Деякі питання реалізації Закону України “Про державну службу”

Відповідно до статті 21 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" та статті 12 Закону України "Про державну службу" з метою визначення загальних підходів до здійснення політичного керівництва та організації роботи апарату міністерства Кабінет Міністрів України

1. Установити, що міністр з метою здійснення покладених на нього завдань:

1) визначає політику розвитку у сферах компетенції міністерства в межах загальної політики Кабінету Міністрів України у відповідних сферах, яку доводить до відома першого заступника міністра та заступників міністра, державного секретаря міністерства, керівників структурних підрозділів апарату міністерства;

2) визначає відповідно до стратегічних документів Кабінету Міністрів України, на основі інформації, підготовленої структурними підрозділами апарату міністерства за результатами аналізу державної політики та оцінки результатів її реалізації завдання, пріоритетні напрями роботи міністерства та шляхи виконання покладених на нього завдань, затверджує плани роботи міністерства, звіти про їх виконання;

3) здійснює керівництво діяльністю міністерства у процесі формування державної політики у сферах компетенції міністерства та обирає шляхи формування державної політики на основі альтернативних пропозицій, підготовлених апаратом міністерства;

4) визначає обов’язки першого заступника міністра та заступників міністра, розподіл повноважень міністра між першим заступником міністра та заступниками міністра, які вони здійснюють у разі його відсутності;

5) у межах компетенції організовує та контролює виконання міністерством Конституції України, законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України;

6) здійснює інші повноваження, визначені законом.

2. Установити, що перший заступник міністра та заступники міністра згідно з визначеним міністром розподілом обов’язків або за дорученням міністра:

1) беруть участь у засіданнях Кабінету Міністрів України, урядових комітетів, нарадах під головуванням Прем’єр-міністра України, Першого віце-прем’єр-міністра України, віце-прем’єр-міністрів України та Міністра Кабінету Міністрів України;

2) представляють питання міністерства на засіданнях Верховної Ради України та її органів, зокрема під час проведення "години запитань до Уряду", заслуховування звітів Кабінету Міністрів України, представлення законопроектів, розробником яких є міністерство, а також беруть участь у роботі комітетів Верховної Ради України під час супроводження законопроектів, розробником яких є міністерство, а також законопроектів, ініційованих іншими суб’єктами права законодавчої ініціативи;

3) представляють міністерство у відносинах із соціальними партнерами, неурядовими організаціями та іншими заінтересованими сторонами в рамках проведення консультацій з громадськістю;

4) представляють міністерство на міжвідомчих нарадах та інших заходах;

5) представляють міністерство у відносинах з органами Європейського Союзу та Ради Європи, іншими міжнародними (міждержавними) організаціями, а також під час зустрічей із представниками відповідних міністерств інших країн;

6) у разі здійснення координації окремих напрямів роботи міністерства спрямовують діяльність структурних підрозділів апарату міністерства, утворених для забезпечення виконання завдань та функцій міністерства з формування та реалізації державної політики у відповідній сфері (далі - структурні підрозділи державної політики);

7) виконують повноваження міністра у період його тимчасової відсутності;

8) дають доручення, обов’язкові для виконання державними службовцями структурних підрозділів державної політики, які спрямовуються ними;

9) здійснюють інші повноваження.

Міністр розподіляє обов’язки між першим заступником міністра та заступниками міністра з урахуванням необхідності своєї особистої участі у засіданнях Кабінету Міністрів України, урядового комітету, членом якого він є, у засіданнях Верховної Ради України та її органів, а також інших заходах, у яких необхідна його участь як члена Кабінету Міністрів України.

3. Установити, що державний секретар міністерства з метою здійснення покладених на нього завдань:

1) організовує та контролює виконання апаратом міністерства завдань, установлених актами законодавства, протокольними рішеннями Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем’єр-міністра України, резолюціями віце-прем’єр-міністрів України, Міністра Кабінету Міністрів України, наказами міністерства, дорученнями міністра, його першого заступника та заступників, звітує про ефективність і своєчасність їх виконання;

2) забезпечує здійснення моніторингу виконання міністерством і центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через відповідного міністра, плану пріоритетних дій Уряду, інших документів державної політики;

3) забезпечує діяльність міністерства, стабільність та наступність у його роботі, організацію поточної роботи, пов’язаної із здійсненням повноважень міністерства, а також підготовку пропозиції щодо виконання завдань міністерства, які подає на розгляд міністру;

4) взаємодіє з першим заступником міністра та заступниками міністра з питань ефективного та своєчасного виконання структурними підрозділами державної політики, які координуються ними, завдань міністерства та наданих ними доручень;

5) з питань, що належать до його компетенції або за дорученням міністра:

представляє міністерство на міжвідомчих нарадах та інших заходах;

бере участь у заходах, що здійснюються міністерством у сфері міжнародних відносин та в забезпеченні виконання зобов’язань, узятих за міжнародними договорами України;

6) проводить наради з керівниками структурних підрозділів, іншими державними службовцями та працівниками апарату міністерства з питань організації виконання міністерством і центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через відповідного міністра, встановлених завдань із залученням у разі необхідності в установленому порядку працівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій (за погодженням з їх керівниками) до опрацювання питань, що належать до компетенції державного секретаря міністерства;

7) здійснює в межах своєї компетенції або за дорученням міністра керівництво консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами, що утворюються міністерством;

8) інформує міністра про виконання поточної роботи у міністерстві та стан виконання завдань, покладених на міністерство, а також про вжиття заходів з усунення виявлених недоліків;

9) здійснює інші функції, необхідні для виконання покладених на нього відповідно до закону завдань.

Самостійні структурні підрозділи апарату міністерства безпосередньо підпорядковані державному секретарю міністерства.

4. Доручення міністра, його першого заступника та заступників, державного секретаря міністерства надаються:

1) міністром - першому заступникові міністра та заступникам міністра з питань, віднесених до сфери їх компетенції згідно з визначеним міністром розподілом обов’язків, державному секретарю міністерства, державним службовцям та працівникам апарату міністерства, зокрема з питань організації процесу проведення міністерством аналізу державної політики, виявлення проблем суспільного розвитку у відповідних сферах, підготовки проектів актів законодавства, з інших питань, пов’язаних із забезпеченням формування та реалізації державної політики;

2) першим заступником міністра та заступниками міністра - державним службовцям структурних підрозділів державної політики апарату міністерства, які координуються ними згідно з визначеним міністром розподілом обов’язків;

3) державним секретарем міністерства - державним службовцям та працівникам апарату міністерства з питань, пов’язаних із забезпеченням своєчасного та якісного виконання завдань міністерства та організації поточної роботи апарату міністерства.

Доручення першого заступника міністра та заступників міністра не можуть дублювати доручення міністра.

Доручення міністра, надані державним службовцям і працівникам апарату міністерства, та доручення першого заступника міністра і заступників міністра, надані державним службовцям структурних підрозділів державної політики, одночасно доводяться міністром, його першим заступником та заступниками до відома державного секретаря міністерства для забезпечення організації та здійснення контролю їх виконання.

Державний секретар міністерства вносить у разі потреби пропозиції міністрові, першому заступникові міністра та заступникам міністра, зокрема, щодо уточнення строків виконання та виконавців, визначених у відповідних дорученнях.

5. Міністерствам у разі потреби:

внести в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо приведення актів Кабінету Міністрів України у відповідність із цією постановою;

привести власні акти у відповідність із цією постановою.