ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
| 28.08.2019 N 4095/6/99-99-12-01-01-15/ІПК |
Державна фіскальна служба України розглянула звернення Підприємства щодо надання індивідуальної податкової консультації стосовно отримання ліцензії на право зберігання пального, та в межах компетенції повідомляє.
Відповідно до вимог діючого законодавства, Підприємство з 01.07.2019 р. є платником акцизного податку та розпорядником трьох акцизних складів, на які отримані ліцензії на зберігання пального.
Підприємство у запиті проінформувало, що в процесі провадження господарської діяльності використовує паливозаправну цистерну АТЗ-38-53А (на шасі автомобіля ГАЗ-53), для заправки власного транспорту. Автоцистерна призначена для транспортування нафтопродуктів та механізованої заправки пальним в польових умовах місткістю 3800 літрів на території, окремій від території акцизних складів (територія автотранспортного господарства) та є розпорядником пересувного акцизного складу.
Пальне, отримане у автоцистерну, може зберігатися та використовуватися для заправки власних транспортних засобів протягом кількох днів.
Враховуючи викладене вище, Підприємство цікавлять наступні запитання:
1. Чи необхідно придбавати ліцензію на зберігання пального та територію, окрему від акцизних складів, де знаходиться паливозаправна цистерна на шасі автомобіля (пересувна)?
2. У разі необхідності придбання відповідної ліцензії, які документи необхідно надати для її отримання?
Законом України від 23 листопада 2018 року N 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексуУкраїни та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" внесено зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та Закону України від 19 грудня 1995 року N 481/95-ВР " Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (далі - Закон N 481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.
Відповідно до ст. 1 Закону N 481 місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування. Зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико- хімічних характеристик.
Порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензій на право зберігання пального встановлено ст. 15 Закону N 481. Зокрема, передбачено, що зберігання пального здійснюється суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії. Суб'єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального.
Відповідно до ст. 15 Закону N 481 ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:
підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
суб'єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.
Суб'єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального, місцях роздрібної торгівлі пальним або місцях оптової торгівлі пальним на які отримані відповідні ліцензії.
Враховуючи вище викладене, Законом N 481 встановлено вичерпний перелік умов за яких підприємства, установи та організації не отримують ліцензію на право зберігання пального на місця зберігання пального, інших виключень Законом N 481 не передбачено.
Частиною третьою статті 5 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.