової вигоди, отриманої ним внаслідок вчинення відповідного виду порушення:
4.2.7. Залежно від характеру вчиненого порушення застосовуються такі коефіцієнти збільшення розміру початкового штрафу:
1) у разі вчинення порушення за відсутності цілеспрямованих дій для його вчинення - коефіцієнт 1;
2) у разі цілеспрямованого створення умов або здійснення дій для вчинення порушення або невжиття заходів для виконання/дотримання норм чинного законодавства - коефіцієнт 2.
4.3. Коригування розміру штрафу з урахуванням тривалості порушення
4.3.1. Коригування початкового розміру штрафу, розрахованого відповідно до пункту 4.2.3 глави 4.2 цього розділу, проводиться з урахуванням тривалості порушення. Коригування здійснюється за формулою
| Ptime adj = Pbasic + (Pbasic x tc x n), | (8) |
4.3.2. Період, протягом якого тривало/триває порушення, що береться для розрахунку, визначається від моменту фактичного вчинення дій/бездіяльності та до:
1) моменту фактичного припинення дій/бездіяльності/факту, що становить порушення,
або
2) дати складання висновку про результати розслідування зловживань та інших порушень на оптовому енергетичному ринку у разі, якщо порушення на оптовому енергетичному ринку не припинено на дату складання висновку - у разі триваючого порушення.
4.4. Коригування розміру штрафу з урахуванням пом’якшуючих та обтяжуючих обставин
4.4.1. За наявності пом’якшуючих та/або обтяжуючих обставин НКРЕКП під час розрахунку штрафу за порушення відповідно зменшує або збільшує його величину.
4.4.2. Коригування розміру штрафу, скоригованого відповідно до пункту 4.3.1 глави 4.3 цього розділу, з урахуванням пом’якшуючих та обтяжуючих обставин, здійснюється за формулою
| Pconditions = Ptime adj - (Ptime adj x ext%) + (Ptime adj x aggr%), | (9) |
4.4.3. НКРЕКП визначає розмір відсотків для пом’якшуючих та обтяжуючих обставин для кожного окремого порушення в кожному випадку залежно від наявності/відсутності відповідних обставин чи сукупності відповідних обставин.
4.4.4. Максимальний розмір відсотка за пом’якшуючі обставини вчиненого порушення не може перевищувати 50%.
4.4.5. Максимальний розмір відсотка за обтяжуючі обставини вчиненого порушення не може перевищувати 50%.
4.4.6. Пом’якшуючими обставинами вчиненого порушення є:
1) добровільне відшкодування шкоди, завданої учасникам оптового енергетичного ринку/споживачу, до виявлення порушення (встановлення факту порушення) (30%);
2) дії суб’єкта розслідування до виявлення порушення, що свідчать про бажання усунути порушення, його негативні наслідки, обставини, що спричинили порушення (20%);
3) самостійне повідомлення про факт вчинення порушення до початку розслідування НКРЕКП (20%);
4) визнання та припинення порушення після його виявлення (15%);
5) сприяння виявленню порушення та обставин його вчинення під час розслідування (15%).
4.4.7. Обтяжуючими обставинами вчиненого порушення є:
1) повторне вчинення порушення (30%);
2) поведінка суб’єкта розслідування, спрямована на приховування порушення та його негативних наслідків (20%);
3) продовження вчинення порушення після того як НКРЕКП стало відомо про вчинення такого порушення (15%).
Повторним вчиненням порушення на оптовому енергетичному ринку вважається вчинення одного й того ж порушення (виду порушення) протягом вісімнадцяти місяців з дня накладення штрафу за той самий вид порушення.
4.5. Коригування розміру штрафу з метою забезпечення належного рівня стримування від майбутніх порушень та забезпечення пропорційності покарання за порушення
4.5.1. З метою дотримання принципу пропорційності під час визначення розміру штрафу за порушення на оптовому енергетичному ринку НКРЕКП має право здійснити:
1) збільшення розміру штрафу, розрахованого та скоригованого відповідно до глав 4.2 - 4.4 цього розділу, до 80% у разі його неспівмірності з вчиненим порушенням.
