Про схвалення висновків до проектів законів України щодо криптовалют

Розглянувши проекти Законів України "Про обіг криптовалюти в Україні" (реєстраційний № 7183 від 06.10.2017) та "Про стимулювання ринку криптовалют та їх похідних в Україні" (реєстраційний № 7183-1 від 10,10.2017), надіслані листом Секретаріату Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2017 року № 42284/1/1-17, відповідно до §118 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрі в України від 18 липня 2007 року № 950, та пункту 13 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента У країни від 23 листопада 2011 року № 1070, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг,

1. Схвалити висновки до проектів Законів України "Про обіг криптовалюти в Україні" (реєстраційний № 7183 від 06.10.2017) та "Про стимулювання ринку криптовалют та їх похідних в Україні" (реєстраційний № 71 83-1 від 10.10.2017), що додаються,

2. Департаменту консолідованого нагляду та методології на ринках фінансових послуг забезпечити падання висновків до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

3. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти па члена Нацкомфінпосдуг Ястреба Д. А.

Проект Закону України "Про обіг криптовалюти в Україні" (реєстраційний № 7183 від 06.10.2017) унесений народними депутатами України Єфремовою І. О., Денісовою Л. Л, Котвіцьким І. О. та іншими.

Метою законопроекту, відповідно до пояснювальної записки до нього, є надання офіційного статусу криптовалюті, регуляції правовідносин щодо її обігу, зберігання, володіння, використання та проведення криптовалютних операцій в Україні, 3 цією метою законопроектом пропонується визначити правовий статус криптовалюти та правові засади організації та діяльності суб'єктів криптовалютних транзакцій.

У 2014 році FATF у своїй доповіді "Віртуальні валюти" зазначив, що віртуальна валюта являє собою засіб вираження вартості, яким можна торгувати в цифровій формі і який функціонує в якості: коштів обміну, та /або розрахункової грошової одиниці, та /або коштів зберігання вартості, але не володіє статусом законного платіжного засобу (тобто не є офіційно чинним і законним засобом платежу при розрахунках з кредиторами) в жодній юрисдикції. Віртуальна валюта не емітується і не забезпечується жодною юрисдикцією і виконує вищевказані функції тільки за згодою в рамках спільноти користувачів віртуальної валюти. Віртуальна валюта відрізняється від фіатної валюти (так званої "реальної валюти", "реальних грошей" або "національної валюти"), що представляє собою монети і паперові гроші країни, які є її законним засобом платежу, обертаються і повсюдно використовуються та приймаються як засіб обміну в країні-емітенті. Віртуальна валюта також відрізняється від електронних грошей, які є цифровим засобом вираження фіатної валюти і використовуються для електронного переказу вартості, вираженої у фіатній валюті. Електронні гроші є механізмом цифрового перекладу фіатної валюти, тобто вони використовуються для електронного переказу валюти, мають статус законного платіжного засобу.

У вищевказаній доповіді FATF також зазначено, що віртуальні валюти, які можна обміняти на реальні гроші або інші віртуальні валюти, є потенційно

обігу електронних грошей та використання платіжних засобів. Оскільки криптовалюта не випускається банком і не є грошовим зобов'язанням певної особи, вона не може бути визнана електронними грошима;

цивільних правовідносин щодо регулювання діяльності із цінними паперами. У криптовалюти відсутні ознаки документа та емітента, а саме: не має установленої форми документа з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, не має визначення взаємовідносин емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та не передбачає виконання зобов'язань за таким цінним папером, а також можливості передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам. А отже, криптовалюта не може бути цінним папером.

Крім того, у криптовалюти відсутні ознаки документа у вигляді грошових знаків, відсутній емітент, а також відсутня мета виготовлення. Таким чином, криптовалюта не може бути визнана грошовим сурогатом (згідно з його визначенням у Законі України "Про Національний банк України").

Таким чином, незважаючи на існування у світі численних практик використання криптовалют у якості міри вартості, засобу обміну та накопичення, її складна правова природа не дозволяє ототожнити її з будь-яким із суміжних понять (грошові кошти, валюта, валютна цінність, законний платіжний засіб, електронні гроші, цінні папери, грошовий сурогат тощо).

Також зазначимо, що діяльність, пов'язана з операціями купівлі, продажу, обміну та конвертації у криптовалюти, несе велику кількість ризиків. До основних ризиків належать:

можливість втрати коштів через крадіжку, наприклад у результаті кібератак на платформи обміну криптовалюти, або інфраструктуру користування;

відсутність гарантій щодо повернення інвестованих коштів у криптовалюти. Заощадження, що утримуються в криптовалюті, не гарантуються Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки такі заощадження не вважаються банківськими депозитами;

можливість шахрайства. Заощадження у криптовалютах можуть бути використані для побудови фінансових пірамід, які, у зв'язку з описаними вище типами ризику, можуть у досить короткий термін призвести до втрати інвесторами своїх грошей. У разі подібної ситуації з коштами у національній чи іноземній валюті, єдиною доступною формою правового захисту може бути кримінальне провадження. Через невизначений статус криптовалют державні установи із захисту прав споживачів в Україні не матимуть правових підстав для допомоги як інвесторам, так і користувачам;

складність використання звичайних методів оцінки ринкової вартості активів у криптовалютах;

значні цінові коливання криптовалют та суміжні з ним ризики -спекулятивність та неврегульованість рівнів комісійних винагород за здійснення операції у криптовалютах;

відсутність інфраструктури. Криптовалюти не є загальноприйнятими в торговельно-сервісних мережах. Вони не є законним засобом платежу та не є валютою. Це означає, що торговельні підприємства не мають юридичного зобов'язання приймати криптовалюти як засоби платежу.

