Щодо надання розяснення з питань застосування норм Податкового кодексу України

Державна фіскальна служба України розглянула лист Товариства щодо надання роз'яснення з питань застосування норм Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та повідомляє таке.

У зверненні Товариство поінформувало, що є платником акцизного податку, проте у своїй господарській діяльності фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального не здійснює. Основним видом діяльності є операції з видачі (купівлі/продажу) лише карток та/або талонів на пальне, за якими пальне отримується в пунктах реалізації, що належить іншим суб'єктам господарювання. Таку діяльність Товариство здійснює виключно на території свого розташування. У зв'язку з цим Товариство запитує:

1. Чи є Товариство акцизним складом якщо реалізує талони?

2. Чи є операції з видачі карток та/або талонів на пальне операціями з реалізації з акцизного складу?

3. Чи підпадає господарська діяльність, яку здійснює Товариство в частині видачі (купівлі-продажу) лише карток та/або талонів на пальне обов'язковому ліцензуванню згідно Закону України від 19 грудня 1995 року N 481?

4. Чи зобов'язане Товариство бути платником акцизного податку з 01.07.2019 р.?

5. Чи зобов'язане Товариство виписувати акцизну накладну на операції з продажу пального за допомогою паливних карт, талонів та смарт-карток?

До питання 1:

З 01.07.2019 р. набули чинності норми підпунктів 14.1.6, 14.1.6-1, 14.1.224 та 14.1.224-1 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, якими визначено поняття акцизних складів, акцизних складів пересувних та їх розпорядників.

Акцизний склад, зокрема - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Відповідно до підпункту 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 Кодексу розпорядник акцизного складу - зокрема, суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Згідно з підпунктом 230.1.2 пункту 230.1 статті 14 Кодексу платники податку - розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати, зокрема, усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Отже, суб'єкт господарювання, який не здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та не має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу відповідно не буде вважатися розпорядником акцизного складу, відповідно до підпункту 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 Кодексу та відповідно не повинен здійснювати реєстрацію акцизного складу.

До питання 2:

Відповідно до пп. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу розпорядник акцизного складу - суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Так, під реалізацією пального з 01 липня 2019 року розуміються будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам (пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Нагадуємо, що платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне (пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).

Отже, безпосередньо сама операція з реалізації паливних карток та талонів на пальне, під час якої не відбувається фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального, з 01 липня 2019 року не належить до операцій з реалізації пального в розумінні пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

До питання 3:

Відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) у редакції, яка діє з 01.07.2019 р., реалізація пального для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу. Законом України від 23 листопада 2018 року N 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року N 481 " Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон N 481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені зміни набирають чинності з 01 липня 2019 року.

Відповідно до статті 1 Закону N 481 оптова торгівля пальним визначена як діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб'єктам господарювання роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам.

Роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції / автогазозаправної станції / газонаповнювальної станції / газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки.

Відповідно до ст. 15 Закону N 481 оптова та роздрібна торгівля пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Отже, у разі придбання та подальшої реалізації пального (продажу) у розумінні Закону N 481, суб'єкту господарювання необхідно отримати ліцензії на право оптової та/або роздрібної торгівлі пальним.

До питання 4:

Відповідно до підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 Кодексу платниками акцизного податку є, зокрема, особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), яка реалізує пальне.

Згідно з підпунктом 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу у редакції, яка діє з 01.07.2019 р., реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Отже, суб'єкт господарювання, який не здійснює будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам,

тобто не здійснює реалізацію пального у розумінні підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 Кодексу не буде вважатися платником акцизного податку з реалізації пального у розумінні підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

До питання 5:

Платник податку при реалізації пального зобов'язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи (пункт 231.1 статті 231 Кодексу, у редакції, яка набула чинності з 01.07.2019 р.).

Особа, яка реалізує пальне, зобов'язана скласти акцизну накладну в одному примірнику у разі реалізації пального з акцизного складу, зокрема, будь-яким іншим особам - не платникам податку.

Оскільки фізична передача пального відбувається на АЗС Постачальника на підставі паливних карток (смарт-карток) іншим особам, у цьому випадку акцизні накладні мають складатися суб'єктом роздрібної торгівлі (Постачальником) та реєструватися у порядку визначеному статтею 231 Кодексу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.