Неспівмірність розрахованого розміру штрафу із вчиненим порушенням має визначатися в кожному окремому випадку порушення, що відповідає принципу розумності, який полягає, серед іншого, у врахуванні всіх фактичних обставин кожного окремого порушення. Для порушень, щодо яких можливо визначити розмір завданої шкоди/отриманої вигоди, критерій неспівмірності може становити перевищення розміру розрахованої шкоди/вигоди більше ніж у 10 разів за розмір розрахованого штрафу. Для порушень, щодо яких неможливо визначити розмір завданої шкоди/отриманої вигоди, критерій неспівмірності визначається на основі фактичних обставин кожного окремого порушення;
2) зменшення (у виняткових випадках) розміру штрафу, розрахованого та скоригованого відповідно до глав 4.2 - 4.4 цього розділу, до 80% у разі, якщо сплата повного розміру штрафу обґрунтовано є неможливою або призведе до подальшої неплатоспроможності порушника, або розмір такого розрахованого штрафу не співвідноситься з важкістю порушення/ступенем завданої шкоди.
4.5.2. Під час коригування розміру штрафу відповідно до положень пункту 4.5.1 цієї глави НКРЕКП враховує загальну кількість порушень (у тому числі кількість однотипних порушень), вчинених суб’єктом розслідування за період часу, що розслідується, а також розмір завданої шкоди та/або додаткової вигоди, отриманої внаслідок вчиненого порушення (у разі встановлення такої додаткової вигоди чи шкоди).
4.5.3. Для забезпечення належного рівня стримування від майбутніх порушень (дотримання принципу ефективності санкцій) НКРЕКП має право здійснити збільшення розміру штрафу, розрахованого та скоригованого відповідно до глав 4.2 - 4.4 цього розділу, до 50% у разі, якщо НКРЕКП має підстави вважати, що розрахований розмір штрафу не втримає порушника від допущення порушень у майбутньому. Такими підставами можуть бути, зокрема, систематичне (багаторазове) вчинення порушення, розмір очікуваної вигоди від порушення, який перевищує максимальний розмір штрафу за порушення відповідно до законодавства.
4.6. Визначення підсумкового розміру штрафу, коригування розміру штрафу для уникнення перевищення максимальної та недосягнення мінімальної межі штрафу
4.6.1. Підсумковим розміром штрафу за порушення є штраф, розрахований та скоригований відповідно до глав 4.2 - 4.5 цього розділу.
4.6.2. Максимальні розміри штрафів за неоприлюднення інсайдерської інформації та оприлюднення інсайдерської інформації з порушенням встановлених вимог незалежно від граничного розміру штрафу не можуть перевищувати 10 відсотків його річного доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на оптовому енергетичному ринку, отриманого за рік, який передує року прийняття рішення за результатами розслідування.
У разі якщо суб’єкт розслідування не здійснював діяльність на оптовому енергетичному ринку у році, який передує року прийняття рішення за результатами розслідування, для розрахунку граничного розміру штрафу береться обсяг доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на оптовому енергетичному ринку за завершені звітні періоди (місяці) року прийняття рішення за результатами розслідування.
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на оптовому енергетичному ринку, який береться для розрахунку граничного розміру штрафу відповідно до абзаців першого та другого цього пункту, не включає податок на додану вартість.
( Пункт 4.6.2 глави 4.6 розділу IV доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1633 від 14.10.2025 )
Підсумковий розмір штрафу є цілим числом. У разі якщо розрахований підсумковий розмір штрафу не є цілим числом, тоді відбувається його заокруглення до цілого числа за математичними правилами.
( Пункт 4.6.2 глави 4.6 розділу IV доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1633 від 14.10.2025 )
4.6.3. У випадку якщо підсумковий розмір штрафу, розрахований та скоригований відповідно до глав 4.2 - 4.5 цього розділу, перевищує максимальний або є нижчим ніж мінімальний розмір штрафу, передбачений статтею 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" або статтею 59 Закону України "Про ринок природного газу", НКРЕКП коригує підсумковий розмір штрафу відповідно до його граничного максимального або мінімального розміру.
