Щодо окремих питань, повязаних з складанням податкових накладних по імпортованих товарах, а також оподаткування ПДВ та податком на прибуток експортних операцій

I. Питання, пов'язані із складанням податкових накладних по імпортованих товарах.

Відповідно до абз. 1 п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ), на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Перелік обов'язкових реквізитів податкової накладної визначено п. 201.1 ст. 201 ПКУ. Відповідно до абз. "і" п. 201.1 ст. 201 ПКУ, до обов'язкових реквізитів належить код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010.

Згідно із п. 201.2 ст. 201 ПКУ форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 N 1307 (зі змінами), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 року за N 137/28267 (далі - Порядок N 1307).

Згідно із п. 16 Порядку N 1307 у разі постачання товару заповнюється графа 3.1, в якій зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Платники податку, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП не повністю, але не менше ніж чотири перші цифри відповідного коду. При цьому код згідно з УКТ ЗЕД зазначається на рівні позиції, підпозиції, категорії, підкатегорії відповідно до Закону України "Про Митний тариф України".

У разі постачання товару, ввезеного на митну територію України, у графі 3.2 проставляється позначка "Х". Графа 3.2 заповнюється на всіх етапах постачання товару.

При цьому ознака імпортованого товару не належить до обов'язкових реквізитів податкової накладної. Обов'язковим реквізитом є саме код товару згідно з УКТ ЗЕД, який зазначається за повним набором цифр.

Відповідно до абз. 2, 3 п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тобто податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПКУ, не відносяться до податкового кредиту з ПДВ суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ПКУ.

Враховуючи вищенаведене, оскільки графа 3.2 податкової накладної "ознака імпортованого товару" не належить до обов'язкових реквізитів податкової накладної, перелік яких встановлено у п. 201.1 ст. 201 ПКУ, то допущені помилки при її заповненні (або незаповненні) не впливатимуть на право відображення податкового кредиту з ПДВ покупця товарів (за умови правильного заповнення інших реквізитів, зокрема, коду УКТ ЗЕД, та реєстрації податкової накладної в ЄРПН).

Одночасно з цим, наголошуємо на необхідності дотримання порядку заповнення всіх показників, передбачених формою податкової накладної, визначеної Порядком N 1307.

Відповідно до п. 4 Порядку N 1307 усі графи податкової накладної, що мають вартісні показники, заповнюються в гривнях із копійками.

Разом з цим, п. 16 Порядку N 1307 передбачено, що графа 7 "Ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування податку на додану вартість" заповнюється в гривнях із копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством.

Таким чином, вартісні показники податкової накладної повинні містити не більше двох знаків після коми (крім показника графи 7, якщо для нього інше передбачено чинним законодавством).

Водночас Порядком N 1307 не визначено обмеження щодо кількості знаків, яку можуть містити після коми кількісні показники, та які зазначаються в графі 6 "Кількість (об'єм, обсяг)" податкової накладної, а також правила округлення як вартісних, так і кількісних показників, отриманих унаслідок розрахунку.

Необхідною кількістю знаків після коми в кількісному показнику вважається така кількість, яка достатня для правильного розрахунку вартісного показника в графі 10 податкової накладної та рядків I - IX розділу A податкової накладної.

Розрахунок вартісного показника, у якому внаслідок добутку показників граф 6 та 7 податкової накладної отримується число, за яким кількість знаків після коми перевищує 2, вважається правильним, якщо з метою скорочення такої кількості знаків до другого знака після коми округлення не призводить до збільшення такого знака на "1" (одиницю).

Тобто якщо в результаті перемноження показників граф 6 і 7 податкової накладної виходить погрішність в обсязі постачання (графа 10 податкової накладної) на 1 гривню і більше, то податкова накладна вважається складеною неправильно.

Відповідно до абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПКУ помилки в реквізитах, визначених п. 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкової накладної у електронному вигляді.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПКУ визначено перелік обов'язкових реквізитів податкової накладної, до яких відносяться нижченаведені.

