Щодо оформлення ліцензії на зберігання палива, реєстрації акцизного складу платником акцизного податку з 01.07.2019 р.

Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексуУкраїни розглянула запит щодо оформлення ліцензії на зберігання палива, реєстрації акцизного складу платником акцизного податку з 01.07.2019 р. та в межах компетенції повідомляє таке.

У зверненні Товариство поінформувало, що є транспортним підприємством, що займається автомобільними перевезенням вантажів в міжнародному сполученні.

Товариство планує облаштувати місце зберігання пального ємністю 10 кубічних метрів на орендованій площадці для заправки виключно власних транспортних засобів з річним обсягом не більше 1000 кубічних метрів.

З огляду на вищевикладене, та з врахуванням норм Закону України від 23.11.2018 р. N 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" (далі - Закон N 2628) Товариство запитує:

1) Чи необхідно з 01.07.2019 р. реєструвати в якості акцизного складу місце зберігання (ємність 10 кубічних метрів), яке буде використовуватися виключно для заправки дизельним паливом власних транспортних засобів з річним обсягом не більше 1000 кубічних метрів?

2) Чи необхідно з 01.07.2019 р. реєструватися платником акцизного податку у випадку використання ємності 10 кубічних метрів для заправки виключно власних транспортних засобів з річним обсягом не більше 1000 куб м.?

3) Чи необхідно з 01.07.2019 р. оформлювати ліцензію на зберігання палива у випадку використання ємності 10 кубічних метрів для заправки виключно власних транспортних засобів з річним обсягом не більше 1000 кубічних метрів?

До запитання 1 та 2.

Відповідно до пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в редакції з 01.07.2019 року, акцизний склад - це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.

Відповідно до пп. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу:

розпорядник акцизного складу - суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Отже, місце зберігання ємністю 10 кубічних метрів, яке буде використовуватися виключно для заправки дизельним паливом власних транспортних засобів не підпадатиме під визначення акцизного складу, якщо Товариство отримуватиме протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії).

Законом N 2628 до пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, змінюється визначення терміну "реалізація пального".

Так, згідно з пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу під реалізацією пального з 01 липня 2019 року розуміються будь-які операції з фізичної передачі, (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.

Отже, при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання, якщо Товариство не є розпорядниками акцизного складу, зокрема, Товариство отримуватиме протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), відсутня необхідність реєструватися платником акцизного податку з 01.07.2019 року.

До запитання 3.

Законом N 2628 внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року N 481 " Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон N 481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені зміни набирають чинності з 01 липня 2019 року.

Відповідно до статті 1 Закону N 481 (зі змінами) місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування. Зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Таким чином, для здійснення діяльності зі зберігання пального у розумінні Закону N 481 суб'єкту господарювання необхідно отримати відповідну ліцензію.

Порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензій на право зберігання пального, оптову та роздрібну торгівлю пальним визначено статтею 15 Закону N 481.

Відповідно до ст. 15 Закону N 481 ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

суб'єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Крім цього, відповідно до ст. 15 Закону N 481 суб'єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Враховуючи викладене вище, Товариству необхідно отримати ліцензію на право зберігання пального за адресою місця зберігання пального, зазначеного в запиті.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.