( Порядок доповнено новим розділом IV згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 822 від 03.06.2025 )
| Директор Департаменту ліцензійного контролю | Я. Зеленюк |
Додаток 1
до Порядку (методики) визначення
розміру штрафів, які накладаються
Національною комісією, що здійснює
державне регулювання у сферах
енергетики та комунальних послуг
(пункт 2.2.8 глави 2.2 розділу II)
КРИТЕРІЙ
"величина ліцензіата" для оцінки серйозності та характеру порушення
Поділ ліцензіатів за критерієм "величина ліцензіата" відбувається таким чином:
1. Для ліцензіатів, які здійснюють господарську діяльність з виробництва електричної енергії:
1) великі ліцензіати - ліцензіати, що підпадають щонайменше під один з таких параметрів:
мають встановлену потужність електроустановок 100 МВт та більше станом на кінець періоду, що перевіряється, та здійснили виробництво електричної енергії 500 млн кВт·год та більше за рік, що передує року, в якому здійснюється перевірка, або станом на момент вчинення порушення;
мають встановлену потужність електроустановок 100 МВт та більше станом на кінець періоду, що перевіряється, та мають дохід (виручку) за рік, що передує року, в якому здійснюється перевірка, або станом на момент вчинення порушення, 500 млн грн та більше;
здійснили виробництво електричної енергії 500 млн кВт·год та більше та мають дохід (виручку) 500 млн грн та більше за рік, що передує року, в якому здійснюється перевірка, або станом на момент вчинення порушення;
2) малі ліцензіати - ліцензіати, що підпадають щонайменше під один з таких параметрів:
мають встановлену потужність електроустановок до 20 МВт станом на кінець періоду, що перевіряється, та здійснили виробництво електричної енергії до 100 млн кВт·год за рік, що передує року, в якому здійснюється перевірка, або станом на момент вчинення порушення;
мають встановлену потужність електроустановок до 20 МВт станом на кінець періоду, що перевіряється, та дохід (виручку) до 20 млн грн за рік, що передує року, в якому здійснюється перевірка, або станом на момент вчинення порушення;
здійснили виробництво електричної енергії до 100 млн кВт·год та мають дохід (виручку) до 20 млн грн за рік, що передує року, в якому здійснюється перевірка, або станом на момент вчинення порушення;
3) інші ліцензіати належать до середніх ліцензіатів.
2. Для ліцензіатів, які провадять господарську діяльність зі зберігання енергії та ліцензіатів, які здійснюють господарську діяльність з агрегації:
1) великі ліцензіати - ліцензіати, що мають встановлену потужність електроустановок 20 МВт та більше станом на кінець періоду, що перевіряється;
2) середні ліцензіати - ліцензіати, що мають встановлену потужність установок від 5 (включно) до 20 МВт станом на кінець періоду, що перевіряється;
3) малі ліцензіати - ліцензіати, що мають встановлену потужність установок до 5 МВт станом на кінець періоду, що перевіряється.
3. Для ліцензіатів, які провадять господарську діяльність з розподілу електричної енергії та розподілу електричної енергії малою системою розподілу:
1) великі ліцензіати - ліцензіати, що підпадають щонайменше під один з таких параметрів:
мають кількість приєднаних споживачів понад 750 тисяч (включно) та обсяг розподілу електричної енергії - понад 2 000 млн кВт·год (включно) за рік, що передує року, в якому здійснюється перевірка, або станом на момент вчинення порушення;
мають кількість приєднаних споживачів понад 750 тисяч (включно) та дохід (виручку) - понад 1 500 млн грн (включно) за рік, що передує року, в якому здійснюється перевірка, або станом на момент вчинення порушення;
мають обсяг розподілу електричної енергії - понад 2 000 млн кВт·год (включно) за рік, що передує року, в якому здійснюється перевірка, або станом на момент вчинення порушення, та дохід (виручку) - понад 1 500 млн грн (включно) за рік, що передує року, в якому здійснюється перевірка, або станом на момент вчинення порушення;
2) малі ліцензіати - ліцензіати, що підпадають щонайменше під один з таких параметрів:
мають кількість приєднаних споживачів менше 75 тисяч та обсяг розподілу електричної енергії - до 500 млн кВт·год за рік, що передує року, в якому здійснюється перевірка, або станом на момент вчинення порушення;
мають кількість приєднаних споживачів менше 75 тисяч та дохід (виручку) - до 500 тис. грн за рік, що передує року, в якому здійснюється перевірка, або станом на момент вчинення порушення;
мають обсяг розподілу електричної енергії - до 500 млн кВт·год за рік, що передує року, в якому здійснюється перевірка, або станом на момент вчинення порушення, та дохід (виручку) - до 500 тис. грн за рік, що передує року, в якому здійснюється перевірка, або станом на момент вчинення порушення;
3) інші ліцензіати належать до середніх ліцензіатів.
