Щодо отримання індивідуальної податкової консультації

Державна фіскальна служба України розглянула звернення (далі - Товариство) щодо отримання індивідуальної податкової консультації стосовно необхідності Товариству отримувати ліцензію на право зберігання пального та відповідно до п. 52.2 ст. 52 Податкового кодексу України в межах компетенції повідомляє.

У зверненні Товариство поінформувало, що в процесі провадження господарської діяльності, з метою виготовлення нафтопродуктів Товариство отримує в якості сировини компоненти моторних палив та інші підакцизні товари, що є пальним в розумінні Податкового кодексу України на підставі ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі та зберігає їх в місці виробництва за своїм місцезнаходженням або на інших базисах поставки.

Також, в місці виробництва пального Товариство зберігає пальне, право власності на яке належить іншим суб’єктам господарювання.

З врахуванням викладеного вище, Товариство цікавлять наступні запитання:

1. Чи має право Товариство зберігати в місці виробництва пального придбане пальне або пальне, що належить на праві власності іншим суб’єктами господарювання, без отримання ліцензії на право зберігання пального?

2. Чи має право Товариство зберігати пальне, придбане на підставі ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі, в місцях його фактичного знаходження у інших суб’єктів господарювання, без отримання ліцензії на право зберігання? Законом України від 23 листопада 2018 року N 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" внесено зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та Закону України від 19 грудня 1995 року N 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (далі - Закон N 481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.

Відповідно до ст. 1 Закону N 481 місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування. Зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико- хімічних характеристик.

Порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензій на право зберігання пального встановлено ст. 15 Закону N 481. Зокрема, передбачено, що зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії. Суб’єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального.

Відповідно до ст. 15 Закону N 481 ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

суб'єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Суб'єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального, місцях роздрібної торгівлі пальним або місцях оптової торгівлі пальним на які отримані відповідні ліцензії.

Тобто, у разі здійснення суб’єктами господарювання всіх форм власності діяльності із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хІмічних характеристик на території (місці), де розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користуванні, йому необхідно буде отримувати ліцензію на право зберігання пального, крім випадків передбачених Законом N 481 коли така ліцензія не отримується.

Частиною третьою статті 5 Господарського кодексу України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.