• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Інструкції з контролю якості пально-мастильних матеріалів та спеціальних рідин у державній авіації України

Міністерство оборони України  | Наказ, Методика, Програма, Схема, Коефіцієнти, Порядок, План, Картка, Паспорт, Норми, Умови, Журнал, Форма типового документа, Акт, Перелік, Інструкція від 08.12.2016 № 662
Реквізити
  • Видавник: Міністерство оборони України
  • Тип: Наказ, Методика, Програма, Схема, Коефіцієнти, Порядок, План, Картка, Паспорт, Норми, Умови, Журнал, Форма типового документа, Акт, Перелік, Інструкція
  • Дата: 08.12.2016
  • Номер: 662
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство оборони України
  • Тип: Наказ, Методика, Програма, Схема, Коефіцієнти, Порядок, План, Картка, Паспорт, Норми, Умови, Журнал, Форма типового документа, Акт, Перелік, Інструкція
  • Дата: 08.12.2016
  • Номер: 662
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
Додаток 55
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 18 розділу VIII)
ТЕХНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
засобів фільтрування та зневоднення ПММ
ПоказникФільтри для пального
ФПН-30-20 (ФПН-30М)ФТН-60-20 (ФПН-60М)ФПН-120-20 (ФПН-120М)ФПТ-30-20 (ТФ-2М з пакетом ТФЧ-150-200К)ФТБ-60-5 (ТФ-2М з пакетом 8 Д2.966.063)ФПБ-60-3 (ТФ-2М з пакетом 8 Д2.966.700)тонкого очищенняблок тонкого очищення ЦЗТ-4фільтр-сепаратор для пального СТ500-2
ФЕП-10
12345678910
Пропускна здатність, м-3/год3060120306060309030
Тонкість фільтрування, мкм15-2015-2015-2015-205-103-55-105-1020-40
Поверхня фільтрування, м-21,421,34,460,86,46,4--3,5
Фільтрувальний матеріалнетканий матеріалкапронпапір АФБ-1кпористий фторопласт-4 (тетраполіфторетилен)фільтро-свамбой, волокно Воїцького
Кількість шарів матеріалів22232211-
Робочий тиск, МПа0,80,080,80,40,40,40,31,60,5
Перепад тиску, МПа:
початковий, не більше0,050,050,050,040,030,050,0350,0350,03
максимально допустимий0,150,150,150,150,150,150,150,150,15
Габаритні розміри, мм:
висота683780108088010001000--1275
діаметр корпусу350400400410450450--506
діаметр приєднувальних патрубків7510015055-7055-7055-70--80
Маса, кг4070,510858909025,4154134
Приблизний ресурс роботи до заміни, м-35007501500---120012008000
Додаток 56
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 6 розділу IX)
КНИГА
обліку наявності та руху майна
Додаток 57
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 6 розділу IX)
КНИГА № _______
обліку замірів у резервуарах (цистернах)
_____________________________________________________________________________
(авіаційна частина)
Розпочато "____"______________ 20___ року
Закінчено "____"______________ 20___ року
ЗМІСТ
Номер резервуара (цистерни)Сторінки книгиНомер резервуара (цистерни)Сторінки книги
початкованаступніпочаткованаступні
123456
Резервуар (цистерна) №______________ Висотний трафарет, мм____________
Дата записуЧас заміруНазва продуктуВисота шару води або льоду, ммЗагальна висота наливу, ммТемпература продукту, °СГустина продукту, г/см-3Маса продукту, кгПримітки
123456789
__________
Примітки:
1. Книга обліку замірів у резервуарах (цистернах) (далі - книга) призначена для обліку результатів замірів наявності ПММ, які зберігаються на складі ПММ у резервуарах (цистернах). Книга ведеться на складі авіаційного пального.
2. На кожний резервуар (цистерну) у книзі виділяється окремий аркуш.