4. Для ліцензіатів, які здійснюють господарську діяльність з постачання або перепродажу електричної енергії (трейдерську діяльність):
1) великі ліцензіати - ліцензіати, що мають обсяг постачання або перепродажу електричної енергії 1000 млн кВт·год або більше за рік, що передує року, в якому здійснюється перевірка, або станом на момент вчинення порушення;
2) середні ліцензіати - ліцензіати, що мають обсяг постачання або перепродажу електричної енергії 100 млн - 1000 млн кВт·год за рік, що передує року, в якому здійснюється перевірка, або станом на момент вчинення порушення;
3) малі ліцензіати - ліцензіати, що мають обсяг постачання або перепродажу електричної енергії менше 100 млн кВт·год за рік, що передує року, в якому здійснюється перевірка, або станом на момент вчинення порушення.
5. Для ліцензіатів, які провадять господарську діяльність з розподілу природного газу:
1) великі ліцензіати - ліцензіати, що мають кількість підключених споживачів понад 400 тисяч та обсяг розподілу природного газу - понад 200 млн куб. метрів або еквівалентний обсяг, визначений в одиницях енергії за коефіцієнтом, відповідно до законодавства, за рік, що передує року, в якому здійснюється перевірка, або станом на момент вчинення порушення;
2) малі ліцензіати - ліцензіати, що мають кількість підключених споживачів менше 50 тисяч та обсяг розподілу природного газу - до 20 млн куб. метрів або еквівалентний обсяг, визначений в одиницях енергії за коефіцієнтом, відповідно до законодавства за рік, що передує року, в якому здійснюється перевірка, або станом на момент вчинення порушення;
3) інші ліцензіати належать до середніх ліцензіатів.
6. Для ліцензіатів, які провадять господарську діяльність з постачання природного газу:
1) великі ліцензіати - ліцензіати, що мають обсяг постачання природного газу 100 млн куб. метрів та більше або еквівалентний обсяг, визначений в одиницях енергії за коефіцієнтом, відповідно до законодавства за рік, що передує року, в якому здійснюється перевірка, або станом на момент вчинення порушення;
2) середні ліцензіати - ліцензіати, що мають обсяг постачання природного газу від 20 млн (включно) до 100 млн куб. метрів або еквівалентний обсяг, визначений в одиницях енергії за коефіцієнтом, відповідно до законодавства за рік, що передує року, в якому здійснюється перевірка, або станом на момент вчинення порушення;
3) малі ліцензіати - ліцензіати, що мають обсяг постачання природного газу до 20 млн куб. метрів або еквівалентний обсяг, визначений в одиницях енергії за коефіцієнтом, відповідно до законодавства за рік, що передує року, в якому здійснюється перевірка, або станом на момент вчинення порушення.
7. Для ліцензіатів, які провадять господарську діяльність з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення:
1) великі ліцензіати - ліцензіати, що мають обсяг надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення більш як 50 000 тис. куб. метрів за рік, що передує року, в якому здійснюється перевірка, або станом на момент вчинення порушення;
2) середні ліцензіати - ліцензіати, що мають обсяг надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 10 000 тис. до 50 000 тис. куб. метрів (включно) за рік, що передує року, в якому здійснюється перевірка, або станом на момент вчинення порушення;
3) малі ліцензіати - ліцензіати, що мають обсяг надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення до 10 000 тис. куб. метрів (включно) за рік, що передує року, в якому здійснюється перевірка, або станом на момент вчинення порушення.
( Пункт 8 виключено на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 365 від 20.02.2024 )
8. Ліцензіати, що провадять господарську діяльність з передачі електричної енергії, зі здійснення функцій гарантованого покупця, зі здійснення функцій оператора ринку, що здійснюють господарську діяльність з транспортування та зберігання природного газу, зі здійснення господарської діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках, діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів та інших речовин трубопровідним транспортом, належать до категорії великих ліцензіатів НКРЕКП.
9. У разі неможливості визначення НКРЕКП категорії за критерієм "величина ліцензіата" через ненадання ліцензіатом звітних документів, обов’язковість подання яких встановлена нормативно-правовими актами, такий ліцензіат відноситься до категорії великих ліцензіатів.
