Про порядок оподаткування ПДВ

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку заповнення обов'язкових реквізитів податкової накладної та права на податковий кредит, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 N2755-VI(далі - ПКУ), повідомляє.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (п. 1.1 ст. 1 розд. I ПКУ).

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

При цьому п. 44.1 ст. 44 розд. II ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розд. V та підрозд. 2 розд. XX ПКУ.

Правила складання податкової накладної (у тому числі заповнення її обов'язкових реквізитів) регулюються ст. 201 розд. V ПКУ та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. N 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 р. за N 137/28267 (далі - Порядок N 1307).

Перелік обов'язкових реквізитів податкової накладної визначено п. 201.1 ст. 201 розд. V ПКУ.

Відповідно до підпункту "д" п. 201.1 ст. 201 розд. V ПКУ одним із обов'язкових реквізитів, який зазначається у податковій накладній, є повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, - покупця (отримувача) товарів/послуг.

Таким чином, реквізит назва покупця (отримувача) товарів/послуг, який віднесено до складу обов'язкових, має відповідати формулюванню у статутних документах та не повинен містити інших даних.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 розд. V ПКУ податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 192.1 ст. 192 розд. V ПКУ визначено, зокрема, що у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, складається розрахунок коригування до податкової накладної.

Згідно з п. 21 Порядку N 1307 у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 розд. V ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Отже, у випадку допущення помилки у заголовній частині податкової накладної у назві покупця (отримувача) товарів/послуг постачальник (продавець) таких товарів/послуг на дату виявлення зазначеної помилки має право скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної, в якому всі правильно заповнені реквізити заголовної частини податкової накладної повторюються, а назва покупця (отримувача) товарів/послуг, в якій допущено помилку, заповнюється без помилки. У цьому випадку графи з 1 по 13 розд. Б розрахунку коригування та розд. А, до якого вносяться узагальнюючі дані щодо сум коригування, не заповнюються (залишаються пустими). Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем) товарів/послуг.

Водночас слід зазначити, що помилки в реквізитах, визначених п. 201.1 ст. 201 розд. V ПКУ (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді (п. 201.10 ст. 201 ПКУ).

Основною ідентифікацією платника податків є його індивідуальний податковий номер. Індивідуальний податковий номер слугує для ідентифікації сторін господарських операцій.

З огляду на викладене, у випадку, якщо індивідуальний податковий номер покупця (отримувача) зазначений вірно, а в його назві допущена помилка, то така помилка не може бути єдиною підставою неприйняття податкової накладної в електронному вигляді.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.