Додаток 58
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 6 розділу IX)
ВИДАТКОВА (ПРИБУТКОВА) ВІДОМІСТЬ
Додаток 59
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 6 розділу IX)
АЛГОРИТМ
дій посадових осіб складу авіаційного пального при веденні обліку кількості та якості авіаційного пального
Назви книг та документівВідповідальний за ведення книг та документівВаріанти руху пального та документи, в яких відображаються записи про
надходження пального залізничним або іншим транспортомперекачування пального між резервуарамивидачу пального в ПСприймання пального (з ПС, АПЗ)
123456
Книга обліку руху матеріальних засобів у підрозділіНачальник складу+ ++
Книга замірів пальногоНачальник складу++++
Журнал реєстрації випробувань ПММНачальник лабораторії ПММ (лаборант)++++
Журнал обліку руху пального по резервуарах (перекачування)Начальник лабораторії ПММ (лаборант)++++
Контрольний талонНачальник лабораторії ПММ (лаборант) +
Видаткова (прибуткова) відомістьНачальник складу ++
Акт прийманняНачальник складу
Акт складання сумішіНачальник складу
Додаток 60
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 6 розділу IX)
ЖУРНАЛ
обліку руху авіаційного пального на складі
_______________________________
(найменування авіаційної частини)
Розпочато ________________________
Закінчено ________________________
Усього аркушів ___________________
Термін зберігання ________________
№ з/пДата проведення перекачування, зливу, видачі№, тип резервуара, цистерни, бочки, АПЗКількість перекачаного (злитого) пального, л/кгВведено ПВК-рідину, л (кг)Підпис начальника складу авіаційного пального№ та дата паспорта якісного стану аналізу з резервуара, до якого перекачане пальне
з якого перекачане (злите) пальнедо якого перекачане (залите) пальне
12345678
Додаток 61
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 1 розділу Х)
ТИПОВА ПРОГРАМА
випробувань дослідних олив на ПС з газотурбінними двигунами
1. Випробування дослідних олив є заключним етапом у комплексі їх випробувань і проводяться після задовільних результатів випробувань даних олив на попередніх етапах (лабораторні, стендові і контрольні випробування).
Випробування дослідних олив проводяться протягом одного календарного року з ресурсом не менше 500 годин. Після вказаного напрацювання двигуни знімаються з ПС для розбирання і дефектації. За матеріалами випробувань, результатами розбирання і дефектації приймається рішення про серійне виробництво випробуваної оливи або продовження випробувань на інших двигунах.
Випробування дослідних олив, особливості експлуатації яких проявляються лише у визначених умовах (температура зовнішнього повітря, вологість), мають проводитись у визначену пору року.
Випробування організовуються і проводяться на підставі наказу командувача виду Збройних Сил України.
Випробування дослідних олив проводить комісія з представників авіаційних частин, виділених для проведення випробування, і спеціалістів науково-дослідних організацій.
Основними керівними документами під час проведення випробувань дослідних олив є:
наказ Міністра оборони України про випробування ПС;
наказ командувача виду Збройних Сил України;
робоча програма і методичні вказівки з проведення випробувань дослідної оливи.
Експлуатація й обслуговування ПС і двигунів у процесі проведення випробувань дослідної оливи здійснюються відповідно до чинних інструкцій з експлуатації й технічного обслуговування даного типу ПС і двигунів, інструкції льотчику ПС, технічних бюлетенів підприємств-виробників та з урахуванням особливостей дослідної оливи.
Ця Типова програма застосовується як керівництво під час складання робочої програми на проведення випробувань конкретних зразків дослідних олив. За необхідності розробляються методичні вказівки на проведення випробувань.
2. Метою випробувань є:
перевірка надійності роботи двигунів, агрегатів і повітряних гвинтів на дослідній оливі протягом встановленого програмою напрацювання двигунів на всіх режимах роботи двигуна у всьому діапазоні експлуатаційних висот і швидкостей польоту ПС;
встановлення можливості застосування дослідної оливи на даних типах двигунів ПС в умовах експлуатації, а також виявлення особливостей експлуатації технічного обслуговування двигунів, агрегатів і повітряних гвинтів під час застосування дослідної оливи.
3. Перед початком випробувань необхідно здійснити:
вивчення матеріалів раніше проведених випробувань дослідної оливи, аналіз особливостей роботи двигунів, їх агрегатів і повітряних гвинтів під час застосування дослідної оливи;
відпрацювання робочих програм і методичних вказівок з проведення випробувань;
виділення ПС для проведення випробувань, призначення основних і резервних екіпажів і посадових осіб, відповідальних за збір, підготовку й оформлення матеріалів для складання відповідних розділів акта за результатами випробувань;
укомплектування двигунів і повітряних гвинтів, призначених для випробування на дослідній оливі, гумотехнічними виробами згідно з рекомендаціями;
вивчення льотним та інженерно-технічним складом, визначеним для проведення випробувань, наказу, програми і методичних вказівок з проведення випробувань, фізико-хімічних властивостей та особливостей дослідної оливи, а також результатів раніше проведених випробувань;
підготовку журналів-щоденників для обліку робіт за програмою випробувань;
інструктаж інженерно-технічного складу з ведення журналів-щоденників та іншої документації щодо випробування;
таврування приладів, що контролюють роботу силових установок ПС, та додаткової апаратури;
підготовку резервуарів і засобів заправки для дослідної оливи;
проведення фізико-хімічного випробування дослідної оливи відповідно до вимог стандарту (випробування проводиться для кожної партії дослідної оливи).
