ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
| 08.12.2017 N 2887/Г/99-99-13-02-03-14/ІПК |
Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) фізичною особою - підприємцем та повідомляє.
Дія Закону України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464) поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску.
Платниками єдиного внеску відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону N 2464 є, зокрема, фізичні особи - підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування.
Згідно з абзацом першим п. 2 частини першої ст. 7 Закону N 2464 базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
З 01.01.2017 р. у разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом N 2464 (абзац другий п. 2 частини першої ст. 7 Закону N 2464).
Платники єдиного внеску зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 частини другої ст. 6 Закону N 2464).
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону N 2464).
Фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цієї фізичної особи (частина восьма ст. 4 Закону України від 15 травня 2003 року N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон N 755).
Таким чином, останнім періодом, за який необхідно сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така особа користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою - підприємцем.
Оскільки пропорційний розрахунок бази нарахування єдиного внеску для даної категорії платників Законом N 2464 не передбачений, місяць, в якому така особа припинила підприємницьку діяльність, відноситься до базового звітного періоду, за який сплачується єдиний внесок.
Отже, останнім періодом, за який Вам необхідно сплатити єдиний внесок є січень 2017 року.
Загальні правила подання звітності визначені Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 р. N 435, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.04.2015 р. за N 460/26905 (далі - Порядок N 435).
Відповідно до пункту 8 розділу III Порядку N 435, у разі припинення діяльності фізичної особи - підприємця така особа зобов'язана подати сама за себе Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі - Звіт) із зазначенням типу форми "ліквідаційна", де останнім звітним періодом буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
Додатково зазначаємо, що відповідно до абзацу сьомого частини першої ст. 5 Закону N 2464 зняття з обліку платників єдиного внеску, зокрема фізичних осіб - підприємців здійснюється органами доходів і зборів на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку.