Щодо практичного застосування норм податковою законодавства

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула Ваше звернення яке надійшло листом, на отримання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування норм податковою законодавства у частині справляння туристичного збору та у межах компетенції повідомляє таке.

Відповідно до пп. 268.2.1 п. 268.2 ст. 268 Кодексу платниками туристичного збору (далі - збір) є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальн ої одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених пп. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268.

Платниками збору не можуть бути особи, які постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у селі, селищі або місті, радами яких встановлено такий збір (пп. "а" пп. 268.2.2 п. 268.2 ст. 268 Кодексу).

Оскільки Ви, як працівник, проживаєте у профілакторії тимчасово на період дії трудового договору, норма пп. "а" пп. 268.2.2 п. 268.2 ст. 268 Кодексу на вас не розповсюджується.

Водночас, згідно з п. 4 Порядку надання послуг з тимчасового розміщення (проживання), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 березня 2006 року N 297, до послуг з тимчасового розміщення (проживання) не належать розміщення юридичною особою своїх працівників у засобі розміщення, що йому належить.

Оскільки профілакторій належить підприємству на праві користування згідно з договором оренди, п. 4 Порядку не розповсюджується на випадок Вашою проживання у профілакторії, як працівника підприємства.

Водночас згідно з п. 4 Порядку, до послуг з тимчасового розміщення (проживання) не належить розміщення осіб, з якими укладається договір про наймання житла на строк, що перевищує один місяць (для курортів строк визначається місцевими органами виконавчої влади).

Отже, якщо трудовим договором передбачено Ваше проживання у профілакторії на строк, що перевищує один місяць, або якщо Вами укладено договір з підприємством про наймання житла на строк, що перевищує один місяць, то таке проживання не відноситься до послуг з тимчасового проживання, тому не є підставою для справляння збору в розумінні пп. 268.2.1 п. 268.2 ст. 268 Кодексу.

У разі проживання у профілакторії менше одного місяця Ви є платником збору.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.