Отже, ризики втрати коштів при здійсненні операції із криптовалютами є надзвичайно високими.

Слід зазначити, що пунктом 1 частини першої статті 1 законопроекту пропонується визначити, що криптовалютою є програмний код (набір символів, цифр та букв), що є об'єктом права власності, який може виступати засобом міни, відомості про який вносяться та зберігаються у системі блокчейн в якості облікових одиниць поточної системи блокчейн у вигляді даних (програмного коду). Таким чином, законопроектом пропонується визначити криптовалюту законним засобом обміну в Україні. Водночас, законопроектом не передбачено механізмів державного контролю за обігом криптовалюти. Законодавча неврегульованість цього питання може призвести до негативних наслідків у сферах грошового обігу України, захисту прав споживачів, а також протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та зброї масового знищення.

Проект Закону України "Про обіг криптовалюти в Україні" (реєстраційний № 7183 від 06.10,2017) потребує доопрацювання з урахуванням вищезазначеного зауваження.

Проект Закону України "Про стимулювання ринку криптовалют та їх похідних в Україні" (реєстраційний № 7183-1 від 10.10.2017) унесений народним депутатом України Рибалкою С.В.

Метою законопроекту, відповідно до пояснювальної записки до нього, є встановлення основних правових та організаційних засад здійснення діяльності на ринку криптовалют України, стимулювання розвитку платіжної та цифрової інфраструктури, що забезпечують добування та обіг криптовалют, забезпечення прав і законних інтересів осіб, що здійснюють видобування криптовалют, та інвесторів.

З цією метою законопроектом пропонується визначити правовий статус крипто валюти, перелік послуг, які можуть надаватися на ринку криптовалют, врегулювати діяльність фінансових установ на цьому ринку, у тому числі шляхом запровадження ліцензування діяльності криптобірж та інших фінансових установ, а також встановити відповідальність учасників ринку криптовалют за порушення законодавства.

У 2014 році FATF у своїй доповіді "Віртуальні валюти" зазначив, що віртуальна валюта являє собою засіб вираження вартості, яким можна торгувати в цифровій формі і який функціонує в якості: коштів обміну, та /або розрахункової грошової одиниці, та /або коштів зберігання вартості, але не володіє статусом законного платіжного засобу (тобто не є офіційно чинним і законним засобом платежу при розрахунках з кредиторами) в жодній юрисдикції. Віртуальна валюта не емітується і не забезпечується жодною юрисдикцією і виконує вищевказані функції тільки за згодою в рамках спільноти користувачів віртуальної валюти. Віртуальна валюта відрізняється від фіатної валюти (так званої "реальної валюти", "реальних грошей" або "національної валюти"), що представляє собою монети і паперові гроші країни, які є її законним засобом платежу, обертаються і повсюдно використовуються та приймаються як засіб обміну в країні-емітенті. Віртуальна валюта також відрізняється від електронних грошей, які є цифровим засобом вираження фіатної валюти і використовуються для електронного переказу вартості, вираженої у фіатній валюті. Електронні гроші є механізмом цифрового перекладу фіатної валюти, тобто вони використовуються для електронного переказу валюти, мають статус законного платіжного засобу,

У вищевказаній доповіді FATF також зазначено, що віртуальні валюти, які можна обміняти на реальні гроші або інші віртуальні валюти, є потенційно вразливими з точки зору їх незаконного використання з метою відмивання грошей і фінансування тероризму з багатьох причин (високий ступінь анонімності, можливість використання для здійснення транскордонних платежів тощо).

На сьогодні серед регуляторів провідних країн світу, зокрема країн Європейського Союзу, немає єдиного підходу до визначення правового статусу криптовалют та регулювання операцій з ними.

Сьогодні нараховується біля тисячі видів криптовалют (їх кількість постійно змінюється), серед яких найбільшого поширення набули такі як Bitcoin, BitcoinCash, Ethereum, Litecoin та інші. Зростання їх популярності у світі відбувається на тлі відсутності єдиного поняття "криптовалюта" ("cryptocurrency") - воно варіюється від ототожнення з поняттями "товар", "платіжний засіб", "розрахункова одиниця" до понять "нематеріальний цифровий актив", "інвестиційний актив", "фінансовий актив", "окремий вид цінних паперів" тощо.

