ГУ ДФС у м. Києві
Лист
| 16.02.2017 № 1107/К/26-15-13-01-10 |
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі - Кодекс), відповідно до пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об'єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Згідно з пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) такому платнику відповідно до умов трудового договору (контракту).
Відповідно до п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент під час нарахування (виплати, надання) оподатковуваного доходу, у тому числі заробітної плати на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку (18 відс.), визначену ст. 167 Кодексу.
Порядок надання податкової соціальної пільги, її розмір, перелік категорій платників податку, які мають право на таку пільгу, встановлено ст. 169 Кодексу, згідно з п. 169.1 якої з урахуванням норм абзацу першого пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги.
Підпунктом 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Кодексу передбачено, що будь-який платник податку має право на податкову соціальну пільгу у розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленого законом на 1 січня звітного податкового року.
Оскільки Законом України від 21 грудня 2016 року N 1801-VIII "Про Державний бюджет України на 2017 рік" на 1 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатної особи (в розрахунку на місяць) установлено у розмірі 1600 грн., розмір податкової соціальної пільги у 2017 році - 800 грн. у розрахунку на місяць.
Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї згідно із законодавством виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу).
Тобто, у 2017 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить 2240 грн. (1600 грн. х 1,4).
Водночас зауважуємо, що згідно з пп. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 Кодексу податкова соціальна пільга не може бути застосована до:
доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;
заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад'юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;
доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.
У разі якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав, зазначених у п. 169.1 ст. 169 Кодексу, застосовується одна податкова соціальна пільга з підстави, що передбачає її найбільший розмір, за умови дотримання процедур, визначених пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу (пп. 169.3.1 п. 169.3 ст. 169 Кодексу).
Відповідно до пп. 169.3.2 п. 169.3 ст. 169 Кодексу платник податку, який має право на застосування податкової соціальної пільги більшої, ніж передбачена пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Кодексу, зазначає про таке право у заяві про застосування пільги, до якої додає відповідні підтвердні документи.
З урахуванням зазначеного, фізична особа, яка отримує доходи у вигляді заробітної плати, має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги за умови дотримання вимог пп.169.1 ст. 169 Кодексу та подання роботодавцю заяви про застосування пільги.
Крім того, відповідно до п. 16 -1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Згідно з пп. 1.1 п. 16 -1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу, зокрема, фізичні особи - резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні.
Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (пп. 1.2 п. 16 -1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Відповідно до ст. 163 Кодексу для резидента - це, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16 -1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (пп. 1.3 п. 16 -1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Згідно із пп. 1.4 п. 16 -1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу, за ставкою, визначеною пп. 1.3 п. 16 -1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.
Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу (пп. 1.7 п. 16 -1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Таким чином, військовий збір утримується з суми доходу, що є об’єктом оподаткування відповідно до ст. 163 Кодексу, нарахованого (виплаченого, наданого) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду, без будь-яких вирахувань.
Враховуючи викладене, сума заробітної плати, яку Ви отримуєте (3200 грн.), є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.
Відповідно до пп. 14.1.172 ст. 14 Кодексу податкова консультація - це допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
Згідно із п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.
| З повагою Заступник начальника | В.С. Варгіч |