Підготовка ПС до випробувань дослідної оливи включає:
зливання із систем двигунів ПС наявної оливи (проводиться після знімання наземних характеристик і обльоту ПС на стандартній оливі);
огляд масляних фільтрів і ділянок системи, доступних для огляду (за необхідності фільтри промиваються або замінюються новими);
промивання систем і силових установок ПС дослідною оливою;
заправку систем дослідною оливою.
4. Наземні випробування здійснюються в такій послідовності:
перевірка відповідності основних параметрів роботи двигунів на дослідній оливі в процесі пусків, проб сприйманості й роботи на встановлених режимах вимогам інструкції з експлуатації і порівняння їх з параметрами, одержаними на стандартній оливі;
оцінка стабільності параметрів роботи силової установки в процесі напрацювання ресурсів двигунів;
визначення надійності і стабільності пуску двигунів від аеродромних і бортових засобів залежно від атмосферних умов, теплового стану двигунів і напрацювання ресурсів двигунів;
перевірка флюгерування повітряного гвинта на працюючому і непрацюючому двигуні;
перевірка стійкості робіт двигунів на встановлених і перемінних режимах;
визначення часу, необхідного на пуск, прогрівання і випробування двигуна під час підготовки до польоту;
виявлення особливостей експлуатації двигунів для застосування дослідної оливи.
5. Випробування в польоті здійснюється в такій послідовності:
виконання польотів під час випробувань поєднується з виконанням завдань бойової підготовки авіаційних частин (у разі незабезпечення виконання окремих пунктів програми випробування проводяться польоти за спеціальним завданням, розробленим комісією з проведення випробувань);
перед початком експлуатації на дослідній оливі проводиться обліт ПС на стандартній, а потім на дослідній оливі для перевірки роботи двигунів і контрольно-вимірювальної апаратури відповідно до інструкції льотчику для даного типу ПС.
У процесі випробувань дослідної оливи перевіряються:
надійність роботи двигунів та їх агрегатів за всім діапазоном висот і швидкостей польотів ПС, передбачених інструкцією льотчику;
відповідність параметрів роботи двигунів інструкції з експлуатації (на початку і в кінці випробувань при мінімально і максимально допустимих температурах оливи);
ефективність роботи системи охолодження для підтримання рекомендованої температури оливи на всіх висотах і швидкостях польоту, передбачених інструкцією для даного типу ПС;
параметри роботи систем силової установки ПС на встановлених режимах:
під час зльоту і набору висоти - на максимальному і форсованому режимах до практичної стелі;
у горизонтальному польоті - у всьому діапазоні висот і швидкостей бойового використання ПС;
під час планерування ПС з висот практичної стелі і роботи двигунів - на режимах, рекомендованих інструкцією льотчику.
__________
Примітки:
1. У разі виконання пусків двигунів у польоті необхідно записати:
умови, за яких включається двигун і проводиться пуск;
кількість включень форсажу, проб сприйманості, пусків, флюгерування;
тип двигуна і ПС в робочій програмі.
2. Огляд фільтрів для олив проводиться відповідно до інструкції з експлуатації двигуна. У разі виявлення на фільтрах відкладень проводиться їх зняття і зважування, за необхідності визначається хімічний склад відкладень.
3. Щомісяця головою комісії проводиться узагальнення матеріалів випробувань і доповідається письмово командувачу виду Збройних Сил України.
4. У процесі випробувань дослідної оливи визначаються:
витрата оливи;
фізико-хімічні властивості дослідної оливи;
вплив дослідної оливи на якість повітря, що подається в кабіну ПС;
вплив дослідної оливи на гумові вироби і лакофарбові покриття ПС.
5. Проби оливи з двигунів відбираються через 25-50 годин напрацювання, проби повітря з кабін ПС - через 50-100 годин.
