Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс), на звернення Товариства щодо справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі - Майно, Податок), повідомляє.

Товариство запитує про підстави виникнення податкових зобов'язань з Податку за будь-які об'єкти Майна, які використовуються у сільськогосподарській діяльності суб'єкта господарювання, основний задекларований вид діяльності якого належить до класу 80 секції N "Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування" Національного класифікатора України (ДК 009:2010) "Класифікація видів економічної діяльності", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 р. N 457.

Податковий обов'язок з Податку, який виникає у власників майна (п. 266.1 ст. 266 Кодексу) не виникає, зокрема, за будівлі та споруди, віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 р. N 507, у власників Майна, які належать до сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб).

Водночас, пп. "ж" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу встановлено істотну умову виключення вказаного Майна із об'єктів оподаткування Податком - не передання платником Податку таких об'єктів Майна в оренду, лізинг, позичку.

Оскільки Товариство при державній реєстрації ідентифікувало себе, як суб'єкта, основна (класифікуюча) економічна діяльність якого полягає у наданні адміністративного та допоміжного обслуговування, то не вбачається підстав віднесення його до сільськогосподарських товаровиробників і, як результат, не вбачається підстав для виключення із об'єктів оподаткування Податком будь-яких його об'єктів Майна, у тому числі й будівель сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства.

У відповідності до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.