Щодо практичного застосування норм чинного законодавства в частині перебування на спрощеній системі оподаткування фізичної особи - підприємця, яка використовує в своїй підприємницькій діяльності воду зі свердловини (колодязя)

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - ПКУ), розглянула Ваш запит про надання індивідуальної податкової консультації, щодо практичного застосування норм чинного законодавства в частині перебування на спрощеній системі оподаткування фізичної особи - підприємця, яка використовує в своїй підприємницькій діяльності воду зі свердловини (колодязя), повідомляє таке.

Основним законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права і обов'язки є Податковий кодексУкраїни (далі - ПКУ).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розділу XIV ПКУ.

Згідно з п. 291.4 ст. 291 ПКУ, до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість найманих осіб не обмежена;

обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень.

Нормами пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено види діяльності, які не дають права суб'єктам господарювання (фізичним особам - підприємцям) бути платниками єдиного податку.

Відповідно до пп. 14.1.91 п. 14.1 ст. 14 ПКУ корисні копалини - природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки.

Добування корисних копалин - сукупність технологічних операцій з вилучення, у тому числі з покладів дна водойм, та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини (пп. 14.1.51 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Абзацом п'ятим пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють, зокрема видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення. Постановою Кабінету міністрів України N 827 від 12.12.1994 р. (із змінами та доповненнями) затверджений перелік корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, в якому підземні води відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення.

Отже, якщо фізична особа - підприємець здійснює видобуток корисних копалин, зокрема води, то вона не може бути платником єдиного податку третьої групи, як така, що здійснює видобуток корисних копалин загальнодержавного значення.

Слід зауважити, що ст. 49 Водного кодексу України визначено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.