6. Робота після випробувань здійснюється в такій послідовності:
проведення зовнішнього огляду фільтрів, дюритових шлангів системи силових установок і лакофарбового покриття двигунів ПС, які працюють на дослідних і стандартних оливах;
за результатами огляду складання акта, в якому зазначаються стан вузлів і агрегатів, лакофарбового покриття, кількість і склад знятих відкладень;
знімання з ПС двигунів, їх огляд і відправка на авіаційний ремонтний завод або на підприємство-виробник для розбирання і дефектації. Розбирання і дефектація відбуваються в присутності членів комісії, що проводить випробування. Під час розбирання особливу увагу звертають на наявність відкладень на деталях, знос деталей і стан гумотехнічних деталей. Виявлені дефекти фотографуються, гумотехнічні деталі направляються на дослідження. У розбиранні і дефектації деталей можуть брати участь представники організацій, які розробили оливу;
фотографування дефектних деталей двигунів і апаратури систем, а також деталей з характерними відкладеннями, корозією, забрудненнями;
дослідження причин утворення дефектів або характерних відкладень на деталях. Порівняння цих деталей з деталями інших двигунів, які напрацювали встановлений ресурс на стандартній оливі;
зважування нагарів і відкладень та визначення в них кількості органічних і неорганічних часток за ГОСТ 1461-75. За необхідності проводиться більш повний аналіз у науково-дослідних організаціях.
7. Комісія, що проводить випробування, узагальнює, аналізує матеріали, одержані в процесі випробувань, розбирання і дефектації двигунів, і складає акт за результатами випробувань, який включає такі основні розділи:
І. Стислі відомості про об’єкт
У цьому розділі викладаються інформація та дані, пов’язані з розробкою дослідної оливи. Наводяться відомості про дослідну оливу (технологія виробництва, основні результати попередніх лабораторних, стендових і льотних випробувань), підстава для закінчення випробувань.
ІІ. Підсумки
У підсумках надаються прямі і повні відповіді на питання щодо випробувань, рекомендації щодо усунення недоліків. Оцінка надійності роботи двигунів і агрегатів систем ПС під час експлуатації на дослідній оливі проводиться за результатами розбирання і дефектації двигунів. Висновок надається комісією з проведення випробувань.
ІІІ. Висновки
У висновках надається оцінка результатів використання дослідної оливи порівняно зі стандартною. Перевіряються результати виконання пунктів програми, вказуються особливості і дефекти, отримані при застосуванні дослідної оливи, і надаються пропозиції щодо усунення виявлених дефектів і недоліків. Висновки підписуються комісією, що проводила випробування.
IV. Льотна оцінка
У цьому розділі надається характеристика стійкості роботи двигунів, систем ПС на дослідній оливі й відповідність параметрів роботи двигунів вимогам інструкцій з експлуатації.
Оцінюється робота двигунів і систем ПС у польотах на дослідній оливі й відмічаються особливості їх роботи, виявлені під час випробування.
Льотна оцінка складається льотчиками, які виконували програму випробування, і підписується командиром частини.
V. Експлуатаційна оцінка
У цьому розділі надається оцінка роботи двигунів на дослідній оливі у процесі випробувань, наводяться особливості експлуатації силової установки на землі, особливості, виявлені службою пального під час зберігання, видачі і заправки.
Експлуатаційна оцінка підписується старшим інженером частини й начальником служби пального.
VI. Матеріали випробувань
У матеріалах випробувань наводяться відомості про ПС, двигуни й агрегати, напрацювання двигунів, дані про дослідну оливу (склад оливи, технологія виробництва, застосована сировина, домішки), дані про фізико-хімічні властивості дослідної оливи, фактичні матеріали, одержані у процесі випробувань (фотографії, графіки, таблиці, акти), які характеризують хід роботи і результати випробувань. Акт має містити матеріали виконання кожного пункту програми.
Матеріали випробувань підписуються керівним складом авіаційної частини, що проводила випробування.
Додаток 62
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 2 розділу Х)
ТИПОВА МЕТОДИКА
спостережень щодо застосування нових марок ПММ на ПС, які експлуатуються у державній авіації України
1. До застосування на ПС під спостереженням допускається використання зразків ПММ, які пройшли з позитивними результатами лабораторні випробування і забезпечують надійну роботу ПС під час стендових і льотних випробувань. За результатами стендових і льотних випробувань надається оцінка надійності роботи ПС на дослідному пальному. Якщо в процесі проведення стендових і льотних випробувань не встановлена надійність роботи ПС на дослідному зразку пального, цей зразок підлягає повторним випробуванням або в окремих випадках допускається до військових (експлуатаційних) випробувань на ПС за типовими програмами.
Дослідне пальне допускається до застосування в ПС під наглядом на підставі рішення технічного комітету при Держстандарті України за допусками до виробництва і застосування пального, а також за наказом командувача виду Збройних Сил України. Організація спостереження за застосуванням на ПС нового пального покладається на 10 ХЦ та ЦУЗ ПММ.