1. Порядковий номер ПН.

Не допускається складання податкової накладної на одну і ту саму дату з однаковим номером. Також відповідно до п. 21 Порядку N 1307 не допускається виправлення даних щодо дати складання ПН та її порядкового номера.

2. Дата складання податкової накладної.

Податкова накладна, складена з помилковою датою, не дає можливості ідентифікувати період здійснення операції з постачання товарів/послуг, а тому платник ПДВ - покупець товарів/послуг не має права на включення до складу податкового кредиту суми ПДВ, зазначеної у такій ПН.

3. Повна або скорочена назва постачальника/покупця.

Основною ідентифікацією платника ПДВ є його індивідуальний податковий номер (ІПН).

За умови, що ІПН платника зазначений вірно допускаються незначні помилки в найменуванні платника.

4. Податковий номер платника податку (продавця та покупця).

Індивідуальний податковий номер слугує для ідентифікації сторін господарських операцій, тому помилки в заповненні ІПН не допускаються.

5. Опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг.

Опис (номенклатура) товарів/послуг повинен містити повний перелік товарів/послуг українською мовою, з використанням даних договорів, специфікацій до них, рахунків, ТТН, актів та інших документів, які є предметом операції постачання.

Дана інформація слугує для ідентифікації операції постачання, тому помилки в цьому реквізиті не допускаються.

Разом з цим, виходячи з норм п. 201.10 ст. 201 ПКУ, помилки у кількості (обсязі), не перешкоджають ідентифікації операції.

6. Ціна постачання без урахування податку.

За умови, що сума податкових зобов'язань і загальна сума постачання відповідають даним, зазначеним у первинних документах, помилка в ціні за одиницю товару (наприклад, за рахунок округлення) не може бути підставою для невизнання ПН дійсною.

7. Ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні.

Зазначений показник підлягає декларуванню, у зв'язку з чим помилка в ньому не допускається.

8. Загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

За умови дотримання всіх інших обов'язкових реквізитів незначна розбіжність (наприклад, за рахунок округлення) допускається.

9. Код товару згідно з УКТ ЗЕД / код послуги згідно з ДКПП.

Податкова накладна, що містить помилки товарів у коді товару згідно з УКТ ЗЕД, не дає змоги ідентифікувати здійснену операцію, тому, згідно з п. 201.10 ст. 201 ПКУ, не може бути підставою для віднесення сум ПДВ, зазначених в ній, до податкового кредиту.

Одночасно зазначаємо, що відповідно до п. 120-1.3 ст. - 120-1 ПКУ допущення продавцем товарів/послуг помилок під час зазначення обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 ПКУ, виявлених контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної за заявою покупця, - тягне за собою накладення на платника податку - продавця штрафу в розмірі 170 гривень та зобов'язання виправити такі помилки, при цьому до 31 грудня 2017 року не застосовуються штрафні санкції за помилки, допущені в податковій накладній під час зазначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та/або коду послуги згідно з ДКПП.

Також повідомляємо, що згідно із п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон N 996) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до част. 1 ст. 9 Закону N 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Тому складені первинні документи повинні відповідати умовам договору, у межах якого здійснюється господарська операція.

II. Питання, пов'язані з оподаткуванням ПДВ та податком на прибуток експортних операцій на умовах DAP Інкотермс 2010.

Податок на прибуток.

Пунктом 44.2 ст. 44 ПКУ передбачено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Порядок розрахунку об'єкта оподаткування з податку на прибуток викладено в ст. 134 ПКУ, згідно якої оподатковується прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Згідно п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 N 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.99 за N 860/4153 (далі - ПСБО N 15), дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Пунктом 8 ПСБО N 15 дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності певних умов.

Отже, дохід при експорті товарів на умовах DAP визначається постачальником відповідно до норм ПСБО N 15 в момент постачання товару до місця, визначеного у експортному контракті.

