ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
| 02.05.2018 N 1958/6/99-99-15-02-02-15/ІПК |
Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо питань визначення витрат при проведенні ігор спортивним клубом та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.
Платник податку має право відповідно до п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) звернутися до контролюючих органів за наданням індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пп. 19-1.1.28 п. 19-1.1 ст. 19-1 Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Надання роз'яснень з питань класифікації витрат, а також порядку виплати добових не належить до повноважень ДФС.
Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 р. N 375, Міністерство фінансів України Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, державну політику зокрема у сфері бухгалтерського обліку та забезпечує формування і реалізацію єдиної державної податкової та митної політики.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону N 996).
Отже, за роз'ясненням щодо класифікації витрат, а також з питань виплати добових, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.
Щодо питання поширення обмеження за готівковими розрахунками згідно Постанови правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року N 148 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" (далі - Положення N 148) на громадські організації (оплата послуг ФОП третьої групи за проживання) повідомляємо, що відповідно до п. 6 Положення N 148, суб'єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:
1) між собою - у розмірі до 10 000 грн. включно;
2) з фізичними особами - у розмірі до 50 000 грн. включно.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб'єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Обмеження, установлене у п. 6 цього Положення, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.
Пунктом 7 Положення N 148 визначено, що фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50 000 грн. уключно.
Платежі на суму, яка перевищує 50 000 грн., здійснюються шляхом:
1) переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок;
2) унесення та/або переказу коштів на поточні рахунки (у тому числі на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).
Разом з тим, п. 8 Положення N 148 визначає, що обмеження, установлені у пунктах 6 та 7 цього Положення, не стосуються:
1) розрахунків суб'єктів господарювання з бюджетами та державними цільовими фондами;
2) добровільних пожертвувань та благодійної допомоги;
3) використання готівки, виданої на відрядження.