Нагляд за застосуванням нового пального на ПС проводить комісія з представників авіаційних частин, залучених для експлуатації ПС на новому пальному, та спеціалістів 10 ХЦ та ЦУЗ ПММ.
Основними керівними документами під час проведення спостереження за застосуванням на ПС нового пального є:
наказ командувача виду Збройних Сил України про допуск нового пального для застосування на ПС під спостереженням;
методичні вказівки щодо спостереження за застосуванням нового пального на ПС, що експлуатується у державній авіації України.
2. Метою спостереження за застосуванням нової марки ПММ на ПС є:
визначення особливостей експлуатації і технічного обслуговування ПС під час застосування нової марки ПММ;
перевірка норм витрати і змін якості нової марки ПММ під час його застосування на ПС.
3. Для проведення експлуатації на новій марці ПММ під спостереженням виділяється ПС з найбільш сприятливими режимами роботи.
Роботи зі спостереження за застосуванням нової марки ПММ на ПС проводяться під час виконання завдань навчально-бойової підготовки авіаційних частин.
Спостереження за застосуванням нової марки ПММ проводиться в об’ємі діючих технічних регламентів з обов’язковим виконанням положень методичних вказівок, розроблених для конкретної марки ПММ.
Спостереження за експлуатацією ПС на новій марці ПММ проводиться протягом одного календарного року із забезпеченням встановленого річного нальоту.
Експлуатація ПС під спостереженням із застосуванням нової марки ПММ, особливості застосування якого можуть проявлятися лише за певних умов (температура зовнішнього повітря, вологість), має проводитись у відповідних кліматичних умовах.
Під час виконання завдань, пов’язаних з перебазуванням авіаційної частини, дозволяється дозаправка іншими марками ПММ, допущеними до застосування на даному типі ПС. При цьому напрацювання двигунів, виділених для спостереження, на інших марках пального не може перевищувати 10 % загального напрацювання кожного двигуна.
Щодо всіх відмов і несправностей ПС, які проявилися в період проведення експлуатації під спостереженням і не пов’язані із застосуванням нової марки ПММ, рекламації висуваються виробнику ПС.
4. У командуванні виду Збройних Сил України розробляються методичні вказівки щодо спостереження за застосуванням нової марки ПММ на ПС. За необхідності методичні вказівки узгоджуються з ЦУЗ ПММ.
В авіаційних частинах, виділених для спостереження за застосуванням на ПС нової марки пального, видаються накази про проведення робіт, в яких вказуються мета й завдання спостереження.
Особи, відповідальні за проведення спостереження за експлуатацією ПС (інженерно-технічний склад), вивчають накази щодо спостереження за застосуванням нової марки ПММ на ПС і методичні вказівки.
Переведення ПС на експлуатацію на новій марці ПММ проводиться без зливання з паливних баків залишків раніше застосованих ПММ шляхом заправки нових ПММ і відпрацювання суміші (за винятком випадків, спеціально обумовлених в методичних вказівках щодо спостереження за застосуванням на ПС конкретної марки ПММ). У подальшому заправка літаків проводиться тільки новою маркою ПММ (за винятком випадків, пов’язаних із перебазуванням авіаційних частин).
5. Контроль якості під час приймання, зберігання нової марки ПММ проводиться відповідно до вимог цієї Типової методики і здійснюється службою ПММ.
6. Командири авіаційних частин, у яких проводиться спостереження за застосуванням на ПС нової марки ПММ, доповідають про початок і хід експлуатації ПС із застосуванням цих ПММ.
У звіті вказуються виявлені у процесі спостереження особливості експлуатації й технічного обслуговування ПС та несправності, пов’язані із застосуванням нової марки ПММ.
У процесі експлуатації ПС із застосуванням нової марки ПММ під спостереженням контролюється відповідність параметрів роботи двигунів вимогам інструкцій з експлуатації і технічного обслуговування цих двигунів, а також стійкість роботи двигунів на всіх режимах та в усьому діапазоні висот і швидкостей польоту, передбачених інструкцією льотчику даного типу літака (вертольота).
Огляд і промивання паливних фільтрів проводиться у строки, встановлені відповідною технічною документацією. У разі виявлення на фільтрах значної кількості відкладень (технологічних й атмосферних забруднень, смол тощо) порівняно з відкладенням під час застосування стандартних палив доповідається по команді.
Двигуни, які не напрацювали міжремонтного ресурсу через дефекти і пошкодження, знімаються з експлуатації і направляються на відповідні авіаційні заводи.
