Про податок на додану вартість

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку формування податкового кредиту підприємством, яке одночасно здійснює операції, за якими застосовується касовий метод податкового обліку, та операції, податковий кредит за якими формується за загальними правилами, і, керуючись статтею 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - ПКУ), повідомляє.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПКУ датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше ("перша подія"):

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Водночас згідно з пунктом 187.10 статті 187 ПКУ платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

Зазначене правило визначення дати виникнення податкових зобов'язань поширюється також на операції з постачання зазначених товарів/послуг для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують такі товари/послуги, якщо вони зареєстровані як платники податку.

Для цілей цього пункту послугами, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, вважаються послуги з технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем, систем протипожежної автоматики та димовидалення, побутових електроплит, обслуговування димовентиляційних каналів, внутрішньобудинкових систем водо- і теплопостачання, водовідведення та зливової каналізації, вивезення та утилізації твердого побутового та грубого сміття, прибирання будинкової та прибудинкової території, а також інші послуги, які надаються ЖЕКами зазначеним у цьому пункті покупцям за їх рахунок.

Підпунктом 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 ПКУ визначено, що касовий метод для цілей оподаткування ПДВ - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Платники податку, визначені пунктом 187.10 статті 187 ПКУ, при здійсненні операцій з покупки (отримання) товарів/послуг визначають дату формування податкового кредиту за касовим методом у разі, якщо вартість таких придбаних товарів/послуг включається в ціну (тариф) на постачання продукції, визначеної пунктом 187.10 статті 187 ПКУ, особам, передбаченим цим пунктом (за умови реєстрації відповідних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

У випадку придбання товарів/послуг, які не призначені для використання в операціях, перерахованих у пункті 187.10 статті 187 ПКУ, касовий метод визначення податкового кредиту з ПДВ платниками податку не застосовується. Дата податкового кредиту за такими операціями визначається у загальному порядку за правилом "першої події" відповідно до статті 198 ПКУ.

У разі придбання товарів/послуг, які одночасно призначені як для забезпечення виконання операцій з постачання товарів/послуг, передбачених пунктом 187.10 статті 187 ПКУ, так і для здійснення інших операцій, касовий метод визначення податкового кредиту з ПДВ платниками податку застосовується виключно в частині, пропорційній обсягу постачання товарів/послуг, визначених пунктом 187.10 статті 187 ПКУ, особам, передбаченим цим пунктом.

Для розподілу, зокрема, сум податку на додану вартість, нарахованого (сплаченого) у зв'язку з отриманням товарів/послуг, при постачанні яких застосовуються одночасно касовий метод визначення податкових зобов'язань і податкового кредиту та загальні правила визначення податкових зобов'язань і податкового кредиту, у складі податкової декларації з податку на додану вартість, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. N 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 р. за N 159/28289 передбачено додаток 7 (Д7). Розрахунок таких сум здійснюється у таблиці 4 зазначеного додатку до декларації.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Таким чином, за товарами/послугами, придбаними для одночасного використання в операціях, за якими застосовується касовий метод податкового обліку, та в операціях, податковий кредит за якими формується за загальними правилами, з метою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту платник податку самостійно за даними бухгалтерського обліку визначає обсяги таких товарів/послуг, які використовуються в таких операціях, та відповідно суми ПДВ, які відносять до податкового кредиту за касовим методом та за загальним правилом, з відображенням відповідних показників у таблиці 4 додатку 7 (Д7) до податкової декларації з ПДВ.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.