Щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з юридичних осіб

Головне управлінням ДФС у Полтавській області розглянуло лист платника податку щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з юридичних осіб, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), повідомляє наступне.

Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).

Відповідно до п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об'єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об'єктом оподаткування.

Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості рішення щодо ставок та наданих пільг юридичним та/або фізичним особам зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

У нежитловій нерухомості виділяють, зокрема будівлі промислові та склади (п.п. "ґ" п.п. 14.1.129 Прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Разом з тим, будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (п.п. "є" п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).

З метою застосування норм п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ до будівель промисловості відносяться об’єкти нерухомості, які відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507, належать до класу 1251 "Будівлі промислові" (підкласи 1251.1-1251.9).

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Будівлі промисловості (виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств) не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Юридичні особи які підпадають під норми, визначені п.п.266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ, звільняються від обов’язку подавати податкову декларацію та сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.