Після напрацювання двигунами ресурсу (залишку ресурсу) на новій марці ПММ проводиться зовнішній огляд двигунів паливних систем в об’ємі після польотного огляду. Усі виявлені при цьому несправності відмічаються у відповідних розділах формулярів двигунів.
Двигуни, що напрацювали ресурс (залишок ресурсу) на новій марці ПММ, знімаються з експлуатації і направляються на відповідні авіаційні ремонтні заводи.
На лицьовій сторінці формулярів цих двигунів наклеюється етикетка "Двигун експлуатувався на пальному (вказується марка пального) під наглядом і підлягає випробуванню технічного стану. Напрацювання двигуна на вказаному пальному становить (вказати період напрацювання)".
Після закінчення спостереження за експлуатацією ПС із застосуванням нової марки ПММ у кожній авіаційній частині, де проходило спостереження, складається донесення за результатами цього спостереження.
У донесенні відмічаються виявлені особливості експлуатації і технічного обслуговування ПС на землі і в польоті під час застосування нової марки ПММ. Крім того, можуть бути надані пропозиції щодо підвищення надійності роботи ПС, зниження витрат на технічне обслуговування.
Донесення про закінчення спостереження за застосуванням на авіаційній техніці нового сорту ПММ надається до ЦУЗ ПММ.
7. Оцінці технічного стану підлягає не менше трьох-чотирьох двигунів кожного типу з числа виділених для спостереження за експлуатацією, які мають напрацювання на новій марці ПММ 100 і більше годин.
У деяких випадках можуть бути випробувані двигуни, які мають і менше напрацювання на цих ПММ.
Розбирання і дефектація двигунів проводяться за діючою для даного типу двигунів технологією ремонту за участю представників ЦУЗ ПММ (10 ХЦ). За необхідності до розбирання і дефектації залучаються представники інших заінтересованих організацій.
Додатково проводяться такі роботи:
після розбирання двигунів (до промивання їх вузлів і деталей) проводиться огляд камер згоряння, паливних форсунок, форсажних колекторів, турбін і соплових агрегатів для визначення наявності й характеру нагару, відкладень, тріщин, ознак перегрівання, газової корозії та інших дефектів;
визначаються гідравлічні характеристики (доцільність, рівномірність і кут розпилювання палива) паливних форсунок до і після зняття з них нагару;
після розбирання паливних агрегатів (до їх промивання) проводиться огляд їх вузлів і деталей з метою визначення наявності і характеру відкладень, ознак корозії та інших дефектів;
після промивання проводиться мікрометричний обмір рухомих деталей паливних агрегатів (плунжерів, накладних шайб, золотникових пар); оцінюється стан гумотехнічних деталей паливних агрегатів для виявлення розтріскування, набухання гуми, втрати її еластичності тощо.
За необхідності за рішенням комісії можуть бути виконані й деякі інші додаткові роботи (визначення кількості нагару в камерах згоряння й на форсунках, фотографування вузлів і деталей з відкладеннями, нагаром, характерними дефектами).
За результатами дефектації двигунів на авіаційно-ремонтному підприємстві складається акт, в якому надається оцінка технічного стану вузлів і деталей двигунів після їх роботи на новій марці пального порівняно зі станом відповідних вузлів й агрегатів цих самих типів двигунів після аналогічного напрацювання на стандартному пальному.
Акт за результатами оцінки технічного стану двигунів затверджується начальником авіаційно-ремонтного підприємства і направляється для аналізу й узагальнення одержаних матеріалів.
8. На підставі матеріалів, одержаних у процесі експлуатації ПС під спостереженням, і матеріалів дефектації двигунів командуванням виду Збройних Сил України спільно з ЦУЗ ПММ складається висновок за результатами спостереження за застосуванням на ПС нової марки пального.
У цьому висновку надаються льотна та експлуатаційна оцінки результатів експлуатації ПС із застосуванням нової марки ПММ під спостереженням, відмічаються особливості експлуатації й технічного обслуговування техніки на новій марці ПММ, надається оцінка технічного стану двигунів такого самого типу, що мають аналогічне напрацювання на стандартних ПММ.
У висновку надаються рекомендації щодо доцільності подальшого спостереження за експлуатацією ПС із застосуванням нової марки ПММ або застосування цих ПММ на ПС нарівні зі стандартними ПММ.
Висновок за результатами спостереження щодо застосування на ПС нової марки ПММ затверджується командувачем виду Збройних Сил України, подається до Технічного комітету при Держстандарті України та направляється заінтересованим організаціям.