( Додаток 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 365 від 20.02.2024 )
Додаток 2
до Порядку (методики) визначення
розміру штрафів, які накладаються
Національною комісією, що здійснює
державне регулювання у сферах
енергетики та комунальних послуг
(пункт 2.2.14 глави 2.2 розділу II)
АЛГОРИТМ
розрахунку шкоди, завданої учасникам ринку, споживачам, ліцензіатам, або додаткової вигоди, отриманої ліцензіатом внаслідок порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та відповідних ліцензійних умов
1. У разі наявності шкоди, завданої учасникам ринку, споживачам, ліцензіатам, або додаткової вигоди, отриманої ліцензіатом внаслідок порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та відповідних ліцензійних умов, та об’єктивних можливостей для визначення матеріального характеру наслідків таких неправомірних дій, відповідальний структурний підрозділ НКРЕКП для цілей визначення коефіцієнту, що застосовується при обрахунку початкового розміру штрафу, здійснює розрахунок шкоди споживачам, ліцензіатам, або додаткової вигоди, отриманої ліцензіатом внаслідок порушення, згідно з таким алгоритмом:
1) ідентифікація типу (шкода, завдана споживачу чи іншому ліцензіату, або отримана додаткова вигода);
ідентифікація характеру (пошкоджені прилади/обладнання/будівлі споживачів, отриманий неправомірний додатковий прибуток, що відображено у звітності, несплачені гарантовані компенсації тощо);
ідентифікація обставин/причин (з вини ліцензіата, за обставин непереборної сили, за попередньою змовою ліцензіата з іншими суб’єктами тощо);
ідентифікація кола постраждалих суб’єктів (споживач чи інші ліцензіати) та наслідків неправомірних дій ліцензіата, що призвели до шкоди або додаткової вигоди;
2) збір вихідних даних та інформації для проведення роботи зі встановлення шкоди або додаткової вигоди внаслідок порушення (документально засвідчені уповноваженими органами та/або суб’єктами господарювання, наприклад, експертними висновками, актами, витягами з протоколів, довідками, офіційними звітами зі здійснення діяльності, іншими документами, вартісні та/або технічні параметри завданої шкоди чи отриманої додаткової вигоди), у тому числі джерела інформації щодо заподіяної шкоди чи отриманої додаткової вигоди (скарга/претензія споживача, ліцензіата, самостійне виявлення НКРЕКП під час перевірки тощо);
3) співставлення інформації, отриманої в результаті перевірки НКРЕКП або опрацювання заяв та клопотань споживачів або ліцензіатів, та наявної в офіційних документах, зокрема, первинних документах порушника та інших ліцензіатів НКРЕКП (бухгалтерська звітність, договори, моніторингова звітність, акти прийому-передачі, висновки експертів, акти комісій тощо);
4) оцінка достатності, відповідності та достовірності документів, доказів, що аналізуються;
5) ініціювання НКРЕКП за потреби проведення експертизи, здійснення додаткових запитів на інформацію/документи/докази для цілей встановлення шкоди, завданої ліцензіатам, або додаткової вигоди, отриманої внаслідок порушення;
6) визначення остаточного розміру шкоди або додаткової вигоди шляхом додавання величин, отриманих у результаті дій, здійснених згідно з цим підпунктом, комплексний розрахунок шкоди або додаткової вигоди, що передбачає застосування в тому числі, але не обмежуючись, таких методів розрахунку:
метод прямого розрахунку додаткової вигоди або завданої шкоди, що заснований на аналізі первинних документів, виставлених рахунків, інших підтверджуючих документів та визначенні розміру додаткової вигоди/шкоди шляхом проведення додаткових розрахунків НКРЕКП згідно з чинним законодавством;
оціночний метод розрахунку додаткової вигоди або завданої шкоди, що передбачає а) визначення вартості відтворення (заміщення) об’єктів, яким завдана шкода; б) визначення ринкової вартості подібних об’єктів, які за своїми технічними, споживчими, функціональними, економічними показниками можуть бути їм рівноцінною заміною; в) встановленні різниці між фінансовими результатами діяльності ліцензіата, отриманими внаслідок настання обставин порушення та за відсутності обставин порушення;
врахування (за наявності) додаткових відомостей, що пов’язані із завданою шкодою та/або отриманою додатковою вигодою;
визначення кінцевої величини шкоди або додаткової вигоди шляхом додавання величин, отриманих у результаті дій, здійснених згідно з цим підпунктом.
2. Розмір шкоди, завданої учасникам ринку, споживачам, ліцензіатам, або додаткової вигоди, отриманої ліцензіатом внаслідок порушення, визначається структурним підрозділом НКРЕКП виключно на підставі достовірних та офіційних даних, інформації та документів.