ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
| 29.05.2018 N 2361/Г/99-99-13-02-03-14/ІПК |
Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у зверненні.
Згідно зі ст. 121 Кодексу законів про працю України за відрядженими працівниками зберігаються протягом усього часу відрядження місце роботи (посада).
Працівникам, які направлені у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Податкового кодексу України (далі - Кодекс), відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід до якого включаються:
доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);
сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 Кодексу (пп. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.
Так, згідно із пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену ст. 167 Кодексу.
Крім того, об'єктом оподаткування резидента є також іноземні доходи - це доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (пп. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 Кодексу).
Порядок оподаткування іноземних доходів визначено п. 170.11 ст. 170 Кодексу, відповідно до пп. 170.11.1 якого у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу.
Якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації (пп. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Кодексу).
Водночас згідно зі ст. 3 Кодексу якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Відповідно до п. 1 ст. 15 "Залежні особисті послуги" Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Сінгапур про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи від 26.01.2007 (далі - Угода), ратифікованої Верховною Радою України 22.10.2009 р., яка набрала чинності 18.12.2009 р., з урахуванням положень ст. ст. 16, 18 та 19 платня, заробітна плата й інші подібні винагороди, одержувані резидентом України у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються лише в Україні, якщо тільки робота за наймом не здійснюється у Сінгапурі. Якщо робота за наймом здійснюється таким чином, то винагорода, одержана у зв'язку з цим, може оподатковуватись у Сінгапурі.
Згідно з п. 2 ст. 15 Угоди незалежно від положень п. 1 ст. 15 Угоди, винагорода, що одержується резидентом України у зв'язку з роботою за наймом, здійснюваною у Сінгапурі, оподатковується лише в Україні, якщо:
a) одержувач перебуває в Сінгапурі протягом періоду або періодів, що не перевищують у сукупності 183 днів у будь-якому дванадцятимісячному періоді, що починається або закінчується протягом відповідного календарного року, і
b) винагорода сплачується наймачем або від імені наймача, який не є резидентом Сінгапуру, та
c) витрати зі сплати винагород не несуть постійне представництво або постійна база, які наймач має у Сінгапурі.
Отже, лише при виконанні одночасно трьох вище перелічених умов винагорода, що одержується резидентом України у зв'язку з роботою за наймом, здійснюваною у Сінгапурі, оподатковується лише в Україні. В інших випадках така винагорода може оподатковуватись у Сінгапурі відповідно до законодавства Сінгапуру.
Одночасно зауважуємо, що кожний конкретний випадок виникнення податкових взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться у листі, потребує аналізу документів та матеріалів, що дозволяють ідентифікувати предмет запиту. У зв'язку з цим для цілей визначення джерела фінансування робіт, що здійснювались на території Сінгапуру, та з метою визначення правомірності утримання податковим органом Сінгапуру податку з доходів фізичної особи -- резидента України, потребують розгляду трудових або цивільно-правових договорів, у тому числі між . та юридичною особою - нерезидентом, на підставі яких здійснювалась робота та отримувався відповідний дохід відрядженою особою у Сінгапурі.