Індивідуальна податкова консультація щодо ліцензування зберігання пального

Державна фіскальна служба України розглянула про отримання індивідуальної податкової консультації щодо ліцензування зберігання пального та в межах компетенції повідомляє.

У зверненні Ви поінформували, що здійснюєте діяльність з перевезення вантажів вантажним автотранспортом. У своєму розпорядженні маєте власну автоцистерну для зберігання пального для власних потреб ємністю 28 кубічних метрів.

Враховуючи викладене, Вас цікавлять відповіді на такі запитання:

1. Чи необхідно отримати ліцензію на зберігання пального за таких умов?

2. Якщо так, то який перелік необхідних документів і яку адресу писати для вказання місця зберігання пального, якщо пальне зберігається в автоцистерні?

Законом України від 23 листопада 2018 року N 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" (далі - Закон N 2628) внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року N 481 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнов их виробів" (далі - Закон N 481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.

Згідно зі ст. 1 Закону N 481 місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування. Зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Згідно зі ст. 15 Закону N 481 суб'єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального.

Порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензій на право зберігання пального визначено ст. 15 Закону N 481.

Для отримання ліцензії на право зберігання пального разом із заявою, в якій зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт господарювання має намір одержати ліцензію та документа, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію, додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об'єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.

Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

Суб'єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

суб'єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Враховуючи викладене вище, Законом N 481 встановлено вичерпний перелік умов за яких підприємства, установи та організації не отримують ліцензію на право зберігання пального на місця зберігання пального, інших виключень Законом N 481 не передбачено.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2015 року N 609 "Про затвердження переліку органів ліцензування та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" ліцензування роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального здійснюють територіальні органи ДФС.

Ліцензії на право зберігання пального або рішення про відмову в їх видачі видається заявнику не пізніше 20 календарних днів з дня одержання зазначених у Законі N 481 документів. Документи для отримання ліцензії на право зберігання пального суб'єкти господарювання можуть подати на адресу Головних управлінь ДФС в областях та м. Києві за місцем зберігання пального.

Також повідомляємо, що Законом України від 06 червня 2019 року N 2744-VIII внесено зміни до Закону N 481, а саме до суб'єктів господарювання не застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу, передбачена статтею 17 цього Закону, у разі зберігання пального до 31 грудня 2019 року без наявності відповідної ліцензії.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.