Підтвердженням такого постачання є первинний товаросупровідний документ, товарно-транспортна накладна, акт приймання-передачі товару, тощо.

Одночасно слід зазначити, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону N 996).

Отже, щодо остаточної відповіді з питання ведення бухгалтерського обліку зазначених господарських операцій доцільно звернутися до Міністерства фінансів України.

Податок на додану вартість.

Згідно із п. 185.1 ст. 185 ПКУ об'єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Відповідно до пп. 187.1 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із п. 187.11 ст. 187 ПКУ попередня (авансова) оплата вартості товарів, що вивозяться за межі митної території України чи ввозяться на митну територію України, не змінює значення сум податку, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов'язань платника податку, такого експортера або імпортера.

Враховуючи вищенаведене, при експорті товарів датою виникнення податкових зобов'язань є дата оформлення митної декларації, що засвідчує перетинання митного кордону України, оформленої відповідно до вимог митного законодавства.

Відповідно до абз "а" пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ.

Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України від 13 березня 2012 року N 4495-VI, зі змінами та доповненнями (далі - МКУ).

Згідно з частиною п'ятою ст. 255 МКУ митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених МКУ відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Відповідно до п. 16 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 N 450, митна декларація на паперовому носії вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення.

Електронна митна декларація вважається оформленою за наявності внесеної до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про завершення митного оформлення та засвідчення такої декларації електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення. Оформлена електронна митна декларація за допомогою автоматизованої системи митного оформлення перетворюється у візуальну форму, придатну для сприйняття її змісту людиною, у форматі, що унеможливлює у подальшому внесення змін до неї, засвідчується електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення, та надсилається декларанту або уповноваженій ним особі.

Таким чином, з метою визначення згідно із п. 187.1 ст. 187 ПКУ дати виникнення податкового зобов'язання з ПДВ у разі експорту товарів, датою оформлення митної декларації вважається дата завершення процедури митного оформлення експортної операції, яка визначається за фактом проставлення посадовою особою митного органу на всіх аркушах такої декларації відбитку особистої номерної печатки, а в разі електронного декларування - за фактом засвідчення електронним цифровим підписом посадової особи митного органу електронної митної декларації після перетворення її у візуальну форму.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПКУ визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Відповідно до п. 6 Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 року N 496, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.11.2003 за N 1094/8415 (далі - Положення), офіційний курс гривні до іноземних валют та банківських металів, зазначених в абзаці другому п. 2 Положення, починає діяти наступного робочого дня після дня встановлення.

Офіційний курс гривні до іноземних валют та банківських металів, установлений на останній робочий день тижня або на передсвятковий день, діє протягом наступних вихідних або святкових днів.

Офіційний курс гривні до іноземних валют та банківських металів, установлений в останній робочий день тижня або в передсвятковий день, починає діяти в перший робочий день наступного тижня чи в перший післясвятковий робочий день.

Згідно інформації, викладеної в запиті ТОВ "Біо Захист", підприємство експортує товар н умовах DAP Інкотермс 2010.

Умовами поставки DAP Інкотермс 2010 на продавця покладається обов'язок нести всі видатки та ризики, пов'язані з транспортуванням товару до місця призначення, включаючи (де це потрібно) будь-які збори для експорту з країни призначення.

Виходячи з наведеного, при експорті товарів за таких умов датою виникнення податкового зобов'язання з ПДВ, є дата оформлення митної декларації, яка відображає завершення процедури митного оформлення експортної операції, що визначається за фактом проставлення посадовою особою митного органу на всіх аркушах такої декларації відбитку особистої номерної печатки, та засвідчує факт перетинання митного кордону України, а в разі електронного декларування - за фактом засвідчення електронним цифровим підписом посадової особи митного органу електронної митної декларації, після перетворення її у візуальну форму.

На дату виникнення податкового зобов'язання платник ПДВ - експортер складає податкову накладну з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, який встановлено Національним банком України у попередній робочий день.