Щодо нарахування єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення Селянське (фермерське) господарство "Династія" ...... щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) і в межах компетенції повідомляє.

Законом України від 19 червня 2003 року № 973 "Про фермерське господарство" (далі - Закон № 973) визначені правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України.

Фермерське господарство, зареєстроване як юридична особа, так і без статусу юридичної особи, має статус сімейного фермерського господарства, за умови, що в його підприємницькій діяльності використовується праця членів такого господарства, якими є виключно члени однієї сім'ї або члени сім'ї фізичної особи - підприємця відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України (частина п'ята ст. 1 Закону № 973).

Згідно з абзацом третім частини п'ятої ст. 1 Закону № 973 головою сімейного фермерського господарства може бути лише член відповідної сім'ї - це є умовою створення такого господарства.

Частиною першою ст. 4 Закону № 973 визначено, що головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа.

При створенні фермерського господарства одним із членів сім'ї інші члени сім'ї, а також родичі можуть стати членами цього фермерського господарства після внесення змін до його Статуту (частина друга ст. 3 Закону № 973).

Відповідно до частини 1 Закону № 973 трудові відносини у фермерському господарстві базуються на основі праці його членів.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня2010 року № 2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464).

Згідно з п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Водночас, згідно з п. 5-1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску визначено також членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Базою нарахування єдиного внеску для платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (абзац перший п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Частиною першою ст. 10 Закону № 2464, визначено перелік платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, зокрема особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 4, 5 та 5-1 частини першої ст. 4 Закону № 2464.

Враховуючи наведене, якщо фермерське господарство, зареєстроване, як юридична особа, і його голова, який не є членом цього господарства згідно з статутом, виконує функції керівника, то отриманий дохід згідно трудового договору або винагороди за цивільно-правовим договором за виконання вищезазначених функцій є базою нарахування єдиного внеску. При цьому такий голова не має право на добровільну сплату єдиного внеску відповідно до частини першою ст. 10 Закону № 2464.

Щодо питання повноважень голови фермерського господарства після його звільнення Ви можете звернутися до Міністерства юстиції України.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.