Додаток 63
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 13 розділу Х)
СУМІСНІСТЬ
олив для газотурбінних двигунів
Додаток 64
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 29 розділу Х)
ПОРЯДОК
застосування ПВК-рідини Nycosol 13
ПВК-рідина Nycosol 13 додається в авіаційне паливо з метою уникнення утворення кристалів льоду, які можуть негативно впливати на роботу паливної системи авіаційної техніки при низьких температурах (фільтри, насоси та клапани). Рідина має високу точку спалаху, складається з діетиленгліколю метилового ефіру (DIEGME) і замінює етиленгліколь метилового ефіру (EGME), який використовувався раніше як інгібітор замерзання палива.
ПВК-рідина Nycosol 13 сертифікована відповідно до вимог DCSEA 745/A / MIL-DTL-85470B / DEF-STAN 68-252 / AL-41 / S-1745.
ПВК-рідина Nycosol 13 допущена як дублююча марка (замінник) рідини "І" до застосування з паливом РТ, ТС-1 та Джет А-1 на авіаційній техніці Збройних Сил України.
При проведенні повного та контрольного випробування рідини Nycosol 13 визначаються показники відповідно до переліку показників якості, що контролюються під час приймання, зберігання і видачі ПММ, відповідно до додатка 2 до Інструкції з контролю якості пально-мастильних матеріалів та спеціальних рідин у державній авіації України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 08 грудня 2016 року № 662 (далі - Інструкція).
При проведенні випробувань ПВК-рідини Nycosol 13 потрібно керуватися такими технічними вимогами та методами контролю:
Показник якостіНорма за нормативним документомМетод випробування
123
Зовнішній виглядПрозора рідина жовтуватого кольорувізуально
Кислотне число, мг КОН/гНе більше 0,09ASTM D1613, або ASTM D974,
або IP 139,
або ISO 6618,
або ГОСТ 5985
Густина при 15 °C, г/см-3Від 1,022 до 1,026ISO 12185, або ASTM-D1298,
або ASTM-D4052,
або IP 365, або IP 160, або IP 190,
або ISO 3675, або ISO 3838,
або ДСТУ 7261
Вміст води, % Не більше 0,10ASTM D 4377,
або ASTM D 4928,
або IP 356, або IP 386,
або ISO 10336, або ISO
10337, або ГОСТ 14870
Температура спалаху в закритому тиглі, °CНе менше 85ASTM D93,
або ASTM D56,
або ASTM-D3828,
або ІР 34, або ISO 2719,
або ГОСТ 6356
Показник заломленняНе нормуєтьсяДСТУ 18995.2
При проведенні випробувань потрібно використовувати методи згідно з ДСТУ, ГОСТ, ТУ та керуватися вітчизняними нормативними документами.
Проведення повного та контрольного випробувань рідини Nycosol 13 має здійснюватися у такі терміни:
контрольне - 1 раз на 6 місяців;
повне - 1 раз на 12 місяців.
Мінімальний об’єм проби для випробування:
контрольний - 0,5 л;
повний - 0,5 л.
Для проведення досліджень на вміст ПВК-рідини Nycosol 13 в паливах для реактивних двигунів використовуються колориметричний метод визначення вмісту ПВК-рідини в паливах для реактивних двигунів згідно з додатком 66 до Інструкції, а також рефракторний метод визначення вмісту ПВК-рідини в паливах для реактивних двигунів згідно з додатком 67 до Інструкції.
Методика визначення змішування рідини "І" з водою (додаток 68 до Інструкції) та методика визначення розчинності рідини "І" в паливі для реактивних двигунів (додаток 69 до Інструкції) для рідини Nycosol 13 не застосовують.
Змішування рідини "І" з рідиною Nycosol 13 у чистому вигляді заборонено.
Вимоги щодо порядку та умов зберігання рідини Nycosol 13 аналогічні вимогам щодо рідини "І". ПВК-рідина Nycosol 13 повинна зберігатись в сухому, прохолодному та добре провітрюваному приміщенні у заводській тарі (забороняється зберігати в алюмінієвій та оцинкованій тарі). Тара має бути герметично закрита для запобігання контакту з повітрям.
Строк зберігання ПВК-рідини Nycosol 13 (з дати виготовлення) за кліматичними зонами:
І - 6 років;
ІІ - 5 років.
ПВК-рідина Nycosol 13 додається у паливо для реактивних двигунів у кількості 0,1-0,2 % маси.