Також їх ще називають "віртуальною валютою" ("virtual currency") та "цифровою валютою" ("digital currency"). Однак ці терміни не можна вважати абсолютними синонімами криптовалюти, оскільки вони ширші за обсягом ("криптовалюти" є одним з видів "децентралізованих віртуальних валют" -доповідь FATF "Віртуальні валюти", 2014 рік). Помилкове й застосування до криптовалют правового режиму валюти виключно через загальновживану назву, що породжує низку правових колізій.

Варто взяти до уваги, що позицію більшості регуляторів інших країн світу, у тому числі Європейського центробанку, можна коротко описати як "wait and see...", тобто не поспішати із завчасними висновками та уважно стежити за подальшим розвитком нових технологій і явищ для розробки найбільш ефективного підходу щодо регулювання операцій з криптовалютами.

З огляду на чинні норми законодавства України ( Цивільний кодекс України, Закон України "Про Національний банк України", Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", Закон України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", Закон України "Про інформацію" та інші) поняття "криптовалюта" та регулювання операцій з нею не підпадають під режим регулювання:

обігу грошових коштів. Оскільки криптовалюта не існує у формі банкнот, монет, записів на рахунках у банках, вона не може бути визнана грошима (грошовими коштами, коштами, грошовими знаками) у трактуванні українського законодавства;

валютного законодавства. Оскільки криптовалюта не має прив'язки до грошової одиниці жодної з держави, вона не може бути визнана валютою або законним платіжним засобом іноземної держави, та не є валютною цінністю в трактуванні валютного законодавства;

обігу електронних грошей та використання платіжних засобів. Оскільки криптовалюта не випускається банком і не є грошовим зобов'язанням певної особи, вона не може бути визнана електронними грошима;

цивільних правовідносин щодо регулювання діяльності із цінними паперами. У криптовалюта відсутні ознаки документа та емітента, а саме: не має установленої форми документа з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, не має визначення взаємовідносин емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та не передбачає виконання зобов'язань за таким цінним папером, а також можливості передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам. А отже, криптовалюта не може бути цінним папером.

Крім того, у криптовалюта відсутні ознаки документа у вигляді грошових знаків, відсутній емітент, а також відсутня мета виготовлення. Таким чином, криптовалюта не може бути визнана грошовим сурогатом (згідно з його визначенням у Законі України "Про Національний банк України").

Таким чином, незважаючи на існування у світі численних практик використання криптовалют у якості міри вартості, засобу обміну та накопичення, її складна правова природа не дозволяє ототожнити її з будь-яким із суміжних понять (грошові кошти, валюта, валютна цінність, законний платіжний засіб, електронні гроші, цінні папери, грошовий сурогат тощо).

Також зазначимо, що діяльність, пов'язана з операціями купівлі, продажу, обміну та конвертації у криптовалюта, несе велику кількість ризиків. До основних ризиків належать:

можливість втрати коштів через крадіжку, наприклад у результаті кібератак на платформи обміну криптовалюта, або інфраструктуру користування;

відсутність гарантій щодо повернення інвестованих коштів у криптовалюта. Заощадження, що утримуються в криптовалюті, не гарантуються Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки такі заощадження не вважаються банківськими депозитами;

можливість шахрайства. Заощадження у криптовалютах можуть бути використані для побудови фінансових пірамід, які, у зв'язку з описаними вище типами ризику, можуть у досить короткий термін призвести до втрати інвесторами своїх грошей. У разі подібної ситуації з коштами у національній чи іноземній валюті, єдиною доступною формою правового захисту може бути кримінальне провадження. Через невизначений статус криптовалют державні установи із захисту прав споживачів в Україні не матимуть правових підстав для допомоги як інвесторам, так і користувачам;

складність використання звичайних методів оцінки ринкової вартості активів у криптовалютах;

значні цінові коливання криптовалют та суміжні з ним ризики -спекулятивність та неврегульованість рівнів комісійних винагород за здійснення операції у криптовалютах;

відсутність інфраструктури. Криптовалюти не є загальноприйнятими в торговельно-сервісних мережах. Вони не є законним засобом платежу та не є валютою. Це означає, що торговельні підприємства не мають юридичного зобов'язання приймати криптовалюти як засоби платежу.

Отже, ризики втрати коштів при здійсненні операції із криптовалютами є надзвичайно високими.

Слід зазначити, що пунктом 1 частини першої статті 1 законопроекту пропонується визначити, що криптовалютою є децентралізований цифровий вимір вартості, що може бути виражений в цифровому вигляді та функціонує як засіб обміну, збереження вартості або одиниця обліку, що заснований на математичних обчисленнях, є їх результатом та має криптографічний захист обліку. Таким чином, законопроектом пропонується визначити криптовалюту законним засобом обміну в Україні. Законопроектом передбачено ліцензування діяльності криптобірж та інших фінансових установ, що надають фінансові послуги на ринку криптовалют, однак не визначено механізмів державного контролю за обігом криптовалюти. Законодавча неврегульованість цього питання може призвести до негативних наслідків у сферах грошового обігу України, захисту прав споживачів, а також протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та зброї масового знищення.

Проект Закону України "Про стимулювання ринку криптовалют та їх похідних в Україні" (реєстраційний № 7183-1 від 10.10.2017) потребує доопрацювання з урахуванням вищезазначеного зауваження.