Норми додавання ПВК-рідини Nycosol 13 у паливо, яке видається на заправку ПС, залежать від типу ПС, характеру польоту, температури навколишнього повітря на аеродромі та тривалості польоту.
Додаток 65
до Інструкції з контролю якості
пально-мастильних матеріалів
та спеціальних рідин у державній
авіації України
(пункт 29 розділу Х)
ПОРЯДОК
введення, зберігання і контролю якості ПВК-рідини
1. ПВК-рідина призначена для запобігання утворенню або розчиненню кристалів льоду в паливах для реактивних двигунів чи інею, який потрапляє в паливо із внутрішніх стінок паливних баків літальних апаратів.
2. Це прозорі рідини безбарвні або із слабким жовтим відтінком.
3. ПВК-рідина вводиться у паливо на складі пального авіаційної частини безпосередньо перед видачею його на заправку. Рідину вводять за допомогою переносного або стаціонарного типу дозаторів у всмоктувальну лінію насоса, в потік палива під час заповнення видаткових резервуарів.
У разі надходження в авіаційні частини дозаторів ПВК-рідини із самостійним приводом вони встановлюються на напірній лінії засобів перекачування перед видатковими резервуарами. У разі додаткового введення ПВК-рідини (залежно від температури, умов і типу літального апарата) вказані дозатори встановлюються на напірній (між фільтром і фільтром-сепаратором) лінії.
4. Кількість рідини, яка вводиться у паливо, розраховується за формулами
V x D
V = K ---------(л);
1 d x 100
V x D
g = K ------- (кг),
100
де
V1 - кількість ПВК-рідини, л (л/год);
К - масова частка ПВК-рідини у паливі, %;
V - об’єм палива, л (у разі визначення витрати рідини на годину подачі перекачувального засобу - л/год);
D - густина палива при даній температурі, кг/дм-3;
d - густина ПВК-рідини при даній температурі, кг/дм-3;
g - кількість ПВК-рідини, кг.
5. Дозатори, виготовлені в частинах, є ємностями місткістю до 200 л, обладнаними мірним склом із ціною поділу не більше 1 л.
ПВК-рідина під дією розрідження надходить в насос, змішується з паливом для реактивних двигунів і готова суміш надходить напірною лінією в витратні резервуари. Регулювання видачі рідини здійснюється вентилем.
6. Контрольними змішуваннями при визначеному постійному режимі роботи засобів перекачування (при постійній подачі) визначається положення вентиля, яке відповідає дозуванню ПВК-рідини масовою часткою 0,1, 0,2, 0,3 % змішуваного палива.
Після закінчення змішування за допомогою мірного скла (а під час контрольних змішувань - зважуванням) визначається кількість витраченої в дозаторі ПВК-рідини і порівнюється з кількістю перекачаного палива.
Допустимі відхилення вмісту ПВК-рідини в паливі для реактивних двигунів:
при введенні 0,1 % ПВК-рідини - +/- 0,02 %;
при введенні 0,2 % ПВК-рідини - +/- 0,03 %;
при введенні 0,3 % ПВК-рідини - +/- 0,03 %.
7. У разі зупинки насоса (після закінчення перекачування) вентиль терміново закривається для запобігання наповненню пальним дозатора в разі його розміщення нижче рівня палива в резервуарах і для запобігання витоку ПВК-рідини з дозатора в магістраль у разі його розміщення вище рівня палива в резервуарах.
Для запобігання наповненню дозатора паливом доцільно трубку подачі обладнати зворотним клапаном, який виключає зворотну течію рідини із забірного трубопроводу в дозатор.
Силікагелевий патрон осушує повітря, яке надходить в дозатор, що виключає обводнювання ПВК-рідини. При насиченні силікагелевого патрона вологою силікагель прожарюється шляхом нагрівання до 110-120 °С.
Для більшої надійності і зручності градуювання мірну скляну трубку поміщують у металевий кожух із прорізом.
З метою більш якісного і рівномірного змішування ПВК-рідини з усім об’ємом палива, яке перекачується, необхідно слідкувати, щоб розрахункова кількість рідини вводилася безперервно протягом усього часу перекачування палива.
8. Введення дозатора в експлуатацію оформляється щороку актом із контрольним заміром і відображенням точності дозування.
Контрольні заміри точності дозування можуть проводитися за потреби у разі підозри, що дозатор не забезпечує допустимих відхилень, вказаних у пункті 6 цього додатка.
9. ПВК-рідину зберігають у справних сталевих резервуарах, закритих від сонячних променів, і тарі, заповненій не більше ніж на 90% місткості.